Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 947/5562/21
Провадження № 1-кс/947/7617/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2022 року слідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42020160000000028 від 13.01.2020 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Некрасівка, Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , депутата Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області VIII скликання, перебуваючого на посаді начальника КП «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий виклад фактичних обставин даного кримінального провадження та відповідного обґрунтування з боку сторони обвинувачення.
Досудовим розслідуванням ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених:
-ч. 5 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою, повторно, у великих розмірах;
-ч. 3 ст. 209 КК України за кваліфікуючими ознаками: організації набуття майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинене організованою групою.
-ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 366 КК України за кваліфікуючими ознаками - організація внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненого організованою групою.
Обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 вказаних кримінальних правопорушень викладено стороною обвинувачення у письмовому вигляді у клопотанні, яке було вручено для ознайомлення підозрюваному ОСОБА_5 .
25.01.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.07.2022 року було продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 42020160000000028 від 13.01.2020 року,до шести місяців, тобто до 26.10.2022 року, включно, у зв`язку із необхідністю в проведенні ряду процесуальних дій.
В цей же день ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси обрано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Однак, ухвалою Одеського апеляційного суду м. Одеси від 04.08.2022 року вказану ухвалу слідчого судді скасованого та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком до 08.08.2022 року.
04.08.2022 року ОСОБА_5 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
У зв`язку із закінченням строків дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України та передбаченого покарання, а саме позбавлення волі до 12 років, а також беручи до уваги неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого суді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
2. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те що ризики викладені стороною обвинувачення у клопотанні не підтверджуються та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
3.Нормизаконодавства,якимикеруєтьсяслідчий суддяпривирішенніпитання міризапобіжногозаходув рамкахданогокримінальногопровадження.
Ч.1ст.177КПК України метоюзастосуваннязапобіжного заходуєзабезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченимпокладенихна ньогопроцесуальнихобов`язків,атакожзапобігання спробам: 1)переховуватисявідорганів досудовогорозслідуваннята/абосуду; 2)знищити,сховатиабоспотворити будь-якуізречейчи документів,якімаютьістотне значеннядлявстановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконновпливатина потерпілого,свідка,іншогопідозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціалістауцьому жкримінальномупровадженні; 4)перешкоджатикримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастиною п`ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
4. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
25.01.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.07.2022 року було продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 42020160000000028 від 13.01.2020 року, до шести місяців, тобто до 26.10.2022 року, включно, у зв`язку із необхідністю в проведенні ряду процесуальних дій.
В цей же день ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси обрано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Однак, ухвалою Одеського апеляційного суду м. Одеси від 04.08.2022 року вказану ухвалу слідчого судді скасованого та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком до 08.08.2022 року.
04.08.2022 року ОСОБА_5 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами УСР в Одеській області ДСР НП України в ході виконання доручення слідчого; протоколами НСРД; наказ про призначення ОСОБА_5 на посаду; судовою будівельно-технічною експертизою; почеркознавчими експертизами; протоколами огляду місця події; протоколами допиту свідків та іншими матеріалами провадження в сукупності.
Окрім того, обґрунтованість підозри перевірялася під час обрання попереднього запобіжного заходу слідчим суддею та суддями апеляційної інстанції.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
5. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно клопотання сторони обвинувачення, в рамках даного кримінального провадження наявні ризики, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, а також положення ч. 3 ст. 26 КК України, слідчому судді слід надати правову оцінку вказаним доводам сторони обвинувачення, з огляду на що, слідчий суддя зазначає наступне.
Так, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні кримінальних правопорушень, два з яких є особливо тяжкими та передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, у зв`язку з чим, на думку слідчого судді, попри усвідомлення останнім можливого покарання, яке йому загрожує у випадку подальшого доведення його вини у встановленому законом порядку судом, може свідчити про існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Проте, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний має офіційне місце проживання та місце роботи, одружений, має на утриманні малолітню дитину та виконував покладені на нього обов`язки під час дії відносно нього попереднього запобіжного заходу, що свідчить про те, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду зменшився та є мінімальним.
Щодо існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити наступне.
Так, слідчим суддею враховано, що Кримінальний процесуальний кодекс Українивстановлює наступну процедуру отримання показань від свідків, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Так, ОСОБА_5 при ознайомленні з матеріалами з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків та він буде мати можливість впливати на них з метою зміни ними показів для уникнення кримінальної відповідальності.
Одночасно, слідчий суддя звертає увагу на те, що фактично всі обставини кримінально протиправних дій встановлені, а тому приходить до переконання, що ризик знищення речей та документів, які мають значення доказів у кримінальному провадженні перестав існувати.
6. Вирішення питання можливості застосування в рамках даного кримінального провадження більш м`якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, домашній арешт є найсуворішим, після тримання під вартою, запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Як встановлено слідчим суддею, підозрюваний ОСОБА_5 є особою, яка має постійне місце мешкання, офіційне місце роботи, одружений, має на утриманні малолітню дитину.
З огляду на характеризуючи дані підозрюваного якому необхідно працювати та забезпечувати родину, застосування до нього запобіжного у вигляді домашнього арешту буде суворим запобіжним заходом, а тому слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного можливо застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді застави, що буде відповідати в повній мірі обставинам вчинення кримінального правопорушення, сумі збитків та зможе запобігти наявним ризикам та буде достатнім для підозрюваного.
Так, з огляду на фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі, відповідні наслідки, які настали в результаті їх ймовірного вчинення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити відносно підозрюваного ОСОБА_5 відповідний розмір застави, який з одного боку, гарантуватиме забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а з іншого, в подальшому, буде процесуальною гарантією відшкодування ймовірно завданої діями підозрюваного шкоди морального та матеріального характеру в рамках такого кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
В свою чергу, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
7. Висновки слідчого судді.
За таких обставин та враховуючи викладене, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, відповідно до яких ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється стороною обвинувачення у можливому вчиненні кримінальних правопорушень передбачених: ч.5ст.191КК Україниза ознакамиза кваліфікуючимиознаками:організація заволодіннячужим майномшляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем,вчинене організованоюгрупою,повторно,у великихрозмірах; ч. 3 ст. 209 КК України за кваліфікуючими ознаками: організації набуття майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинене організованою групою; ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 366 КК України за кваліфікуючими ознаками - організація внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненого організованою групою, наслідки, які насталив результатіінкримінованих підозрюваномудій,зазначений прокуророму судовомузасіданні розміршкоди 3535946грн., а також встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені пунктами 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність визначення відносно підозрюваного відповідного розміру застави у розмірі однієї тисячі чотириста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3473 400 (три мільйони чотириста сімдесят три тисячі чотириста) гривень, що в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, забезпечить подальше ймовірне відшкодування підозрюваним завданої шкоди, у випадку доведення його вини у встановленому законом порядку судом, а також не буде завідомо непомірним для останнього.
Отже, слідчий суддя прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання сторони обвинувачення слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182- 184, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчийсуддя,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42020160000000028 від 13.01.2020 року відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі однієї тисячі чотириста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3473 400 (три мільйони чотириста сімдесят три тисячі чотириста) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 17.10.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувачаДКСУ м. Київ, МФО820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Роз`яснитипідозрюваному ОСОБА_5 ,щовінне пізнішеп`ятиднів з дняобраннязапобіжногозаходу увиглядізаставизобов`язанийвнестикоштина відповіднийрахунокабозабезпечити їхвнесеннязаставодавцемта надатидокумент,щоцепідтверджує,слідчому,прокурору,суду. Зазначені діїможуть бутиздійсненіпізнішеп`ятиднівздня обраннязапобіжногозаходуу виглядізастави,якщонамомент їхздійсненнянебуде прийняторішенняпрозміну запобіжногозаходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1
