Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 947/5562/21
Провадження № 1-кс/947/1558/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2022 року слідчий суддя Київського районного судум. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши усудовому засіданнів м.Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000028 від 13.01.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
Як вбачається з клопотання, слідчими слідчого управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020160000000028 від 13.01.2020 року, за підозрою директора ПБП «КИНГС» ОСОБА_4 , провідного інженера (госп. розрахунок) управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради ОСОБА_5 та начальника КП «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
В ході проведення досудового розслідування провідного інженера управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради ОСОБА_5 , 26.01.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
На даний час, є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, підозрюваній ОСОБА_5 на праві приватної власності належить:
- квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності: приватна спільна часткова. Розмір частки: .
В даному випадку, метою арешту майна є запобігання можливості його відчуження з метою недопущення штучного зменшення активів ОСОБА_5 , на які в подальшому можливо накласти стягнення, або застосувати заходи кримінального-правового характеру.
Таким чином, майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 у разі визнання судом її винною у скоєнні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, може бути використано для забезпечення виконання конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень, яка складає 1 578 408 гривень.
У зв`язку з викладеним, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що належить підозрюваному.
2. Позиції учасників з приводу розгляду даного клопотання.
Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна без його участі.
Згідно вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, за клопотанням прокурора, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна, з метою забезпечення арешту майна, в цілях запобігання його відчуження, розпорядження, а також вчинення інших реєстраційних дій.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
3. Висновки слідчого судді.
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, а також документи, надані захисником, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.
Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Ч. 11 ст. 170 КПК України - заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Ч.1ст.98КПК України-речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
3.2. Правова підстава та мета арешту майна.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в рамках кримінального провадження 26.01.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, підозрюваній ОСОБА_5 на праві приватної власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності: приватна спільна часткова. Розмір частки: .
Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що свідчить про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 в цілях забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Крім того, діями ОСОБА_5 ймовірно заподіяно шкоду у розмірі 1 578 408 гривень, що у свою чергу передбачає звернення із цивільним позовом про відшкодування заподіяних збитків.
У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою забезпечення в подальшому можливої конфіскації майна, як виду покарання, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, відшкодування шкоди, ймовірно завданої кримінальними правопорушеннями.
3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, майно, яке належить підозрюваному, необхідне для забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, а також відшкодування шкоди, ймовірно завданої кримінальним правопорушенням.
При цьому, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого відчуження, переоформлення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність у накладенні арешту майна.
3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю подальшої конфіскації майна, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети конфіскації майна неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
3.5. Висновки слідчого судді.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність для забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, відшкодування шкоди, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Також,враховуючи те,що існуєризик відчуження,передачі,перетворення,переоформлення прававласності майна,на якесторона обвинуваченняпросить накластиарешт,слідчий суддявважає занеобхідне накластизаборону розпорядженнямайном,з метоюзапобігання вищевказанимризиків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000028 від 13.01.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України задовольнити.
Накласти арешт, із забороною відчуження та розпорядження, на майно, що належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на:
- квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності: приватна спільна часткова. Розмір частки: .
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1
