Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 947/5562/21
Провадження № 1-кс/947/7619/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2022 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42020160000000028 від 13.01.2020 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки м. Кишинів РеспублікиМолдова,громадянки України, українки, з середньо-спеціальноюосвітою, незаміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , працюючої бухгалтером у ТОВ «Респект», раніше не судимої,
підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Стороною обвинувачення ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні: кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах: кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України за ознаками набуття майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України за ознаками внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням до слідчого судді і просить обрати відносно підозрюваної цілодобовий домашній арешт, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід відносно підозрюваної ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник підозрюваної у судовому засіданні частково заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення та просив застосувати до підозрюваної нічний домашній арешт, оскільки підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має на утриманні малолітню дитину, яку треба матеріально забезпечувати, офіційно працевлаштована, що свідчить про її міцні соціальні зв`язки.
Підозрювана у судовому засіданні підтримала думку свого захисника.
Відповідно доч.1ст.177КПКУкраїни,метоюзастосуваннязапобіжного заходуєзабезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченимпокладенихна ньогопроцесуальнихобов`язків,атакожзапобігання спробам: 1)переховуватисявідорганів досудовогорозслідуваннята/абосуду; 2)знищити,сховатиабоспотворити будь-якуізречейчи документів,якімаютьістотне значеннядлявстановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконновпливатина потерпілого,свідка,іншогопідозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціалістауцьому жкримінальномупровадженні; 4)перешкоджатикримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.ч.1,2,3ст.181КПКУкраїнидомашній арештполягаєвзабороні підозрюваному,обвинуваченомузалишатижитло цілодобовоабоупевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 04.08.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України за ознаками набуття майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушень підтверджується: матеріалами УСР в Одеській області ДСР НП України в ході виконання доручення слідчого;протоколами НСРД; судовою будівельно-технічною експертизою;почеркознавчими експертизами;протоколами огляду місця події; протоколами допиту свідків, а також іншими матеріалами провадження в сукупності.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.
Проте, звертаючи увагу на заперечення сторони захисту проти клопотання сторони обвинувачення в частині того, що підозрювана ОСОБА_4 має на утриманні малолітню дітину, офіційно працевлаштована, має постійне місце проживання та реєстрації, що свідчить про її відносно міцні соціальні зв`язки, слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду є незначним.
Також, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що кримінальний процесуальний кодекс Українивстановлює наступну процедуру отримання показань від свідків, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи факт того, що підозрюваній ОСОБА_4 при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо посилання сторони обвинувачення на існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає, що з огляду на відсутність належного обґрунтування та аргументування стороною обвинувачення вказаного ризику, слідчий суддя приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування такого ризику та про його фактичну відсутність.
Слідчий суддя враховує, що метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ніж домашній арешт, в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, особистого зобов`язання та особистої поруки є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваною обов`язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, наявні в рамках даного кримінального провадження ризики, а також характеризуючі дані на підозрювану, надані захисником у судовому засіданні, відповідно до яких вона є вдовою, має на утриманні малолітню дитину, яку треба забезпечувати фінансово, а так як підозрювана має офіційне місце роботи, відповідно до чого матє можливість заробляти кошти на утримання дитини, а тому слідчий суддя вважає, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а відтак підстав для застосування відносно останньої більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
При цьому слідчий суддя акцентує увагу на тому, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду є незначним з огляду на її міцні соціальні зв`язки, а ризику впливу підозрюваною на свідків можливо запобігти шляхом заборони слідчим суддею підозрюваній спілкуватися із свідками у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя прийшов висновку про можливість застосування до підозрюваної домашнього арешту у нічний час доби також з огляду на те, що відносно інших підозрюваних у кримінальному провадженні № 42020160000000028 від 13.01.2020року, дії яких кваліфіковані як організаторів вчинення кримінальних правопорушень, сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, а підозрюваній ОСОБА_4 , якій пред`явлена підозра як виконавцю кримінально протиправних діянь сторона обвинувачення просить обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що з огляду на співвідношення суворості запобіжного заходу про застосування якого відносно підозрюваної просить сторона обвинувачення, із видом співучасті підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень свідчить про певну упередженість сторони обвинувачення до особи підозрюваної.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час з покладенням обов`язків передбачених п. 5 ст. 194 КПК України, а тому клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання старшогослідчогоСУГУНП вОдеськійобласті ОСОБА_6 ,погодженепрокуроромвідділу Одеськоїобласноїпрокуратури ОСОБА_3 прозастосуваннязапобіжного заходуувиглядідомашнього арештуврамкахкримінального провадження№42020160000000028від 13.01.2020рокувідносно ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 17.10.2022 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, за винятком випадків офіційного повідомлення про необхідність евакуації відповідно до діючого законодавства. Зобов`язавши негайно повідомляти слідчого про місце свого перебування під час евакуації.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 строком до 17.10.2022року, в межах строку досудового розслідування, обов`язки:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
