УХВАЛА
14 вересня2022 року
м. Київ
Справа № 910/7310/20
Провадження № 12-23гс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пількова К. М.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи
за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна 1-Г» (далі - ОСББ)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 (головуючий - Сулім В. В., судді Гаврилюк О. М., Майданевич А. Г.)
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 (головуючий - Сулім В. В., судді Гаврилюк О. М., Майданевич А. Г.)
за скаргою ОСББ на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС) у справі
за позовом ОСББ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Комфорт Сервіс» (далі - Товариство)
про зобов`язання передати документи,
УСТАНОВИЛА:
1. У липні 2021 року ОСББ звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця ВДВС (далі - Скарга), в якій просило скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 08.07.2021 ВП № 63537470 (далі - Постанова) з примусового виконання наказу від 06.10.2020 у справі № 910/7310/20 (далі - Наказ).
2. Скарга мотивована тим, що державний виконавець не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання Наказу.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 (суддя Балац С. В.) скаргу ОСББ задоволено повністю; Постанову скасовано; стягнуто з ВДВС на користь ОСББ 3000 грн витрат на правову допомогу.
4. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що матеріали виконавчого провадження № 63537470 не містять доказів направлення правоохоронним органам повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, що свідчить про невиконання державним виконавцем приписів частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) та передчасність винесення Постанови, що є підставою для її скасування.
Суд першої інстанції відхилив твердження Товариства про неправильно обраний у Скарзі спосіб захисту, оскільки вважав, що після скасування Постанови державний виконавець буде зобов`язаний винести постанову про відновлення виконавчого провадження, що в розумінні приписів частини другої статті 343 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) поновить порушене право ОСББ.
Також суд першої інстанції взяв до уваги надані ОСББ докази понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн та дійшов висновку про необхідність покладення цих витрат на ВДВС за правилами частини першої статті 344 ГПК України у зв`язку із повним задоволенням Скарги.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу Головного державного виконавця ВДВС задоволено частково; ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 скасовано; Скаргу задоволено частково; визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС щодо своєчасного ненаправлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
6. Мотивуючи цю постанову, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що матеріали виконавчого провадження № 63537470 не містять доказів направлення правоохоронним органам повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, що свідчить про невиконання державним виконавцем приписів частини третьої статті 63 Закону. При цьому суд апеляційної інстанції врахував викладені в апеляційній скарзі ВДВС твердження про направлення зазначеного повідомлення 12.07.2021, тобто з порушенням відповідного строку.
Разом із цим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки вона постановлена без дотримання положень статті 343 ГПК України і без урахування висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) від 21.05.2021 № 905/64/15, про те, що відповідно до положень наведеної норми процесуального права за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. Отже, норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби / приватних виконавців.
Водночас суд апеляційної інстанції врахував обґрунтованість доводів ОСББ про неправомірність бездіяльності державного виконавця ВДВС щодо зволікання направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, у зв`язку із чим дійшов висновку, що Скарга підлягає частковому задоволенню шляхом визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця відповідно до частини третьої статті 63 Закону та частин першої і другої статті 343 ГПК України. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга не містить будь-яких інших аргументів, що спростовували б висновки місцевого господарського суду.
7. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 заяви Товариства та ОСББ про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з ОСББ на користь Товариства 4375 грн витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з Головного державного виконавця ВДВС на користь ОСББ 3750 грн витрат на професійну правничу допомогу.
8. Додаткова постанова мотивована тим, що надані ОСББ та Товариством документи в сукупності доводять наявність підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, а їх розмір є документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності. Разом з тим апеляційний суд врахував, що його постановою від 01.02.2022 у цій справі апеляційну скаргу Головного державного виконавця ВДВС задоволено частково, а отже, заявлені сторонами клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
9. 09.06.2022 до КГС ВС надійшла касаційна скарга ОСББ, у якій воно просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 в частині скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 та залишити рішення цього суду без змін, а також скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 повністю та здійснити розподіл судових витрат.
10. ОСББ мотивувало подану скаргу, зокрема, такими доводами.
Суд апеляційної інстанції допустив порушення статті 13, частин першої, четвертої та восьмої статті 80 ГПК України, оскільки не врахував, що ВДВС разом з відзивом на Скаргу не подавав до суду першої інстанції жодних доказів направлення до правоохоронних органів повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення від 08.07.2021, а наведені ним причини неподання цих доказів до суду першої інстанції не є поважними, у зв`язку із чим не мали враховуватись апеляційним судом.
Суд апеляційної інстанції допустив порушення статті 343 ГПК України, яка передбачає, що суд, крім визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця ВДВС щодо своєчасного ненаправлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, мав зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу усунути порушення - поновити порушене право заявника. Проте апеляційний суд позбавив ОСББ можливості виконати рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 у цій справі, оскільки в резолютивній частині оскаржуваної постанови не вирішив питання відновлення порушеного права Скаржника.
11. Скаржник вважає порушеним своє право на виконання остаточного судового рішення від 01.09.2020 у цій справі та посилається на численну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у справах «Ромашов проти України», «Горнсбі проти Греції», «Чіжов проти України», «Глоба проти України» і «Деркач та Палек проти України» доходив висновків, зокрема про те, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом та є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а також про те, що саме на державу покладається обов`язок вжити у межах її компетенції усіх необхідних кроків для виконання остаточного судового рішення та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
12. Окрім цього, ОСББ з посиланнями на статті 123, 129, 241, 244 ГПК України та відповідні висновки Верховного Суду зазначає, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта та є його невід`ємною частиною. Додаткове судове рішення усуває недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти, зокрема щодо розподілу судових витрат. У разі скасування рішення у справі додаткове рішення втрачає силу.
13. Ухвалою від 20.06.2022 колегія суддів КГС ВС відкрила касаційне провадження за вказаною скаргою, а ухвалою від 11.08.2022 передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України, оскільки вважає, що ця справа містить виключну правову проблему, яка стосується повноважень суду щодо скасування постанов виконавця у розрізі ефективності захисту прав учасників виконавчого провадження та можливої невиправданої затримки виконання судового рішення.
14. Ухвала про передачу мотивована тим, що суди цивільної та господарської юрисдикції з посиланням на однакові за змістом норми статей 343 ГПК України та 451 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) сформували різні підходи щодо можливості скасування у судовому порядку постанов виконавця, зокрема про закінчення виконавчого провадження.
15. Як приклад, колегія суддів наводить постанову від 15.03.2018 у справі № 638/1841/14-ц, в якій Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (далі - КЦС ВС), ґрунтуючись, зокрема, на положеннях частини другої статті 451 ЦПК України, скасував рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця, визнав незаконною та скасував постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та зобов`язав його виконати судове рішення у повному обсязі.
Поряд із цим колегія суддів зазначає, що у постанові від 23.03.2021 у справі № 418/314/18 КЦС ВС залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою визнано незаконною постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого листа і зобов`язано державного виконавця відновити виконавче провадження, а у постанові від 04.05.2022 у справі № 725/3052/21 КЦС ВС залишив без змін постанову апеляційного суду, якою визнано незаконними дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження та зобов`язано державного виконавця відновити виконавче провадження.
Також колегія зазначає, що у справі № 369/13690/20 КЦС ВС вказав, що суди не встановили обставин, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що державний виконавець вжив усіх передбачених Законом заходів щодо ефективного та своєчасного виконання рішення суду. КЦС ВС у цій справі дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження і одночасно погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимог заявника про зобов`язання державного виконавця виконати рішення суду, оскільки вчинення таких дій належить до дискреційних повноважень державного виконавця, а суд позбавлений можливості перебирати на себе такі повноваження.
Як ще один приклад, колегія суддів наводить постанову від 22.06.2022 у справі № 607/2547/20, в якій КЦС ВС дійшов висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яким визнано неправомірними дії державного виконавця та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому КЦС ВС вказав, що відповідно до частини першої статті 41 Закону скасування постанови про закінчення виконавчого провадження спричиняє його відновлення, і в такому разі обов`язок із вчинення дій, спрямованих на примусове виконання рішення, виконавець має в силу закону.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що КГС ВС у постанові від 21.05.2021 у справі № 905/64/15, посилаючись на статтю 343 ГПК України, дійшов висновку про те, що норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби / приватних виконавців.
16. На переконання колегії суддів, така неоднозначність підходів судів касаційної інстанції до можливості скасування постанови виконавців, зокрема про закінчення виконавчого провадження, викликає необхідність передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для встановлення єдиного способу захисту прав учасників виконавчого провадження у випадку незаконності винесеної виконавцем постанови, який би сприяв загальній ефективності провадження як механізму судового захисту. При цьому колегія суддів звертає увагу, що необхідність визначення способів тлумачення однакових норм частини другої статті 343 ГПК України та частини другої статті 451 ЦПК України зумовлена також необхідністю дотримання Україною міжнародних зобов`язань, які випливають, зокрема, зі статті 6 Конвенції.
17. Колегія суддів зазначає, що кількісний критерій необхідності передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду розкривається як у значній кількості виконавчих проваджень, у яких частина рішень виконавця може бути незаконною, що з урахуванням однакового правового регулювання потребує встановлення загального для господарських та цивільних справ алгоритму дій скаржників та суду щодо можливості скасування у судовому порядку постанов виконавців, так і наявністю різного підходу судів касаційної інстанції до вирішення цього питання. Якісний критерій розкривається через необхідність для держави забезпечити на власній території такий режим правосуддя, який би закінчувався ефективним способом поновлення прав учасників виконавчого провадження у світлі статті 6 Конвенції та наявної практики ЄСПЛ у випадку незаконності винесення виконавцем постанов, зокрема про закінчення виконавчого провадження.
18. Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
19. Наведені в ухвалі про передачу підстави є достатніми для прийняття цієї справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
20. Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною п`ятою цієї статті встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
21. Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
22. Ураховуючи, що предметом перевірки у цьому випадку є постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарги на дії державного виконавця, яка у розумінні частини п`ятої статті 301 ГПК України не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи, справа № 910/7310/20 може бути розглянута без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
23. Керуючись частиною тринадцятою статті 8, частиною першою статті 9, статтями 233-235, 301, частиною п`ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1.Прийняти до розгляду справу № 910/7310/20 (провадження № 12-23гс22) за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна 1-Г» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 за скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна 1-Г» на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна 1-Г» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Комфорт Сервіс» про зобов`язання передати документи.
2.Призначити справу № 910/7310/20 (провадження № 12-23гс22) до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на 16 листопада 2022 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3.Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи № 910/7310/20 (провадження № 12-23гс22) до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К. М. ПільковСудді:В. В. БританчукГ. Р. Крет Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко І. В. Григор`єваО. Б. Прокопенко М. І. ГрицівЛ. І. Рогач Ж. М. ЄленінаВ. М. Сімоненко І. В. ЖелєзнийІ. В. Ткач О. С. ЗолотніковО. С. Ткачук Л. Й. КатеринчукС. П. Штелик
