Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 216/1675/22
Провадження № 1-кп/216/599/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2022 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Онопченка Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 матеріали кримінального провадження № 42022041630000037 від 02 квітня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тамарино Бориславського району Херсонської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , обіймає посаду стрільця 2 відділення 1 взводу 3 стрілецької роти зведеного батальйону у військовому званні «молодший сержант», зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.115,ч.5ст.426-1КК України,
учасники судового провадження:
прокурор Ганенко І.С.,
представники потерпілої Лисенко О.А., Губар А.Л.,
обвинувачений ОСОБА_1 ,
захисник Калюпін Ю.В.,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Центрально-Міськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областіперебувають на розгляді матеріали кримінального провадження№ 42022041630000037від 02квітня 2022року заобвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.115,ч.5ст.426-1КК України.
У судовомузасіданні поставленона обговоренняпитання доцільностіпродовження триманняобвинуваченого ОСОБА_1 під вартою,оскільки продовженийдвомісячний строктримання останньогопід вартоюспливає 09вересня2022 року й до спливу цього строку судове провадження не буде завершено.
Прокурор просивпродовжити строкдії застосованогодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підстави для скасування або зміни обраного запобіжного заходу відсутні, тому що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбаченихч. 1 ст. 177 КПК України, для можливості застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, на теперішній час не встановлено.
Представники потерпілої Лисенко О.А. та Губар А.Л. підтримали позицію прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_1 і йогозахисник КалюпінЮ.В.заперечували протипродовження триманняпід вартоюта просилизмінитиобраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, зокрема, відсутність на теперішній час раніше заявлених ризиків через з`ясування майже всіх обставин у справі, перше притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності та намір останнього захищати країну.
Заслухавши учасниківсудового провадженнятадослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2022 рокудо ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31 травня 2022 року включно, який останній раз ухвалою суду від 12 липня 2022 року було продовжено до 09 вересня 2022 року.
На данийчас матеріаликримінального провадженняза обвинуваченням ОСОБА_1 знаходиться на розгляді в суді, продовжений двомісячний строк тримання останнього під вартою спливає 09 вересня 2022 року, до спливу цього строку судове провадження не буде завершено з об`єктивних причин,оскільки завизначеним обсягомдоказів іпорядком їхдослідження необхідноще повністюдослідити матеріаликримінального провадження,а такождопитати обвинуваченого.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення; вік і стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, його репутацію та майновий стан, а також наявність у нього судимостей; дотримання обвинуваченим умов застосованих до нього раніше запобіжних заходів; наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої він обвинувачується, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення він обвинувачується, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи. Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою, суд виходить з такого.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкції яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, тому відповідно до вимог ст. 183 КПК України до нього може бути застосований такий винятковий запобіжний захід.
При цьому суд враховує відсутність обставин, які б перешкоджали утриманню обвинуваченого під вартою, зокрема таких як похилий вік, інвалідність, тяжкі або хронічні захворювання тощо.
Разом з тим суд зважає на часткове визнання обвинуваченим своєї вини за висунутим обвинуваченням, а саме визнання факту заподіяння ним смерті інший людині та незгоду з правовою кваліфікацією вчиненого ним діяння.
Також суд бере до уваги, що підстави, за яких було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та обставини, які при цьому враховувались, на даний час не змінились, а заявлені щодо останнього ризики є вагомими, не зменшились і продовжують існувати.
Таким чином, вказані вище обставини про особу обвинуваченого та суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, підтверджують наявність високого ступеню ризиків, що останній, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілу в цьому кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість і ступінь суспільної небезпеки злочинів, спосіб їх вчинення та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, а також наведені вище дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики об`єктивно існують і запобігти їм, окрім як продовженням строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - неможливо. При цьому такий запобіжнийзахід відповідаєтяжкості кримінальнихправопорушень іданим проособу обвинуваченого,а такожє співмірнимз реальноіснуючими ризиками.У зв`язкуз цимсуд не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, за їх недостатністю для запобігання наявним ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і належної поведінки.
Отже, на теперішній час достатніх даних про наявність підстав для скасування обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу або його зміни на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням свободи, судом не встановлено.
Разом з тим доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не спростовують наведених висновків суду, оскільки належним чином не гарантують запобігання встановлених ризиків без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ураховуючи викладене,оскільки матеріаликримінального провадженняза обвинуваченням ОСОБА_1 знаходяться нарозгляді всуді,строк триманняостаннього підвартою спливає09вересня 2022року,до спливуцього строкусудове провадженняне будезавершене з наведених причин, підстав дляскасування чизміни обраногозапобіжного заходуна теперішнійчас невстановлено,оскільки ризики,які існувалипід часйого застосування,не зменшилисьі виправдовуютьподальше триманняпід вартою,суд вважаєза доцільнепродовжити строктримання обвинуваченогопід вартоюна 60днів,тобто до04листопада 2022 року.
Разом з тим суд вважає недоцільним визначати обвинуваченому розмір застави, оскільки за пред`явленим обвинуваченням злочини спричинили загибель людини (п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 331, 369-372 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60днів,тобто до04листопада 2022 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухваливручити учасникамсудового провадженнята направитидлявиконання директорудержавної установи«Криворізька установа виконання покарань (№3)».
Дія ухвализакінчується о24.00год.04листопада 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В. Онопченко
