ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2022 року
м. Київ
справа №826/15940/18
адміністративне провадження № К/9901/27104/19
Колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
головуючої - Юрченко В.П.,
суддів: Білоуса О.В., Бившевої Л.І., Блажівської Н.Є., Васильєвої І.А., Гімона М.М., Гончарової І.А., Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л., Олендера І.Я., Усенко Є.А., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В., Чумаченко Т.А., Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року (суддя Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року (головуючий суддя Бєлова Л.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №826/15940/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - Відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 серпня 2018 року №165-12-32-13-10-1213, №164-12-32-13-10-1213, від 9 серпня 2018 року №0647567-1309-1213, якими нараховано грошові зобов`язання з транспортного податку за 2016, 2017, 2018 р.р.
На обґрунтування позовних вимог Позивач посилався, зокрема на відсутність у податкового органу повноважень щодо нарахування транспортного податку спірними рішеннями, оскільки позивач з 16 серпня 2005 року зареєстрований та проживає у м. Києві, у зв`язку з чим у Відповідача, як контролюючого органу Луганської області були відсутні правові підстави нараховувати податки фізичній особі, яка не проживає на території Луганської області. Крім того, Позивач вважає незаконними податкові повідомлення-рішення з тих підстав, що податковим органом порушено строк їх складання та надсилання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року позов задоволено.
Суди установили, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 позивачу належить на праві власності автомобіль BMW модель X5, державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2993 куб. см, 2016 року випуску.
Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 15 серпня 2018 року №165-12-32-13-10-1213, №164-12-32-13-10-1213 та від 9 серпня 2018 року №0647567-1309-1213, якими позивачу визначено податкові зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 14583,33 грн, за 2017 рік - 25000 грн, за 2018 рік - 25000 грн відповідно.
На підставі листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) щодо середньоринкової вартості легкового автомобіля, належного Позивачу, встановлено, що така вартість автомобіля BMW (модель X5, дизельний двигун об`ємом 3,0 літра з автоматичною коробкою передач, до 2-х років з року випуску) становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового 2016 року.
Автомобіль BMW X5 з робочим об`ємом дизельного двигуна 3,0 літра, до 2 років з року випуску, було включено також в 2017, 2018 роках до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, станом на 1 січня звітного року (далі -Перелік).
Розрахована у 2017, 2018 р.р. згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля BMW X5 з робочим об`ємом дизельного двигуна 3,0 літра, 2016 року випуску становила 1252578,15 та 1202267,50 грн відповідно.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що Відповідачем порушено строки надсилання (вручення) спірних податкових повідомлень-рішень, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України (податкові повідомлення-рішення за 2016, 2017, 2018 роки направлені позивачу 22 серпня 2018 року) та застосував до спірних правовідносин положення підпункту 266.10.2 статті 266 ПК України, якими визначено, що у разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті (до 1 липня звітного періоду), фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.
Крім того, суди зазначили, що належний Позивачу автомобіль не може бути об`єктом оподаткування, оскільки об`єм циліндрів двигуна автомобіля (2993 куб.см) є меншим, ніж визначений Мінекономрозвитку України у відповідному переліку (3,0 літра).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із ухваленими у справі рішеннями, Відповідач подав касаційну скаргу, в якій, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час розгляду справи, просить скасувати ці судові рішення та відмовити у задоволені позову. Зазначає про неврахування судами факту , що середньоринкова вартість транспортного засобу для цілей оподаткування у 2016 році була визначена Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та позивач в своєму позові не ставив під сумнів об`єм двигуна, вартість автомобіля та віднесення його до об`єкту оподаткування транспортним податком. Вказує, що суди попередніх інстанцій, застосовуючи висновки Верховного Суду щодо визначення об`єму двигуна транспортного засобу, не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29 січня 2019 року у справі №826/12372/16, в якому суд касаційної інстанції зазначив про доцільність округлення робочого об`єму двигуна до найбільшого цілого значення при визначенні об`єкту оподаткування транспортним податком. Щодо порушення податковим органом строків прийняття і направлення спірних рішень, зазначив про неврахування протилежних висновків цього ж суду з наведених питань, викладених у постанові від 13 лютого 2018 року у справі №820/1975/17, в якій зазначено, що у будь-якому випадку порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення не впливає на його законність. Вважає, що положення підпункту 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 ПК України не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки предметом позову є транспортний податок, що регулюється положеннями статті 267 ПК України.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Ухвалою суду від 23 листопада 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 26 листопада 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2020 року призначено справу до касаційного розгляду в судовому засіданні.
2 грудня 2021 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалила передати справу на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів на підставі частини першої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України визнавши за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні.
Науково-консультативній раді при Верховному Суді доручено підготувати науковий висновок щодо доцільності заокруглення показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які зазначені в Переліку, затвердженому Мінекономрозвитку при визначенні податкових зобов`язань з транспортного податку; про правомірність податкового повідомлення-рішення, прийнятого надісланого (врученого) платнику податків поза межами встановленого присічного строку (до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), визначених підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України та правові наслідки порушення податковим органом таких строків; обов`язок платника транспортного податку сплачувати податок у 2018 році враховуючи, що 2 роки з року експлуатації транспортного засобу, який є об`єктом оподаткування відповідно до Переліку, закінчується 1 червня 2018 року.
На виконання вказаного доручення надійшли наукові висновки ОСОБА_2 , доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії правових наук України; ОСОБА_3, кандидата юридичних наук, доцента, доцента кафедри адміністративного і фінансового права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Джерела права
Згідно з частиною першою ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ, яким згідно з статтею 267 ПК України було введено новий транспортний податок.
Відповідно до підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з пунктом 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України).
Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України).
За змістом підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Відповідно до підпункту 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України за об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
У разі спливу п`ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п`яти років (підпункт 267.6.7 пункту 267.6 статті 267 ПК України).
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 54.5 статті 54 ПК України).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VІІІ внесено зміни до статті 267 ПК України, які набрали чинності з 1 січня 2016 року.
Зокрема, положення підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України викладено в редакції, відповідно до якої об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, з урахуванням марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному вебсайті.
В редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 20 грудня 2016 року №1791-VIII підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 доповнено абзацом третім, відповідно до якого щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.
Положеннями підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі- Методика), відповідно до пункту 2 якої встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (далі - Порядок №403), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки перемикання передач.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного вебсайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про його марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Порядку №403).
Стаття 266 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Відповідно до п.п.266.7.2 ст. 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно п.п.266.10.2 цієї статті, у разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.
Позиція та висновки Верховного Суду
Статтею 267 ПК України встановлено транспортний податок як вид обов`язкового місцевого податку, платниками якого є фізичні та юридичні особи, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п.267.2.1 пункту 267.2 ст.267 ПК України є об`єктами оподаткування.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Щодо віднесення легкових автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком з урахуванням технічних характеристик.
Перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у відповідному році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному вебсайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, тобто Мінекономрозвитку.
Об`єм двигуна у сукупності елементів, які впливають на вартість автомобіля як об`єкта оподаткування, застосовується у Методиці як економічна характеристика автомобіля, а не суто технічний його показник. Тому очевидним є, що при віднесенні певної моделі до визначених Мінекономрозвитку об`єктів для оподаткування транспортним податком виправданим є застосування загальноприйнятого позначення об`єму двигуна у літрах, а не його детальних технічних характеристик у кубічних сантиметрах, оскільки цього достатньо для ідентифікації автомобіля. Такий підхід є цілком достатнім та зрозумілим для застосування податковими органами, він повністю відображає економічні характеристики автомобіля і відхилення на декілька тисячних від застосованого Мінекономрозвитку показника в літрах об`єму двигуна не вказує на те, що відповідний автомобіль не є об`єктом оподаткування, оскільки це не впливає на його середньоринкову вартість.
Таким чином, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про правомірність нарахування в 2016, 2017 р.р. грошового зобов`язання з транспортного податку, оскільки належний позивачу автомобіль міститься в Переліку легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у відповідному році.
Враховуючи викладене, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 5 листопада 2018 року у справі №822/2687/17.
Щодо порушення податковим органом строків прийняття і надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, встановленого підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України та правових наслідків для платника податків, колегія суддів Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі №825/1903/17 з огляду на наступне.
Верховний Суд в зазначеній постанові висловив правову позицію, відповідно до якої контролюючий орган зобов`язаний нарахувати платнику податків податкове зобов`язання з транспортного податку за відповідний рік та надіслати (вручити) таке податкове повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Податкове повідомлення-рішення, прийняте або направлене з порушенням цього строку, є неправомірним, оскільки воно прийнято поза межами строку, встановленого у абзаці 1 підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України.
Водночас з аналізу наведених вище положень статей 54 та 267 ПК України випливає, що контролюючий орган дійсно зобов`язаний нарахувати платнику податків податкове зобов`язання з транспортного податку за відповідний рік та надіслати (вручити) таке податкове повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Невиконання контролюючим органом такого обов`язку звільняє платника податків лише від відповідальності за несвоєчасність сплати податкового зобов`язання (аналогічно до приписів підпункту 266.10.2 статті 266, підпункту 287.9 статті 287 ПК України), проте не звільняє від обов`язку сплати такого податку за наявності відповідних правових підстав.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що пропуск податковим органом встановленого підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України строку надсилання податкового повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), не є тим порушенням, яке спростовує правомірність нарахування грошового зобов`язання податковим органом, та не може бути самостійною підставою для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Недотримання контролюючим органом встановлених строків надіслання податкового повідомлення-рішення не є підставою для припинення податкового обов`язку платника податку з транспортного податку. Строк надсилання податкового повідомлення-рішення, встановлений підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України, не є строком, що зумовлює припинення податкового обов`язку або звільнення від його виконання.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 9 серпня 2018 року №0647567-1309-1213, яким позивачу визначено податкові зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 25000 грн.
До Переліку легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2018 році, включено автомобіль марки BMW, моделі Х5 з робочим об`ємом дизельного двигуна 3,0 літра, до 2 років (у стовпчику 3 зазначено: «рік випуску (включно)». Беручи до уваги рік випуску автомобіля - 2016 (дата реєстрації автомобіля 01.06.2016), можна стверджувати, що автомобіль, належний Позивачу, є об`єктом оподаткування лише у 2016 та 2017 р.р. Отже, нарахування Позивачу податкового зобов`язання з транспортного податку за 2018 рік є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
На підставі зазначеного, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року необхідно скасувати, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2018 № 0647567-1309-1213 (нарахування транспортного податку за 2018) задовольнити та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2018 № 165-12-32-13-10-1213 (нарахування транспортного податку за 2016 р.) та № 164-12-32-13-10-1213 (нарахування транспортного податку за 2017р.).
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області, як відокремленого підрозділу ДПС України задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі №826/15940/18 скасувати.
Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2018 № 0647567-1309-1213 (нарахування податкового зобов`язання з транспортного податку за 2018 р.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ................................. В.П. Юрченко
Судді: ................................. О.В. Білоус
................................. Л.І. Бившева
................................. Н.Є. Блажівська
................................. І.А. Васильєва
................................. М.М. Гімон
................................. І.А. Гончарова
................................. І.В. Дашутін
................................. І.Л. Желтобрюх
.................................. І.Я. Олендер
.................................. Є.А. Усенко
.................................. Р.Ф. Ханова
................................... В.В. Хохуляк
................................... Т.А. Чумаченко
................................... О.О. Шишов
................................... М.М. Яковенко
