ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 травня 2019 року № 826/15940/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2018 року,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2018 року №165-12-32-13-10-1213, №164-12-32-13-10-1213, №0647567-1309-1213 від 09.08.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником транспортного засобу BMW X5 2016 року випуску, об`єм двигуна - 2993 куб. см. У зв`язку з цим, відповідачем було нараховано позивачу транспортний податок за 2016 рік у сумі 14 583, 33 грн., за 2017 рік у сумі 25 000, 00 грн., за 2018 рік у сумі 25 000, 00 грн. Позивач вважає дані податкові-повідомлення рішення протиправними з огляду на те, що відповідач не мав повноважень щодо нарахування транспортно податку, оскільки позивач з 16.08.2005 зареєстрований та проживає в м. Києві, у зв`язку з чим, у відповідача, як контролюючого органу Луганської області, були відсутні правові підстави нараховувати податки фізичній особі, яка не проживає на території Луганської області. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем було порушено строк складання та надсилання оскаржуваних податкових рішень.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що ним правомірно було нараховано транспортний подок, оскільки позивач хоч і зареєстрований та проживає у м. Києві, однак всупереч правилам зняття або взяття на облік платників податків в контролюючих органах не став на облік за основним місцем проживання в м. Києві та досі перебуває на обліку в базі Головного управління ДФС у Луганській області (АДРЕСА_1 ). Разом з тим, відповідач зазначив, що при порушенні терміну надсилання податкового-повідомлення, позивач як платник транспортного податку, не звільняється від обов`язку сплачувати такий податок. Крім того, надсилання податкових-повідомлень рішень у такий строк було зумовлено тим, що місто,за яким позивач перебуває на податковому обліку знаходиться на окупованій території, що не може бути безумовною підставою для визнання податкових повідомлень-рішень протиправними.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 позивачу належить на праві власності належить автомобіль BMW модель X5, державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2993 куб. см, 2016 року випуску.
Головним Управління ДФС у Луганській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.08.2018 року №165-12-32-13-10-1213, №164-12-32-13-10-1213, №0647567-1309-1213 від 09.08.2018 , яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб на суму 14 583, 33 грн. за 2016 рік, на суму 25 000, 00 грн., за 2017 рік у сумі 25 000, 00 грн. за 2018 рік.
Дані податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу за його адресою проживання, а саме: АДРЕСА_2 .
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями- рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року (далі - Закон), яким викладено у новій редакції статтю 267 Податкового кодексу України та введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.
Статтею 265 Податкового кодексу України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Отже, транспортний податок є складовим податку на майно.
Відповідно до п.п.10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.
Як передбачено п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.
У п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України зазначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Як передбачено п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
З огляду на вказані положення податкового законодавства у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що об`єктом оподаткування транспортного податку є легковий автомобіль, який одночасно відповідає двом критеріям, а саме: з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно); середньоринкова вартість становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального".
Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 (Методика) визначено, що відповідно до цієї Методики Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.
Пунктом 267.4 ст. 267 ПК України встановлено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
З метою реалізації вказаного положення та визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, для вирішення питання про віднесення їх до об`єктів оподаткування з 19 лютого 2016 року року набула чинності Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабміну від 18 лютого 2016 року № 66, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей їх віднесення до об`єктів оподаткування транспортним податком. та зазначено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.
Згідно п. 2 цієї Методики (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.
Відповідно до п. 3 Методики середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Згідно із п. 4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку .
Відповідно до п.п. 5, 6 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація.
Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
Аналогічними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: тип кузова (седан, універсал тощо); призначення (дорожні, позадорожні); тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо); робочий об`єм двигуна; привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні); тип коробки переключення передач; габаритні розміри; комплектація.
Згідно п. 12 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг транспортних засобів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.
Отже, для визначення об`єкта оподаткування транспортним податком в розпорядженні контролюючого органу має бути інформація про середньоринкову вартість певного автомобіля із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу.
Як встановлено під час розгляду справи, позивачу на праві власності належить автомобіль марки автомобіль BMW модель X5, державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2993 куб. см, 2016 року випуску.
Згідно розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA) у 2017 році, до об`єктів оподаткування відноситься транспортний засіб BMW, модель X5, до 2 років випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 3,0, тип пального - дизель.
Абзацом 2 п. 13 Методики визначено, що у разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Проте, доказів звернення контролюючого органу до Мінекономрозвитку з метою визначення вартості автомобіля позивача суду надано не було.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, позаяк судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, позивач є власником автомобіля марки BMW, моделі X5, 2016 року випуску, з об`ємом двигуна 2993, а отже вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином, об`єм циліндрів двигуна автомобіля є меншим, ніж визначений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у відповідному переліку.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 по справі №822/2687/17.
Крім того, суд зазначає, що обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017, 2018 роках..
Щодо оскаржуваної податкової накладної від 15.08.2018 року №165-12-32-13-10-1213 на суму 14583, 33 грн. за транспортний податок на 2016 рік, то суд зазначає наступне.
Так, згідно витмог статті 267 ПКУ об`єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн (1378 грн м. з. п. х 750 м. з. п. = 1033500 грн.) та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).
З вищевказаного слідує, що об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становила понад 1 033 500,00 грн. перелік яких розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.
На офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році, відсутній.
В той же час, відповідачем не надано доказів про вартість автомобіля, яка розрахована у відповідності до даних Мінекономрозвитку, а також не надано доказів, що автомобіль BMW модель X5, об`єм двигуна 2993 куб. см, 2016 року випуску був об`єктом оподаткування у 2016 році.
Таким чином, суд приходить до висновку, що середньоринкова вартість транспортного засобу для цілей оподаткування у 2016 році відповідачем не визнавалася, перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку відсутній.
Також, суд погоджується із твердженнями позивача, що відповідачем був пропущений строк щодо направлення оскаржуваних податкових-рішень позивачу, з огляду на вимоги п. 266.10.2 ст. 266 Податкового кодексу України, яким визначено, що у разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.
Крім того, як вбачається із наявної в справі роздруківки із сайту Укрпошти щодо перевірки статусу відстеження, оскаржувані податкові повідомлення-рішення за 2016, 2017, 2018 роки були направлені позивачу 22.08.2018, у зв`язку з чим, відповідачем було пропущено встановлений законом строк
Разом з тим, позивачем, зазначалося, що підставою для визнання податкових повідомлень-рішень протиправними є те, що відповідач не є тим, контролюючим органом, який уповноважений нараховувати транспортний податок позивачу, оскільки останній проживає в іншому місті, яке не підпадає під юрисдикцію відповідача.
Однак, судом дані пояснення не приймаються до уваги, з огляду на те, що відповідно до п.63.3 ст.63 ПК України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Як вбачається згідно наданих відповідачем ідентифікаційних даних, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ДФС у Луганській області, доказів того що, позивач став на податковий облік до ГУ ДФС у м. Києві суду надано не було.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_3 ) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 15.08.2018 №165-12-32-13-10-1213.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 15.08.2018 №164-12-32-13-10-1213.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 09.08.2018 №0647567-1309-1213.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_3 ) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ 39591445).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу
Суддя А.С. Мазур
