УХВАЛА
02 грудня 2021 року
Київ
справа №826/15940/18
адміністративне провадження №К/9901/27104/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
секретар судового засідання - Титенко М.П.
за участю:
позивач - ОСОБА_1
представник відповідача - Анохіна Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 (суддя - А.С. Мазур) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 (колегія суддів: Л.В. Бєлова, В.О. Аліменко, А.Ю. Кучма) у справі №826/15940/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.08.2018 №165-12-32-13-10-1213, №164-12-32-13-10-1213, від 09.08.2018 №0647567-1309-1213.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався, зокрема на відсутність у податкового органу повноважень щодо нарахування транспортно податку спірними рішеннями, оскільки позивач з 16.08.2005 зареєстрований та проживає в м. Києві, у зв`язку з чим, у відповідача, як контролюючого органу Луганської області, були відсутні правові підстави нараховувати податки фізичній особі, яка не проживає на території Луганської області. Зазначив, що податковим органом порушено строк складання та надсилання оскаржуваних податкових рішень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 позов задоволено.
Суди дійшли висновку, що середньоринкова вартість транспортного засобу (автомобіль BMW модель X5, об`єм двигуна 2993 куб. см, 2016 року випуску) для цілей оподаткування у 2016 році відповідачем не визнавалася, перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку відсутній, технічні характеристики автомобіля, зазначеного в Переліку легкових автомобілів, який розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, оскільки об`єм двигуна позивача становить 2993, а в Переліку об`єм двигуна зазначений 3,0. Податковим органом пропущений строк направлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на вимоги підпункту 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Не погодившись із ухваленими у справі рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при розгляді справи, просить скасувати ці судові рішення та відмовити у задоволені позову. Зазначає про неврахування судами, що середньоринкова вартість транспортного засобу для цілей оподаткування у 2016 році була визначена Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та позивач в своєму позові не ставив під сумнів об`єм двигуна, вартість автомобіля та віднесення його до об`єкту оподаткування транспортним податком. Вказує, що суди попередніх інстанцій, застосовуючи висновки Верховного Суду щодо визначення об`єму двигуна транспортного засобу, не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.01.2019 у справі №826/12372/16, в якому суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість застосування округлення об`єму двигуна до найбільшого цілого значення при визначенні об`єкту оподаткування транспортним податком. Щодо порушення податковим органом строків прийняття і направлення спірних рішень, зазначив про неврахування протилежних висновків цього ж суду з наведених питань, викладених у постанові від 13.02.2018 у справі №820/1975/17, в якій зазначено, що у будь-якому випадку порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення сам по собі не впливає на його законність. Вважає, що положення підпункту 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 ПК України не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки предметом позову є транспортний податок, що регулюється положеннями статті 267 ПК України.
Суди установили, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 позивачу належить на праві власності автомобіль BMW модель X5, державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2993 куб. см, 2016 року випуску.
Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 15 серпня 2018 року №165-12-32-13-10-1213, №164-12-32-13-10-1213 та від 9 серпня 2018 року №0647567-1309-1213, якими позивачу визначено податкові зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 14583,33 грн, за 2017 рік - 25000 грн, за 2018 рік - 25000 грн відповідно.
Базовим податковим (звітним) періодом обчислення транспортного податку є календарний рік, а тому 2016 рік одночасно є роком випуску автомобіля та першим звітним податковим періодом, в незалежності від того коли позивач набув транспортний засіб у власність та здійснив його реєстрацію.
На запит суду від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшов лист щодо середньоринкової вартості легкового автомобіля, належного позивачу, відповідно до якого середньоринкова вартість автомобіля BMW модель X5 з об`ємом двигуна 3,0 літра, дизель, з автоматичною коробкою переключення передач до 2 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового 2016 року.
Автомобіль BMW X5 з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель до 2 років експлуатації (включно), було включено також в 2017 та 2018 р.р. до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, станом на 1 січня звітного року (далі -Перелік).
Розрахована у 2017 та 2018 роках згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля BMW X5 з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, 2016 року випуску становила 1252578,15 та 1202267,50 грн відповідно.
Спірним у цій справі є питання можливості застосування округлення об`єму двигуна (2993 куб.см=3,0л) до найбільшого цілого значення при визначенні об`єкту оподаткування транспортним податком, а саме: згідно технічного паспорта належного позивачу транспортного засобу об`єм двигуна зазначено 2993 (куб.см), а в Переліку автомобіль цієї моделі та марки зазначено об`єм циліндра двигуна 3,0 л.
Також спірним є питання правильного застосування підпункту 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 ПК України як самостійну підставу для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, яке прийнято та надіслано (вручено) платнику податків поза межами встановленого пресічного строку (до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), визначених підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України.
Верховний Суд в постанові від 05.11.2018 у справі №822/2687/17, в якій досліджувалось питання віднесення до об`єкту оподаткування транспортного засобу марки BMW, моделі Х5, 2016 року випуску, з об`ємом двигуна 2993 куб.см. (Мінекономрозвитку до Переліку легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у відповідному році (далі - Перелік) включено автомобіль марки BMW, моделі Х5, 2016 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 л), посилаючись на положення підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 (далі - Методика №66) та Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (далі - Порядок 403), дійшов висновку, що для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється виключно Мінекономрозвитку. Суд зазначив про відсутність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б убачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в Переліку, затвердженому Мінекономрозвитку. Прогалина у нормативному регулюванні вказаних правовідносин та положення податкового принципу презумпції правомірності платника податків дають підстави для вирішення подібних спорів на користь платника податків.
Здійснюючий касаційний розгляд даної справи, колегія суддів, вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 05.11.2018 у справі №822/2687/17 у складі колегії суддів з цієї самої палати з наступних підстав.
1 січня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VІІІ, яким згідно з статтею 267 ПК України було введено новий транспортний податок.
Відповідно до підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з пунктом 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
За приписами підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
За змістом підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VІІІ внесено зміни до статті 267 ПК України, які набрали чинності з 1 січня 2016 року.
Зокрема, положення підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України викладено в редакції, відповідно до якої об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
В редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 20.12.2016 №1791-VIII підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Положеннями підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Методика №66 встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком, пунктом 2 якої встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики №66).
Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що для визнання об`єкту оподаткування транспортним податком з фізичних осіб, до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється виключно Мінекономрозвитку.
Перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у відповідному році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Ураховуючи, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в Переліку визначено об`єми автомобіля, які заокруглено до найближчого основного розряду, взявши до уваги доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування положень підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України та Методики №66 (зі змінами), у подібних правовідносинах, викладених в ухваленому рішенні Верховного Суду від 05.11.2018 у справі №822/2687/17 щодо неможливості застосування заокругленого показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.
Колегія суддів вважає правильними доводи податкового органу, що 1000 куб.см є еквівалентом 1 літру, а об`єм циліндрів двигуна автомобіля 2993 куб.см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду цілого числа дорівнює 3,0 літра.
Також, спірним у даній справі є питання порушення податковим органом строків надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, встановленого підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України та правові наслідки для платника податків.
Суд першої інстанції у даній справі встановив, що відповідачем порушені строки надсилання (вручення) спірних податкових повідомлень-рішень, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України (податкові повідомлення-рішення за 2016, 2017, 2018 роки направлені позивачу 22.08.2018) та застосував до спірних правовідносин положення підпункту 266.10.2 статті 266 ПК України, якими визначено, що у разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання, дійшовши до висновку про протиправність спірних рішень.
Верховний Суд розглядав зазначене питання і в постанові від 02.11.2021 у справі №825/1903/17 висловив правову позицію, відповідно до якої контролюючий орган зобов`язаний нарахувати платнику податків податкове зобов`язання з транспортного податку за відповідний рік та надіслати (вручити) таке податкове повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) та визначення платнику податків податкового зобов`язання з транспортного податку згідно податкового повідомлення-рішення, прийнятого з порушенням цього строку, є неправомірним, оскільки воно прийнято поза межами строку встановленого у абзаці 1 пункті 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України.
Колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №825/1903/17 у складі колегії суддів з цієї самої палати з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Стосовно об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об`єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 54.5 статті 54 ПК України).
З аналізу наведеного слідує, що контролюючий орган дійсно зобов`язаний нарахувати платнику податків податкове зобов`язання з транспортного податку за відповідний рік та надіслати (вручити) таке податкове повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Невиконання контролюючим органом такого обов`язку звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасність сплати податкового зобов`язання (аналогічно до підпункту 266.10.2 статті 266, підпункту 287.9 статті 287 ПК України), проте не звільняє від обов`язку сплати такого податку за наявності відповідних правових підстав. Пропуск податковим органом, встановленого підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України строку надсилання податкового повідомлення-рішення (до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року)), не є тим порушенням, яке спростовує правильність здійсненого податковим органом нарахування, та не може бути самостійною підставою для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини першої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
Згідно зі статтею 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі даної справи на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
Керуючись статтями 346, 347 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Справу 826/15940/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень передати на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
2. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
Л.І. Бившева
І.А. Васильєва ,
Судді Верховного Суду
