УХВАЛА
08 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/7035/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянськбудтрест»
до 1) Міністерства енергетики України, 2) Приазовського Національного природного парку, 3) Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
про стягнення 44 434 087,86 грн,
ВСТАНОВИВ:
19.05.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) заступник керівника Запорізької обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 у цій справі, повний текст якої складений 28.04.2022. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 23.05.2022.
У касаційній скарзі містяться клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2022 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Краснов Є. В., Мачульський Г. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Розглянувши доводи скаржника про причини пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів вважає їх неповажними, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду ухвалена 15.02.2022, повний текст складено 28.04.2022, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови, є 18.05.2022.
Скаржник касаційну скаргу подав у відділення АТ «Укрпошта» 19.05.2022. Скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 23.05.2022 про що свідчить відбиток календарного штампу про одержання вх. № 2191/2022 від 23.05.2022 на першому аркуші цієї скарги.
У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови ним отримано електронною поштою 04.05.2022. Як доказ отримання оскаржуваної постанови, скаржник додає до касаційної скарги копію першої сторінки постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 з вхідним номером Запорізької обласної прокуратури про отримання оскаржуваної постанови 04.05.2022.
Колегія суддів зазначає, що надана скаржником копія першої сторінки постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 з вхідним номером Запорізької обласної прокуратури про отримання оскаржуваної постанови 04.05.2022 не підтверджує таку дату отримання, оскільки відмітка про отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції 04.05.2022 проставлена скаржником особисто на копії першої сторінки постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022, який є зацікавленою особою.
Таким чином, скаржник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, тобто останнім днем строку, встановленого частиною другою статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, є 18.05.2022 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Враховуючи викладене, об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається, а наведені скаржником підстави пропуску такого строку колегія суддів вважає неповажними.
Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто 40 231 349,73 грн, з яких 38 869 843,20 грн заборгованості, 1 361 506,53 грн пені.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 про залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо стягнення 40 231 349,73 грн та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відтак, ставка судового збору у цій частині, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у даній справі, складала 603 470,25 грн (40 231 349,73 грн х 1,5%).
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 206 940,50 грн (603 470,25 грн х 200%).
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник сплатив судовий збір у сумі 97 749,34 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 24.05.2022 № 657, яке було долучено скаржником до матеріалів касаційної скарги 30.05.2022.
З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 1 109 191,16 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)» та надати документи щодо сплати судового збору касаційному суду.
Водночас у касаційній скарзі міститься клопотання прокурора про відстрочення сплати судового збору, оскільки він не має можливості здійснити оплату судового збору у зв`язку з відсутністю коштів по КЕКВ 2800 «Інші видатки», з якого сплачується судовий збір.
Перевіривши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи скаржника про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору є необґрунтованими.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)).
Ураховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги прокурора без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України та подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити заступнику керівника Запорізької обласної прокуратури у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 у справі № 910/7035/20.
2. Касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 у справі № 910/7035/20 залишити без руху.
3. Встановити заступнику керівника Запорізької обласної прокуратури строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.
4. Роз`яснити заступнику керівника Запорізької обласної прокуратури, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді: Є. В. Краснов
Г. М. Мачульський
