Ухвала
08 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 461/7447/17
провадження № 61-1858ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Марії Олександрівни на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив: позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ; стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частки від усього заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожного з дітей.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду
від 01 грудня 2021 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31 жовтня 2017 року, на кожну дитину, до досягнення ними повноліття.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
31 січня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко М. О. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову
в повному обсязі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі представник заявника заявила клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги та зазначила, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 01 грудня 2021 року вона отримала 30 грудня 2021 року засобами електронного зв`язку, однак не надала жодного доказу на підтвердження даного клопотання.
Також представником заявника не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_1 не отримувала копію постанови Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -
у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Однак, представником заявника не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення сторонам копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, не надано доказів того, що апеляційний суд своєчасно не направив копію повного тексту постанови заявнику або представнику заявника, та про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року була зареєстрована 12 грудня 2021 року, а оприлюднена - 14 грудня 2021 року.
Оскільки належних доказів порушень апеляційним судом порядку направлення копій постанови учасникам справи (заявнику та його представнику), представник заявника не надала, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у листопаді 2017 році.
Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 600,00 грн.
Станом на 01 листопада 2017 року прожитковий мінімум для дитини віком від 6 років становив 1944,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
При подачі позову до суду першої інстанції ОСОБА_2 заявляв позовну вимогу про стягнення аліментів (позовна вимога майнового характеру) та позбавлення батьківських прав (позовна заява немайнового характеру).
Оскільки, заявник (яка є відповідачем у справі, і не звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів) в касаційній скарзі оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції в повному обсязі, то йому необхідно доплатити судовий збір:
1) за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей: прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років у 2017 році становив 1 944,00 грн; 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини становить 927,00 грн; мінімальна сума, яка має бути стягнена за шість місяців на двох дітей - (927,00*2)*6= 11 664,00 грн; 1 відсоток від 11 664,00 грн - 116,64 грн; 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2017 рік складає 640,00 грн; сума судового збору за подачу касаційної скарги складає 640,00*200%= 1 280,00 грн;
2) судовий збір за подачу касаційної скарги за немайнову позовну вимогу про позбавлення батьківських прав: 640,00*200%=1 280,00 грн;
3) загальний розмір судового збору за подачу касаційної скарги: (640,00*2)*200%= 2 560,00 грн).
Отже, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір в розмірі 2 560,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Також, у порушення вимог пунктів 2 частини другої статті 392 ЦПК України
у касаційній скарзі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Марії Олександрівни про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Марії Олександрівни на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць
