Ухвала
12 січня 2022 року
м. Київ
справа № 725/7187/19
провадження № 61-11615 сво 20
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 квітня 2020 року у складі судді Піхало Н. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 липня 2020 року у складі колегії суддів: Владичана А. І., Литвинюк І. М., Половінкіної Н. Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - Другий відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, про визнання права власності на Ѕ частку автомобіля та звільнення майна з-під арешту,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), третя особа - Другий відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі - Другий ВДВС міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області), про визнання права власності на Ѕ частку автомобіля та звільнення майна з-під арешту.
Позов мотивовано тим, що з 27 липня 2006 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , за час якого, 26 червня 2007 року ними було придбано автомобіль «Volkswagen Polo», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .
Оскільки вказаний транспортний засіб набутий нею та відповідачем за час шлюбу, то відповідно до положень статей 60, 61 СК України є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Постановою державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управлінні юстиції від 03 вересня 2013 року під час примусового виконання рішення суду від 10 лютого 2010 року у справі № 2-592/2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 703 960,62 грн накладено арешт на належний подружжю автомобіль «Volkswagen Polo», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 та оголошено заборону на його відчуження.
Крім того, постановами державного виконавця Другого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області від 04 вересня 2013 року та від 06 листопада 2018 року зазначений автомобіль оголошено у розшук.
Вважала, що державний виконавець при накладенні арешту на спірний автомобіль не врахував того, що він є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_3 та усупереч положень закону перед вирішенням питання про звернення стягнення на майно боржника, не з`ясував питання про те, чи не володіє боржник цим майном спільно з іншими особами та чи мають право на користування таким майном інші особи. Унаслідок цього державний виконавець незаконно наклав арешт на належну їй частку автомобіля «Volkswagen Polo».
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на Ѕ частку спірного автомобіля Volkswagen Polo», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , звільнити з-під арешту вказаний автомобіль, зняти заборону на його відчуження та скасувати розшук.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину автомобіля «Volkswagen Polo», 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 та АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 602,15 грн, у рівних частках з кожного.
Рішення суд першої інстанції мотивовано тим, що спірний транспортний засіб придбано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за час перебування у зареєстрованому шлюбі, він є їх спільним сумісним майном подружжя, унаслідок чого обґрунтованими є вимоги позивачки про визнання за нею права власності на 1/2 частку спірного автомобіля.
Спірний автомобіль є неподільною річчю і зняття з нього арешту може порушити права банку, а позивачем не пред`явлено вимоги про визначення розміру компенсації за часку у спільному майні подружжя.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 02 липня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 квітня 2020 року у частині відмови у звільненні спірного автомобіля з-під арешту, скасовано. У позові ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту відмовлено з інших правових підстав.
Постанова суду апеляційної інстанції, яка прийнята у межах доводів апеляційної скарги, мотивована тим, що позивач, як власник майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користуватися та розпоряджатися своїм майном, так як спірний автомобіль є спільним сумісним майном подружжя. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом у грудні 2019 року, тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування якого заявлено АТ КБ «ПриватБанк».
При цьому апеляційний суд посилався на відповідні судові рішення Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту скасувати й ухвалити нове рішення, який позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судам норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому у силу вимог статті 400 ЦПК України у касаційному порядку не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 725/7187/19 з Першотравневого районного суду м. Чернівців.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2021 року справу передано судді-доповідачеві - Мартєву С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 725/7187/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , АТ КБ «ПриватБанк», третя особа -Другий ВДВС міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області, про визнання права власності на Ѕ частку автомобіля та звільнення майна з-під арешту за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 квітня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 липня 2020 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач, як власник майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користуватися та розпоряджатися своїм майном, так як спірний автомобіль є спільним сумісним майном подружжя, проте помилково відмовив у позові з підстав пропуску строку позовної давності, оскільки цей позов є негаторним. Негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.
Зазначає про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 520/5753/16-ц (провадження № 61-34327 св 18), від 19 лютого 2020 року у справі № 615/1364/16-ц (провадження № 61-6575 св 19), постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18), від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105 цс 19), від 22 січня 2020 року у справі № 340/25/19 (провадження № 11-669 апп 19).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2018 року у справі № 482/1219/15-ц (провадження № 61-5628 св 18), та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 520/5753/16-ц (провадження № 61-34327 св 18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 607/2394/20 (провадження № 61-5252 св 21) застосовано принципово різний підхід до вирішення справ, що випливають з одних і тих самих правовідносин, в яких один і той самий предмет спору та які врегульовані одними і тими самими нормами права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом шляхом відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викликана тим, що колегії суддів з різних судових палат у наведених вище судових рішеннях дійшли протилежних висновків про застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- одна колегія суддів дійшла правового висновку про те, що у випадках, коли предметом позову є частка в спільній сумісній власності на неподільну річ (частина друга статті 183 ЦК України), на яку звертається конфіскація або стягнення на користь особи, питання про зняття арешту з цієї речі (за відсутності іншого спільного майна) вирішується відповідно до правил статей 321, 358, 364 ЦК України, при цьому суд з урахуванням конкретних обставин може зняти арешт із цієї речі і стягнути з позивача в дохід держави чи на користь особи грошову чи іншу матеріальну компенсацію за частку, що припадає боржнику, або залишити арешт речі, зобов`язавши відповідні територіальні органи Державної фіскальної служби України або юридичну особу виплатити позивачу відповідну частину її вартості (справа № 482/1219/15-ц);
- інша колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо зняття арешту з Ѕ частки автомобіля, оскільки спірне майно було придбано сторонами в період шлюбу, тобто є спільною сумісною власністю позивача та відповідача, а отже, накладення арешту на належну позивачці частку відповідного майна є порушенням її прав, як співвласника вказаного майна (справа № 607/2394/20);
- інша колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача про звільнення з-під арешту автомобіля повністю, посилаючись на те, що у справах про зняття арешту з майна, що становить спільну сумісну власність членів сім`ї, частка боржника визначається відповідно до правил статті 357 ЦК України. У випадках, коли предметом позову є частка в спільній сумісній власності на неподільну річ (частина друга статті 183 ЦК України), на яку звертається конфіскація або стягнення на користь особи, питання про зняття арешту з цієї речі (за відсутності іншого спільного майна) вирішується відповідно до правил статей 321, 358, 364 ЦК України, враховуючи, що суд вирішує спори учасників спільної сумісної власності щодо розпорядження та користування майном. Встановивши, що автомобіль набуто у власність відповідача за час перебування у шлюбі з позивачем, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, як власник майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, так як спірний автомобіль є спільним сумісним майном подружжя (справа № 520/5753/16-ц).
Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції принципово різного підходу до вирішення справ, що випливають з одних і тих самих правовідносин, різне застосування положень закону, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду погодилась з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеними у справі № 482/1219/15-ц (провадження № 61-5628 св 18) та вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 жовтня 2021 року у справі № 607/2394/20 (провадження № 61-5252 св 21) та Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 520/5753/16-ц (провадження № 61-34327 св 18).
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначала про те, що баланс інтересів сторін у спірних правовідносинах щодо захисту права власності та забезпечення виконання судового рішення буде дотриманий у разі зняття арешту з неподільної речі і стягнення з позивача в дохід держави чи на користь особи грошової чи іншої матеріальної компенсації за частку, що припадає боржнику, або залишення арешту речі, та зобов`язання відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби України або юридичну особу виплатити позивачу відповідну частину її вартості.
З огляду на викладене, касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 квітня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 липня 2020 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - Другий відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, про визнання права власності на Ѕ частку автомобіля та звільнення майна з-під арешту за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 квітня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 липня 2020 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий Б. І. Гулько
Судді: А. І. Грушицький
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
С. О. Погрібний
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська
