У Х В А Л А
15 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2615/18
Провадження № 12-75гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Рогач Л. І.
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 910/2615/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київгаз» (далі - ПАТ «Київгаз») до Акціонерного товариства «Київенерго» (далі - АТ «Київенерго»), Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»), Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») про стягнення 314 994 674, 72 грн за касаційною скаргою ПАТ «Київгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22 квітня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 липня 2021 року і
ВСТАНОВИЛА:
ПАТ «Київгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому згідно з подальшими неодноразовими уточненнями та клопотаннями про залучення співвідповідачів остаточно просило стягнути з відповідачів, як солідарних боржників, суму основного боргу в розмірі 222 169 612,72 грн, пеню у розмірі 68 079 815,62 грн, 3% річних у сумі 6 028 359,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 18 716 886,61 грн.
Господарський суд міста Києва рішенням від 7 лютого 2019 року позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з АТ «Київенерго» 222 169 612, 72 грн основного боргу, 24 429 580, 10 грн пені, 5 022 280,07 грн - 3% річних, 14 807 550, 71 грн інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог до АТ «Київенерго» відмовив. Також відмовив у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та КП «Київтеплоенерго».
Щодо підстав відмови у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», місцевий господарський суд зазначив, що за змістом наявних у матеріалах справи розподільних балансів всі обов`язки за окремими зобов`язаннями, що існували у ПАТ «Київенерго» до виділу, були чітко розподілені між останнім та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» і зобов`язання по договору, з приводу якого виник спір, не були передані від ПАТ «Київенерго» до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».
Відповідно до положень законодавства та встановлених обставин справи ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» не є правонаступником ПАТ «Київенерго» у спірних правовідносинах, а підстави для солідарної відповідальності ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та ПАТ «Київенерго» за приписами частини четвертої статті 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відсутні.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 29 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Постановою від 25 лютого 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду судові рішення у справі № 910/2615/18 залишив без змін.
18 листопада 2019 року на виконання рішення від 7 лютого 2019 року у справі № 910/2615/18 Господарський суд міста Києва видав відповідний наказ.
У квітні 2021 року ПАТ «Київгаз» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про заміну сторони у виконавчому документі - наказі у справі № 910/2615/18 з АТ «Київенерго» на двох боржників: АТ «К.ЕНЕРГО» (як основного боржника) та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» (як субсидіарного боржника) в частині стягнення 86 344 614, 98 грн основного боргу, 8 503 610, 04 грн пені, 3 274 885, 61 грн - 3 % річних та 11 776 747, 77 грн інфляційних втрат.
Покликалося, зокрема, на те, що оскільки ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» створене шляхом виділу з ПАТ «Київенерго», то воно вважається субсидіарним боржником за зобов`язаннями ПАТ «Київенерго», які виникли до завершення процедури виділу, в силу приписів частини третьої статті 109 ЦК України.
Ухвалою від 22 квітня 2021 року Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому документі з огляду на те, що за результатами вирішення спору у справі № 910/2615/18 вже було відмовлено у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Зміна найменування юридичної особи як сторони виконавчого провадження не потребує її заміни судом, а здійснюється постановою виконавця, якою змінюється назва відповідної сторони такого провадження (з АТ «Київенерго» на АТ «К.ЕНЕРГО»). Крім цього, АТ «Київенерго» не вибувало з правовідносин, стороною яких є вказане товариство, у тому числі й тих, що виникли на підставі договору розподілу природного газу та є рішення Господарського суду міста Києва у цій справі, яке набрало законної сили. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідні зобов`язання АТ «Київенерго» за підсумковим (завершальним) розподільчим балансом були передані ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Що ж до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15, то її висновки стосуються субсидіарної відповідальності юридичної особи, з якої був здійснений виділ за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу (частина третя статті 109 ЦК України). Відповідно зазначено, що у цьому випадку для встановлення факту правонаступництва визначальним чинником є перехід до нової юридичної особи як правонаступника за розподільчим балансом всіх або частини зобов`язань юридичної особи, з якої був здійснений виділ, та щодо яких існує судове рішення і відповідне виконавче провадження.
Постановою від 14 липня 2021 року Північний апеляційний господарський суд ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Зазначив, що у справі № 910/2615/18 при винесенні судових рішень господарські суди всіх інстанцій досліджували та оцінювали обставини правонаступництва у спірних правовідносинах за публічним договором № 295905/17, за результатом встановлення яких було відмовлено ПАТ «Київгаз» у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» як правонаступника АТ «Київенерго». При цьому з часу набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/2615/18 до моменту звернення стягувача із заявою про заміну сторони виконавчого провадження не відбулось жодних змін у правовому статусі учасників спору, які б можна було розцінити як вибуття боржника з виконавчого провадження та вважати підставою для заміни боржника правонаступником (субсидіарними боржниками). Що ж до постанов Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 та від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15, то висновки у цих постановах стосуються випадків заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками у разі створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника після винесення остаточного рішення в судовому спорі з розподілом зобов`язань за розподільчим балансом між юридичною особою, з якої здійснено виділ, та новоствореною особою, чим відрізняються від тих, що склалися у справі № 910/2615/18. Також відмінність правовідносин полягає у наявності судового рішення у справі № 910/2615/18 про відмову в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» як правонаступника АТ «Київенерго».
У серпні 2021 року ПАТ «Київгаз» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить судові рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому документі в цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про неподібність правовідносин у справах № 922/4519/14 та № 905/1956/15, у яких Великою Палатою Верховного Суду винесено відповідні постанови, до правовідносин, які склалися у справі № 910/2615/18. Зазначає, що оскільки ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» відповідно до вимог статей 109, 619 ЦК України, статті 86 Закону України «Про акціонерні товариства» було створено шляхом виділу з ПАТ «Київенерго», то перше як юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, вважається субсидіарним боржником за зобов`язаннями саме ПАТ «Київенерго».
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Київгаз», вирішив здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу, а ухвалою від 29 жовтня 2021 року справу разом із вказаною касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Мотивуючи ухвалу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказала, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 липня 2019 року у справі № 905/1956/15 викладено висновок про те, що процесуальне законодавство містить норми тільки щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, яка розрахована на випадок, коли сторона виконавчого провадження вибуває з відповідного матеріального правовідношення, до якого натомість вступає правонаступник цієї сторони. Водночас процесуальним законодавством не враховано, що у певних випадках до матеріального правовідношення може вступити інша особа як боржник, хоч сторона виконавчого провадження з цього правовідношення і не вибуває.
Як установили суди при розгляді справи № 910/2615/18, за змістом наявних у справі розподільчих балансів станом на 28 лютого 2018 року всі обов`язки за окремими зобов`язаннями, що існували в ПАТ «Київенерго» до виділу, були чітко розподілені між останнім та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»в додатках до балансу, однак серед цих розшифрувань відсутні зобов`язання за публічним договором № 295905/17. Отже, зобов`язання за цим договором не були передані від ПАТ «Київенерго» до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та не можуть вважатися такими, щодо яких неможливо точно встановити обов`язки особи після виділу.
Після ухвалення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови від 25 лютого 2020 року у справі № 910/2615/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 уточнила правову позицію, викладену в постанові від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15, вказавши, що визначальним чинником для заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками і відповідно визначення виду відповідальності (основної чи субсидіарної) є саме створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника з розподілом зобов`язань за розподільчим балансом між юридичною особою, з якої здійснено виділ, та новоствореною особою.
Колегія суддів погоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду щодо субсидіарної відповідальності юридичної особи, з якої був здійснений виділ за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу, однак вважає, що для визначення виду відповідальності у таких правовідносинах головним чинником не є лише сам факт створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника з розподілом зобов`язань за розподільчим балансом між юридичною особою, з якої здійснено виділ, та новоствореною особою.
Разом з тим колегія суддів вважає, що частина третя статті 109 ЦК України фактично об`єднує два види відповідальності. Першим видом є субсидіарна відповідальність юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. У цьому разі, як убачається з першого речення частини третьої статті 109 ЦК України, головним чинником для визначення виду відповідальності є саме створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника, однак без необхідності розподілу відповідних зобов`язань за розподільчим балансом між юридичною особою, з якої здійснено виділ, та новоствореною особою.
В свою чергу, у другому реченні частини третьої статті 109 ЦК України передбачено, що юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. На думку колегії суддів, у такому випадку головним чинником для визначення виду відповідальності є не факт створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника, а факт передачі зобов`язань за розподільчим балансом від юридичної особи, з якої здійснено виділ, до новоствореної особи.
Таким чином, на думку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, є необхідність передати цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 6.23 постанови від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14, стосовно застосуваннячастини третьої статті 109 ЦК України, відповідно до якого визначальним чинником для заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками і відповідно визначення виду відповідальності (основної чи субсидіарної) є саме створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника з розподілом зобов`язань за розподільчим балансом між юридичною особою, з якої здійснено виділ, та новоствореною особою. На думку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, для заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками та відповідно визначення виду відповідальності (основної чи субсидіарної), з огляду на положення статті 109 ЦК України визначальною у порядку першого речення частини третьої статті 109 ЦК України є сама обставина створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника, а в порядку другого речення цієї ж норми, навпаки, розподіл зобов`язань за розподільчим балансом між юридичною особою, з якої здійснено виділ, та новоствореною особою.
Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2021 року, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
За частиною п`ятою статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Разом з тим суд вважає за необхідне проінформувати учасників справи щодо процесуального порядку розгляду їх справи шляхом надсилання копій цієї ухвали.
Керуючись статтями 120, 121, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу № 910/2615/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київгаз» до Акціонерного товариства «Київенерго», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення 314 994 674, 72 грн за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22 квітня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 липня 2021 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 18 січня 2022 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л. І. Рогач
Судді: В. В. Британчук В. С. Князєв Ю. Л. Власов Г. Р. Крет І. В. Григор`єва Л. М. Лобойко М. І. Гриців К. М. Пільков Д. А. Гудима О. Б. Прокопенко Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік І. В. Желєзний В. М. Сімоненко О. С. Золотніков І. В. Ткач Л. Й. Катеринчук С. П. Штелик
