ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2021 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
представника потерпілої ОСОБА_8
розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїкримінальне провадження №12020260160000304 від 21 грудня 2020 року за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ОСОБА_7 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2021 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, немаючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше не судимого, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 і за його вчинення призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 4 (чотирьох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. з позбавленням права керуванням транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Цивільний позов ОСОБА_9 - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 4585 (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 09 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.
В іншій частині цивільного позову відмовлено.
ЄУНСС:724/692/21 Головуючий в І-шій інстанції: ОСОБА_10
Провадження: № 11-кп/822/439/21 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Категорія: ч.1 ст.286 КК України
Вирішено питання про речові докази та судові витрати по справі.
Згідно вироку районного суду, ОСОБА_6 21 грудня 2020 року, приблизно о 07 год. 20 хв., керуючи технічно справним транспортним засобом - легковим автомобілем марки «Peugeot» моделі «Partner», реєстраційний номер знак НОМЕР_1 , рухався по зустрічній смузі руху проїжджої частини вул. Б. Хмельницького, в напрямку вул. Шевченка м. Хотин, зі швидкістю біля 70 км./год. та проявляючи свою неуважність і самовпевненість у своїх діях, не переконавшись, що рух його транспортного засобу буде безпечним, не створить небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, чим порушив вимоги пунктів 12.1 та 12.4, встановлених "Правилами дорожнього руху України», виїхавши за межі проїзної частини дороги, а саме, на тротуар, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , яка рухалася по тротуару вул. Б. Хмельницького в напрямку КНП «Хотинська БЛ».
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_9 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого черезвиросткового внутрішньо-суглобового перелому правої великогомілкової кістки без зміщення, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, які згідно висновку експерта №16 екс-Н Новоселицького МРВ Чернівецького обласного бюро СМЕ від 20.01.2021, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.
На вказаний вирок суду І інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, просить оскаржуваний вирок суду змінити, зокрема, в частині призначення міри покарання, тобто покарання у вигляді штрафу у розмірі 4 (чотирьох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. з позбавленням права керуванням транспортними засобами на строк 2 (два) роки та на підставі ст. ст. 75,76 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з іспитовим строком тривалістю один рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Крім цього просила оскаржуваний вирок в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн. також змінити та задовольнити моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн..
В іншій частині вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2021 року по справі за № 724/692/21 залишити в законній силі.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, зазначала, що суд не дотримався вимог ст.ст. 50, 65 КК України та призначив обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, у зв`язку із незастосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України.
На думку сторони захисту, обираючи та призначаючи ОСОБА_6 покарання у виді штрафу у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн., яке є непосильним для обвинуваченого, суд першої інстанції не взяв до уваги роз`яснення Пленуму Верховного суду України, викладені в Постанові №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», формально у вироку послався на вимоги ст.65 КК України та не врахував в повній мірі обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та його особу, зокрема, не врахував, що особа, яка притягується до відповідальності немає майна рухомого чи нерухомого, про що містить інформаційна довідка, також те, що останній проживає у своєї дружини, що підтверджується довідкою з органу місцевого самоврядування та потребує додаткового лікування, в той же час з доходів має тільки пенсійне забезпечення. На момент подання апеляційної скарги свою вину визнає та щиро розкаюється у вчиненому і на підтвердження свого дієвого каяття проводить часткове відшкодування шкоди., що ОСОБА_6 є людиною зрілого віку, до скоєння протиправних дій має бездоганну репутацію. Він не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується по місцю проживання, ніколи не перебував на обліку в лікаря-нарколога чи психіатра, має міцні соціальні зв`язки в місці свого постійного проживання.
Вважає, що призначене судом покарання у вигляді штрафу в досить великому розмірі для людини з інвалідністю не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі, так як за своїм видом та розміром є явно несправедливим через суворість.
Крім цього вважає, що призначення судом покарання обвинуваченому ОСОБА_6 при зазначених в апеляційній скарзі обставинах в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, яке не пов`язане з реальним позбавленням волі, відповідає тяжкості вчиненого ним злочину, його особі і буде сприяти виправленню обвинуваченого, попередженню вчинення ним нових злочинів, забезпечить дотримання вимог кримінального закону, реалізацію принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Щодо цивільного позову зазначає, що враховуючи наведені в апеляційній скарзі обставини, зокрема той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 визнає матеріальну шкоду та здійснив часткове відшкодування, що його дружина приходила до потерпілої в лікарню та пропонувала відшкодувати шкоду, а також вимоги розумності і справедливості, вважає, за можливе прийти до висновку про задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000, 00 грн.
Інших апеляційних скарг від учасників судового провадження не надходило.
На подану апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 надійшло заперечення від адвоката ОСОБА_8 , діючого в інтересах потерпілої ОСОБА_9 , в якому він просить подану апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуваний вирок залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку суду та вимоги апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_6 та діючу в його інтересах захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора та захисника ОСОБА_8 , діючого в інтересах потерпілої ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги захисника обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведенні в апеляційній скарзі доводи, надавши слово усім учасникам у дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так як доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 у поданій апеляційній скарзі стороною захисту не оспорюються, то колегія суддів, керуючись ст. 404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорено в апеляційній скарзі.
Що стосується призначеного покарання ОСОБА_6 , то на переконання колегії суддів, воно хоча і призначено винному в межах санкції закону, проте не в повній мірі відповідає положенням ст.ст.50,65 КК Українита роз`ясненнямпостанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7(із змінами), відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Аналізуючи вирок районного суду в частині призначення ОСОБА_6 покарання за ч.1ст. 286 КК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно врахував тяжкість вчиненого злочину, який згідност.12 КК Українивідноситься до нетяжких злочинів, обставини справи, особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, інвалідом ІІІ групи, його позитивну характеристику за місцем проживання, що на обліку в лікаря нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває.
Разом з цим, із доданих до справи документів, колегія суддів враховує і те, ОСОБА_6 немає майна рухомого чи нерухомого, що останній проживає у своєї дружини, потребує додаткового лікування, знаходиться на пенсійному забезпеченні, на момент подання апеляційної скарги свою вину визнає та щиро розкаюється у вчиненому, є людиною зрілого віку, до скоєння протиправних дій має бездоганну репутацію, обвинувачений не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, вчинив необережний злочин, виключно позитивно характеризується по місцю проживання, ніколи не перебував на обліку в лікаря-нарколога чи психіатра, має міцні соціальні зв`язки в місці свого постійного проживання.
Відтак, наявність таких обставин, на думку апеляційного суду, потребує належної оцінки і, з урахуванням особи винного може свідчити про зниження ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1ст. 69 КК Україниза наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті особливої частиниКК України.
Такими обставинами, що пом`якшують покарання винного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів визнає визнання винуватості обвинуваченим, його щире розкаєння у вчиненому злочині, а також те, що останній знаходиться на пенсійному забезпеченні, є інвалідом ІІІ групи, а тому, на підставі ч. 1ст. 69 КК України, із врахуванням особи винного, обставин скоєного, вважає за можливе призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, змінивши вирок в цій частині.
Тому на думку колегії суддів, саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів.
В той же час, колегія суддів не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_6 ст. 75 КК України, як про це просив апелянт в апеляційній скарзі.
Крім цього, вирок суду в частині цивільного позову потерпілої, районним судом вирішено відповідно до вимог ЦПК України, із детальним обґрунтуванням та повним дослідженням всіх обставин справи.
Доводів щодо незаконності вироку в частині цивільного позову в апеляційній скарзі захисником не наведено і в суді апеляційної інстанції не здобуто, тому посилання апелянта в резолютивній частині апеляційної скарги щодо задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000, 00 грн. колегією суддів не беруться до уваги.
На підставінаведеного керуючисьст.ст.376ч.2, 404,405,407,418,419, 426 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2021 року в частині призначення покарання ОСОБА_6 за ч.1 ст. 286 КК України змінити.
Призначити обвинуваченому ОСОБА_6 зач.1ст.286КК Україниіз застосуваннямст.69КК Українипокарання увиді штрафув розмірітрьохсот неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить5100грн.(п`ятьтисяч стогривень ) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
