Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
30 листопада 2021 року м. Київ№ 420/14397/21Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., при секретарі Ніколайчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення збитків, -
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі також - ДП «Адміністрація морських портів України», позивач) до Державної податкової служби України (далі також - ДПС України, відповідач) про протиправною бездіяльності, стягнення збитків, в якому позивач просить суд:
- визнати бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей про реєстрацію податкової накладної № 1 від 11 серпня 2015 року до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) протиправною;
- стягнути з держави в особі відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 9 016 666, 67 грн.
Ухвалою суду від 29 вересня 2021 року відкрито провадження у даній справі. Вказаним судовим рішенням, зокрема, визначено, що підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (діла - КАС України), на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, не встановлено.
Водночас, відповідачем було подано до суду заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строків звернення до суду.
Позивачем надано заперечення на заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Всебічно вивчивши наявні матеріали справи, суд, у контексті розгляду поданої заяви, встановив наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Лігос УА» (далі також - товариство) та позивачем в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» договору № 653-В-ОДФ-15 від 25 червня 2015 року щодо будівництва об`єкту «Причал №1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученням ДП «ОМТП» за адресою: м. Одеса, вул. М. Гефта, 3, позивачем 11 серпня 2015 року було перераховано на рахунок товариства аванс в розмірі 54 100 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 9 016 666, 67 грн.
У зв`язку з наведеним, товариством була виписана на адресу ДП «Адміністрація морських портів України» податкова накладна № 1 від 11 серпня 2015 року на суму ПДВ - 9 016 666, 67 грн.
У зв`язку з відмовою в реєстрації податковими органами податкової накладної, товариство звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України та Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області за участю ДП «Адміністрація морських портів України» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, з адміністративним позовом про визнання протиправними дії ДФС України щодо відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної № 1 товариства з обмеженою відповідальністю «Лігос УА» від 11 серпня 2015 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі № 805/4620/15-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року та постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 12 березня 2020 року позовні вимоги було задоволено, визнано протиправними дії ДФС України щодо відмови в реєстрації податкової накладної ТОВ «Лігос УА» від 11 серпня 2015 року № 1 в ЄРПН та визнано податкову накладну від 11 серпня 2015 року № 1 на суму 54 100 000, 00 грн., у тому числі ПДВ 9 016 666, 67 грн., виписану ТОВ «Лігос УА», прийнятою та зареєстрованою в ЄРПН 01 вересня 2015 року.
Водночас, за рішенням комісії Державної податкової служби податкова накладна ТОВ «Лігос УА» від 11 серпня 2015 року № 1 на суму 54 100 000,00 грн., у тому числі ПДВ 9 016 666, 67 грн. була зареєстрована в ЄРПН датою « 01 вересня 2015 року» лише 21 грудня 2020 року.
Позивач з посиланням на положення п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначає, що лише 21 грудня 2020 року у нього фактично з`явилось право включити суму податку на додану вартість в розмірі 9 016 666, 67 грн. до податкового кредиту, проте податкова накладна не могла бути включена до його податкового кредиту та Декларації з ПДВ за грудень 2020 року, а тим більше за наступні періоди 2021 року, оскільки таке право було втрачено ним через пропуск строку, визначеного такою нормою Податкового кодексу України, що мало місце з огляду на допущення відповідачем протиправної, на думку позивача, бездіяльності щодо невнесення відомостей про реєстрацію податкової накладної № 1 від 11 серпня 2015 року до ЄРПН.
Відповідно, саме обставини такої бездіяльності відповідача і стали підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом. При цьому, вимоги про стягнення з держави в особі відповідача на користь позивача суми збитків у розмірі 9 016 666, 67 грн. є похідними, і не можуть розглядатись окремо від основних вимог про визнання протиправною бездіяльності в силу положень ч. 5 статті 21 КАС України.
Таким чином, у контексті наведених положень ч.ч. 1, 2 статті 122 КАС України, з метою встановлення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, ключовим є визначення моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваною бездіяльністю контролюючого органу.
Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
З наведеного вбачається, що у зв`язку з набранням законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі №805/4620/15-а (набрала законної сили за наслідком її перегляду в апеляційному порядку 02 березня 2016 року) у контролюючого органу виник обов`язок щодо внесення відомостей про реєстрацію податкової накладної № 1 від 11 серпня 2015 року до ЄРПН. Отримання контролюючим органом ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року підтверджує та обставина, що ним вказане судове рішення було оскаржено в касаційному порядку.
Відповідно, невиконання такого обов`язку з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі № 805/4620/15-а (02 березня 2016 року), є бездіяльністю контролюючого органу, яка оскаржується позивачем в межах даної адміністративної справи.
У контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що реєстрацію податкових накладних в ЄРПН здійснюється в межах реєстраційного ліміту, що визначається за допомогою формули, яка зазначена в статті 200-1 Податкового кодексу України. Окремі показники формули формуються на підставі даних зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних. Такі дані одночасно автоматично відображаються як в реєстраційному ліміті постачальника, так і в реєстраційному ліміті покупця.
При цьому, на суму ПДВ, зазначену в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, у постачальника реєстраційний ліміт зменшується, а в покупця на цю ж саму суму ліміт збільшується.
Водночас, актуальна інформація про стан розрахунку з податку позивача доступна в електронному кабінеті платника (діє на підставі статті 42 Податкового кодексу України), де, зокрема, в приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, що було продемонстровано відповідачем у наданому суду витязі з цієї системи.
Відтак, відсутність вчинення контролюючим органом дій щодо внесення відомостей про реєстрацію податкової накладної № 1 від 11 серпня 2015 року до ЄРПН після 02 березня 2016 року є його бездіяльністю, про яку позивач повинен був дізнатись після цієї дати шляхом перевірки даних свого електронного кабінету платника податків.
Більше того, про стан реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 11 серпня 2015 року позивачу було достеменно відомо ще в 2019 році в момент звернення до Господарського суду Одеської області у справі №916/978/19 з позовом до ТОВ «Лігос УА» та Маріупольської ОДІІІ ГУ ДФС у Донецькій області та ДФС України, предметом якої і було стягнення збитків у розмірі 9 016 666, 67 грн., що стало наслідком відсутності такої реєстрації.
Разом з тим, з даним позовом до суду позивач звернувся лише 11 серпня 2021 року, тобто з пропуском визначеного процесуальним законом шестимісячного строку звернення.
Суд звертає увагу на те, що чітко визначені та однакові для всіх строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Відповідно до позиції Верховного Суду (справи № 420/12017/19, № 640/10758/19) триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежало виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавив себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Доводи позивача про те, що про реєстрацію податкової накладної № 1 від 11 серпня 2015 року він дізнався лише 17 лютого 2021 року судом не можуть бути оцінені в якості поважних підстав пропуску звернення до суду, оскільки позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо реєстрації такої накладної, обізнаність позивача про що не пов`язана з обставинами отримання ним інформації про її реєстрацію в ЄРПН.
Відповідно до ч. 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Беручи до уваги наведене, оскільки позивачем без поважних причин було недотримано строків звернення до суду, встановлених законом, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Заяву Державної податкової служби України про залишення позовної заяви державного підприємства «Адміністрація морських портів України» без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14; код ЄДРПОУ 38727770) до Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення збитків - залишити без розгляду.
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30 листопада 2021 року.
Суддя П.В. Вовк
