Справа № 310/2284/17
6/310/33/20
У Х В А Л А
Іменем України
26 лютого 2020 року м. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі
головуючого судді Вірченко О.М.,
при секретарі Мельніченко А.Д.,
за участю представника заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Міністерства інфраструктури України про поворот виконання рішення,
встановив:
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 05 грудня 2017 року було частково задоволено позов ОСОБА_2 до Міністерства інфраструктури України, третя особа – ДП «БМТП», про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та визнано незаконним наказ Мінінфраструктури від 18 квітня 2017 року № 41-О «Про керівника ДП «Бердянський МТП» в частині звільнення ОСОБА_2 19 квітня 2017 року від виконання обов`язків директора ДП «БМТП» відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, поновлено ОСОБА_2 на посаді та стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 454 871,39 грн., а також судовий збір.
На виконання вказаного рішення Міністерством було видано наказ від 23 березня 2018 року № 19-О, яким ОСОБА_2 поновлено на посаді виконуючого обов`язки директора ДП «БМТП».
Постановою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року рішення Апеляційного суду Запорізької області від 05 грудня 20107 року було скасовано, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, змінено дату його звільнення з 19 квітня 20107 року на 20 квітня 2017 року, в іншій частині позову відмовлено.
Міністерство інфраструктури України звернулось до суду із заявою про поворот виконання рішення Апеляційного суду Запорізької області від 31 травня 2017 року, оскільки наразі трудові відносини з позивачем припинені на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України згідно наказу Міністерства від 26 березня 2018 року № 20-О. Поворот виконання рішення Апеляційного суду Запорізької області від 05 грудня 2017 року можливо здійснити виключно шляхом видання наказу про втрату чинності наказу від 23 березня 2018 року про поновлення ОСОБА_2 .
Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала, пояснила, що вирішення питання про скасування наказу про поновлення ОСОБА_2 від 23 березня 2018 року 19-О можливо лише на підставі ухвали суду про поворот виконання рішення Апеляційного суду. Просила заяву задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_2 та представник третьої особи в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Від ОСОБА_2 надійшло заперечення на заяву Мінінфраструктури, згідно якого він заперечував проти задоволення заяви, оскільки рішення Апеляційного суду не виконано, заявником не доведено факт порушення його прав, які підлягають відновленню. Таким чином, скасованим рішенням права сторін не порушено, відновлення прав в судовому порядку сторони не потребують. Просив в задоволенні заяви відмовити.
Вислухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 444 КПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення, він відмовляє в позові повністю.
У відповідності з ч. 9 ст. 444 КПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із ч. 6 вказаної статті до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення – це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.
Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
Слід зауважити, що по даній справі рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 05 грудня 2017 року було визнано незаконним наказ Мінінфраструктури від 18 квітня 2017 року № 41-О «Про керівника ДП «Бердянський МТП» в частині звільнення ОСОБА_2 19 квітня 2017 року від виконання обов`язків директора ДП «БМТП» відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та поновлено позивача на посаді.
Апеляційним судом не було зобов`язано відповідача видавати певні накази, наказ від 23 березня 2018 року 19-О про поновлення ОСОБА_2 на роботі було прийнято, як зазначено в цьому наказі, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2018 року ВП № 55944382.
Суд вважає, що в даному випадку Міністерство інфраструктури України на виконання постанови Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року, якою було скасовано вищевказане рішення Апеляційного суду, повинно самостійно, а не в порядку повороту виконання рішення, визнати таким, що втратив чинність, наказ від 23 березня 2018 року про поновлення ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 260, 353, 444 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви Міністерства інфраструктури України про поворот виконання рішення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали складено 02 березня 2020 року.
Суддя
О. М. Вірченко
