Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 278/627/15-ц
провадження № 61-13575св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області, у складі судді Зубчук І. В., від 01 березня
2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Шевчук А. М. від 05 червня
2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору.
Позовна заява мотивована тим, що 02 грудня 2011 року між ним та
ОСОБА_2 було укладено спадковий договір відповідно до умов якого, після його смерті відповідач набуває право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0, 2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий № 1822084400:03:002:0066, по
АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0, 0850 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 1822084400:03:002:0067, по
АДРЕСА_1 , а відповідач в свою чергу зобов`язалася виконувати його особисті розпорядження, зокрема, здійснювати догляд та надавати необхідну допомогу, виконувати господарсько-хатню роботу у випадку необхідності на його вимогу, у випадку хвороби забезпечувати ліками, здійснювати догляд, приймати участь у лікуванні, виконувати дрібний ремонт будинку.
Оскільки відповідач не виконує взяті на себе спадковим договором зобов`язання, просив суд розірвати спадковий договір, укладений 02 грудня 2011 року між ним та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т. О., та зареєстрований в реєстрі за № 4157; скасувати записи про обтяження зазначеного нерухомого майна в реєстрі заборон на відчуження житлового будинку, вчинені за № 4158 тим же приватним нотаріусом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області
від 19 листопада 2015 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 до участі у справі залучено його правонаступника - ОСОБА_1 .
Ухвалою Житомирського районного суду від 29 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області
від 17 червня 2015 року провадження у справі закрито у зв`язку зі смертю позивача (пункт 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2015 року ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 29 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 17 червня 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановляючи ухвалу від 30 вересня 2015 року, касаційний суд виходив з того, що ОСОБА_3 за життя звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати спадковий договір, а тому в даному випадку має місце процесуальне правонаступництво, за яким до участі у справі можуть бути залучені спадкоємці, що прийняли спадщину та виявили бажання вступити у справу.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 02 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 02 серпня 2016 року, позов залишено без розгляду. При цьому, суди посилаючись на положення статті 207 ЦПК України 2004 року про те, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву подано особою, яка не має цивільно процесуальної дієздатності та якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, виходили із того, що позовна заява підписана не ОСОБА_3 , що підтверджено відповідним висновком експерта, а будь-які доручення на представництво інтересів ОСОБА_3 у справі відсутні.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 02 липня 2016 року про залишення позову без розгляду та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області
від 02 серпня 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи вказані судові рішення, касаційний суд зазначив, що постановляючи ухвалу про призначення почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції не врахував, що нормами процесуального закону не передбачено призначення експертизи для перевірки підпису позивача на позовній заяві, не взяв до уваги, що у справі відбулося правонаступництво та залишив позовну заяву без розгляду без законних на те підстав. Крім того, посилання суду першої інстанції на пункт другий частини першої
статті 207 ЦПК України 2004 року колегія суддів вважала помилковим, оскільки вказаний пункт не стосується пред`явлення позову позивачем, а поширюється на випадки, коли позов подається особою, в інтересах іншої особи, без наявності повноважень на ведення справи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області
від 01 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано спадковий договір від 02 грудня 2011 року, укладений між
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про набуття права власності
ОСОБА_2 у випадку смерті ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0, 2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий № 1822084400:03:002:0066, яка розташована по
АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0, 0850 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 1822084400:03:002:0067, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Скасовано запис про обтяження в реєстрі заборон на відчуження зазначеного нерухомого майна, що зареєстровано за № 4158 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т. О.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності факту невиконання ОСОБА_2 умов спадкового договору.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 01 березня
2019 року в частині скасування запису про обтяження в реєстрі заборон на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822084400:03:002:0066, яка розташована по АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,0850 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1822084400:03:002:0067, яка розташована по
АДРЕСА_1 , що зареєстрована за № 4158 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т. О. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення яким відмовлено в задоволенні цієї вимоги. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Приймаючи постанову від 05 червня 2019 року, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для розірвання спадкового договору на вимогу відчужувача у зв`язку з невиконанням набувачем взятих згідно умов спадкового договору обов`язків.
Доводи відповідача про те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а підпис у позові виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою, колегія суддів відхилила зважаючи на вирішення цих питань касаційним судом в ухвалах 30 вересня 2015 року та 15 березня 2017 року .
Встановивши, що у зв`язку зі смертю відчужувача на підставі заяви
ОСОБА_2 від 15 серпня 2016 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С. Л. було знято заборони відчуження (припинено обтяження) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо належних померлому ОСОБА_3 житлового будинку та земельних ділянок, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для їх скасування судом.
Короткий зміст вимоги касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 01 березня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 червня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 278/627/15-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду.
У серпні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення всупереч положень статей 509, 526 ЦК України та з порушенням статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України, оскільки висновки судів про доведеність невиконання умов спадкового договору зроблені на підставі недопустимих і недостатніх доказів та не відповідають обставинам справи. Суди попередніх інстанцій не врахували, що зобов`язання за спадковим договором на час ухвалення рішення по справі № 278/627/15-ц були виконані у повному обсязі і таким чином припинені у зв`язку з їх виконанням, що унеможливлює розірвання спадкового договору.
Судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях не було надано оцінку тому, що висновком судового експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області № 1/1149 від 19 травня 2016 року встановлено, що підпис на оригіналі позову про розірвання спадкового договору, поданого до Житомирського районного суду Житомирської області виконаний не ОСОБА_3 а іншою особою. Вказані обставини заявник вважала підставою для закриття провадження у справі.
Судами також не було взято до уваги, що майно, яке є предметом спадкового договору від 02 грудня 2011 року, укладеного між померлим ОСОБА_3 та нею, на час розгляду справи було власністю її малолітнього сина ОСОБА_4 . Таким чином суди вирішили питання про права, обов`язки та інтереси малолітнього ОСОБА_4 , як власника майна без його залучення до справи, що є грубим порушенням норм процесуального права і обов`язковою підставою для скасування судових рішень.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу,в якому позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просила касаційну скаргу відхилити.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 02 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, згідно умов якого
ОСОБА_2 зобов`язалася виконувати вказані у договорі розпорядження ОСОБА_3 , і в разі його смерті набуває право власності на належне йому майно, а саме: житловий будинок
АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0, 2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий
№ 1822084400:03:002:0066, яка розташована по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0, 0850 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 1822084400:03:002:0067, яка розташована по
АДРЕСА_1 (далі - спадковий договір).
Відповідно до пункту 2.3 спадкового договору ОСОБА_2 зобов`язалась: здійснювати догляд та надання необхідної допомоги; виконувати господарсько-хатні роботи (приготування їжі, прибирання в будинку, надання прально-банних послуг) у випадку необхідності та на вимогу ОСОБА_3 , та у зв`язку з його хворобою; забезпечувати необхідними лікувальними засобами, вартість яких визначається на підставі виданих лікарями рецептів, рекомендацій лікарів; у разі хвороби ОСОБА_3 здійснювати його догляд, приймати участь у лікуванні, відвідувати у разі влаштування його до лікарні; виконувати дрібний ремонт житлового будинку, а у разі смерті ОСОБА_3 здійснити комплекс заходів та обрядових дій з поховання.
Відповідно до пункту 6.4 спадкового договору спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
До 02 квітня 2010 року ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , від якого мають доньку ОСОБА_2
12 листопада 2010 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_1 , з якою проживав в будинку АДРЕСА_1 до своєї смерті.
05 грудня 2014 ОСОБА_3 склав, нотаріально посвідчений, заповіт на користь своєї дружини ОСОБА_1 , згідно якого заповів останній усе своє майно, яке буде належати йому на день смерті.
За період із 31 жовтня 2014 року по 02 лютого 2015 року ОСОБА_3 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у медичних закладах.
12 лютого 2015 року ОСОБА_2 надіслала листа ОСОБА_3 з проханням вказати коли і в якому обсязі їй виконувати умови спадкового договору, у зв`язку з тим, що її не допускають до будинку та не надають відомостей про необхідне лікування.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Організацією поховання ОСОБА_3 займалась ОСОБА_1 .
Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (сусід ОСОБА_3 ) та ОСОБА_8 (медсестра хірургічного відділення лікарні, в якій проходив лікування ОСОБА_3 ) пояснили, що ОСОБА_2 допомоги ОСОБА_3 не надавала та не здійснювала догляду за ним.
15 серпня 2016 року ОСОБА_2 зареєструвала за собою право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки за цією ж адресою площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0, 085 га для ведення особистого селянського господарства.
На час ухвалення судами рішень у справі власником житлового будинку
АДРЕСА_1 та двох земельних ділянок площею 0, 25 га та 0, 085 га за тією ж адресою є
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (стаття 1304 ЦК України).
Згідно статті 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача (стаття 1308 ЦК України).
Встановивши, що ОСОБА_2 обов`язки, передбачені спадковим договором, відносно ОСОБА_3 належним чином не виконувала, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про розірвання спадкового договору.
Даючи оцінку наданим позивачем документам на підтвердження проведення ремонту спірного житлового будинку, суд першої інстанції вірно зазначив, що документи датовані 2006-2007 роками не можуть бути прийняті, як підтвердження виконання спадкового договору, укладеного у 2011 році.
Висновку почеркознавчої експертизи № 1/1149 від 19 травня 2016 року надано оцінку Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, як судом касаційної інстанції в ухвалі від 15 березня 2017 року при розгляді касаційної скарги на судові рішення, якими позов було залишено без розгляду.
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року встановив можливість правонаступництва у розглядуваній справі.
Таким чином суди попередніх інстанцій розглянули справу з урахуванням судових рішень касаційного суду.
При цьому, необхідно врахувати, що розірвання спадкового договору впливає на права та законні інтереси спадкоємців ОСОБА_3
ОСОБА_3 в грудні 2014 року звертався до суду із аналогічним позовом про розірвання спадкового договору, який було йому повернуто для звернення до належного суду.
Невиконання умов спадкового договору з боку ОСОБА_2 було допущено за життя ОСОБА_3 та дії останнього свідчать про його бажання вказаний договір розірвати.
Доводи касаційної скарги про припинення зобов`язань за спадковим договором у зв`язку з його повним виконанням, що унеможливлює його розірвання, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
При цьому, зобов`язання, що виникають на підставі спадкового договору, припиняються лише у випадку належного виконання спадкового договору.
Оскільки, судами встановлено, а відповідачем не спростовано, факт невиконання нею умов спадкового договору за життя відчужувача, визнання зобов`язання припиненим з підстав його належного виконання неможливе.
Даючи оцінку доводам апеляційної скарги, щодо незалучення до участі у справі малолітнього ОСОБА_4 2010 року народження, як власника на момент розгляду справи, відчуженого за спадковим договором нерухомого майна, судом апеляційної інстанції вірно враховано, що ОСОБА_2 , знаючи про наявність на розгляді в суді справи про розірвання спадкового договору, мала б утриматися від дій по відчуженню майна набутого за оспорюваним договором, натомість 10 квітня 2017 року подарувала спірний будинок та земельні ділянки своїй матері ОСОБА_5 , яка в свою чергу
01 червня 2017 року подарувала їх своєму малолітньому онуку та сину відповідача.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржених судових рішень не впливають, а переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України).
Оскільки судами повно та всебічно з`ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законні й обґрунтовані рішення, подану касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області
від 01 березня 2019 року, у не скасованій під час апеляційного перегляду частині, та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 червня
2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович
