Про затвердження Порядку проведення державної атестації (переатестації) та присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві та Технологічних вимог до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва
Відповідно до статей 9, 16 Закону України “Про племінну справу у тваринництві”, абзацу шостого статті 7 Закону України “Про бджільництво” НАКАЗУЮ:
1) Порядок проведення державної атестації (переатестації) та присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві, що додається;
2) Технологічні вимоги до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва, що додаються.
2. Департаменту тваринництва забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Краснопольського Я.В.
ПОГОДЖЕНО: В.о. Голови Голова Державного агентства Заступник Голови Президент Національної академії Перший заступник Голови Голова Державної регуляторної |
|
ПОРЯДОК
проведення державної атестації (переатестації) та присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві
1.1. Цей Порядок визначає процедуру присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві.
1.2. Цей Порядок поширюється на суб’єктів племінної справи у тваринництві незалежно від їх організаційно-правової форми, які є власниками племінних (генетичних) ресурсів або є суб’єктами господарювання, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, пов’язані з племінною справою у тваринництві.
1.3. Терміни, наведені в цьому Порядку, вживаються в таких значеннях:
державна атестація (переатестація) – оцінка певного стану (рівня) ведення селекційно-племінної роботи суб’єктами племінної справи у тваринництві (крім власників неплемінних тварин) відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку;
генофондне стадо – чистопородна група тварин, виділена для збереження та відтворення генофонду породи;
статус – певний стан (рівень) ведення селекційно-племінної роботи суб’єктами племінної справи у тваринництві.
1.4. Залежно від напряму діяльності, якості племінних (генетичних) ресурсів та рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктам племінної справи у тваринництві за результатами державної атестації присвоюються такі статуси:
у скотарстві, буйволівництві, свинарстві, вівчарстві і козівництві: племінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (об’єднання) з племінної справи, контрольно-випробувальна станція, підприємство (лабораторія) генетичного контролю, підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів, підприємство (лабораторія) з оцінки якості тваринницької продукції;
у конярстві: кінний завод, племінний репродуктор, конюшня-репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (об’єднання) з племінної справи, заводська конюшня, іподром, трендепо, підприємство (лабораторія) генетичного контролю, підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів;
у звірівництві і кролівництві: племінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (лабораторія) з оцінки якості тваринницької продукції;
у птахівництві: племінний завод, племінний птахорепродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, контрольно-випробувальна станція з птахівництва;
у бджільництві: племінний завод, племінна пасіка, племінний бджолорозплідник, генофондне господарство, селекційний центр;
у рибництві: племінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (лабораторія) генетичного контролю;
у шовківництві: гренажний завод, племінна станція із шовківництва, генофондне господарство, селекційний центр.
1.5. Присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві проводиться Міністерством аграрної політики та продовольства України за результатами державної атестації.
1.6. Державна атестація проводиться для суб’єктів племінної справи у тваринництві, які претендують на присвоєння відповідного статусу. Державна атестація і присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві (далі – державна атестація) проводяться строком на чотири роки згідно з процедурою, визначеною розділом ІІІ цього Порядку. Після закінчення зазначеного строку суб’єкти племінної справи у тваринництві, які претендують на присвоєння відповідного статусу, проходять чергову державну атестацію.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві, які після закінчення зазначеного строку (чотири роки) не претендують на присвоєння відповідного статусу, не проходять чергову державну атестацію, а статус, який їм було присвоєно за результатами попередньої державної атестації, вважається недійсним.
1.7. У період між черговими державними атестаціями кожного кварталу може проводитися переатестація суб’єктів племінної справи у тваринництві, яким у встановленому порядку присвоєно відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві (далі – переатестація).
для підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу;
позбавлення суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу.
1.8. Державна атестація та переатестація суб’єктів племінної справи у тваринництві проводяться відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України та згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.
1.9. Для проведення державної атестації та переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України утворюються:
атестаційна комісія з проведення державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві (далі – атестаційна комісія) в Автономній Республіці Крим та областях;
експертна комісія Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі – експертна комісія Мінагрополітики України) з проведення переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві, яким у встановленому порядку присвоєно відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві, та з розгляду матеріалів роботи атестаційних комісій щодо присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві.
ІІ. Порядок роботи атестаційної та експертної комісій Міністерства аграрної політики та продовольства України
2.1. Атестаційна та експертна комісії Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі – комісії) діють у складі непарної кількості осіб. Для участі у роботі комісій залучаються спеціалісти структурних підрозділів Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства рибного господарства України, державних органів ветеринарної медицини, спеціалісти Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, а також (за згодою) керівники та фахівці наукових установ Національної академії аграрних наук України, галузевих наукових установ та представники громадських організацій агропромислового комплексу України.
2.2. Рішення комісії є правомочним, якщо на її засіданні були присутні не менше як дві третини членів комісії.
2.3. До складу атестаційної комісії входять:
голова – посадова особа департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації або Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим;
2.4. Комісію очолює голова, який організовує її роботу та скликає засідання.
У разі відсутності голови комісії всі функції виконує заступник голови комісії.
2.5. Секретар комісії забезпечує підготовку відповідних матеріалів до розгляду, їх реєстрацію, оформлення та затвердження в установленому порядку результатів розгляду.
2.6. До складу експертної комісії Мінагрополітики України входять:
голова – заступник Міністра аграрної політики та продовольства України;
два заступники голови – посадові особи, які очолюють структурний підрозділ Міністерства агарної політики та продовольства України та структурний підрозділ Національної академії аграрних наук України, до повноважень яких належить діяльність у галузі тваринництва;
Експертна комісія Мінагрополітики України складається з підрозділів. У разі потреби підрозділи забезпечують експертну оцінку племінних стад за видами сільськогосподарських тварин та напрямами продуктивності. До складу експертної комісії Мінагрополітики України будь-якого підрозділу входять секретар та члени комісії.
2.7. Матеріали, подані суб’єктами племінної справи у тваринництві для проведення державної атестації та переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до вимог цього Порядку, зберігаються протягом чотирьох років.
ІІІ. Порядок проведення державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві
3.1. Проведення державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві забезпечує атестаційна комісія.
Робота атестаційної комісії проходить у такій послідовності:
аналіз відповідних документів, передбачених пунктом 3.3 цього розділу та розділу VІІ цього Порядку, візуальна оцінка наявних племінних (генетичних) ресурсів, що проводяться за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві;
обговорення висновків комісії на засіданні.
3.2. Для проведення державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаменти агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій забезпечують опублікування в засобах масової інформації оголошення щодо проведення державної атестації, де зазначаються строки прийому відповідних документів.
3.3. Для проведення державної атестації суб’єктами племінної справи у тваринництві, які претендують на присвоєння відповідного статусу, до департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим подаються (надсилаються):
заява суб’єкта племінної справи у тваринництві на проведення державної атестації (переатестації) (додаток 1);
кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності за видом та породою тварин (за наявності племінного стада) або кількісні та якісні показники виробничо-господарської діяльності/результати діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві, погоджені Міністерством аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим чи департаментами агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій за формами, наведеними у розділі VII цього Порядку;
ветеринарна довідка, що підтверджує ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження, благополуччя щодо гострих інфекційних захворювань, а також туберкульозу і лептоспірозу тварин, лейкозу великої рогатої худоби (крім підприємств, що не є власниками племінних (генетичних) ресурсів), видана уповноваженими особами.
3.4. Секретар атестаційної комісії забезпечує:
реєстрацію документів та формування переліку суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів, які подали заяви на проведення державної атестації (додаток 2);
подання інформації до Міністерства аграрної політики та продовольства України про перелік суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів, які подали заяви на проведення державної атестації.
3.5. Відповідно до переліку суб’єктів племінної справи у тваринництві голова атестаційної комісії організовує роботу атестаційної комісії, у разі потреби – кожного кварталу.
3.6. При проведенні державної атестації для присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві атестаційна комісія безпосередньо за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання визначає відповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві певному статусу згідно з вимогами чинного законодавства, які містять норми, що стосуються розведення племінних тварин за певним видом, породою, виробництва племінних (генетичних) ресурсів, надання послуг з племінної справи у тваринництві, у тому числі цього Порядку. З цією метою атестаційна комісія проводить:
огляд племінних стад та визначає їх відповідність типовим для породи ознакам;
аналіз продуктивності та якісного складу племінного стада;
аналіз ведення селекційно-племінної роботи та виконання програм селекції;
аналіз бонітування тварин та визначення відповідності ведення племінного обліку вимогам чинних інструкцій з бонітування та з ведення форм племінного обліку за видами та породами племінних тварин;
аналіз наявності результатів проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин, оцінки якості молока, племінних свідоцтв (сертифікатів) на племінні (генетичні) ресурси;
аналіз кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві відповідно до мінімальних вимог цього Порядку з урахуванням достовірності даних племінного обліку;
аналіз достовірності показників, що містять документи, надані суб’єктами племінної справи у тваринництві, згідно з пунктом 3.3 цього розділу;
аналіз використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих у встановленому порядку та допущених до відтворення плідників;
аналіз дотримання вимог чинного законодавства щодо ідентифікації племінних (генетичних) ресурсів;
аналіз використання племінних (генетичних) ресурсів та державної реєстрації племінних тварин.
3.7. При проведенні державної атестації атестаційна комісія має право:
отримувати будь-яку інформацію щодо ведення селекційно-племінної роботи, наявних племінних (генетичних) ресурсів від суб’єктів племінної справи у тваринництві, які подали заяву на проведення державної атестації;
зробити висновок про невідповідність суб’єктів племінної справи у тваринництві вимогам, які встановлені цим Порядком;
прийняти рішення про відмову суб’єкту племінної справи у тваринництві у проведенні державної атестації згідно з пунктом 3.3 цього розділу при:
поданні документів у неповному обсязі;
оформленні документів з порушенням вимог цього пункту;
надходженні документів після закінчення строку їх подання.
3.8. Під час державної атестації атестаційна комісія складає бальну оцінку, якщо це передбачено, та акт державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідного статусу.
3.9. Висновки про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу розглядаються на засіданні атестаційної комісії. Акт підписують члени атестаційної комісії згідно з пунктом 2.3 розділу ІІ цього Порядку.
Рішення атестаційної комісії оформляється протоколом у двох примірниках.
3.10. Атестаційна комісія подає матеріали за наслідками державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві до Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Матеріали щодо присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві розглядаються експертною комісією Мінагрополітики України.
перелік суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів в паперовому вигляді та на електронних носіях за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;
оригінали документів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу;
акт державної атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідного статусу та бальну оцінку;
один примірник протоколу засідання атестаційної комісії.
ІV. Порядок проведення переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві
4.1. Переатестацію суб’єктів племінної справи у тваринництві, яким у встановленому законодавством порядку присвоєно відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві, проводить експертна комісія Мінагрополітики України.
Під час проведення переатестації експертна комісія Мінагрополітики України може приймати рішення щодо:
підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу;
позбавлення суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу.
4.2. Підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу за результатами переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві проводиться при реорганізації, зміні найменування суб’єкта господарювання, за умови якщо суб’єкт господарювання, який претендує на підтвердження статусу з племінної справи у тваринництві, є правонаступником юридичної особи, що мала відповідний статус з племінної справи у тваринництві, або є новим власником племінного стада, яке належало юридичній/фізичній особі, що мала відповідний статус з племінної справи у тваринництві.
4.3. Для проведення переатестації суб’єктами з племінної справи у тваринництві, які претендують на підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, за умов, зазначених у пункті 4.2 цього розділу, подаються (надсилаються):
заява суб’єкта племінної справи у тваринництві на проведення переатестації (додаток 1), що подається до Міністерства аграрної політики та продовольства України;
копія статуту підприємства – для підтвердження факту правонаступництва юридичної особи, що мала відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві, або племінного стада, яке належало юридичній особі, що мала відповідний статус суб’єкта племінної справи у тваринництві;
копії сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів, які оформляються та застосовуються відповідно до Положення про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 листопада 2011 року № 629, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за № 1422/20160 (далі – сертифікат), для підтвердження факту зміни власника племінних (генетичних) ресурсів. Якщо кількість сертифікатів становить понад 20 одиниць, складається перелік сертифікатів на племінні (генетичні) ресурси (крім спермопродукції). Перелік сертифікатів обов’язково повинен містити інформацію про власника, дату видачі, серію, номер та найменування органу, який видав сертифікат. Перелік сертифікатів засвідчується підписом керівника/власника суб’єкта господарювання;
ветеринарна довідка, що підтверджує ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження, благополуччя щодо гострих інфекційних захворювань, а також туберкульозу і лептоспірозу тварин, лейкозу великої рогатої худоби (крім підприємств, що не є власниками племінних (генетичних) ресурсів).
4.4. При проведенні переатестації суб’єктів з племінної справи у тваринництві, які претендують на підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, експертна комісія Мінагрополітики України кожного кварталу:
проводить аналіз наданих матеріалів до Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року № 358, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 липня 2012 року за № 1118/21430 (далі – Положення про Держплемреєстр), за два роки;
приймає рішення про відповідність або невідповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу.
4.5. Експертна комісія Мінагрополітики України приймає рішення про відмову суб’єкту племінної справи у тваринництві, який претендує на підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, згідно з пунктом 4.3 цього розділу при:
поданні документів у неповному обсязі;
оформленні документів з порушенням вимог цього пункту.
У разі відмови щодо підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу суб’єкт племінної справи у тваринництві, який претендує на підтвердження відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, повідомляється письмово протягом 10 днів після прийняття відповідного наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України.
4.6. Позбавлення суб’єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу за результатами переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві, проводиться при:
порушенні суб’єктом племінної справи у тваринництві вимог цього Порядку та інших нормативно-правових актів з племінної справи у тваринництві. Рішення приймається за наявності порушень з боку суб’єктів племінної справи у тваринництві на підставі документів, які засвідчують це порушення;
невідповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві вимогам цього Порядку та неподання документів для реєстрації в Держплемреєстрі понад 60 календарних днів. Рішення приймається за зверненням структурного підрозділу Міністерства аграрної політики та продовольства України на основі: аналізу кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності за видом та породою тварин (за наявності племінного стада) або кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності/результатів діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві або при неподанні цих показників до інформаційної бази Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр, результатів бонітування тварин, результатів перевірки суб’єктів племінної справи у тваринництві згідно з чинним законодавством;
ліквідації племінного стада, нездійснення господарської діяльності за відповідним напрямом з племінної справи у тваринництві. Рішення приймається за зверненням суб’єктів племінної справи у тваринництві або Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій;
відмові суб’єкта племінної справи у тваринництві від присвоєного статусу, реорганізації, зміні найменування суб’єкта господарювання. Рішення приймається за зверненням суб’єктів племінної справи у тваринництві;
припинення суб’єкта господарювання. Рішення приймається за зверненням суб’єктів племінної справи у тваринництві або за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
4.7. Формою роботи експертної комісії Мінагрополітики України при переатестації суб’єктів племінної справи у тваринництві є засідання.
Рішення експертної комісії Мінагрополітики України оформляється протоколом та затверджується наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.
До протоколу додаються матеріали, відповідно до яких було прийнято рішення.
Для вирішення спірних питань та розгляду скарг за зверненнями суб’єктів племінної справи у тваринництві, що виникають в процесі проведення державної переатестації, експертною комісією Мінагрополітики України ініціюється створення робочих груп та їх виїзд на місце провадження господарської діяльності суб’єкта з племінної справи у тваринництві. До складу робочих груп залучають фахівців, які мають відповідну підготовку у сфері племінної справи у тваринництві або досвід роботи з питань, що потребують незалежного висновку щодо відповідності суб’єкта племінної справи певному статусу.
4.8. Секретар експертної комісії Мінагрополітики України забезпечує реєстрацію документів, поданих суб’єктами племінної справи у тваринництві, їх підготовку до розгляду, формування переліку суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо підтвердження або позбавлення статусу з племінної справи у тваринництві, оформлення протоколу, підготовку відповідного проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України та його затвердження в установленому порядку.
V. Порядок розгляду експертною комісією Міністерства аграрної політики та продовольства України матеріалів роботи атестаційних комісій щодо присвоєння відповідних статусів суб’єктів племінної справи у тваринництві
5.1. Експертна комісія Мінагрополітики України:
забезпечує розгляд матеріалів, які надійшли від атестаційних комісій щодо присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві згідно з пунктом 3.10 розділу ІІІ цього Порядку;
вирішує спірні питання, що виникають в процесі проведення державної атестації;
приймає рішення щодо присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві і подає пропозиції щодо присвоєння відповідного статусу на затвердження.
5.2. Робота експертної комісії Мінагрополітики України при розгляді матеріалів роботи атестаційних комісій проходить у такій послідовності і складається з таких етапів:
підрозділи експертної комісії Мінагрополітики України, що забезпечують експертну оцінку відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві за певними видами сільськогосподарських тварин та напрямами продуктивності (далі – відповідний підрозділ експертної комісії Мінагрополітики України), проводять детальний аналіз матеріалів державної атестації щодо відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві певному статусу згідно з вимогами цього Порядку. Рішення оформляється протоколом відповідного підрозділу експертної комісії Мінагрополітики України;
результати розгляду матеріалів державної атестації стосовно відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві певному статусу, що були проведені підрозділами експертної комісії Мінагрополітики України, обговорюються на загальному засіданні експертної комісії Мінагрополітики України. Рішення експертної комісії Мінагрополітики України оформляється протоколом та затверджується наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.
До протоколу експертної комісії додаються матеріали, на підставі яких було прийнято рішення.
5.3. Для вирішення спірних питань та розгляду скарг за зверненнями суб’єктів племінної справи у тваринництві, що виникають в процесі проведення державної атестації, експертною комісією Мінагрополітики України ініціюється створення робочих груп та їх виїзд на місце провадження господарської діяльності суб’єкта з племінної справи у тваринництві. До складу робочих груп залучають фахівців, які мають відповідну підготовку у сфері племінної справи у тваринництві або досвід роботи з питань, що потребують незалежного висновку щодо відповідності суб’єкта племінної справи певному статусу.
5.4. При присвоєнні відповідного статусу суб’єктам племінної справи у тваринництві експертна комісія визначає відповідність суб’єктів мінімальним вимогам, рівень ведення селекційно-племінної роботи. Ураховується їх благополуччя щодо гострих інфекційних захворювань, яке підтверджується ветеринарною довідкою. Тим суб’єктам племінної справи у тваринництві, що в період атестації виявлені неблагополучними з гострих інфекційних захворювань, присвоюють статус без права торгівлі племінними (генетичними) ресурсами до зняття карантину або обмеження. Господарствам, неблагополучним на бруцельоз, туберкульоз, лейкоз та інші хронічні інфекції, не присвоюють відповідні статуси на весь період оздоровлення згідно з рішенням відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії щодо введення карантинних обмежень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1350 “Про затвердження Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типових положень про місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії”.
5.5. Рішення експертної комісії Мінагрополітики України щодо розгляду матеріалів роботи атестаційних комісій про присвоєння суб’єкту племінної справи у тваринництві відповідного статусу затверджується наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України. Залежно від виду діяльності та породного і видового складу наявних племінних (генетичних) ресурсів суб’єкту племінної справи у тваринництві може бути присвоєно декілька статусів.
5.6. Рішення Мінагрополітики України щодо присвоєння або позбавлення відповідного статусу суб’єкта племінної справи у тваринництві може бути оскаржене в суді.
VІ. Права та обов’язки суб’єктів племінної справи у тваринництві з відповідним статусом
6.1. Суб’єкт племінної справи у тваринництві в місячний строк після присвоєння відповідного статусу повинен зареєструватися в Держплемреєстрі відповідно до Положення про Держплемреєстр.
6.2. Суб’єктам племінної справи у тваринництві дозволяється використовувати назву відповідного статусу в особистому найменуванні суб’єкта господарювання за умови присвоєння відповідного статусу за наслідками державної атестації.
6.3. Суб’єкти племінної справи у тваринництві з відповідним статусом мають право:
на виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами;
надання відповідних послуг з племінної справи у тваринництві;
використовувати племінні генетичні ресурси, що їм належать, для виконання програм селекції;
брати участь у виконанні програм селекції у тваринництві;
на безоплатний доступ до Держплемреєстру.
6.4. Суб’єкти племінної справи у тваринництві з відповідним статусом:
забезпечують достовірність ведення племінного обліку, бонітування тварин;
надають достовірні дані при проведенні державної атестації та переатестації;
виконують вимоги цього Порядку та інших нормативно-правових актів, що стосуються племінної справи у тваринництві;
залучають для виконання спеціальних робіт, пов’язаних з веденням офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної класифікації (оцінки) за типом, отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток та трансплантацією ембріонів, лише атестованих працівників відповідно до Положення про порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17 листопада 2003 року № 406, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2004 року за № 18/8617 (далі – Положення про атестацію працівників у тваринництві), та Положення про атестацію осіб, які займаються тренінгом, випробуваннями та суддівством випробувань племінних коней верхових, рисистих і ваговозних порід, і присвоєння їм кваліфікаційних звань, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 липня 2013 року № 401, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2013 року за № 1234/23766 (далі – Положення про атестацію осіб у конярстві);
подають (надсилають) інформацію про племінні (генетичні) ресурси в обсязі та строки, що передбачені чинним законодавством.
VIІ. Вимоги до рівня ведення селекційно-племінної роботи, якості племінних (генетичних) ресурсів суб’єктів племінної справи у тваринництві з відповідним статусом
7.1. Племінний завод (далі – племзавод) або кінний завод (далі – кінзавод) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо високопродуктивних племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності визначеної породи, застосовує їх чистопородне розведення та здійснює виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами.
Схрещування при розведенні тварин допускається тільки при виконанні програм селекції у тваринництві, які розробляються науково-дослідними установами за участю спеціалістів суб’єктів племінної справи у тваринництві та розглядаються і схвалюються на засіданні секції тваринництва Науково-експертної ради Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Статус племзаводу або кінзаводу присвоюється суб’єктам племінної справи у тваринництві, які займаються розведенням тварин визначеної породи, бонітування якої передбачено чинними нормативно-правовими актами.
7.2. Завдання суб’єкта племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу або кінзаводу:
удосконалення племінних і продуктивних якостей тварин шляхом проведення поглибленої селекційної роботи та використання для відтворення стада найкращих племінних (генетичних) ресурсів вітчизняного та зарубіжного походження для одержання тварин з новими генетичними ознаками;
створення заводських і спеціалізованих ліній, кросів, родин, видатних тварин відповідно до програм селекції та планів селекційно-племінної роботи;
забезпечення генетичного різноманіття;
збереження (у разі потреби) генофондових (колекційних) стад цінних порід, використання їх для створення нових селекційних досягнень;
проведення випробувань різних типів і ліній на поєднуваність для одержання кросів (у птахівництві);
відбір самок-матерів і самців-батьків, оцінка та відбір ремонтних самців, оцінка плідників за якістю потомків;
одержання плідників-поліпшувачів та інших видів племінних (генетичних) ресурсів із стійкою спадковістю та їх розповсюдження для відтворення сільськогосподарських тварин (торгівля).
7.3. Племінний репродуктор (далі – племрепродуктор) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо з розведення, вирощування племінних тварин визначеної породи та здійснює виробництво і торгівлю чистопородними племінними (генетичними) ресурсами.
На племінних репродукторах у свинарстві та рибництві допускається одержання міжпородних помісних (гібридних) тварин при промисловому схрещуванні для виробництва свинини та торгівлі тваринами для отримання товарної продукції.
Тварини, сперма, ембріони, які одержані при гібридизації, не є племінними.
7.4. Завдання суб’єкта племінної справи у тваринництві зі статусом племрепродуктору:
розведення племінних тварин власної репродукції, а також тих, що надходять з племінних заводів та імпортуються;
збереження (у разі потреби) генофондових (колекційних) стад цінних порід, використання їх для створення нових селекційних досягнень;
проведення випробувань різних типів і ліній на поєднуваність для одержання кросів (у птахівництві);
оцінка плідників за якістю потомків.
7.5. Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу або кінзаводу та племреподуктора відповідно до чинного законодавства виконують вимоги щодо:
державної реєстрації племінних тварин;
ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин в обсязі, встановленому Міністерством аграрної політики та продовольства України;
бонітування та офіційної оцінки за типом;
генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомків;
ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин;
використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених в установленому законодавством порядку до відтворення плідників;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;
подання у встановленому порядку документації на власних плідників з метою проведення атестації та допуску їх до використання для відтворення поголів’я;
подання інформації до Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису тварин до державних книг племінних тварин.
7.6. Статус племзаводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2003 року № 474, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 року за № 95/8694 (далі – Інструкція з бонітування в молочному скотарстві), Інструкції з ведення племінного обліку в молочному і молочно-м’ясному скотарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2003 року № 474, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 року за № 96/8695 (далі – Інструкція з ведення племобліку в молочному скотарстві), та Інструкції з оцінки якості молока корів, овець та кіз у племінному тваринництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 14 липня 2008 року № 421, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2008 року за № 715/15406 (далі – Інструкція з оцінки якості молока);
оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в молочному скотарстві, Інструкції із селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 20 грудня 2005 року № 721, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 березня 2006 року за № 219/12093 (далі – Інструкція із селекції бугаїв молочного напряму продуктивності);
генетичної експертизи походження та аномалій тварин для бугаїв, племінного поголів’я корів та ремонтних телиць відповідно до Положення про порядок проведення генетичної експертизи походження та аномалій племінних тварин, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 01 червня 2004 року № 197, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2004 року за № 738/9337 (далі – Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин);
ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку в молочному скотарстві;
використання для відтворення маточного поголів’я тварин атестованих та допущених до відтворення бугаїв відповідно до Положення про порядок проведення атестації та допуску до відтворення плідників для племінного використання, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 20 грудня 2005 року № 720, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02 березня 2006 року за № 220/12094 (далі – Положення про атестацію плідників);
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 листопада 2011 року № 629, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за № 1422/20160 (далі – Положення про племінний сертифікат);
надання інформації для формування Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;
державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;
відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід за кількісними та якісними показниками (додаток 4).
Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід (додаток 5), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:
4 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;
3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
4 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;
2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного репродуктора або племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
При присвоєнні суб’єкту племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу враховуються:
участь у роботі зі створення селекційних досягнень, участь у виставках та аукціонах;
достовірність походження реалізованих для відтворення бугаїв, що підтверджена генетичними дослідженнями.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід (додаток 6) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.7. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року № 154, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 червня 2002 року за № 516/6804 (далі – Інструкція з бонітування в м’ясному скотарстві), та Інструкції з ведення племінного обліку в м’ясному скотарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року № 154, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 червня 2002 року за № 517/6805 (далі –Інструкція з ведення племобліку в м’ясному скотарстві);
оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в м’ясному скотарстві та Інструкції із селекції бугаїв м’ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 21 січня 2009 року № 41, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2009 року за № 135/16151 (далі – Інструкція із селекції бугаїв м’ясного напряму продуктивності);
генетичної експертизи походження та аномалій тварин (для бугаїв-плідників та племінних корів) відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку в м’ясному скотарстві;
використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених до відтворення бугаїв відповідно до Положення про атестацію плідників;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;
відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід за кількісними та якісними показниками (додаток 7).
Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід (додаток 8), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо, відповідно до пункту 7.6 цього розділу.
Атестація племінних заводів та племінних репродукторів, у яких розводять м’ясну худобу, проводиться за результатами бальної оцінки продуктивності тварин і виробничо-господарської діяльності за шкалою оцінки племінних заводів, племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід і типів (додаток 9). Бальна оцінка складається та підписується секретарем атестаційної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.
додає бали до сумарної кількості:
за роботу з виведення нової породи чи типу – 3 (наявність наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України про проведення апробації або реєстрації селекційних досягнень у тваринництві);
за роботу із суб’єктами племінної справи у тваринництві, які комплектують стада за рахунок племінного поголів’я цього суб’єкта (наявність договорів, сертифікатів, що засвідчують операцію з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами), – 3;
за участь у виставках та аукціонах – 1;
знімає бали від сумарної кількості:
за несвоєчасне відлучення телят (пізніше 8 місяців) та розміщення в одній секції після відлучення тварин різних виробничих і статево-вікових груп – 2;
за недостатній рівень годівлі, низьку якість кормів – 5.
Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:
племінного заводу – якщо одержує 85 балів і більше;
племінного репродуктора – якщо одержує 70-84 бали.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід (додаток 10) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
Статус племінного репродуктора з розведення буйволів присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві:
які є власниками стада буйволів, до складу якого входить 70 % чистопородних тварин, що підтверджується сертифікатами племінних (генетичних) ресурсів;
на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення буйволів, погоджених в Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, які заповнюються за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення буйволів за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.
7.8. Статус племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1027/7315 (далі – Інструкція з бонітування свиней), Інструкції з ведення племінного обліку у свинарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року № 396, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1028/7316 (далі – Інструкція з племобліку у свинарстві);
оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування свиней;
генетичної експертизи походження та аномалій тварин (для кнурів-плідників) відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку у свинарстві;
використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених до відтворення плідників відповідно до Положення про атестацію плідників;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;
відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів із свинарства щодо кількості поголів’я кнурів-плідників та основних свиноматок (додаток 11).
Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства суб’єктам племінної справи у тваринництві здійснюють за результатами оцінки стада свиней, яка проводиться за комплексом ознак на основі бальної оцінки племінних господарств із свинарства (додаток 12) за 100-бальною системою, з урахуванням належності тварин до однієї з трьох груп порід, кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві зі свинарства (додаток 13), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Кількісні та якісні показники продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві із свинарства подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:
3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного репродуктора або племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
додає до сумарної кількості балів:
за роботу з виведення нової породи чи типу – 3 (наявність наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України про проведення апробації або реєстрації селекційних досягнень у тваринництві);
за проведення оцінки кнурів і маток за методом контрольної відгодівлі молодняку свиней в умовах господарства – 5 (максимальна оцінка) незалежно від одержаних результатів;
за роботу із суб’єктами племінної справи у тваринництві, які комплектуються за рахунок племінного поголів’я цього суб’єкта (наявність договорів, сертифікатів, що засвідчують операцію з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами), – 3;
за участь у виставках та аукціонах – 1;
знімає бали від сумарної кількості:
за порушення вимог щодо утримання кількості поголів’я в приміщеннях та секціях – 1;
за невідповідність параметрів мікроклімату зоогігієнічним умовам – 1;
за недостатній рівень годівлі, низьку якість кормів – 5.
Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:
племінного заводу – якщо одержує 85 балів і більше;
племінного репродуктора – якщо одержує 70-84 бали.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи із свинарства (додаток 14) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.9. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з розведення овець та кіз присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування овець, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 679/8000 (далі – Інструкція з бонітування овець), Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за № 680/8001 (далі – Інструкція племобліку у вівчарстві та козівництві), та Інструкції з оцінки якості молока;
оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування овець та інших нормативних документів;
генетичної експертизи походження та аномалій тварин для баранів та цапів відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку у вівчарстві та козівництві;
використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених до відтворення баранів та цапів відповідно до Положення про атестацію плідників;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;
відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до кількості поголів’я баранів-плідників та вівцематок, необхідним для атестації племінних заводів і племінних репродукторів з вівчарства (додаток 15), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за живою масою овець (додаток 16), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за настригом митої вовни (додаток 17), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення овець смушкових порід (додаток 18), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за специфічними для окремих порід показниками (додаток 19), мінімальним вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з молочного козівництва (додаток 20).
Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення овець та кіз суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець (додаток 21), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець смушкових порід (додаток 22), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення молочних кіз (додаток 23), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій;
мінімального виходу ягнят при відлученні на 100 вівцематок і ярок старше 1 року – 90 голів;
баранів класу “еліта”, реалізованих племінними заводами, не менше 100 %;
ярок класу “еліта” та І класу, реалізованих: племінними заводами – не менше 70 %; племінними репродукторами – не менше 50 %. Допускається реалізація молодняку віком до 12 місяців за умови, якщо рівень їх продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування овець за породною належністю відповідає мінімальним показникам продуктивності ягнят тонкорунних і напівтонкорунних порід, мінімальним вимогам у віці 2 місяців, 100 днів та 8 місяців для племінних ягнят смушкових порід та бальної оцінки ягнят за показниками живої маси і настригу вовни.
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з розведення овець та кіз подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:
3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
3 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва;
2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу або племінного репродуктора, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
Атестаційна комісія проводить оцінку всіх основних і ремонтних баранів (цапів та кіз) та ремонтних ярок – 10 % від наявної кількості племінного молодняку для реалізації та вівцематок селекційного ядра, оглядає решту маточних отар суб’єкта господарювання.
Дані огляду овець заносять у відомість експертної оцінки поголів’я овець (додаток 24). Відомість експертної оцінки поголів’я овець складається та підписується секретарем атестаційної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою і є невід’ємною частиною документів для присвоєння статусу суб’єкта племінної справи з вівчарства.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи з вівчарства (козівництва) (додаток 25) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.10. Статус кінного заводу, племінного репродуктора з розведення коней та конюшні-репродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, при виконанні вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
бонітування, ведення племінного обліку та обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування племінних коней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 992/8313 (далі – Інструкція з бонітування коней), Інструкції з ведення племінного обліку в конярстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 993/8314 (далі – Інструкція з племобліку в конярстві), Положення про централізований племінний облік у конярстві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року № 364, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за № 994/8315 (далі – Положення про централізований племоблік у конярстві), Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 12 травня 2010 року № 236, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 червня 2010 року за № 358/17653 (далі – Інструкція з бонітування коней гуцульської породи), Правил випробувань племінних коней рисистих, верхових і ваговозних порід на іподромах України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2011 року № 77, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 червня 2011 року за № 704/19442 (далі – Правила випробувань);
оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;
генетичної експертизи походження та аномалій тварин для жеребців, кобил та племінного молодняку відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в конярстві та Положення про централізований племоблік у конярстві;
використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених до відтворення жеребців відповідно до Положення про атестацію плідників;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;
відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до кінних заводів, племінних репродукторів з конярства та конюшні-репродуктора (додаток 26).
Статус кінного заводу, племінного репродуктора з розведення коней та конюшні-репродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з конярства за чотири календарних роки (додаток 27), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи з конярства (додаток 28) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.11. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – звірі, кролі, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування норок, лисиць, песців, тхорів, єнотовидних собак, нутрій кліткового розведення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 932/8253 (далі – Інструкція з бонітування у звірівництві), Інструкції з бонітування кролів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 933/8254 (далі – Інструкція з бонітування у кролівництві), Інструкції з ведення племінного обліку в звірівництві та кролівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року № 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за № 934/8255 (далі – Інструкція з племобліку в звірівництві та кролівництві);
оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до інструкцій з бонітування у звірівництві та кролівництві;
ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в звірівництві та кролівництві;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з хутрового звірівництва та кролівництва (додаток 29).
Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 30), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:
2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів’я власного виробництва або придбаного племінного поголів’я в племрепродукторі;
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
Атестаційна комісія проводить експертну оцінку основного поголів’я (самок і самців), ремонтного молодняку і племінного молодняку для реалізації. Дані огляду заносять у відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів (додаток 31), яка є невід’ємною частиною акта державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві. Відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів підписується секретарем та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.
Для суб’єктів племінної справи у тваринництві, які мають чисельність поголів’я основних самок у три рази більшу за мінімальні вимоги, показники з вирощування молодняку знижуються на 10 %, з реалізації – на 50 %.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи з розведення хутрових звірів (кролів) (додаток 32) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.12. Статус племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – птиця, інкубаційні яйця, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування сільськогосподарської птиці, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 22 червня 2001 року № 179, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 року за № 846/6037, Інструкції з ведення племінного обліку в птахівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 22 червня 2001 року № 179, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 року за № 847/6038;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей та фенотипової однорідності птиці;
відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з птахівництва (додаток 33) і мінімальним вимогам до племінних птахорепродукторів (додаток 34).
Присвоєння статусу племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з птахівництва (додаток 35), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з птахівництва подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
При атестації комісія враховує: відповідність показників продуктивності кросів, які розводять суб’єкти господарювання; кількість рекламацій на племінну продукцію; участь у виставках; співвідношення вихідних ліній при комплектуванні прабатьківських стад; періодичність заміни стада; додержання вимог щодо комплектування (схема закріплення, співвідношення батьківських форм).
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи з птахівництва (додаток 36) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
Племінний птахорепродуктор (далі – племптахорепродуктор) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який розводить племінну птицю для виробництва племінних (генетичних) ресурсів або товарної продукції.
У результаті діяльності племптахорепродуктор забезпечує:
розведення відповідних форм (чистопородна птиця у вигляді ліній, прабатьки, батьки) та одержання птиці за відповідною схемою спарювань;
дотримання певного співвідношення батьківських і материнських форм;
проведення групового обліку продуктивності і відходу птиці (падіж та вибракування), інкубаційних якостей яєць, контрольне зважування молодняку за періодами вирощування;
реалізацію племінної продукції у вигляді інкубаційних яєць або добового молодняку, розділеного за статтю.
Залежно від виду птиці, виробленої продукції та її призначення племінні птахорепродуктори відносять до I та II порядків.
Племптахорепродуктор І порядку працює з прабатьківськими формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує племінні (генетичні) ресурси – інкубаційні яйця та ремонтний молодняк.
Комплектування племптахорепродуктора І порядку здійснюється племінним добовим молодняком у певному співвідношенні з племзаводів України (вітчизняна селекція) або за імпортом (зарубіжна селекція) за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів.
На кожну партію реалізованих племінних (генетичних) ресурсів оформляється сертифікат племінних (генетичних) ресурсів.
Племптахорепродуктор І порядку при роботі:
з кросом одержує батьківські форми за відповідною схемою спарювань птиці прабатьківського стада і здійснює їх торгівлю в певному співвідношенні племптахорепродукторам ІІ порядку або іншим споживачам для створення батьківських стад;
з породною птицею шляхом чистопородного спарювання птиці першої генерації одержує її другу генерацію і реалізує одержані племінні (генетичні) ресурси для комплектування племптахорепродукторів ІІ порядку;
з породами яєчного та м’ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків заміна маточного стада проводиться щороку шляхом завозу птиці І генерації, допускається використання завезеної племінної птиці цих видів протягом двох років чи продуктивних періодів (краще після примусової линьки);
з породами племінних гусей може використовувати птицю до 3 років без оновлення з подальшою повною заміною стада або зі щорічним оновленням стада не менше як на 30 %. Для комплектації використовується племінний молодняк вітчизняної селекції з племзаводів або імпортної селекції відповідної якості.
Племптахорепродуктор ІІ порядку працює з батьківськими формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує фінальний гібрид – яйця та молодняк, які не є племінними і не підлягають сертифікації.
Для комплектування племптахорепродуктора ІІ порядку використовується племінний молодняк вітчизняної селекції з племптахорепродукторів І порядку або імпортної селекції відповідної якості за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів. Не допускається комплектування стада молодняком птиці власного виробництва, одержаного від батьківських форм (крім породної птиці всіх видів).
Племптахорепродуктор ІІ порядку при роботі:
з кросами проводить щорічну заміну батьківських форм кросу. При закупівлі прабатьківських форм допускається оновлення стада раз на два роки;
з породами яєчного та м’ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків проводить щорічну заміну племінного стада;
з породами гусей використовує племінну птицю від 3 до 5 років без оновлення з подальшою повною заміною стада або проводить щорічне оновлення стада не менш як на 30 %. Для комплектування стада використовує племінний чистопородний молодняк вітчизняної селекції з племзаводів та племптахорепродукторів І порядку або імпортної селекції;
з розведення страусів проводить оновлення племінного стада не рідше одного разу на 10 років;
з розведення перепелів проводить оновлення племінного стада не рідше одного разу на 3 роки.
7.13. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – ікра, молоки, личинки, мальки та різновікові особини, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку й офіційного обліку продуктивності;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей.
Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва суб’єктам племінної справи у тваринництві проводять:
за умови відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до суб’єктів племінної справи з рибництва (додаток 37), мінімальним вимогам до структури ставкових площ суб’єктів племінної справи з рибництва за умови ставкового вирощування (додаток 38);
на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з рибництва (додаток 39), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з рибництва подаються за два календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінних (генетичних) ресурсів, придбаних в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінних (генетичних) ресурсів, придбаних за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінних (генетичних) ресурсів, одержаних з природних водоймищ за наявності документів, що це засвідчують;
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, одержаного з природних водоймищ за наявності документів, що це засвідчують.
Атестаційна комісія проводить вибіркову експертну оцінку екстер’єру основного племінного поголів’я плідників і ремонту; аналізує звітно-облікові показники бонітування, нерестової кампанії; вирощування посадкового матеріалу для оцінки плідників за якістю потомства.
При оцінці рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи з рибництва атестаційна комісія враховує:
роботу з виведення нових порід та типів або одомашненої форми риб;
утримання генофондних колекційних стад цінних видів риб;
проведення оцінки плідників за якістю потомків методом контрольного вирощування в умовах суб’єкта господарювання;
участь у виставках та аукціонах;
проведення генетичної експертизи;
При оцінці рівня ведення селекційно-племінної роботи суб’єктів племінної справи з рибництва зі статусом племінного заводу обов’язково враховується участь у виконанні програм селекції.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи з рибництва (додаток 40) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.14. Статус племінної станції із шовківництва та гренажного заводу присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами шовковичного шовкопряду – племінної грени, за рівнем ведення селекційно-племінної роботи за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.
Племінна станція із шовківництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який застосовує чистопородне розведення декількох порід шовковичного шовкопряда, забезпечує виробництво племінної грени вищих репродукцій (попереднього розмноження, а також суперелітної та елітної грени) для одержання батьківських форм гібридів.
За рівнем ведення селекційно-племінної роботи племінна станція із шовківництва відповідає статусу племінного заводу.
У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом станції із шовківництва забезпечує:
участь у виконанні програм селекції у тваринництві;
розмноження районованих порід (ліній) шовковичного шовкопряда, їх збереження, вивчення та поліпшення біологічних і технологічних властивостей;
розведення та добір на всіх стадіях розвитку з метою підвищення продуктивності порід для виробництва племінної грени категорії попереднього розмноження, “супереліта” та “еліта”;
проведення племінної роботи з районованими породами за дворічною та трирічною схемами;
здійснення вигодівлі шовкопряду з племінної грени усіх категорій, забезпечення рівня годівлі гусені, необхідного для реалізації генетичного потенціалу;
сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
наявність матеріально-технічної бази для проведення відповідних робіт;
виконання вимог щодо щорічного проведення комплексної оцінки господарсько-корисних і технологічних характеристик порід шовкопряда;
виконання ветеринарно-санітарних вимог, своєчасне виконання профілактичних і лікувальних заходів, охорону порід від інфекційних захворювань;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Гренажний завод – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який виробляє промислову гібридну грену шовковичного шовкопряда для забезпечення потреб галузі шовківництва. За рівнем ведення селекційно-племінної роботи гренажний завод відповідає статусу племінного репродуктора.
У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом гренажного заводу забезпечує:
організацію вигодівлі гусені з грени категорії “еліта”, яку отримує від племінної станції із шовківництва;
одержання промислової грени від метеликів з коконів категорії “еліта”, які отримують від вигодівлі гусені із грени категорії “еліта”;
забезпечення рівня годівлі гусені, необхідного для реалізації генетичного потенціалу;
наявність матеріально-технічної бази для проведення відповідних робіт;
виконання ветеринарно-санітарних вимог, своєчасне виконання профілактичних і лікувальних заходів, охорону порід від інфекційних захворювань;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус племінної станції із шовківництва та гренажного заводу присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві:
при відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогами до племінних станцій із шовківництва та гренажних заводів (додаток 41);
на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи із шовківництва (додаток 42), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи із шовківництва подаються за три календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:
2 роки – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінзаводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного стада (усі статево-вікові групи), повністю придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів’я, придбаного в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
При атестації враховується робота з виведення нових порід (ліній), утримання колекційних порід шовковичного шовкопряда, належне ведення документації з обліку господарсько-цінних показників порід, які утримуються.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи із шовківництва (додаток 43) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.15. Статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника та племінної пасіки присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які забезпечують:
селекцію і репродукцію бджіл певної породи за наявності результатів лабораторних досліджень, проведених у встановленому законодавством порядку щодо підтвердження чистопородності бджолиних сімей;
виконання Плану породного районування бджіл (додаток до наказу Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 року № 184/82 “Про затвердження нормативно-правових актів з питань розвитку бджільництва”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 року за № 736/4957), вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.
Репродукція бджіл уключає виробництво племінних (генетичних) ресурсів з бджільництва – маток, бджолиних пакетів, бджолиних сімей.
З метою забезпечення чистопородності бджіл на племзаводі з бджільництва, племінному бджолорозпліднику та племінних пасіках завезення бджолиних сімей і маток інших порід на пасіки, що розташовані в радіусі 15-20 км, категорично забороняється.
Племзавод з бджільництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує розведення племінних бджолиних сімей районованої породи бджіл та виробництво племінних (генетичних) ресурсів – маток, бджолиних пакетів, бджолиних сімей.
У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу з бджільництва забезпечує:
розведення племінних бджолиних сімей районованої породи;
розведення зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;
участь у виведенні нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;
збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;
бонітування бджолиних сімей, облік їх продуктивності та походження й інших господарських ознак бджолиних сімей;
стійку медоносну базу й оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;
наявність не менше 500 бджолиних сімей;
розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні районні показники не менше ніж на 15-20 %;
створення чистопородного масиву племінних бджолиних сімей районованої породи навколо племзаводу в радіусі 10-15 км;
розмноження племінного матеріалу власного виробництва та його продаж племінним і товарним пасікам;
сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;
подання інформації для формування Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;
благополуччя щодо карантинних хвороб;
наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.
Племінний бджолорозплідник – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який забезпечує виробництво племінних (генетичних) ресурсів – виведення маток, формування бджолиних сімей та бджолиних пакетів районованої породи бджіл.
У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племінного бджолорозплідника забезпечує:
розведення бджолиних сімей та виведення маток, формування бджолиних пакетів і бджолиних сімей районованої породи бджіл на продаж;
участь у розведенні зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;
участь у виведенні нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;
збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;
бонітування бджолиних сімей, облік їх продуктивності та походження й інших господарських ознак бджолиних сімей;
стійку медоносну базу й оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;
наявність не менше 50 бджолиних сімей, з яких 25-30 використовуються для відбору материнських і батьківських сімей, а решта – для організації виведення плідних маток;
розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні районні показники не менше ніж на 10-15 %;
створення чистопородного масиву племінних бджолиних сімей районованої породи навколо племінного бджолорозплідника в радіусі 10-15 км;
сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
благополуччя щодо карантинних хвороб;
наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.
Племінна пасіка – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який забезпечує розмноження, поліпшення та збереження існуючого генофонду бджіл певної породи.
У результаті діяльності суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом племінної пасіки забезпечує:
участь у розведенні зональних і заводських типів, а також ліній, яким притаманні господарсько-корисні ознаки і властивості;
участь у виведенні нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей;
збереження та удосконалення існуючих генотипів бджіл районованої породи;
бонітування бджолиних сімей, облік їх продуктивності та походження й інших господарських ознак бджолиних сімей;
стійку медоносну базу та оптимальні умови утримання та годівлі бджолиних сімей;
наявність не менше 50 бджолиних сімей;
розведення бджолиних сімей, продуктивність яких перевищує середні, районні показники не менше ніж на 10-15 %;
сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
благополуччя щодо карантинних хвороб;
наявність ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.
Статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника та племінної пасіки присвоюється суб’єктам племінної справи у тваринництві:
при відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з бджільництва, племінних бджолорозплідників та племінних пасік з розведення бджіл за кількісними та якісними показниками (додаток 44);
на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з бджільництва (додаток 45), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи із бджільництва подаються за чотири календарні роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб’єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформована пасіка:
для племзаводу з бджільництва та племінного бджолорозплідника:
1 рік – якщо пасіка сформована за рахунок племінних бджолиних сімей, придбаних у суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племзаводу з бджільництва, племінного бджолорозплідника, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);
1 рік – якщо пасіка сформована за рахунок придбання племінних бджолиних сімей в суб’єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінної пасіки, племінного бджолорозплідника, за наявності підтвердних документів у суб’єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).
При атестації враховуються робота з виведення нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей, та належне ведення обліку продуктивності бджолиних сімей, на основі якого в кінці кожного сезону проводиться бонітування бджіл.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи з бджільництва (додаток 46) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.16. Генофондне господарство – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо або стада зникаючих порід, типів, популяцій тварин, які несуть цінні ознаки та властивості, сформовані в результаті тривалого еволюційного розвитку і є джерелом генетичного матеріалу для створення нових порід та типів сільськогосподарських тварин. У генофондних господарствах застосовують чистопородне розведення з переважно аутбредним типом підбору.
У генофондних господарствах займаються розведенням аборигенних, локальних, зникаючих та резервних порід.
Генофондні господарства можуть здійснювати виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами – тварини, ембріони, ооцити, сперма.
Статус генофондного господарства присвоюється суб’єктам племінної справи, які є власниками генофондних стад за видами та породами тварин, відповідно до вимог цього Порядку на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення певного виду тварин, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
За наслідками атестації складається акт державної атестації суб’єкта племінної справи відповідно до вимог цього Порядку за видами та породами тварин з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві статусу генофондного господарства, який підписують члени атестаційної комісії.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом генофондного господарства з розведення певного виду тварин, певної породи відповідно до чинного законодавства виконують вимоги пункту 7.5 цього розділу та забезпечують:
чистопородне розведення аборигенних, локальних та зникаючих порід, відтворення наявних генотипів без втрати характерних для них ознак;
індивідуальний добір плідників до маточного поголів’я, що забезпечує не тільки збереження, а й підвищення концентрації оригінальних для породи алелей;
збереження зникаючих генеалогічних структур у межах породи (ліній, родин);
збереження генетичної різноманітності сільськогосподарських тварин;
довготривале зберігання племінних (генетичних) ресурсів – збереження замороженої сперми, ооцитів, ембріонів у генетичних банках;
участь у формуванні банку генетичних ресурсів для проведення оцінки генофонду, визначення необхідної кількості, форми та обсягів його збереження і використання для кожної окремої породи;
оцінку всіх плідників за якістю потомків, а ремонтного молодняку за власною продуктивністю;
7.17. Селекційний центр – це установа, що забезпечує наукове супроводження селекційно-племінної роботи певної галузі тваринництва. Може бути регіональним, якщо забезпечує наукове супроводження певної галузі у визначеному регіоні. Координацію роботи селекційних центрів та наукове забезпечення здійснює головний селекційний центр у кожній галузі, який створюється на базі наукової установи.
Статус селекційного центру присвоюють суб’єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку. Селекційні центри забезпечують:
розроблення та впровадження систем розвитку племінного тваринництва;
розроблення та виконання програм селекції за видами та породами тварин;
розроблення ефективних методів та технологій відтворення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів;
розроблення та впровадження науково-технічних досягнень у виробництво;
науково-методичне супроводження з удосконалення та створення племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної (генетичної) цінності, селекційних досягнень з використанням кращого генофонду, в тому числі світового;
науково-методичне супроводження процесу збереження генофондних (колекційних) стад цінних порід тварин та птиці;
участь у створенні та функціонуванні єдиної системи селекції у тваринництві, зокрема ідентифікації племінних тварин за результатами генетичної експертизи походження та аномалій тварин, племінного обліку, бонітування, оцінки тварин за якістю потомства та іншими ознаками;
створення та ведення автоматизованої системи управління племінною справою в певній галузі тваринництва за наявності інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;
проведення заходів щодо організації та участі у проведенні породовипробування, випробувань тварин різних генотипів та у створенні селекційних досягнень;
збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих вітчизняних порід;
діяльність, спрямовану на біологічне та генетичне різноманіття сільськогосподарських тварин;
розроблення заходів щодо підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі;
впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики, селекції і відтворення тварин;
проведення офіційного обліку продуктивності тварин, оцінки (класифікації) за типом;
формування та видання каталогів племінних тварин з визначеною племінною (генетичною) цінністю за наявності інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси;
видання спеціальної періодичної літератури з племінної справи;
організацію підвищення кваліфікації працівників тваринництва, проведення конкурсів, виставок, аукціонів племінних тварин;
участь у спільних міжнародних проектах і програмах;
подання інформації щодо ведення племінної справи та оцінки племінної (генетичної) цінності тварин в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус селекційного центру визначають на основі результатів діяльності селекційного центру певної галузі тваринництва (додаток 47), погоджених в Національній академії аграрних наук України, за наявності фахівців та наукових співробітників, що забезпечують виконання відповідних робіт при виконанні функцій, зазначених у цьому пункті.
До структури селекційного центру можуть входити підрозділи, що забезпечують оцінку генотипів, імуно- і популяційної генетики, гібридизації (у свинарстві, птахівництві та рибництві), відтворення і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин, оцінку якості тваринницької продукції та інші напрями, пов’язані із селекційним процесом. За наявності лабораторне обладнання відповідно до чинних нормативно-правових актів повіряють у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.
наявність угод між селекційним центром та іншими суб’єктами племінної справи у тваринництві про виконання функцій відповідно до цього пункту;
участь у спільних міжнародних проектах і програмах з племінного тваринництва;
наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, необхідного для виконання спеціальних робіт, пов’язаних з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві;
наявність лабораторного та технічного оснащення, необхідного для проведення робіт, визначених для селекційного центру;
участь у роботі з організації проведення державної реєстрації племінних і підконтрольних тварин у державних книгах племінних тварин за окремими видами та породами тварин, з формування Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві, підготовки державних книг та каталогів племінних тварин до видання;
організація підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів з племінної справи у тваринництві;
надання консультацій з питань розведення та утримання сільськогосподарських тварин суб’єктам племінної справи у тваринництві.
За наслідками атестації складається акт державної атестації селекційного центру (додаток 48) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.18. Підприємство (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (далі – племпідприємство) – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виробництво, зберігання і торгівлю спермою плідників. Племпідприємство утримує і використовує плідників високої племінної (генетичної) цінності для одержання, розбавлення та кріоконсервації сперми, використання і торгівлі високоякісною спермою для проведення штучного осіменіння маточного поголів’я сільськогосподарських тварин у суб’єктів господарювання.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом племпідприємства виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:
ідентифікації одержаної сперми, її заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для виробництва ідентифікованої сперми;
одержання сперми від племінних атестованих плідників, допущених до використання для відтворення відповідно до Положення про атестацію плідників;
наявності даних про сперму відповідно до вимог інструкцій з племінного обліку за видами тварин;
використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених до відтворення плідників відповідно до Положення про атестацію плідників та плану підбору плідників, погодженого в Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій;
оцінки якості сперми та відповідності сперми за якісними та кількісними показниками чинних стандартів, своєчасного виключення плідників з племінного використання, якщо вони мають низькі показники;
проведення оцінки запліднювальної здатності сперми плідників племпідприємства і своєчасне виключення плідників з племінного використання, якщо вони мають низькі показники;
наявності обладнання для оцінки якості сперми за якісними та кількісними показниками, що має результати повірок обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;
відповідності сперми ветеринарно-санітарним вимогам і правилам;
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності плідників відповідно до чинних інструкцій;
використання плідників, які походять від племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності, зареєстрованих у державних книгах племінних тварин, оцінених за походженням, власною продуктивністю та якістю отриманого від них потомства;
оцінки плідників за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в молочному скотарстві, Інструкції з селекції бугаїв молочного напряму продуктивності, Інструкції з бонітування в м’ясному скотарстві та Інструкції з селекції бугаїв м’ясного напряму продуктивності, Інструкції з бонітування свиней, Інструкції з бонітування овець, Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи;
ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до чинних нормативно-правових актів;
використання плідників, які пройшли генетичну експертизу походження та аномалій тварин, відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
виконання програм селекції сільськогосподарських тварин та добору плідників;
подання інформації для формування Державного реєстру суб’єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;
державної реєстрації племінних тварин та подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;
наявності відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання для роботи з плідниками, одержання, оцінки, кріоконсервації, короткотривалого та довготривалого зберігання сперми, стаціонарних біосховищ для довготривалого зберігання сперми. Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;
наявності висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві;
використання чистопородних плідників (використання помісних або гібридних плідників дозволяється на виконання програми селекції), що мають: високу племінну цінність; достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями; комплексний клас “еліта” або “еліта-рекорд”;
відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки, що забезпечує:
утримання та використання плідників, роботи лабораторії з одержання, кріоконсервації та зберігання сперми, використання середовищ і препаратів для роботи із спермою, розподілу території на виробничі зони, наявності спеціальних будівель та їх розміщення. Обов’язкова наявність огородженої території, де розміщуються виробничі приміщення, що забезпечують діяльність племпідприємства, яка розділена на три відокремлені зони А, Б, В парканом заввишки від 1,5 до 2 м:
зона А – суворо ізольована зона з будівлями для утримання плідників, лабораторно-технологічного корпусу, приміщення для карантинування сперми протягом 28 днів, ветеринарного пункту. До лабораторно-технологічного корпусу входять приміщення для санітарної обробки плідників; манежи, обладнані спеціальними обмежувальними конструкціями та станками для взяття сперми, площею не менше для бугаїв – 60 м2, жеребців – 50 м2, баранів, цапів та кнурів – 20 м2; мийну, стерилізаційну, стерильний бокс, лабораторію з відповідним технологічним обладнанням та карантинне сховище для сперми. Вхід до зони через санпропускник із зони Б, а в’їзд/виїзд через дезбар’єр;
зона Б – умовно ізольована з виробничими об’єктами, які зв’язують зону А із зоною В. У зоні розміщуються стаціонарне приміщення для довготривалого зберігання сперми плідників, відгороджений ізолятор з боксами. Вхід до зони через санпропускник із зони В, а в’їзд/виїзд через дезбар’єр;
зона В – умовно відкрита зона, де розміщуються приміщення для адмінперсоналу, приміщення для обробки посудин Дьюара;
дотримання ветеринарно-санітарних вимог щодо утримання плідників, обробки обладнання та проведення відповідних лабораторних досліджень.
Статус підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві визначають за мінімальними вимогами до підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 49) на основі кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 50) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, плідників та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.
Оцінка діяльності проводиться на основі бальної оцінки підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 51) за 100-бальною системою. Бальна оцінка підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві складається та підписується секретарем атестаційної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.
При присвоєнні статусу підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві враховуються:
участь у виконанні програм селекції у тваринництві;
рівень та ступінь впливу на ведення селекційно-племінної роботи в тваринництві визначеного регіону, у тому числі в племінних стадах;
рівень співробітництва із селекційними центрами;
участь у проведенні щорічної комплексної оцінки поголів’я тварин суб’єктів племінної справи в тваринництві визначеного регіону;
участь у підготовці матеріалів для складання державних книг та каталогів племінних тварин суб’єктів племінної справи у тваринництві визначеного регіону;
участь у підготовці матеріалів для формування Держплемреєстру визначеного регіону;
ведення автоматизованої бази для централізації даних племінного обліку суб’єктів племінної справи у тваринництві визначеного регіону;
виконання ветеринарно-санітарних правил та вимог щодо роботи племпідприємств;
наявність спермобанку та ембріобанку;
наявність плідників, що використовуються для одержання і реалізації сперми;
комплектування плідниками планових ліній, типів, порід;
проведення оцінки плідників за власною продуктивністю та участь у проведенні оцінки плідників за якістю потомства;
організація застосування штучного осіменіння сільськогосподарських тварин та надання сервісних послуг господарствам усіх форм власності щодо забезпечення спермою, необхідними інструментами, реактивами та зрідженим азотом;
забезпечення суб’єктів племінної справи у тваринництві високоякісною спермою плідників-поліпшувачів з метою масового поліпшення породних і продуктивних якостей тварин, широке використання плідників-лідерів;
впровадження заходів для підвищення запліднення від штучного осіменіння маточного поголів’я, запобігання і ліквідація безпліддя та яловості маточного поголів’я тварин у господарствах;
розповсюдження та впровадження передового досвіду, прогресивних і новітніх технологій, досягнень науки у відтворенні і техніці штучного осіменіння тварин;
забезпечення повноцінної годівлі, відповідного утримання і використання плідників;
участь у створенні селекційних досягнень;
участь у виставках, конкурсах, виводках та аукціонах сільськогосподарських тварин;
ведення відповідних форм племінного обліку, що пов’язані з технологією використання плідників, одержання, кріоконсервації та використання сперми.
додає бали до максимальної сумарної кількості – за підвищення показників з відтворення сільськогосподарських тварин (вихід приплоду на 100 маток) у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності визначеного регіону (за останні чотири роки) – 3; за ведення автоматизованої системи племінного обліку – 3; за збереження генофонду локальних та зникаючих вітчизняних порід – 3;
знімає бали від максимальної сумарної кількості – за порушення вимог чинних нормативних документів, що регламентують діяльність підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві, – 10; за наявність випадків реалізації неякісної сперми – 10; за наявність понад 30 % сперми від недопущених до відтворення плідників (крім генофондних) – 10; за випадки фальсифікування даних племінного обліку – 30; за наявність випадків реалізації сперми від плідників, що недопущені до відтворення поголів’я, – 30.
Суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує селекційно-племінну роботу та відтворення сільськогосподарських тварин на рівні області, за наявності відповідного лабораторного обладнання, виробничої бази, що забезпечують діяльність племпідприємства та плідників відповідно до цього пункту, відповідає статусу (за середнім балом, якщо підприємство обслуговує понад 1 вид тварин):
підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві I категорії, якщо одержує 80 балів і більше;
підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві II категорії, якщо одержує 70-79 балів;
підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві III категорії, якщо одержує 60-69 балів.
Суб’єкт племінної справи у тваринництві, що координує селекційно-племінну роботу та відтворення сільськогосподарських тварин на рівні області або міжрайонному рівні, за наявності відповідного лабораторного обладнання, виробничої бази, що забезпечують діяльність племпідприємства відповідно до цього пункту, відповідає статусу (за середнім балом, якщо підприємство обслуговує понад 1 вид тварин):
підприємства з племінної справи у тваринництві I категорії, якщо одержує 50 балів і більше;
підприємства з племінної справи у тваринництві II категорії, якщо одержує 40-49 балів;
підприємства з племінної справи у тваринництві III категорії, якщо одержує 30-39 балів.
Підприємства з племінної справи у тваринництві, що одержали менше 30 балів, відносять до неатестованих.
За наслідками атестації складається акт державної атестації підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (додаток 52) з висновком щодо:
відповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві певному статусу;
Акт підписують члени атестаційної комісії.
Спеціалізація підприємства з племінної справи у тваринництві визначається за галузями, за якими проводилася державна атестація. Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві проходив атестацію більше ніж за двома галузями, такому суб’єкту присвоюється статус племпідприємства у тваринництві.
7.19. Заводська конюшня – це суб’єкт племінної справи у тваринництві (структурний підрозділ), який надає послуги суб’єктам господарювання з організації відтворення племінного поголів’я коней для поліпшення якості поголів’я коней і розвитку племінної справи у конярстві шляхом використання племінних жеребців у парувальній кампанії та штучного осіменіння кобил.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом заводської конюшні відповідно до чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, виконують вимоги щодо:
бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з племобліку в конярстві, Положення про централізований племоблік у конярстві, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, Правил випробувань;
оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;
використання для відтворення маточного поголів’я тварин, атестованих та допущених до відтворення жеребців відповідно до Положення про атестацію плідників;
використання жеребців у парувальній кампанії при дотриманні ветеринарно-санітарних вимог;
заготівлі, обробки та зберігання в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції, та наявності відповідного обладнання для заготівлі, обробки, кріоконсервації та зберігання ідентифікованої сперми жеребців;
сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
використання жеребців, які мають високу племінну цінність, достовірне походження, підтверджене генетичними дослідженнями відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для одержання сперми, її заготівлі та обробки;
наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами та з обслуговуванням ветеринарної медицини;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
державної реєстрації племінних жеребців відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин.
Статус заводської конюшні визначають за мінімальними вимогами до заводської конюшні (додаток 53) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності заводської конюшні (додаток 54) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства, жеребців та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві.
При присвоєнні статусу заводської конюшні обов’язково враховуються:
відповідність наявних жеребців-плідників вимогам класу “еліта-рекорд” або “еліта”;
достовірність походження жеребців-плідників, що підтверджена генетичними дослідженнями;
наявність приміщень для утримання коней та догляду за ними відповідно до зооветеринарних вимог;
наявність лабораторії й обладнання з одержання, обробки, кріоконсервації та зберігання сперми, парувальних пунктів;
наявність висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, з тренінгу, з ведення селекційно-племінної роботи, з ветеринарного обслуговування, з організації одержання та використання сперми, парування та штучного осіменіння маточного поголів’я коней.
За наслідками атестації складається акт державної атестації заводської конюшні (додаток 55) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.20. Контрольно-випробувальна станція – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, в якому проводиться вирощування ремонтних плідників сільськогосподарських тварин та їх всебічна оцінка за походженням і власною продуктивністю: ростом, розвитком, типом будови тіла, оплатою корму, приростами живої маси, статевою активністю, спермопродуктивністю та іншими показниками.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, за певним видом тварин щодо:
проведення випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;
створення, збереження та раціонального використання генофонду оцінених плідників;
використання для одержання сперми тільки допущених до відтворення плідників відповідно до Положення про атестацію плідників;
заготівлі, ідентифікації і зберігання сперми та утримання тварин;
участі у формуванні інформаційної бази про наявні племінні (генетичні) ресурси;
ведення офіційного обліку продуктивності, класифікації за типом, генетичної експертизи походження тварин і оцінки їх за власною продуктивністю та якістю потомків в обсязі, установленому Міністерством аграрної політики та продовольства України;
наявності атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві;
подання Міністерству аграрної політики та продовольства України документів, необхідних для проведення атестації плідників та їх допуску до використання для відтворення поголів’я, відповідно до Положення про атестацію плідників;
узагальнення і видання результатів оцінки;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус контрольно-випробувальної станції визначають за показниками діяльності та бальної оцінки контрольно-випробувальної станції (додаток 56) на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції (додаток 57) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.
При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції обов’язково враховуються:
наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;
наявність співробітництва з науково-дослідними установами й навчальними закладами, що здійснюють селекцію сільськогосподарських тварин у регіоні діяльності контрольно-випробувальної станції;
наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;
наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;
ведення відповідних форм племінного обліку, пов’язаних з оцінкою тварин;
наявність комп’ютерного оснащення та програмного забезпечення;
використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;
участь в удосконаленні існуючих і застосування прогресивних технологічних прийомів з метою максимального прояву генетичного потенціалу оцінюваних плідників;
наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, проводити аналіз одержаних результатів;
відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.
Оцінка діяльності проводиться на основі бальної оцінки контрольно-випробувальної станції за 100-бальною системою.
Суб’єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу контрольно-випробувальної станції:
I категорії, якщо одержує 90 балів і більше;
II категорії, якщо одержує 80-89 балів;
III категорії, якщо одержує 70-79 балів.
Контрольно-випробувальні станції, що одержали менше 70 балів, відносять до неатестованих.
За наслідками атестації складається акт державної атестації контрольно-випробувальної станції (додаток 58) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.21. Контрольно-випробувальна станція з птахівництва – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який проводить систематичні контрольні випробування вітчизняних та імпортованих кросів чи порід птиці, представлених власниками племінних (генетичних) ресурсів.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом контрольно-випробувальної станції з птахівництва виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення випробування птиці відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;
ведення племінного обліку та проведення бонітування птиці;
ідентифікування поданих на випробування зразків інкубаційних яєць та одержаного після інкубації яєць добового молодняку відповідно його приналежності до зразка;
вирощування молодняку, всебічної оцінки за показниками росту, розвитку, збереженості, витратами корму;
оцінки продуктивних якостей, конверсії корму, збереженості дорослої птиці;
наявності лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;
наявності спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;
забезпечення зоотехнічних та ветеринарних умов для прояву генетичного потенціалу досліджуваних зразків з урахуванням їх специфіки;
узагальнення і видання результатів конкурсних випробувань заінтересованим підприємствам та особам;
розробки пропозицій стосовно впровадження кращих кросів у виробництво та корегування напрямів селекції окремих ліній чи батьківських форм;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус контрольно-випробувальної станції з птахівництва визначають за мінімальними вимогами до контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 59) на основі показників діяльності контрольно-випробувальної станції з птахівництва для курей яєчного напряму продуктивності (додаток 60) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.
При присвоєнні статусу контрольно-випробувальної станції з птахівництва обов’язково враховуються:
наявність та виконання програм й методик для проведення випробувань;
наявність співробітництва з науково-дослідними установами й навчальними закладами, що здійснюють селекцію сільськогосподарських тварин у регіоні діяльності контрольно-випробувальної станції;
наявність лабораторного та технічного оснащення для проведення випробувань;
наявність спеціально обладнаних приміщень або секцій з мікрокліматом відповідно до зоогігієнічних норм;
ведення відповідних форм племінного обліку, що пов’язані з оцінкою тварин;
використання стандартних кормів або комбікормів, що передбачені методикою оцінки підконтрольних тварин;
наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, та проводити аналіз одержаних результатів;
відповідність ветеринарно-санітарним вимогам.
За наслідками атестації складається акт державної атестації контрольно-випробувальної станції з птахівництва (додаток 61) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.
7.22. Іподром – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює тренінг, випробування та облік робочої продуктивності племінних коней за показниками жвавості, витривалості та сили відповідно до Правил випробувань.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом іподрому виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення випробування коней відповідно до Правил випробувань;
організації та проведення тренінгу і випробувань племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;
узагальнення і видання результатів випробувань для інформування заінтересованих осіб;
атестації та підготовки персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві;
забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;
видання інформаційних матеріалів та програм випробування коней, впровадження наукових досягнень у галузі племінного конярства;
проведення змагань всіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;
виконання установлених зоотехнічних та ветеринарно-санітарних вимог;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус іподрому визначають за мінімальними вимогами до іподрому (додаток 62) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності іподрому (додаток 63) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві.
При присвоєнні статусу іподрому обов’язково враховуються наявність:
тренувальних та призових доріжок для проведення тренінгу та випробувань племінних коней інших виробничих іподромних об’єктів, що передбачені та відповідають вимогам Правил випробувань;
техніки за доглядом тренувальних та призових доріжок;
водопостачання для догляду за конепоголів’ям та доріжками;
приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні;
приладів, обладнання для проведення випробувань (хронометр, секундоміри, фотофініш, дзвін), інвентарю, трибун;
кваліфікованого та атестованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, тренінгу та випробовувань, служби ветеринарної медицини;
програм тренінгу та випробувань;
атестованої суддівської колегії;
обліку проведення випробувань коней та реєстрації їх рекордів;
поголів’я племінних коней, які мають документи, що передбачені Правилами випробування;
площ для проведення виводок, виставкових заходів з конярства, експертної оцінки коней.
Залежно від наявності споруд, їх обладнання та технічного оснащення іподроми, що проводять випробування коней верхових порід, поділяються на три категорії відповідно до Правил випробувань.
За умови невідповідності суб’єкта племінної справи зі статусом іподрому усім трьом категоріям йому присвоюють статус іподрому без категорії.
У разі невідповідності суб’єкта племінної справи у тваринництві вимогам цього пункту та мінімальним вимогам до іподрому цього Порядку суб’єкт є не атестованим.
За наслідками атестації складається акт державної атестації іподрому (додаток 64) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.23. Трендепо – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює виявлення та облік робочої продуктивності племінних коней спортивного напряму продуктивності шляхом їх відповідного тренінгу і оцінки за руховими та стрибковими якостями.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом трендепо виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
організації та проведення тренінгу і оцінки племінних коней відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України, в умовах, що забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу;
визначення і обліку рівня розвитку певних ознак племінних коней в оптимальних умовах утримання та підготовки до змагань різного рівня з класичних видів кінного спорту;
узагальнення і видання результатів оцінки робочої продуктивності коней для інформування заінтересованих осіб;
підготовки та участі в атестації персоналу з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней;
наявності атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві;
забезпечення гармонійного і всебічного розвитку молодняку коней;
видання інформаційних матеріалів та програм випробування коней, впровадження наукових досягнень у галузі племінного конярства;
проведення змагань усіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів за затвердженими програмами;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;
виконання встановлених ветеринарно-санітарних вимог.
Статус трендепо визначають за мінімальними вимогами до трендепо (додаток 65) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності трендепо (додаток 66) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами з тренінгу, випробування, суддівства, оцінки племінних коней, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві та Положення про атестацію осіб у конярстві.
При присвоєнні статусу трендепо обов’язково враховується наявність:
спеціальних доріжок або полів, майданчиків (конкурного поля з перешкодами, відкритого і закритого манежів, шпрингартену) для тренінгу і випробувань коней, що відповідають вимогам Правил випробувань;
приміщень, що забезпечують індивідуальне утримання коней, ветеринарного лазарету, кузні, приладів, обладнання, інвентарю;
висококваліфікованого персоналу з догляду за поголів’ям коней, тренінгу і випробування, служби ветеринарної медицини;
обліку щодо проведення оцінки робочої продуктивності коней за результатами змагань різного рівня та реєстрації їх рекордів;
поголів’я племінних коней з паспортами;
виробничої бази для проведення кінних змагань усіх рівнів, виводок, експертної оцінки коней виставкових заходів з конярства.
За наслідками атестації складається акт державної атестації трендепо (додаток 67) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.24. Підприємство (лабораторія) генетичного контролю – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який здійснює генетичні дослідження у тваринництві з метою проведення генетичної експертизи походження та аномалій племінних тварин.
Тестування тварин генетичними методами здійснюється один раз за життя і надалі ця інформація використовується на всіх етапах селекційно-племінної роботи.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом підприємство (лабораторія) генетичного контролю виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення генетичних досліджень племінних тварин та оформлення відповідних документів відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
створення банку імуногенетичних (генетичних) даних та реагентів;
наявності атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві;
виконання вимог щодо ведення офіційного обліку, встановлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;
виконання вимог щодо наявності виробничих приміщень та обладнання відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус підприємства (лабораторії) генетичного контролю визначають на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) генетичного контролю (додаток 68) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.
При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) генетичного контролю обов’язково враховуються:
виконання нормативних документів, чинних інструкцій, методик щодо проведення генетичних досліджень;
наявність необхідних приміщень для проведення робіт з генетичних досліджень;
наявність спеціального лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з генетичних досліджень. Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;
наявність висококваліфікованого, атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;
ведення відповідних форм племінного обліку;
участь у державних та міжнародних перевірках реагентів (один раз на рік та один раз на два роки відповідно);
виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії) генетичного контролю.
За наслідками атестації складається акт державної атестації підприємства (лабораторії) генетичного контролю (додаток 69) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.25. Підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, що забезпечує проведення робіт з отримання, обробки, оцінки якості, кріоконсервації ембріонів племінних тварин, їх трансплантації або продажу іншим сільськогосподарським товаровиробникам.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення комплексу робіт з організації та проведення замовних парувань маточного (донорського) поголів’я;
одержання, обробки ембріонів та здійснення оцінки їх якості;
заготівлі, обробки, кріоконсервації та зберігання, передбачених технологічними вимогами, встановленими для ембріонів, та використання відповідного обладнання;
сертифікації при продажу ембріонів відповідно до Положення про племінний сертифікат;
проведення реєстрації всіх технологічних процесів відповідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства України;
проведення трансплантації ембріонів;
наявності атестованого персоналу, який може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів визначають за мінімальними вимогами до підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 70) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 71) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.
При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів враховуються:
виконання вимог нормативних документів, чинних інструкцій щодо роботи з одержання, кріоконсервації та трансплантації ембріонів, використання середовищ і препаратів, стану території, наявності спеціальних будівель та їх розміщення;
наявність лабораторного та технологічного обладнання для роботи з трансплантації ембріонів, що забезпечують усі технологічні процеси (одержання, оцінки, кріоконсервації, зберігання). Наявність результатів повірок відповідного лабораторного, технологічного та технічного обладнання територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері метрології;
наявність спеціалістів з відповідною фаховою освітою та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами;
рівень співпраці з науково-дослідними установами, що координують селекційну роботу з породами і типами тварин у регіоні;
наявність договорів на виконання робіт, пов’язаних з трансплантацією ембріонів;
рівень ведення обліку щодо походження та племінної (генетичної) цінності тварин, від яких одержано ембріони;
наявність власного (орендованого) поголів’я донорів;
стан племінного обліку, пов’язаного з технологією трансплантації ембріонів;
виконання ветеринарно-санітарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів до середовищ й препаратів.
За наслідками атестації складається акт державної атестації підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (додаток 72) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
7.26. Лабораторія оцінки якості тваринницької продукції – це суб’єкт племінної справи у тваринництві, який проводить оцінку якості продукції тваринництва з метою використання отриманих результатів у веденні племінної справи і поліпшенні племінної (генетичної) цінності суб’єктів племінної справи у тваринництві.
Суб’єкти племінної справи у тваринництві зі статусом лабораторії оцінки якості тваринницької продукції виконують вимоги чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:
проведення оцінки якості продукції тваринництва за замовленням будь-якого суб’єкта племінної справи у тваринництві;
обліку результатів оцінки якості продукції тваринництва;
обліку та оформлення результатів оцінки якості продукції тваринництва для замовників, підприємств з племінної справи, селекційних центрів з метою формування інформаційних баз даних;
інформування органів виконавчої влади, органів ветеринарної медицини та Міністерства аграрної політики та продовольства України у випадках, коли якість продукції тваринництва загрожує здоров’ю населення;
подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.
Статус підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції визначають за показниками діяльності підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 73) на основі кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 74) за чотири роки, погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.
Якщо суб’єкт племінної справи у тваринництві атестується вперше, атестація проводиться за наявності відповідної матеріально-технічної бази підприємства та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, відповідно до Положення про атестацію працівників у тваринництві.
При присвоєнні статусу підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції обов’язково враховуються:
виконання вимог нормативних документів, чинних інструкцій, методик щодо визначення якості тваринницької продукції;
наявність приміщень, лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з оцінки якості тваринницької продукції;
наявність спеціалістів з відповідною фаховою освітою та атестованого персоналу, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з оцінкою якості тваринницької продукції;
достовірність оцінки якості тваринницької продукції;
формування інформаційних баз даних про якість продукції тварин вітчизняної та зарубіжної селекції;
участь у спільних проектах і програмах проведення селекційно-племінної роботи у господарствах визначеного регіону;
виконання ветеринарних вимог щодо роботи підприємства (лабораторії).
За наслідками атестації складається акт державної атестації підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (додаток 75) з висновком про відповідність суб’єкта племінної справи у тваринництві цьому статусу, який підписують члени атестаційної комісії.
Додаток 1 |
ЗАЯВА
суб’єкта племінної справи у тваринництві на проведення державної атестації (переатестації)
Додаток 2 |
ПЕРЕЛІК
суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів, які подали заяви на проведення державної атестації
№ з/п | Найменування Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): | Дата подання заявки | Вид та порода тварин | Претендує на присвоєння статусу |
Претендують на присвоєння відповідних статусів племінного (кінного) заводу – ____, | ||||
Разом подано заявок ___________.
Міністр аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим
Директор Департаменту агропромислового розвитку _____________________________
Додаток 3 |
ПЕРЕЛІК
суб’єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів
№ з/п | Найменування Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): | Претендує на присвоєння статусу | Висновок атестаційної комісії | Наявне основне поголів’я* | Продуктивність** | Результати бальної оцінки (за наявності) | Висновок експертної комісії | Примітка |
Претендують на присвоєння відповідних статусів племінного (кінного) заводу – ______, племінного репродуктора – ______, конюшні-репродуктора – ________, племінного птахорепродуктора – ______, генофондного господарства – _________, племінного бджолорозплідника – ______, племінної пасіки – ______, селекційного центру – ______, підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві – ______, заводської конюшні – ______, контрольно-випробувальної станції – ______, контрольно-випробувальної станції з птахівництва – ______, іподрому – ______, трендепо – ______, підприємства (лабораторії) генетичного контролю – ______, підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів – ______, підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції – ______, племінної станції із шовківництва – ______, гренажного заводу – _______ суб’єктів. | ||||||||
Разом подано заявок ___________.
Міністр аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим
Директор Департаменту агропромислового розвитку _____________________________
__________
* Заповнюється за наявності: у конярстві – паспорта коня; у птахівництві – батьківського стада або документів, які підтверджують операцію з придбання племінних (генетичних) ресурсів.
**Заповнюється за даними річного звіту за минулий рік у: скотарстві молочного та молочно-м’ясного напряму продуктивності – надій на корову, кг; скотарстві м’ясного напряму продуктивності – середньодобовий приріст, г; свинарстві – одержано поросят на 100 основних свиноматок, голів; конярстві – одержано лошат на 100 конематок, голів; вівчарстві (крім смушкових) – середній настриг вовни на структурну вівцю у митому волокні, кг; овець (смушкові) – вихід шкурок каракулю великого і середнього розмірів, штук; птахівництві – середня несучість однієї несучки, штук; бджільництві – валовий вихід меду на 1 бджолину сім’ю, кг; звірівництві – вихід молодняку від основної самки, голів; рибництві – отримано цьоголітків від однієї самки, штук.
Додаток 4 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід за кількісними та якісними показниками
Показники | Вимоги | |
до племінного заводу | до племінного репродуктора | |
1 | 2 | 3 |
Поголів’я корів, голів | 100 | 30 |
Питома вага у стаді корів |
|
|
Класний склад маточного поголів’я “еліта-рекорд” і “еліта”, % | 70 | - |
І клас та вище, % | - | 100 |
Вироблено молочного жиру в середньому за лактацію, % до стандарту породи | 130 | 110 |
Середній вміст жиру в молоці корів, % | Стандарт породи | |
Вихід телят від 100 корів, голів | 85 | 80 |
Реалізація племінної худоби, % від поголів’я корів: | ||
бугайців | 5 | - |
телиць, нетелів або первісток | 10 | 5 |
Класність реалізованого племінного молодняку, % до загальної кількості: | ||
бугаїв класів “еліта-рекорд”, “еліта” | 100 | - |
телиць класів “еліта-рекорд”, “еліта” | 80 | - |
телиць І класу | - | 80 |
Поголів’я корів у селекційній групі з надоєм 8000 кг і вище, % | 10 | - |
Додаток 5 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Порода | ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
___ р. | ___ р. | ___ р. | ___ р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Поголів’я великої рогатої худоби на 01 січня, усього голів | ||||||
у тому числі корів | ||||||
з них чистопородних | ||||||
% | ||||||
Середня жива маса корів, кг: | ||||||
після першого отелення | ||||||
після третього отелення і старше | ||||||
Середній надій, кг від однієї корови за даними: | ||||||
річного звіту | ||||||
бонітування | ||||||
Середній надій від однієї корови за І лактацію (за даними бонітування), кг | ||||||
Виробництво молочного жиру від однієї корови: | ||||||
за І лактацію, кг | ||||||
% до стандарту породи | ||||||
за ІІІ лактацію, кг | ||||||
% до стандарту породи | ||||||
Кількість корів з надоєм 6000 кг молока і вище, голів | ||||||
% | ||||||
Розподіл корів за комплексним класом: | ||||||
усього, голів | ||||||
у тому числі: | ||||||
“еліта-рекорд” і “еліта”, голів | ||||||
% по стаду | ||||||
І класу, голів | ||||||
% по стаду | ||||||
Записано корів до Державної книги племінних тварин за останні 3 роки, голів | ||||||
Жива маса телиць у віці 18 місяців, кг | ||||||
Вік телиць при першому осіменінні, місяців | ||||||
Середньодобовий приріст живої маси телиць до 18-місячного віку, г | ||||||
Середньодобовий приріст живої маси бугайців до 12-місячного віку, г | ||||||
Осіменено корів і телиць бугаями-поліпшувачами: | ||||||
голів | ||||||
% | ||||||
Вихід телят від 100 корів, голів | ||||||
Продаж племінного молодняку на 100 корів, голів | ||||||
Класність реалізованого племінного молодняку, % від реалізованих: | ||||||
бугайців класів “еліта-рекорд” і “еліта” | ||||||
телиць класів “еліта-рекорд” і “еліта” | ||||||
телиць І класу | ||||||
Кількість дочірніх господарств | ||||||
У тому числі від реалізації племінного молодняку, тис. грн | ||||||
Рівень рентабельності молочного скотарства, % | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 6 |
АКТ
державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід
Додаток 7 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід за кількісними та якісними показниками
Показники | Вимоги | |
до племінного заводу | до племінного репродуктора | |
Поголів’я корів, голів | 100 | 35 |
Питома вага тварин чистопородних і IV покоління, %: | ||
бугаїв-плідників | 100 | 90 |
корів | 90 | 50 |
Кількість тварин класів “еліта-рекорд” і “еліта” (за комплексом ознак), %: | ||
бугаїв-плідників | 100 | 100 |
корів | 50 | 45 |
Кількість молодняку класів “еліта-рекорд” і “еліта” (за живою масою), %: | ||
бугаїв | 100 | 50 |
телиць | 60 | 50 |
Вихід телят на 100 корів, голів | 80 | 80 |
Реалізація племінного молодняку від 100 корів, голів | 15 | 10 |
у тому числі бугаїв | 10 | - |
Кількість реалізованого молодняку класів “еліта-рекорд” і “еліта”, % до загальної реалізації: | ||
бугаїв | 100 | - |
телиць | 50 | 45 |
Додаток 8 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Порода | ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
____ р. | ____ р. | ____ р. | ____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Поголів’я великої рогатої худоби на 01 січня, усього голів* | ||||||
з них чистопородних та IV покоління, голів | ||||||
% | ||||||
У тому числі бугаїв-плідників, з них: | ||||||
усього голів | ||||||
атестованих | ||||||
% | ||||||
оцінених за власною продуктивністю, голів | ||||||
з індексом 100 і більше, % | ||||||
оцінених за якістю потомків, усього голів | ||||||
у тому числі: поліпшувачів | ||||||
нейтральних | ||||||
Корів, усього голів | ||||||
з них чистопородних і IV покоління, голів | ||||||
% | ||||||
Розподіл поголів’я за комплексним класом | ||||||
бугаїв-плідників, усього голів | ||||||
у тому числі: класу “еліта-рекорд”, голів | ||||||
% | ||||||
“еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
Корів, усього голів | ||||||
у тому числі: класів “еліта-рекорд” і “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
Середня жива маса корів, кг | ||||||
у тому числі після першого отелення, кг | ||||||
Молочність корів (за живою масою телят у 205 днів), кг** | ||||||
Уведено нетелів у стадо, % | ||||||
Одержано телят на 100 корів, голів | ||||||
у тому числі від бугаїв-поліпшувачів з індексом 100 і більше | ||||||
Загинуло телят при відлученні на 100 корів, голів | ||||||
Штучно осіменено корів і телиць: | ||||||
голів | ||||||
% | ||||||
Використано бугаїв при осіменінні, голів | ||||||
у тому числі: при штучному осіменінні | ||||||
при ручному паруванні | ||||||
Навантаження маток на плідника, голів: | ||||||
при штучному осіменінні | ||||||
при ручному паруванні | ||||||
Термін використання плідників, років, міс. | ||||||
Розвиток молодняку: | ||||||
Наявність бугаїв: | ||||||
віком 8 місяців, голів | ||||||
з них класів “еліта-рекорд” і “еліта”, % | ||||||
віком 12-15 місяців, голів | ||||||
з них класів “еліта-рекорд” і “еліта”, % | ||||||
Наявність ремонтних телиць: | ||||||
віком 8 місяців, голів | ||||||
з них класів “еліта-рекорд” і “еліта”, % | ||||||
12-15 місяців, голів | ||||||
з них класів “еліта-рекорд” і “еліта”, % | ||||||
Вік телиць при першому осіменінні, місяців | ||||||
Жива маса телиць при першому осіменінні, кг | ||||||
Класність реалізованого племінного молодняку, у тому числі: | ||||||
бугайців, усього голів | ||||||
з них класів “еліта-рекорд” і “еліта”, % | ||||||
телиць, усього голів | ||||||
з них класів “еліта-рекорд” і “еліта”, % | ||||||
Забезпеченість худоби кормами (згодовано на 1 корову за рік), ц корм. од. | ||||||
Витрачено кормів на 1 ц приросту живої маси молодняку, корм. од. | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
__________
* Наявність поголів’я буйволів.
**Для буйволиць молочна продуктивність за лактацію – якщо використовуються для виробництва молока.
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 9 |
ШКАЛА
оцінки племінних заводів, племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід і типів
Показники | Мінімальні вимоги | Бал за показник | |
за шкалою | фактично | ||
1 | 2 | 3 | 4 |
Породність (за результатами бонітування) | |||
Плідники чистопородні та IV покоління, % | 100 | 5 | |
90 | 4 | ||
85 | 3 | ||
Корови чистопородні та IV покоління, % | 90 | 5 | |
70 | 4 | ||
50 | 3 | ||
Комплексний клас (за результатами бонітування) | |||
Плідники класів “еліта-рекорд” і “еліта”, % | 100 | 5 | |
95 | 4 | ||
90 | 3 | ||
Корови класів “еліта-рекорд” і “еліта”, % | 50 | 5 | |
45 | 4 | ||
40 | 3 | ||
Ремонтні бугаї та телиці класів “еліта-рекорд” і “еліта”, % | 100 | 5 | |
Продуктивність корів | |||
Молочність (205 днів) не менше, кг | 220 | 10 | |
200 | 8 | ||
180 | 6 | ||
Жива маса корів відповідає стандарту, % | 60 | 5 | |
50 | 4 | ||
40 | 3 | ||
Відтворна здатність корів (вихід телят не менше 80 %) | - | 10 | |
Перевірка тварин: | |||
за власною продуктивністю з індексом 100 і більше, % | 50 | 5 | |
40 | 4 | ||
30 | 3 | ||
за якістю потомків-поліпшувачів, % | 20 | 5 | |
15 | 4 | ||
10 | 3 | ||
Реалізовано племінного молодняку на 100 корів, голів | 15 | 10 | |
10 | 8 | ||
7 | 6 | ||
Реалізовано племінного молодняку класів: | |||
“еліта-рекорд” та “еліта”, % | 95 | 10 | |
телиць І класу | 45 | 6 | |
Утримання і годівля тварин | - | 10 | |
у тому числі стан приміщень | - | 5 | |
Забезпеченість кормами (згодовано на корову за рік) ц корм. од. | 60 | 5 | |
55 | 4 | ||
50 | 3 | ||
Ветеринарно-профілактичні заходи: | - | 5 | |
чистота приміщень, наявність спецодягу | - | 2 | |
регулярне проведення ветеринарних заходів | - | 3 | |
Секретар комісії | ______________ | ___________ | ________________ |
Член комісії з відповідною фаховою підготовкою |
|
|
|
Додаток 10 |
АКТ
державної атестації суб’єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м’ясних порід
Додаток 11 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних заводів і племінних репродукторів із свинарства щодо кількості поголів’я кнурів-плідників та основних свиноматок
Показники | Вимоги | |
до племінного заводу | до племінного репродуктора | |
Кількість кнурів-плідників при паруванні свиноматок | З розрахунку один плідник на 10 основних свиноматок | |
Кількість основних свиноматок | ||
І група порід | 130 | 80 |
ІІ група порід | 70 | 40 |
ІІІ група порід | 100 | 60 |
Наявність генеалогічних ліній кнурів-плідників | Не менше шести | Не менше п’яти |
Наявність родин свиноматок | Не менше шести | Не менше п’яти |
__________
*У багатопородних генофондних стадах повинно бути не менше 5 голів свиноматок і 3 голів кнурів кожної породи, а в окремо виділених стадах племзаводів – відповідно до вимог цієї категорії господарств до конкретної породи.
Додаток 12 |
БАЛЬНА ОЦІНКА
племінних господарств із свинарства
Показники | Вимоги до тварин порід | Максимальна кількість балів | Бали за окремі ознаки | ||
групи | |||||
І | ІІ | ІІІ | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Оцінка свиней за сумарним класом (за результатами бонітування) | 20 | ||||
Кнури основні віком 24 місяці і старше | “еліта-рекорд“ та “еліта” | 5 | |||
79-75 | 4 | ||||
74-70 | 3 | ||||
69-60 | 2 | ||||
Свиноматки основні | “еліта-рекорд” та “еліта” | 5 | |||
69-60 | 4 | ||||
59-40 | 3 | ||||
39-30 | 2 | ||||
Кнури ремонтні | “еліта” | 5 | |||
79-75 | 4 | ||||
74-70 | 3 | ||||
69-60 | 2 | ||||
Свинки ремонтні | “еліта” | 5 | |||
79-75 | 4 | ||||
74-70 | 3 | ||||
69-60 | 2 | ||||
Оцінка продуктивності свиноматок | 15 | ||||
Багатоплідність, голів | 11 | 10,1 | 10,1 | 8 | |
10,9-10,5 | 9,9-9,0 | 9,9-9,0 | 7 | ||
10,4-10,0 | 8,9-8,0 | 8,9-8,0 | 6 | ||
Маса гнізда 60 днів, кг | 180 і більше | 180 і більше | 170 і більше | 7 | |
179,9- | 179,9- | 169,9- | 6 | ||
159,9- | 159,9- | 154,9- | 5 | ||
або маса гнізда 45 днів, кг | 120 і більше | 120 і більше | 115 і більше | 7 | |
119,9- | 119,9- | 114,9- | 6 | ||
109,9- | 109,9- | 99,9-95,0 | 5 | ||
або маса гнізда 28 днів, кг | 70 і більше | 68 і більше | 65 і більше | 7 | |
69,9-62,0 | 67,9-61,0 | 64,9-58,0 | 6 | ||
61,9-56,0 | 60,9-52,0 | 57,9-51,0 | 5 | ||
Інтенсивність використання основних свиноматок (кількість поросят від однієї середньорічної матки за рік, голів) | 18 і більше | 16 і більше | 16 і більше | 10 | |
17,9-16,5 | 15,9-15,0 | 15,9-15,0 | 9 | ||
16,5-15,0 | 14,9-14,0 | 14,9-14,0 | 8 | ||
14,9-13,5 | 13,9-13,0 | 13,9-13,0 | 7 | ||
Оцінка ремонтного молодняку за власною продуктивністю: | 15 | ||||
вік досягнення маси 100 кг, днів | 210 і менше | 205 і менше | 215 і менше | 15 | |
211-220 | 206-215 | 216-225 | 13 | ||
221-230 | 216-225 | 226-235 | 11 | ||
Якість племінних свиней для реалізації | елітних тварин 70 % і більше | 10 | |||
69-60 % | 9 | ||||
59-50 % | 8 | ||||
49-40 % | 7 | ||||
Утримання і годівля тварин: | 10 | ||||
стан приміщень, обладнання, мікроклімат | 5 | ||||
забезпеченість поголів’я кормами, склад раціону, використання мінеральних добавок та мікроелементів | 5 | ||||
Ветеринарно-санітарний стан: | 10 | ||||
з них регулярність проведення профілактичних заходів, дезінфекцій тощо | 5 | ||||
санітарний стан приміщень, наявність спецодягу, дезкилимів та інших засобів захисту ферм | 5 | ||||
Господарська діяльність та рівень зоотехнічної роботи, ведення зоотехнічного та племінного обліку | 10 | ||||
виконання плану парування свиноматок | 3 | ||||
виконання плану реалізації племінних тварин | 3 | ||||
виконання плану селекційно-племінної роботи | 4 | ||||
Додаток 13 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи у тваринництві зі свинарства
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Порода | ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
_____р. | ____р. | ____р. | ____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Поголів’я свиней на 01 січня, усього голів | ||||||
у тому числі: кнурів основних | ||||||
з них класів “еліта-рекорд” та “еліта”, % | ||||||
свиноматок основних | ||||||
з них класів “еліта-рекорд” та “еліта”, % | ||||||
кнурів ремонтних | ||||||
з них класу “еліта”, % | ||||||
свинок ремонтних | ||||||
з них класу “еліта”, % | ||||||
Характеристика продуктивності маток (у середньому по усіх урахованих опоросах): | ||||||
багатоплідність, голів | ||||||
маса гнізда у 2 місяці, кг | ||||||
Уведено першоопоросок в основне стадо, % | ||||||
Інтенсивність використання основних свиноматок (поросят від однієї матки за рік), голів | ||||||
Перевірено тварин за рік, голів | ||||||
За контрольною відгодівлею потомків: | ||||||
кнурів, голів | ||||||
маток, голів | ||||||
За власною продуктивністю: | ||||||
кнурів | ||||||
свинок | ||||||
Кількість тварин, оцінених за якістю потомків, %: | ||||||
кнурів | ||||||
свинок | ||||||
Одержано приплоду, голів | ||||||
Реалізація племінних тварин, голів: | ||||||
кнурів, усього | ||||||
у тому числі класу “еліта”, % | ||||||
свинок, усього | ||||||
у тому числі класу “еліта”, % | ||||||
Забезпеченість кормами на умовну голову, ц корм. од. | ||||||
Витрати кормів на 1 ц приросту живої маси, корм. од. | ||||||
у тому числі концкормів | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 14 |
АКТ
державної атестації суб’єкта племінної справи із свинарства
Додаток 15 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до кількості поголів’я баранів-плідників та вівцематок, необхідної для атестації племінних заводів і племінних репродукторів з вівчарства
Показники | Кількість тварин, гол. | |
у племінному заводі | у племінному репродукторі | |
Кількість баранів-плідників | 20 | 10 |
Кількість вівцематок | ||
Тонкорунні і напівтонкорунні породи: | 700 | 60 |
Грубововнові: |
|
|
М’ясні: | 300 | 30 |
Вівці будь-якої породи, типу, віднесених до категорії закритих генофондних популяцій, за наявності оптимальної генетичної структури стада, штучного осіменіння, контролю походження: |
|
|
Додаток 16 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних заводів і племінних репродукторів за живою масою овець, кг
Породи і типи овець | Барани-плідники | Вівцематки | Барани у 12 місяців | Ярки у 12 місяців | ||||||||||||
племзаводи | племрепродуктори | плем заводи | плем репродуктори | плем заводи | плем репродуктори | плем заводи | плем репродуктори | |||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||||||
Тонкорунні | ||||||||||||||||
Вовново-м’ясна асканійська | 90 | 85 | 52 | 50 | 50 | 48 | 42 | 38 | ||||||||
М’ясо-вовнові: | ||||||||||||||||
прекос | 90 | 85 | 56 | 52 | 50 | 48 | 43 | 40 | ||||||||
мерино-фляйш | 85 | 80 | 53 | 50 | 52 | 50 | 44 | 40 | ||||||||
полварс | 90 | 85 | 53 | 50 | 50 | 48 | 40 | 37 | ||||||||
Напівтонкорунні | ||||||||||||||||
Цигайська: | ||||||||||||||||
приазовський тип | 85 | 80 | 55 | 50 | 50 | 48 | 42 | 38 | ||||||||
кримський тип | 82 | 80 | 53 | 48 | 48 | 46 | 40 | 36 | ||||||||
асканійська м’ясо-вовнова з кросбредною вовною: | ||||||||||||||||
асканійські кросбреди | 90 | 85 | 55 | 50 | 52 | 50 | 45 | 40 | ||||||||
асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною | 95 | 90 | 60 | 55 | 55 | 48 | 48 | 45 | ||||||||
одеський тип | 85 | 80 | 52 | 50 | 50 | 48 | 45 | 40 | ||||||||
буковинський тип | 85 | 80 | 52 | 52 | 50 | 48 | 45 | 40 | ||||||||
дніпропетровський тип | 85 | 80 | 52 | 50 | 50 | 48 | 45 | 40 | ||||||||
М’ясо-вовнові | ||||||||||||||||
харківський тип кросбредних овець | 85 | 80 | 55 | 50 | 50 | 46 | 40 | 36 | ||||||||
ромні-марш | 85 | 80 | 55 | 50 | 48 | 43 | 40 | 36 | ||||||||
чорноголові і темноголові | 95 | 90 | 57 | 53 | 55 | 50 | 43 | 38 | ||||||||
мериноландшаф | 100 | 95 | 65 | 60 | 60 | 55 | 50 | 45 | ||||||||
Грубововнові | ||||||||||||||||
українська гірськокарпатська | 55 | 50 | 38 | 36 | 36 | 34 | 30 | 28 | ||||||||
романівська та інші багатоплідні | 65 | 60 | 45 | 40 | 35* | 30* | 30* | 28* | ||||||||
М’ясні | 100-120 | 95-100 | 65 | 60 | 55 | 50 | 48 | 45 | ||||||||
М’ясо-сальні | 100 | 95 | 60 | 58 | 58 | 52 | 48 | 45 | ||||||||
Молочні | 85-100 | 80 | 60 | 55 | 50 | 45 | 43 | 40 | ||||||||
__________
*При бонітуванні в 9-місячному віці.
Додаток 17 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних заводів і племінних репродукторів за настригом митої вовни, кг
Породи і типи овець | Барани-плідники | Вівцематки | По суб’єкту господарювання | |||
племзаводи | племрепродуктори | племзаводи | плем репродуктори | племзаводи | племрепродуктори | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Тонкорунні | ||||||
Вовново-м’ясна асканійська | 6,0 | 5,0 | 2,6 | 2,3 | 2,5 | 2,3 |
М’ясо-вовнові: | ||||||
прекос | 5,0 | 4,5 | 2,2 | 2,0 | 2,2 | 2,0 |
мерино-фляйш | 5,0 | 4,5 | 2,3 | 2,0 | 2,3 | 2,2 |
полварс | 5,2 | 4,8 | 2,5 | 2,2 | 2,4 | 2,2 |
Напівтонкорунні | ||||||
Цигайська: | ||||||
приазовський тип | 5,0 | 4,5 | 2,4 | 2,2 | 2,4 | 2,2 |
кримський тип | 4,5 | 4,0 | 2,2 | 2,0 | 2,2 | 2,0 |
Асканійська м’ясо-вовнова з кросбредною вовною: | ||||||
асканійські кросбреди | 5,5 | 5,0 | 2,9 | 2,5 | 2,9 | 2,5 |
асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною | 5,0 | 4,5 | 2,5 | 2,3 | 2,5 | 2,2 |
одеський тип | 5,0 | 4,5 | 2,5 | 2,2 | 2,5 | 2,2 |
буковинський тип | 5,0 | 4,5 | 2,5 | 2,2 | 2,5 | 2,2 |
дніпропетровський тип | 5,0 | 4,5 | 2,5 | 2,2 | 2,5 | 2,2 |
М’ясо-вовнові | ||||||
харківський тип кросбредних овець | 4,5 | 4,0 | 2,2 | 2,0 | 2,2 | 2,0 |
ромні-марш | 4,5 | 3,0 | 2,3 | 2,0 | 2,3 | 2,0 |
чорноголові і темноголові | 3,6 | 3,2 | 1,8 | 1,6 | 1,8 | 1,6 |
мериноландшаф | 5,0 | 4,0 | 2,5 | 2,2 | 2,5 | 2,2 |
Грубововнові | ||||||
українська гірськокарпатська | 3,0 | 2,4 | 1,5 | 1,4 | 1,5 | 1,4 |
романівська та інші багатоплідні | 2,2 | 2,0 | 1,2 | 1,0 | 1,1 | 1,0 |
М’ясні | 3,2 | 3,0 | 1,6 | 1,4 | 1,6 | 1,4 |
М’ясо-сальні | 2,2 | 2,0 | 1,2 | 1,0 | 1,1 | 1,0 |
Молочні | 2,2 | 2,0 | 1,2 | 1,0 | 1,1 | 1,0 |
Додаток 18 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення овець смушкових порід
Показники | Вимоги | |||
асканійська каракульська | сокільська | |||
племзаводи | племрепродуктори | племзаводи | племрепродуктори | |
Питома вага вівцематок і ярок | ||||
старше 1 року, % | 65 | 70 | 65 | 70 |
з них: | ||||
класу “еліта” і І класу | 65 | 60 | 60 | 55 |
сірих | 65 | 60 | 55 | 50 |
Баранів-плідників класу “еліта”, % | 65 | 60 | 60 | 55 |
Жива маса, кг: | ||||
баранів | 75 | 70 | 65 | 60 |
вівцематок | 53 | 50 | 45 | 40 |
Вихід ягнят від 100 вівцематок і ярок старше 1 року, голів | 140 | 125 | 110 | 105 |
Реалізація молодняку класу “еліта” і І класу, % | 70 | 65 | 65 | 55 |
Вихід смушків І сорту, %: | ||||
чорного | 70 | 60 | 65 | 55 |
сірого | 65 | 60 | 60 | 50 |
Вихід шкурок каракулю великого і середнього розмірів, % | 90 | 90 | - | - |
Додаток 19 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних заводів і племінних репродукторів за специфічними для окремих порід показниками
Породи і типи овець | Середньодобовий приріст молодняку | Вихід ягнят на 100 вівцематок, % | Кількість товарного молодняку на 1 вівцематку за лактацію, кг | |||
племзавод | племрепродуктор | племзавод | племрепродуктор | племзавод | племрепродуктор | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Грубововнові | ||||||
романівська та інші | ||||||
багатоплідні | - | - | 180 | 175 | - | - |
М’ясні | 270 | 230 | - | - | - | - |
М’ясо-сальні | 150 | 210 | - | - | - | - |
Молочні | - | - | - | - | 220 | 180 |
Додаток 20 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних заводів і племінних репродукторів з молочного козівництва
Показники | Вимоги | |
до племінного заводу | до племінного репродуктора | |
Кількість цапів-плідників, гол. | 15 | 5 |
Кількість козематок, гол. | 50 | 30 |
Надій на 1 козематку, кг | 800 | 600 |
Реалізація високоякісного племінного молодняку, гол.: | ||
цапів | 10 | - |
кіз | 15 | 20 |
Вихід козенят на 100 козематок, гол. | 100 | 90 |
Додаток 21 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Порода ______________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
____р. | ____р. | ____р. | ____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Поголів’я овець на 01 січня, усього голів | ||||||
з них баранів-плідників, усього голів | ||||||
у тому числі класу “еліта”, % | ||||||
вівцематок, усього голів | ||||||
у тому числі класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
Ремонтних баранів, усього голів | ||||||
у тому числі класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
Баранів на продаж, усього голів | ||||||
у тому числі класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
Кількість ярок, усього голів | ||||||
% | ||||||
у тому числі класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
Кількість переярок, усього голів | ||||||
% | ||||||
Продуктивність овець: | ||||||
середній настриг вовни на структурну вівцю (по суб’єкту), кг | ||||||
немитої | ||||||
митої | ||||||
настриг на острижену вівцю, кг | ||||||
немитої | ||||||
митої | ||||||
Основні барани-плідники, голів | ||||||
Середня жива маса, кг | ||||||
Середній настриг вовни, кг: | ||||||
немитої | ||||||
митої | ||||||
Вівцематки, голів | ||||||
Середня жива маса, кг | ||||||
Середній настриг вовни, кг: | ||||||
немитої | ||||||
митої | ||||||
Селекційне ядро вівцематок, голів | ||||||
Середня жива маса, кг | ||||||
Середній настриг вовни, кг: | ||||||
немитої | ||||||
митої | ||||||
Ремонтні барани, голів | ||||||
Середня жива маса, кг | ||||||
Середній настриг вовни, кг: | ||||||
немитої | ||||||
митої | ||||||
Ярки ремонтні, голів | ||||||
Середній настриг вовни, кг: | ||||||
немитої | ||||||
митої | ||||||
Барани на продаж, голів | ||||||
Середня жива маса, кг | ||||||
Середній настриг вовни, кг: | ||||||
немитої | ||||||
митої | ||||||
Ярки на продаж, голів | ||||||
Середня жива маса, кг | ||||||
Середній настриг вовни, кг: | ||||||
немитої | ||||||
митої | ||||||
Вихід ягнят на 100 вівцематок, голів | ||||||
% | ||||||
Середня жива маса ягнят при відлученні, кг | ||||||
Перевірено баранів за якістю потомків, голів | ||||||
з них виявлено поліпшувачів, голів | ||||||
Вироблено вовни, усього ц | ||||||
Реалізовано митої вовни, ц | ||||||
у тому числі нормальної, % | ||||||
Вихід митого волокна, % | ||||||
Реалізовано овець на м’ясо, усього голів | ||||||
у тому числі молодняку | ||||||
Середня жива маса одної голови, кг | ||||||
Продано племінних тварин, усього голів | ||||||
у тому числі баранів, голів | ||||||
з них класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
ярок, голів | ||||||
із них класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
Реалізовано племінного молодняку на 100 вівцематок (на 01січня), голів | ||||||
Згодовано кормів на вівцю за рік, ц корм. од. | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 22 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення овець смушкових порід
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Порода ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
_____р. | _____р. | _____р. | _____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Поголів’я овець на 01 січня, усього голів | ||||||
з них баранів-плідників, усього голів | ||||||
у тому числі класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
Вівцематок і ярок старше 1 року, усього голів | ||||||
у тому числі класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
з них вівцематок і ярок старше 1 року за забарвленням відповідно до спеціалізації господарства, голів | ||||||
% | ||||||
у тому числі класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
Продуктивність овець по стаду: | ||||||
одержано ягнят, усього голів | ||||||
вихід ягнят на 100 вівцематок, голів | ||||||
Середня жива маса ягнят при відлученні, кг | ||||||
з них залишено на вирощування: | ||||||
ярочок за забарвленням відповідно до спеціалізації господарства, голів | ||||||
% | ||||||
з них класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
баранів за забарвленням для вирощування на плем’я, голів | ||||||
% | ||||||
у тому числі класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
Забито ягнят для одержання каракулю і смушків, голів | ||||||
% | ||||||
Залишено для вирощування баранів (валушків) на м’ясо, голів | ||||||
% | ||||||
Реалізовано племінних тварин, усього голів | ||||||
у тому числі баранчиків, голів | ||||||
з них класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
ярок, голів | ||||||
з них класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
Одержано каракулю і смушків, усього тис. штук | ||||||
у тому числі першого сорту, штук | ||||||
% | ||||||
з них жакетної групи, штук | ||||||
Вихід першого сорту каракулю за забарвленням відповідно до спеціалізації господарства, штук | ||||||
% | ||||||
Вихід шкурок каракулю великого і середнього розмірів, штук | ||||||
% | ||||||
Перевірено баранів за якістю потомків, голів | ||||||
з них виявлено баранів-поліпшувачів, голів | ||||||
Осіменено/спаровано вівцематок баранами-поліпшувачами, голів | ||||||
% | ||||||
Вироблено вовни, усього ц | ||||||
Середній настриг вовни з однієї вівці, наявної на початок року, кг | ||||||
Реалізовано митої вовни, усього ц | ||||||
Реалізовано овець на м’ясо, ц | ||||||
Згодовано на одну вівцю за рік кормів, корм. од. | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 23 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з розведення молочних кіз
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Порода ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
_____р. | _____р. | _____р. | _____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Поголів’я кіз на 01 січня, усього голів | ||||||
у тому числі козематок | ||||||
Середній надій від однієї кози за I лактацію, кг | ||||||
Середній надій від однієї кози за IІІ лактацію, кг | ||||||
Поголів’я кіз з надоєм, вище мінімального, % | ||||||
Вміст жиру у молоці, %: | ||||||
за І лактацію, % | ||||||
за ІІІ лактацію, % | ||||||
Класний склад козематок: | ||||||
“еліта”, % | ||||||
I клас, % | ||||||
Середня жива маса дорослих козематок, кг | ||||||
Жива маса кіз у 1 рік, кг | ||||||
Жива маса кізочок у 4 місяці, кг | ||||||
Вихід козенят на 100 козематок, % | ||||||
Продано племінного молодняку на 100 козематок, голів | ||||||
Перевірено цапів за якістю потомків, голів | ||||||
Забезпеченість кіз кормами (згодовано на 1 козу за рік), ц корм. од. | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 24 |
ВІДОМІСТЬ
експертної оцінки поголів’я овець
Статево-вікова група | Оцінено | Середня жива маса, кг | Середня довжина вовни, см | Тонина вовни | Результати контрольного бонітування | Примітка | |||||
голів | % від загальної кількості | “еліта” | І класу | інші класи | |||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
Барани-плідники | |||||||||||
Вівцематки, усього | |||||||||||
із них селекційне ядро | |||||||||||
Баранчики у річному віці, усього | |||||||||||
у тому числі: | |||||||||||
для ремонту стада | |||||||||||
для племінної реалізації | |||||||||||
Ярки в річному віці, усього | |||||||||||
у тому числі: | |||||||||||
для ремонту стада | |||||||||||
для племінної реалізації | |||||||||||
Секретар комісії | ______________ | ___________ | ________________ |
Член комісії з відповідною фаховою підготовкою |
|
|
|
Додаток 25 |
АКТ
державної атестації суб’єкта племінної справи з вівчарства (козівництва)
Додаток 26 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до кінних заводів, племінних репродукторів з конярства та конюшні-репродуктора
Показники | Вимоги до: | ||
кінного заводу | племінного репродуктора | конюшні-репродуктора | |
Кількість племінних коней, голів: | |||
жеребців-плідників (спермодоз) | 2 (90) | 1 (30) | Наявність* |
конематок | 30 | 10 | Наявність* |
Кількість племінних коней, зареєстрованих у державних книгах племінних коней, % | 100 | 100 | 100 |
Клас за бонітуванням, %: | |||
жеребців-плідників класу “еліта”** | 100 | 100,0 | 100 |
конематок класу “еліта” | 95 | 80 | Не нижче першого класу |
конематок І класу | 5 | 20 | |
Випробувано ремонтного молодняку коней призових порід на іподромах, % | 80 | 80 | 60,0 |
Вирощено переможців та призерів традиційних призів, % | 20 | 10 | Наявність* |
Проведено заводських та міжзаводських випробувань ремонтного молодняку коней (для спортивних порід), % | 80 | 80 | Наявність* |
Вирощено коней з оцінкою робочої продуктивності 8 балів і більше, % | 20 | 10 | Наявність* |
Продаж племінних коней на 100 маток, % | 50 | 40 | - |
Вихід лошат на 100 маток за породами, %: | |||
новоолександрівська та інші ваговозні породи | 80 | 70 | - |
орловська та російська рисисті, гуцульська | 75 | 65 | - |
українська верхова та інші спортивні породи | 70 | 65 | - |
чистокровна верхова | 60 | 60 | - |
__________
* Будь-яка кількість коней, любої статі.
**Допускається наявність жеребців І класу, які мають видатну робочу продуктивність (чемпіони та призери), за результатами іподромних випробувань та спортивних змагань національного та міжнародного рівнів.
Додаток 27 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єкта племінної справи з конярства
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Порода ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
___р. | ___р. | ___р. | ___р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Поголів’я коней на 01 січня, усього голів | ||||||
у тому числі: | ||||||
жеребців-плідників | ||||||
конематок | ||||||
зареєстрованих у державних книгах племінних коней | ||||||
Кількість чистопородних коней, усього голів | ||||||
у тому числі: | ||||||
жеребців-плідників | ||||||
конематок | ||||||
Кількість елітних коней, усього голів | ||||||
у тому числі: | ||||||
жеребців-плідників, голів | ||||||
% | ||||||
конематок, голів | ||||||
% | ||||||
Ремонтного молодняку, голів | ||||||
% | ||||||
Вихід лошат від 100 конематок, % | ||||||
Реалізація племінного молодняку, голів: | ||||||
у тому числі жеребців | ||||||
Реалізовано молодняку класу “еліта”, % | ||||||
Реалізовано на 100 конематок, % | ||||||
Випробувано ремонтного молодняку, % | ||||||
Кількість виграних призів: | ||||||
у тому числі традиційних або міжнародних | ||||||
Кількість установлених рекордів | ||||||
Вирощено переможців та призерів традиційних призів, % | ||||||
Проведено заводських та міжзаводських випробувань ремонтного молодняку коней (для спортивних порід), % | ||||||
Участь у виставках і аукціонах | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 28 |
АКТ
державної атестації суб’єкта племінної справи з конярства
Додаток 29 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних заводів і племінних репродукторів з хутрового звірівництва та кролівництва
Показники | Вимоги | |||
до племінного заводу | до племінного репродуктора | |||
1 | 2 | 3 | ||
Поголів’я основних кролематок, голів | 1000 | 500 | ||
Поголів’я ремонтних кролематок, голів | 2000 | 1000 | ||
Кількість основних і ремонтних самок класу “еліта” і І класу, % | 70 | 60 | ||
Вирощено молодняку від основної самки за рік, голів | 24-20 | 22-18 | ||
з них класу “еліта” і І класу, % | 70 | 60 | ||
Затрати кормів на 1 ц приросту живої маси кроленят (при комбінованому типі годівлі), корм. од. | 8 | 9 | ||
Поголів’я основних самок звірів породи (відтінку забарвлення), голів: | ||||
норки | 2000 | 1500 | ||
лисиці | 1000 | 700 | ||
песці | 1000 | 700 | ||
єноти | 1000 | 700 | ||
тхори | 1000 | 700 | ||
нутрії | 1000 | 700 | ||
Вихід щенят за рік на самку, голів: | ||||
норки | 6,0-5,5 | 5,5-5,0 | ||
з них класу “еліта” і І класу, % | 70 | 60 | ||
лисиці | 6,0-5,5 | 5,5-5,0 | ||
з них класу “еліта” і І класу, % | 70 | 60 | ||
песці | 7,0-6,5 | 6,5-6,0 | ||
з них класу “еліта” і І класу, % | 70 | 60 | ||
єноти | 6,0-5,5 | 5,5-5,0 | ||
з них класу “еліта” і І класу, % | 70 | 60 | ||
тхори | 14-10 | 12-10 | ||
з них класу “еліта” і І класу, % | 70 | 60 | ||
нутрії | 14-12 | 12-10 | ||
з них класу “еліта” і І класу, % | 70 | 60 | ||
Багатоплідність середньорічної самки, голів | ||||
кролів: | ||||
сірий велетень | 8 | 7 | ||
білий велетень | 9 | 8 | ||
радянська шиншила | 8 | 7 | ||
сріблястий | 9 | 8 | ||
каліфорнійська | 8 | 7 | ||
біла пухова | 8 | 7 | ||
хутрових звірів: | ||||
норки | 7,0 | 6,5 | ||
лисиці | 7,0 | 6,5 | ||
песці | 9,0 | 8,0 | ||
єноти | 7,0 | 6,5 | ||
тхори | 7,0 | 6,0 | ||
нутрії | 8,0 | 7,0 | ||
Вихід молодняку (на окріл, щеніння) на середньорічну самку, голів | ||||
кролів: | ||||
сірий велетень | 5 | 5 | ||
білий велетень | 6 | 5 | ||
радянська шиншила | 5 | 5 | ||
сріблястий | 6 | 5 | ||
каліфорнійська | 5 | 5 | ||
біла пухова | 5 | 5 | ||
хутрових звірів: | ||||
норки | 6,0-5,5 | 5,5-5,0 | ||
лисиці | 6,0-5,5 | 5,5-5,0 | ||
песці | 7,0-6,5 | 6,5-6,0 | ||
єноти | 6,0-5,5 | 5,5-5,0 | ||
тхори | 8,0-6,0 | 7,0-5,0 | ||
нутрії | 9,0-7,0 | 8,0-6,0 | ||
Розвиток тварин племінного ядра | ||||
Жива маса, кг | ||||
кролів: | ||||
сірий велетень | 5,3 | 4,6 | ||
білий велетень | 5,5 | 4,8 | ||
радянська шиншила | 5,3 | 4,6 | ||
сріблястий | 5,3 | 4,6 | ||
каліфорнійська | 4,5 | 3,8 | ||
біла пухова | 4,6 | 3,9 | ||
Жива маса, розмір | ||||
кг | см | кг | см | |
хутрових звірів: | ||||
норки: | ||||
самців | 3,0 | 51 | 2,8 | 49 |
самок | 1,4 | 41 | 1,2 | 38 |
лисиці: | ||||
самців | - | 78 | - | 76 |
самок | - | 72 | - | 70 |
песці: | ||||
самців | - | 73 | - | 70 |
самок | - | 68 | - | 66 |
єноти: | ||||
самців | - | 70 | - | 68 |
самок | - | 68 | - | 66 |
тхори: | ||||
самців | - | 47 | - | 45 |
самок | - | 40 | - | 38 |
нутрії: | ||||
самців | 5,2 | - | 4,8 | - |
самок | 5,0 | - | 4,8 | - |
Пухова продуктивність кролів (за породами), г | ||||
біла пухова: | ||||
дорослі: | ||||
самці | 400 | 350 | ||
самки | 450 | 400 | ||
молодняк | 50 | 40 | ||
ангорська: | ||||
дорослі: | ||||
самці | 380 | 320 | ||
самки | 420 | 380 | ||
молодняк | 45 | 35 | ||
Додаток 30 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Вид хутрових звірів, порода кролів | ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
___р. | ____р. | ____р. | ____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Чисельність кролів (звірів) на 01 січня, усього голів | ||||||
у тому числі самців основного стада, голів | ||||||
з них класу “еліта”, І класу, % | ||||||
самок основного стада, голів | ||||||
з них класу “еліта”, І класу, % | ||||||
ремонтного молодняку, голів | ||||||
з них класу “еліта”, І класу, %: | ||||||
самців | ||||||
самок | ||||||
молодняку для реалізації, голів: | ||||||
самців | ||||||
самок | ||||||
Класність кролів основного стада на початок року | ||||||
Селекційна група: | ||||||
самців дорослих класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
самців молодих класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
самок дорослих класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
самок молодих класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
Користувальна частина стада: | ||||||
самців дорослих класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
самців молодих класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
самок дорослих класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
самок молодих класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
Ремонтного молодняку у 3-4-місячному віці класу “еліта”, голів | ||||||
% | ||||||
І класу, голів | ||||||
% | ||||||
Вихід молодняку від основної самки за окріл (щеніння), голів | ||||||
за рік, голів | ||||||
Жива маса ремонтного молодняку, кг | ||||||
у 3-місячному віці (кролів) | ||||||
у 4-місячному віці (кролів) | ||||||
у 6-місячному віці (звірів) | ||||||
Реалізовано племінного молодняку, % від одержаного приплоду | ||||||
у тому числі класу “еліта” і І класу, % | ||||||
оцінка племінних тварин | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 31 |
ВІДОМІСТЬ
кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів
Показники | На кінець року | У середньому за чотири роки | |||
____р. | ____р. | ____р. | ____р. | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Кількість хутрових звірів (кролів), усього голів | |||||
у тому числі: | |||||
основних самок | |||||
з них класу “еліта” і І класу, % | |||||
основних самців | |||||
з них класу “еліта” і І класу, % | |||||
ремонтного молодняку | |||||
з них класу “еліта” і І класу, % | |||||
Відтворювальна здатність самок, голів: | |||||
розмір гнізда в 30 днів, голів | |||||
жива маса гнізда в 30 днів, кг | |||||
жива маса однієї голови в 30 днів, кг | |||||
розмір гнізда в 45 днів, голів | |||||
жива маса гнізда в 45 днів, кг | |||||
жива маса однієї голови в 45 днів, кг | |||||
розмір гнізда в 60 днів, голів | |||||
жива маса гнізда в 60 днів, кг | |||||
жива маса однієї голови в 60 днів, кг | |||||
Діловий вихід на одне щеніння (окріл), голів | |||||
Вихід щенят на середньорічну самку, голів | |||||
Вироблено на середньорічну самку: | |||||
м’яса в живій масі, кг | |||||
м’яса в забійній масі, кг | |||||
шкурок, шт. | |||||
Середньодобові прирости молодняку у віці, днів: | |||||
1-30 | |||||
31-45 | |||||
45-60 | |||||
61-90 | |||||
Реалізаційна ціна, грн: | |||||
1 кг живої маси | |||||
1 кг забійної маси | |||||
1 шкурки | |||||
Забезпеченість кормами на 1 середньорічну самку, ц корм. од. | |||||
Витрати кормів на 1 ц приросту живої маси, корм. од. | |||||
у тому числі: | |||||
концкормів, % | |||||
риб’ячих кормів, % | |||||
м’ясних кормів, % | |||||
м’яса в забійній масі | |||||
шкурок | |||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарна довідка, що підтверджує ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | |||||
Секретар комісії | ______________ | ___________ | ________________ |
Член комісії з відповідною фаховою підготовкою |
|
|
|
Додаток 32 |
АКТ
державної атестації суб’єкта племінної справи з розведення хутрових звірів (кролів)
Додаток 33 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних заводів з птахівництва
Показники | Мінімальні вимоги | ||||||
кури | індики | качки | гуси | страуси | перепели | ||
яєчні та м’ясо-яєчні | м’ясні | ||||||
Оборот стада | 1,1 | 1,4 | - | - | - | - | 1,2 |
Кількість селекційних гнізд: | |||||||
на породу або на батьківську лінію | 60 | 60 | 60 | 60 | 60 | 30 | 60 |
на материнську лінію | 100 | 100 | 60 | 60 | 60 | 30 | 60 |
Відведено молодняку, голів: | |||||||
від гніздової несучки | 4 | 7 | 10 | 10 | 2 | 3 | 5 |
від гніздового самця | 15 | 42 | 50 | 50 | 8 | 6 | 20 |
Кількість дочок на оцінці в селекційному стаді: | |||||||
від гніздової несучки | 2 | 5 | 2 | 2 | 1 | 1 | 3 |
від гніздового самця | 10 | 40 | 15 | 10 | 4 | 2 | 8 |
Використання яєць на племінні цілі, % | 50 | 65 | 75 | 75 | 60 | 80 | 50 |
Вивід молодняку, % | 72 | 70 | 55 | 55 | 55 | 40 | 75 |
Падіж молодняку, % * | 8 | 7 | 15 | 7 | 10 | 25 | 5 |
Падіж дорослої птиці за продуктивний період, %** | 5 | 7 | 3 | 3 | 1 | 1 | 5 |
Примусове бракування дорослої птиці за продуктивний період, %** | 10 | 6 | 5 | 5 | 2 | 2 | 5 |
Мінімальний бонітувальний клас: | |||||||
за основними ознаками | “еліта” | “еліта” | “еліта” | “еліта” | “еліта” | “еліта” | “еліта” |
за додатковими ознаками | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
__________
* Для яєчних курей – до 17 тижнів, м’ясної птиці – до комплектування стада.
** Яєчні кури – за 65 тижнів життя; м’ясні кури – за 60 тижнів життя; качки, індики, страуси – за 20 тижнів продуктивного періоду; гуси – за цикл несучості (важкого типу за 15 тижнів, середнього – 17 тижнів, легкого – 21 тиждень); перепели – 42 тижні життя.
Додаток 34 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних птахорепродукторів
Показники | Племінні птахорепродуктори | |
І порядку | II порядку | |
1 | 2 | 3 |
Середнє поголів’я дорослої птиці, тис. голів: | ||
курей: прабатьківських (ППР-1) та | 10 | 15 |
прабатьківських (ППР-1) та | 10 | 10 |
окремих порід та популяцій | 3 | 4 |
індиків | 1,5 | 1,5 |
качок | 2 | 3 |
гусей | 2 | 3 |
цесарок | 2 | 2 |
перепелів | 2 | 7 |
страусів | 0,03 | 0,03 |
Несучість, штук: | ||
курей: яєчних кросів за 65 тижнів життя | 225 | 230 |
м’ясних кросів за 60 тижнів життя | 155 | 160 |
м’ясо-яєчних порід за 65 тижнів життя | 175 | 180 |
індичок за 20 тижнів продуктивності | 70 | 70 |
качок за 20 тижнів продуктивності | 90 | 90 |
гусей за цикл яйцекладки: важкого типу | 32 | 30 |
середнього типу | 37 | 35 |
легкого типу | 42 | 40 |
цесарок за 64 тижні життя | 90 | 100 |
перепелів за 42 тижні життя: яєчні | 185 | 180 |
м’ясні | 173 | 170 |
страусів за 20 тижнів продуктивності | 20 | 20 |
Падіж молодняку, %: | ||
яєчних та м’ясо-яєчних курей до 17-тижневого віку | 5 | 5 |
м’ясних курей до 6-тижневого віку | 5 | 4 |
індиків до 16-тижневого віку | 13 | 15 |
качок до 7-тижневого віку | 5 | 5 |
гусей до 9-тижневого віку | 13 | 13 |
цесарок до 10-тижневого віку | 7 | 7 |
перепелів до 5-тижневого віку | 10 | 10 |
страусів до 43-тижневого віку | 25 | 25 |
Падіж дорослої птиці, %: | ||
курей: яєчних кросів за 65 тижнів життя | 6 | 6 |
м’ясних кросів за 60 тижнів життя | 8 | 8 |
м’ясо-яєчних порід за 65 тижнів життя | 6 | 6 |
індичок за 20 тижнів продуктивності | 2 | 2 |
качок за 20 тижнів продуктивності | 2 | 2 |
гусей за цикл яйцекладки | 1 | 1 |
цесарок за 64 тижні життя | 4 | 4 |
перепелів за 42 тижні життя | 3 | 3 |
страусів за 20 тижнів продуктивності | 1 | 1 |
Примусове бракування дорослої птиці, %: | ||
курей: яєчних кросів та м’ясо-яєчних порід за 65 тижнів життя | 10 | 10 |
м’ясних кросів за 60 тижнів життя | 6 | 6 |
індичок за 20 тижнів продуктивності | 5 | 5 |
качок за 20 тижнів продуктивності | 5 | 5 |
гусей за цикл яйцекладки | 2 | 2 |
цесарок за 64 тижні життя | 1 | 1 |
перепелів за 42 тижні життя | 5 | 5 |
страусів за 20 тижнів продуктивності | 1 | 1 |
Вивід молодняку, % | ||
курей: прабатьківських (ППР-1) та | 76 | 76 |
прабатьківських (ППР-1) та | 72 | 73 |
окремих порід та популяцій | 78 | 78 |
індиків | 62 | 62 |
качок | 70 | 70 |
гусей | 60 | 60 |
цесарок | 55 | 60 |
перепелів | 60 | 60 |
страусів | 50 | 50 |
Використання яєць на племінні цілі, %* | ||
курей: прабатьківських (ППР-1) форм яєчних кросів | 30 | - |
прабатьківських (ППР-1) форм м’ясних кросів | 45 | - |
окремих порід та популяцій | 50 | - |
індиків | 30 | - |
качок | 45 | - |
гусей | 30 | - |
цесарок | 30 | - |
перепелів | 50 | - |
страусів | 50 | - |
Використання інкубаційних яєць, %** | ||
курей: прабатьківських (ППР-1) форм яєчних кросів | 60 | 80 |
прабатьківських (ППР-1) форм м’ясних кросів | 45 | 90 |
окремих порід та популяцій | 40 | 60 |
індиків | 60 | 90 |
качок | 45 | 90 |
гусей | 60 | 95 |
цесарок | 65 | 70 |
перепелів | 35 | 70 |
страусів | 45 | 95 |
Жива маса молодняку кожного виду птиці не нижче вимог другого бонітувального класу вихідних ліній | ||
__________
* Для комплектування племінних стад.
** Для реалізації товаровиробникам.
Додаток 35 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів з племінної справи з птахівництва
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Вид птиці, порода ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
____р. | ____р. | ____р. | ____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Поголів’я дорослої птиці на 01 січня, тис. голів | ||||||
Середнє поголів’я дорослої птиці, тис. голів | ||||||
Середня несучість за продуктивний період, тис. штук | ||||||
Оборот стада (по яєчних та м’ясних курях, перепелах) | ||||||
Використання яєць на племінні цілі (власне відтворення та комплектування племінних стад) від валового виробництва, %* | ||||||
Вивід молодняку, % | ||||||
Падіж молодняку, % | ||||||
Падіж дорослої птиці, % | ||||||
Примусове бракування дорослої птиці, % | ||||||
Кількість селекційних гнізд у лінії, шт.** | ||||||
Відведено молодняку, голів:** | ||||||
від гніздової несучки | ||||||
від гніздового самця | ||||||
Кількість дочок на оцінці в селекційному стаді, голів:** | ||||||
від гніздової несучки | ||||||
від гніздового самця | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
__________
* У племінному заводі включається використання яєць на власне відтворення та комплектування племінних стад в ППР-1; у ППР-1 – для комплектування племінних стад ППР-2.
** Показники заповнюються тільки племінними заводами.
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 36 |
АКТ
державної атестації суб’єкта племінної справи з птахівництва
Додаток 37 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до суб’єктів племінної справи з рибництва
Показники | Вимоги до племінного заводу | |||||||||||||||||
короп (будь-які породи) | амурський сазан | білий та строкатий товстолобики | білий амур | чорний амур | веслоніс | осетер сибірський, осетер російський, білуга, севрюга, гібриди осетрових | стерлядь | канальний сом | кларієвий африканський сом | європейський сом, судак та щука | тиляпія (будь-які види) | буфало (будь-які види) | лин | пелядь, сиг | форель райдужна | голець, палія, форель струмкова, дунайський лосось | кефалеві, камбалові, лаврак, дорадо | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
Мінімальна кількість плідників (самок), особин | 100 | 50 | 100 | 50 | 10 | 20 | 10 (білуга – 5) | 80 | 70 | 70 | 50 | 200 | 30 | 80 | 100 | 200 | 20 | 50 |
Класна структура плідників, %: | ||||||||||||||||||
“еліта” | 75 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | |
І клас | 25 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | |
ІІ клас | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | |
Робоча плодючість самок, тис. особин: | ||||||||||||||||||
ікри | 350 | 300 | 400 | 400 | - | 100 | - | 20 | 30 | - | - | - | - | - | - | 1,6 | - | - |
7-денних мальків | 220 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | |
Стандарти маси ремонтного поголів’я, г | ||||||||||||||||||
цьоголітки | 50 | 40 | 40 | 40 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 30 | - | - |
дволітки | 1300 | 800 | 800 | 800 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 250 | - | - |
трилітки | 2500 | 1250 | 2000 | 2000 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 500 | - | - |
чотирилітки | 3600 | 1750 | 3500 | 3500 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 900 | - | - |
Додаток 38 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до структури ставкових площ суб’єктів племінної справи з рибництва за умови ставкового вирощування
Категорії ставів | Площа ставів, % | Мінімальна кількість ставів, штук | Глибина ставів, м |
Нерестові | 0,03 | 4 | 0,2-1,1 |
Вирощувальні | 1,1 | 4 | 1,0-1,2 |
Зимувальні ремонтні | 5,0 | 5 | Непромерзаючий шар – 1,2 |
Зимувальні маточні | 3,6 | 3 | Непромерзаючий шар – 1,2 |
Літні ремонтні | 36,0 | 4 | 1,2-1,6 |
Літні маточні | 54,2 | 4 | 1,2-1,8 |
Карантинні | 0,15 | 4 | 1,2-1,8 |
Інкубаційний цех з підігрівом води |
Додаток 39 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з рибництва
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Вид риби, порода ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 2 роки | Примітка | |
____р. | ____ р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Наявність маточного та ремонтного поголів’я на 01 січня, особин: | ||||
самки | ||||
самці | ||||
восьмилітки та старші | ||||
семилітки | ||||
шестилітки | ||||
п’ятилітки | ||||
чотирилітки | ||||
трилітки | ||||
дволітки | ||||
цьоголітки | ||||
Середня маса маточного та ремонтного поголів’я, г: | ||||
самки | ||||
самці | ||||
восьмилітки та старші | ||||
семилітки | ||||
шестилітки | ||||
п’ятилітки | ||||
чотирилітки | ||||
трилітки | ||||
дволітки | ||||
цьоголітки | ||||
Класна структура плідників (лише для коропа), %: | ||||
“еліта” | ||||
І клас | ||||
ІІ клас | ||||
Робоча плодючість самок, тис. особин/голову: | ||||
ікри | ||||
7-денних мальків | ||||
Реалізовано племінного матеріалу, особин: | ||||
самок | ||||
самців | ||||
чотирирічки та старші | ||||
трирічки | ||||
молодші вікові групи (вказати які) | ||||
Реалізовано рибопосадкового матеріалу, особин | ||||
дворічки | ||||
дволітки | ||||
однорічки | ||||
цьоголітки | ||||
личинки та мальки | ||||
Реалізовано товарної риби, тонн | ||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 40 |
АКТ
державної атестації суб’єкта племінної справи з рибництва
Додаток 41 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних станцій із шовківництва та гренажних заводів
Показники | Вимоги | |
до племінної станції із шовківництва | до гренажного заводу | |
Кількість порід, шт. | Не менше чотирьох | Не менше двох |
Кількість ліній однієї породи (породної групи), шт. | Не менше двох | |
Кількість родин у кожній лінії, шт. | Не менше 25 із загальної кількості | |
Вихід гусені з грени, % | Не менше 95 | Не менше 90 |
Життєздатність гусені, % | Не менше 93 | Не менше 90 |
Маса кокона, г | 1,9 - 2,0 | 1,8 |
Шовконосність коконів, % | Відповідна для даної породи (20-22) | |
Урожай коконів з 1 г гусені, кг | Не нижче 4,0 | Не нижче 3,5 |
Додаток 42 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи із шовківництва
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Порода шовковичного шовкопряда _____________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 3 роки | Примітка | |||
____ р. | ____ р. | ____ р. | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
Кількість яєць в 1 г грени, шт. | 1650 | |||||
Тривалість інкубації грени, діб | 10 | |||||
Масовий вихід гусені, діб | 3 | |||||
Вихід гусені з грени, % | 90 | |||||
Кількість гусені в 1 г, шт. | 2100 | |||||
Тривалість вигодівлі, діб | 28 | |||||
Завивка коконів, діб | 3 | |||||
Життєздатність гусені, % | 90 | |||||
Загальний урожай коконів з 1 г гусені, кг | 4,0 | |||||
Наявність, %: | ||||||
глухарів | 1,0 - 2,0 | |||||
кара-пачаха | 0,5 - 1,0 | |||||
Маса сортового кокона, г | 1,8 - 2,0 | |||||
Шовконосність живих коконів, % | 21,0 - 22,0 | |||||
Шпичасті кокони, % | 0,01 | |||||
Кокони з тонкими полюсами, % | 0,01 | |||||
Бездефектні кокони, % | 80,0 | |||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 43 |
АКТ
державної атестації суб’єкта племінної справи із шовківництва
Додаток 44 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до племінних заводів з бджільництва, племінних бджолорозплідників та племінних пасік з розведення бджіл за кількісними та якісними показниками
Показники | Вимоги | |
до племінного заводу | до племінного бджолорозплідника, племінної пасіки | |
1 | 2 | 3 |
Кількість основних бджолиних сімей на день атестації | Мінімум | Мінімум |
Порода бджіл, яка розводиться, та мінімальна питома вага (у %) чистопородних сімей на пасіці | 85 | 75 |
Кількість запасних маток на день атестації | Мінімум | Мінімум |
Валовий вихід меду на бджолину сім’ю протягом останніх 3 років (у %) до середньорайонного показника | 116-120 | 110-115 |
Кількість стільників, збудованих бджолосім’єю в останній сезон, штук | 10 | 8 |
Кількість сімей класу “еліта” і І класу (%) від загальної їх кількості на пасіці на день атестації | 60 | 50 |
Використано в останній сезон матко-місць для одержання племінних маток | 500 | 100 |
Отримано плідних маток від одного матко-місця протягом сезону в середньому за 3 роки, штук | 4-4,5 | 3-3,5 |
Виведено всього плідних маток у сезон у середньому за останні 3 роки, штук | 2000-2300 | 300-350 |
Реалізовано плідних маток у сезон у середньому за останні 3 роки, штук | 1500-2000 | 250-300 |
Реалізовано племінних бджолопакетів, бджолосімей, штук | 250 | 25 |
Методи селекції бджіл, що застосовуються: | Так | Так |
відбір за якістю потомства | Так | Так |
племінний підбір і контроль | Так | Так (для бджолорозплідника) |
спарювання маток і трутнів | Так | |
лінійне розведення | Так | Так (для бджолорозплідника) |
розведення “в собі” популяції закритого типу | Так | |
Досягнутий рівень умов утримання та годівлі бджолосімей за 5-бальною шкалою оцінювання | 5 | 4 |
Відповідність рівня ведення обліку продуктивності вимогам селекційної роботи | Так | Так |
Благополуччя пасіки щодо карантинних хвороб бджіл | Так | Так |
Результати лабораторних досліджень показників ектер’єру бджіл щодо підтвердження їх чистопородності | Так | Так |
Додаток 45 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб’єктів племінної справи з бджільництва
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Порода ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
___ р. | ___ р. | ___ р. | ___ р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Кількість основних бджолиних сімей на 01 січня | ||||||
Питома вага чистопородних сімей на пасіці, % | ||||||
Кількість запасних маток на день атестації, шт. | ||||||
Валовий вихід меду на бджолину сім’ю, кг | ||||||
Валовий вихід меду на бджолину сім’ю до середнього районного показника, % | ||||||
Кількість стільників, збудованих бджолосім’єю в останній сезон, шт. | ||||||
Кількість сімей класу “еліта” і I класу від загальної кількості на пасіці на початок року, % | ||||||
Виведено всього плідних маток за сезон, шт. | ||||||
Було використано в останній сезон матко-місць для одержання племінних маток, шт. | ||||||
Отримано плідних маток від одного матко-місця протягом сезону, шт. | ||||||
Досягнутий рівень умов утримання та годівлі бджолосімей за 5-бальною шкалою оцінки, балів | ||||||
Кількість стільників з бджолами перед медозбором, шт.: | ||||||
на рамці 435 x 300 мм (стандартна) | ||||||
на рамці 435 x 230 мм (багатокорпусна) | ||||||
Відхід бджіл за період зимівлі, % | ||||||
Реалізовано, шт.: | ||||||
племінних бджоломаток | ||||||
племінних бджолопакетів | ||||||
племінних бджолосімей | ||||||
Методи селекції бджіл, що застосовуються (так, ні): | ||||||
відбір за якістю потомства | ||||||
племінний підбір і контроль | ||||||
спарювання маток і трутнів | ||||||
лінійне розведення | ||||||
розведення “в собі” популяції закритого типу | ||||||
Досягнутий рівень умов утримання та годівлі бджолосімей за 5-бальною шкалою оцінки, балів | ||||||
Відповідність рівня ведення обліку продуктивності вимогам селекційної роботи (так, ні) | ||||||
Результати лабораторних досліджень показників екстер’єру бджіл щодо підтвердження їх чистопородності (зазначаються результати, установа, номер та дата проведення лабораторних досліджень) | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 46 |
АКТ
державної атестації суб’єкта племінної справи з бджільництва
Додаток 47 |
РЕЗУЛЬТАТИ
діяльності селекційного центру певної галузі тваринництва
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Вид діяльності* | Назва виконаної роботи, дата затвердження (проведення) |
Розробка та виконання програм селекції сільськогосподарських тварин за видами та породами тварин | |
селекційних планів | |
Участь у спільних міжнародних проектах і програмах з племінного тваринництва | |
Участь у створенні селекційних досягнень | |
Методичні розробки, підготовка інформаційних матеріалів з питань селекції і відтворення | |
Створення автоматизованої бази даних племінних тварин | |
Участь у проведенні оцінки племінної (генетичної) цінності тварин | |
Участь у проведенні оцінки тварин на контрольно-випробувальних станціях | |
Участь у роботі з підготовки державних книг та каталогів племінних тварин (крім птахівництва, бджільництва, рибництва) | |
Створення та ведення автоматизованої системи управління племінною справою в певній галузі тваринництва | |
Наявність інформаційних автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси | |
Проведення ідентифікації тварин за результатами генетичної експертизи походження тварин та аномалій тварин | |
Участь у проведенні навчання, стажування та перепідготовки фахівців з питань селекції, відтворення й утримання тварин |
__________
* До переліку видів діяльності можуть уключатися інші види, виконання яких забезпечує суб’єкт племінної справи у тваринництві зі статусом селекційного центру.
ПОГОДЖЕНО |
Національна академія аграрних наук України |
Додаток 48 |
АКТ
державної атестації селекційного центру
Додаток 49 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві
Показники | Вимоги |
Максимальне навантаження на одного плідника підприємства (об’єднання): |
|
Питома вага бугаїв із походженням, підтвердженим генетичною експертизою, % | 100 |
Вік ремонтних бугаїв при проведенні оцінки за спермопродуктивністю, місяців | 12-15 |
Вік бугаїв, що перевіряються, при поставленні на оцінку і проведенні контрольного осіменіння корів, місяців | 15-20 |
Запліднювальна здатність сперми бугаїв після першого осіменіння (230 голів маточного поголів’я), % | Не нижче 50 |
Наявність замороженої сперми плідників-поліпшувачів у сховищах (без урахування генофондової сперми) не менше, % | 40 |
Періодичність ротації ліній, років: | |
у скотарстві | 2 |
у вівчарстві | 1 |
у свинарстві | 1 |
у конярстві | 3 |
Кількість замороженої сперми бугая-плідника молочних порід на час одержання результатів оцінки за якістю потомків, тис. доз | 30 |
Мінімальна кількість господарств для оцінки бугая-плідника за якістю потомків | 3 |
Зняття бугаїв-плідників з оцінки за якістю потомків, років | Не пізніше 6 |
Питома вага використання сперми бугаїв-плідників, уключених до каталогу для відтворення маточного поголів’я, % | 100 |
Додаток 50 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
продуктивності й виробничо-господарської діяльності підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Вид тварин ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
____р. | ____р. | ____р. | ____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Поголів’я плідників усього (подається за породами) на 01 січня, голів | ||||||
У тому числі ремонтних, голів | ||||||
допущених до використання, % | ||||||
чистопородних і ІV покоління | ||||||
класу “еліта-рекорд” | ||||||
класу “еліта” | ||||||
І класу і нижче | ||||||
що пройшли генетичну експертизу, % | 100 | |||||
Одержано сперми: нативної, усього тис. мл | ||||||
на одного плідника, мл | ||||||
Наморожено сперми, усього тис. доз | ||||||
на одного плідника, доз | ||||||
Наявність сперми в сховищах, тис. доз | ||||||
Наявність замороженої сперми бугаїв-плідників поліпшувачів у сховищах, % | 40 | |||||
Наморожено сперми від бугаїв-плідників, що перевіряються, тис. доз | ||||||
Реалізовано сперми, усього тис. доз | ||||||
Реалізовано на одне плідне осіменіння, доз | 3 | |||||
Реалізовано сперми від поліпшувачів, усього тис. доз | ||||||
від усієї реалізованої сперми, % | ||||||
Поставлення бугаїв-плідників на оцінку за якістю потомків, господарства | Не менше 3 господарств | |||||
Оцінка плідників за якістю потомків, голів: | ||||||
поставлено на оцінку | ||||||
знято з оцінки | ||||||
виявлено поліпшувачів | ||||||
Наявність маточного поголів’я в зоні обслуговування, голів | ||||||
Обсяги штучного осіменіння в зоні обслуговування, усього тис. голів | ||||||
у тому числі осіменіння тварин у господарствах населення, тис. голів | ||||||
Осіменено поліпшувачами маток, голів | ||||||
від усього осімененого поголів’я, % | ||||||
Використання сперми бугаїв-плідників, уключеної до каталогу для відтворення маточного поголів’я, % | 100 | |||||
Вихід молодняку на 100 маток сільськогосподарських підприємств усіх форм власності в зоні обслуговування, голів | ||||||
Придбання племінного молодняку, голів | ||||||
Придбання сперми, тис. доз | ||||||
Реалізовано плідників, голів | ||||||
Забезпеченість кормами (згодовано на 1 голову за рік), ц корм. од. | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 51 |
БАЛЬНА ОЦІНКА
підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві
Додаток 52 |
АКТ
державної атестації підприємства (об’єднання) з племінної справи у тваринництві
Додаток 53 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до заводської конюшні
Показники | Вимоги |
Наявність жеребців-плідників, голів | 10 |
з них класу “еліта”, % | 100 |
Навантаження маток на жеребця-плідника, голів: | |
при ручному паруванні | 25-30 |
при штучному осіменінні | 150-200 |
Вихід лошат від 100 конематок, запліднених жеребцями-плідниками заводської конюшні, голів | 70-90 |
Питома вага парування (осіменіння) конематок жеребцями заводської конюшні в зоні обслуговування, % | 30 |
Додаток 54 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
виробничо-господарської діяльності заводської конюшні
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Порода ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
_____р. | _____р. | _____р. | _____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Поголів’я коней на 01 січня, усього голів | ||||||
у тому числі жеребців-плідників, усього | 10 | |||||
за породами: | ||||||
верхові | ||||||
% | ||||||
рисисті | ||||||
% | ||||||
ваговозні | ||||||
% | ||||||
Кількість чистопородних коней, усього голів | ||||||
у тому числі жеребців-плідників, голів | ||||||
% | ||||||
Класний склад жеребців-плідників, голів: | ||||||
класу “еліта” | ||||||
% | ||||||
І класу | ||||||
% | ||||||
Вихід лошат на 100 конематок, голів | 70 | |||||
Навантаження маток на жеребця-плідника, голів: | ||||||
при ручному паруванні | 25-30 | |||||
при штучному осіменінні за рік | 150-200 | |||||
Спаровано та осіменено конематок жеребцями- плідниками у визначеному регіоні, голів | ||||||
% | 30 | |||||
у тому числі штучно | ||||||
% | ||||||
Кількість господарств, що працюють за угодою із заводською конюшнею | ||||||
Кількість жеребців-плідників, записаних до Державної книги племінних тварин, голів | ||||||
Кількість жеребців-плідників, оцінених за якістю потомків, усього голів | ||||||
% | ||||||
у тому числі тих, що одержали 10-8 балів, голів | ||||||
% | ||||||
7 балів та нижче, голів | ||||||
% | ||||||
Наявність парувальних пунктів, шт. | ||||||
Витрати на утримання однієї голови, грн | ||||||
Забезпеченість коней кормами (згодовано на 1 голову за рік), ц корм. од. | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан господарства (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 55 |
АКТ
державної атестації заводської конюшні
Додаток 56 |
БАЛЬНА ОЦІНКА
контрольно-випробувальної станції
Показники | Вимоги | Кількість балів |
1 | 2 | 3 |
Скотарство | ||
Середньорічне поголів’я ремонтних бугайців, що перебувають на оцінці, голів | 100 і більше | 7 |
50 –99 | 5 | |
Жива маса бугайців на оцінці (до стандарту породи), % | 100 і більше | 5 |
90 – 99 | 3 | |
Середньодобові прирости живої маси бугайців на оцінці, г | 1000 і більше | 9 |
900 – 999 | 7 | |
Середньорічне поголів’я ремонтних телиць, що перебувають на оцінці, голів | 200 і більше | 7 |
100 – 199 | 5 | |
Жива маса телиць на оцінці (до стандарту породи), % | 100 і більше | 5 |
90 – 99 | 3 | |
Продуктивність первісток: | ||
до стандарту породи (у молочному скотарстві), % | 150 і вище | 9 |
130 – 149 | 7 | |
120 – 129 | 5 | |
молочність (у м’ясному скотарстві), кг | 210 і вище | 9 |
190 - 209 | 7 | |
Кількість ефективних дочок (синів), які використовуються для оцінки одного бугая за якістю потомків, голів | 40 (15) і більше | 7 |
30 – 39 | 5 | |
Наявність спеціально обладнаних приміщень для проведення оцінки тварин | За наявності | 3 |
Наявність лабораторії для одержання, оцінки і заморожування сперми | За наявності | 3 |
Використання програмного забезпечення при оцінці тварин | За наявності | 3 |
Дотримання методик при оцінці тварин | Виконання | 3 |
Поголів’я ремонтних бугайців, що оцінюються за обсягом накопиченої сперми 30 тис. доз на 1 голову, % | 100 | 7 |
80 – 99 | 6 | |
70 – 79 | 5 | |
Наявність лабораторії для одержання, оцінки і заморожування ембріонів | За наявності | 5 |
Наявність: | ||
спермобанку для зберігання сперми бугаїв, що оцінюються за якістю потомків | За наявності | 2 |
ембріобанку для зберігання ембріонів, що походять від бугаїв, що оцінюються за якістю потомків | За наявності | 2 |
Кількість ремонтних бугаїв, походження яких підтверджене генетичною експертизою, % | 100 | 7 |
Інформаційне забезпечення, наявність та ведення племінного обліку | Добре | 4 |
Задовільно | 2 | |
Усього | 100 | |
Свинарство | ||
Вік досягнення тваринами живої маси 100 кг, днів | 195 | 20 |
196-205 | 17 | |
206-210 | 13 | |
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од. | 4,1 і менше | 15 |
4,2-4,35 | 13 | |
4,36-4,50 | 11 | |
Товщина шпику на рівні 6-7-грудного хребця, мм | 31 і менше | 17 |
32-35 | 15 | |
36-40 | 13 | |
Довжина туші, см | 93 і більше | 15 |
91-92 | 13 | |
89-90 | 11 | |
Утримання і годівля тварин: | ||
стан приміщень, наявність засобів механізації, ветеринарно-санітарний стан та мікроклімат | Добре | 10 |
Задовільно | 6 | |
забезпеченість поголів’я спеціальним комбікормом стандартної рецептури | Добре | 10 |
Задовільно | 6 | |
Інформаційне забезпечення, наявність та ведення племінного обліку | Добре | 9 |
Задовільно | 7 | |
Використання програмного забезпечення при оцінці тварин | За наявності | 2 |
Дотримання методик при оцінці тварин | Виконання | 2 |
Усього | 100 |
Секретар комісії | ______________ | ___________ | ________________ |
Член комісії з відповідною фаховою підготовкою |
|
|
|
Додаток 57 |
ПОКАЗНИКИ
діяльності контрольно-випробувальної станції
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Види послуг, що надає | ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
____р. | ____р. | ____р. | ____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Наявність спеціально обладнаних приміщень для утримання і оцінки тварин, одиниць | ||||||
Наявність скотомісць, одиниць | ||||||
Наявність поголів’я, що перебувають на оцінці на 01 січня, усього голів (за видом та статтю) | ||||||
Скотарство | ||||||
Наявність лабораторії для одержання, оцінки і заморожування сперми | ||||||
Наявність лабораторії для одержання, оцінки і заморожування ембріонів | ||||||
Жива маса бугайців на оцінці (до стандарту породи), % | ||||||
Жива маса телиць на оцінці (до стандарту породи), % | ||||||
Середньодобові прирости живої маси бугайців на оцінці, г | ||||||
Продуктивність первісток: | ||||||
до стандарту породи (у молочному скотарстві), % | ||||||
молочність (у м’ясному скотарстві), кг | ||||||
Середня кількість накопиченої сперми на 1 голову ремонтних бугаїв, що оцінюються за якістю потомків, тис. доз | ||||||
Поголів’я ремонтних бугаїв, що оцінюються за якістю потомків з обсягом накопиченої сперми 30 тис. доз на 1 голову, % | ||||||
Свинарство | ||||||
Вік досягнення тваринами живої маси 100 кг, днів | ||||||
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од. | ||||||
Товщина шпику на рівні 6-7 грудного хребця, мм | ||||||
Довжина туші, см | ||||||
Забезпеченість тварин кормами (витрачено на 1 голову за рік), ц корм. од. | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан контрольно-випробувальної станції (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 58 |
АКТ
державної атестації контрольно-випробувальної станції
Додаток 59 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до контрольно-випробувальної станції з птахівництва
Показники | Кури | Індики | Качки | Гуси | |
яєчні | м’ясні | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Мінімальна кількість зразків птиці для випробовування | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 |
Кількість яєць в одному зразку, штук | 1080 | 720 | 1000 | 1000 | 500 |
Посаджено на вирощування молодняку, голів | 390* | 400 | 500 | 500 | 250 |
Кількість груп молодняку, що оцінюються | 3 | 2 | 4 | 2 | 2 |
Поставлено на випробування несучок | 300 | - | - | - | - |
Кількість груп несучок-аналогів у зразку | 3 | - | - | - | - |
Кількість несучок у групі | 100 | - | - | - | - |
Додаток 60 |
ПОКАЗНИКИ
діяльності контрольно-випробувальної станції з птахівництва для курей яєчного напряму продуктивності
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Порода (крос) курей ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | ||||
до білих кросів | до коричневих кросів | ___р. | ___р. | ___р. | __р. | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Період вирощування (до 18 тижнів) | |||||||
Збереженість, % | 98 | 97 | |||||
Споживання корму на 1 голову, кг | 6,0 | 6,2 | |||||
Жива маса у 18 тижнів, кг | 1,3 | 1,5 | |||||
Продуктивний період (до 80 тижнів): | |||||||
пік продуктивності, % | 93-94 | 95 | |||||
Несучість однієї несучки, яєць | |||||||
у віці до: | |||||||
60 тижнів | 240 | 242 | |||||
80 тижнів | 335 | 337 | |||||
Збереженість, % | |||||||
у віці до: | |||||||
60 тижнів | 96 | 96 | |||||
80 тижнів | 93 | 94 | |||||
Вік досягнення 50 % несучості, днів | 144 | 143 | |||||
Середня маса одного яйця, г | |||||||
у віці до: | |||||||
60 тижнів | 60 | 60,5 | |||||
80 тижнів | 61 | 61,5 | |||||
Загальна маса яєць від несучки, кг | |||||||
у віці до: | |||||||
60 тижнів | 14,4 | 14,6 | |||||
80 тижнів | 20,4 | 20,7 | |||||
Жива маса, кг | |||||||
у віці: | |||||||
52 тижні | 1,7 | 1,9 | |||||
80 тижнів | 1,75 | 2,0 | |||||
Конверсія корму на 10 штук яєць, кг | |||||||
у віці до: | |||||||
60 тижнів | 1,22 | 1,28 | |||||
80 тижнів | 1,28 | 1,35 | |||||
Конверсія корму на 1 кг яєчної маси, кг | |||||||
у віці до: | |||||||
60 тижнів | 2,03 | 2,12 | |||||
80 тижнів | 2,11 | 2,22 | |||||
Ветеринарно-санітарний стан контрольно-випробувальної станції з птахівництва (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | |||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 61 |
АКТ
державної атестації контрольно-випробувальної станції з птахівництва
Додаток 62 |
Показники | Вимоги |
Довжина призової доріжки, м: | |
бігової | 1000 |
скакової | 1600 |
Наявність тренувальної доріжки | Обов’язково |
Вік молодняку при надходженні на іподром, років | 2 |
Максимальний вік тварин, що випробовуються, років: | |
рисисті породи: | |
жеребці | 14 |
кобили | 10 |
верхові породи: | |
жеребці | 12 |
кобили | 6 |
Додаток 63 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
виробничо-господарської діяльності іподрому
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Види випробувань ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
____р. | ____р. | ____р. | ____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Кількість споруд для утримання коней | ||||||
Кількість конемісць | ||||||
Наявність: | ||||||
призових бігових та скакових доріжок | ||||||
тренувальних доріжок | ||||||
водилок | ||||||
лазарету | ||||||
кузні | ||||||
карантину | ||||||
підсобного господарства | ||||||
Наявність сільськогосподарських угідь, усього га: | ||||||
під сінокісні культури | ||||||
під зернові культури | ||||||
Наявність обладнання для проведення випробувань: | ||||||
стартмашини | ||||||
стартові бокси | ||||||
фотофініш | ||||||
інформаційне світлове табло | ||||||
Поголів’я коней на 01 січня, усього голів | ||||||
у тому числі у віці 2 років і старше | ||||||
у тому числі за породами | ||||||
Випробувано коней, усього голів | ||||||
у тому числі державних кінних заводів | ||||||
приватних власників | ||||||
за породами, усього голів | ||||||
чистокровна верхова | ||||||
орловська рисиста | ||||||
російська рисиста | ||||||
українська верхова | ||||||
американська стандартбредна | ||||||
у тому числі у віці 2 років | ||||||
чистокровна верхова | ||||||
орловська рисиста | ||||||
російська рисиста | ||||||
українська верхова | ||||||
американська стандартбредна | ||||||
у віці 3 років | ||||||
чистокровна верхова | ||||||
орловська рисиста | ||||||
російська рисиста | ||||||
українська верхова | ||||||
американська стандартбредна | ||||||
у віці 4 років | ||||||
чистокровна верхова | ||||||
орловська рисиста | ||||||
російська рисиста | ||||||
українська верхова | ||||||
американська стандартбредна | ||||||
старшого віку | ||||||
чистокровна верхова | ||||||
орловська рисиста | ||||||
російська рисиста | ||||||
українська верхова | ||||||
американська стандартбредна | ||||||
Середня кількість голів у: | ||||||
заїзді | ||||||
скачках | ||||||
Виявлено коней жвавого класу, усього голів (рисисті породи): | ||||||
класу 2.10 і жвавіше: | ||||||
орловська рисиста | ||||||
російська рисиста | ||||||
класу 2.05 і жвавіше: | ||||||
орловська рисиста | ||||||
російська рисиста | ||||||
Рекордистів іподрому, голів: | ||||||
чистокровна верхова | ||||||
орловська рисиста | ||||||
російська рисиста | ||||||
українська верхова | ||||||
американська стандартбредна | ||||||
Рекордистів породи, голів: | ||||||
чистокровна верхова | ||||||
орловська рисиста | ||||||
російська рисиста | ||||||
українська верхова | ||||||
американська стандартбредна | ||||||
Довжина доріжки, м: | ||||||
бігової | 1000 | |||||
скакової | 1800 | |||||
Кількість днів випробувань | ||||||
Витрати на утримання однієї голови, грн | ||||||
Забезпеченість коней кормами (витрачено на 1 голову за рік), ц корм. од. | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан іподрому (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 64 |
АКТ
державної атестації іподрому
Додаток 65 |
Показники | Вимоги |
Наявність манежу | Обов’язкова |
Наявність конкурного поля | Обов’язкова |
Довжина доріжки для тренінгу і випробувань коней ваговозних порід, м | 1000 |
Розміри для тренінгу і випробування коней спортивних порід, м: | |
манежу | 60 х 20 |
конкурного поля | 75 х 40 |
Вік молодняку при надходженні у трендепо, років | 1 |
Додаток 66 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
виробничо-господарської діяльності трендепо
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Види тренінгу та породи коней ________________________ |
Показники | Міні мальні вимоги | За останні 4 роки | Приміт ка | |||
____р. | ____р. | ____р. | ____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Кількість споруд для утримання коней | ||||||
Кількість конемісць | ||||||
Наявність: | ||||||
лазарету | ||||||
кузні | ||||||
карантину | ||||||
підсобного господарства | ||||||
Наявність сільськогосподарських угідь, усього га: | ||||||
під сінокосами | ||||||
під зерновими культурами | ||||||
Наявність споруд та обладнання для тренінгу коней: | ||||||
критого манежу, м | 60х20 | |||||
доріжок, м | 1000 | |||||
шпрингартену | ||||||
конкурного поля, м | 75х40 | |||||
водилок | ||||||
Поголів’я коней на 01 січня: | ||||||
усього голів | ||||||
у тому числі за породами: | ||||||
чистокровна верхова | ||||||
українська верхова | ||||||
російська рисиста | ||||||
орловська рисиста | ||||||
ваговозні | ||||||
інші породи | ||||||
Поставлено для тренінгу і випробування молодняку коней, усього голів | ||||||
у тому числі у віці до 2 років: | ||||||
чистокровна верхова | ||||||
українська верхова | ||||||
орловська рисиста | ||||||
російська рисиста | ||||||
ваговозні | ||||||
інші породи | ||||||
3 роки: | ||||||
чистокровна верхова | ||||||
українська верхова | ||||||
орловська рисиста | ||||||
російська рисиста | ||||||
ваговозні | ||||||
інші породи | ||||||
4 роки і старше: | ||||||
чистокровна верхова | ||||||
українська верхова | ||||||
орловська рисиста | ||||||
російська рисиста | ||||||
ваговозні | ||||||
інші породи | ||||||
Оцінено за робочою продуктивністю, усього голів: | ||||||
з них: | ||||||
задовільно (6-7 балів) | ||||||
добре (8 балів) | ||||||
відмінно (9-10 балів) | ||||||
Поголів’я коней, переданих або реалізованих для випробувань, усього голів | ||||||
у тому числі для класичних видів кінного спорту | ||||||
Поголів’я коней, відібраних з метою племінного використання, голів | ||||||
Витрати на утримання однієї голови, грн. | ||||||
Забезпеченість коней кормами (витрачено на 1 голову за рік), ц корм. од. | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан трендепо (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 67 |
АКТ
державної атестації трендепо
Додаток 68 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) генетичного контролю
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Види тварин ________________________________ |
Показники | Відповідність вимогам за методикою | За останні 4 роки | Примітка | |||
____р. | ____р. | ____р. | ____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Кількість угод про проведення досліджень, усього | ||||||
Проведено досліджень на 01 січня, усього | ||||||
у тому числі: | ||||||
тестування тварин за еритроцитарними антигенами | ||||||
проведення цитогенетичної експертизи | ||||||
визначення поліморфних білкових та ферментних систем | ||||||
тестування тварин за ДНК-маркерами | ||||||
наявність банку реагентів | ||||||
Обладнання і реактиви для проведення тестування тварин за еритроцитарними антигенами | ||||||
Обладнання і реактиви для проведення цитогенетичної експертизи | ||||||
Обладнання і реактиви для визначення поліморфних білкових та ферментних систем і тестування тварин за ДНК-маркерами | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан підприємства (лабораторії) генетичного контролю (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 69 |
АКТ
державної атестації підприємства (лабораторії) генетичного контролю
Додаток 70 |
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
до підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів
Показники | Вимоги |
Лабораторно-технологічний корпус: | |
манеж для санобробки, м2 | 15-20 |
операційна, м2 | 40-45 |
передопераційна, м2 | 10-15 |
стерильний блок з передбоксом для первинної обробки ембріонів, м2 | 15-20 |
приміщення для кріоконсервації та зберігання ембріонів, м2 | 10-15 |
приміщення для зберігання препаратів та реактивів, м2 | 10 |
приміщення для персоналу | - |
Наявність скотомісць для донорів, шт. | 40 |
Наявність скотомісць для реципієнтів, шт. | 200-250 |
Співвідношення донорів до реципієнтів при пересадці свіжоодержаних ембріонів у скотарстві, голів | 1 : 5 |
Вилучення ембріонів після осіменіння, днів | 7-8 |
Якість використаних ембріонів для: | |
пересадки, бали | 5, 4, 3 |
кріоконсервації, бали | 5, 4 |
Додаток 71 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Види тварин ________________________________, | порода ________________________________ |
Показники | За останні 4 роки | Примітка | |||
____р. | ____р. | ____р. | ____р. | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Середньорічне поголів'я донорів на 01 січня, усього голів | |||||
Середньорічне поголів'я донорів в інших організаціях на 01 січня, усього голів (за угодами) | |||||
Наявність кріоконсервованих ембріонів на початок року, штук | |||||
Одержано ембріонів для використання, штук: | |||||
без заморожування | |||||
в кріоконсервованому вигляді | |||||
Реалізація ембріонів, штук | |||||
Проведено ембріотрансплантацій | |||||
Приживлення ембріонів, % | |||||
Закупівля маточного поголів'я, голів | |||||
Закупівля генетичного матеріалу: | |||||
сперми, доз | |||||
ембріонів, штук | |||||
Ветеринарно-санітарний стан підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | |||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 72 |
АКТ
державної атестації підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів
Додаток 73 |
ПОКАЗНИКИ
діяльності підприємства (лабораторії ) з оцінки якості тваринницької продукції
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Показники | Відповідність вимогам |
Наявність обладнання для проведення оцінки якості тваринницької продукції | |
молока за: | |
щільністю, кислотністю, чистотою | |
сухою речовиною | |
вмістом білка, жиру, соматичних клітин | |
бактеріальною забрудненістю за редуктазною пробою | |
класом за сичужно-бродильною пробою | |
інгибіруючими речовинами | |
вмістом мінеральних речовин та важких металів | |
м’яса за: | |
загальною вологою | |
вмістом білка, жиру, золи | |
кислотністю | |
вологоутримувальною здатністю | |
жирнокислотним складом жирової тканини | |
вмістом мінеральних речовин та важких металів | |
вовни за: | |
тонкістю, довжиною, густотою | |
кількістю жиру та поту | |
виходом митої вовни |
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 74 |
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ
виробничо-господарської діяльності підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції
Область: | ________________________________ |
Район: | ________________________________ |
Суб’єкт господарювання: | ________________________________ |
Код згідно з ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті): |
|
Види послуг, що надає підприємство | ________________________________ |
Показники | Мінімальні вимоги | За останні 4 роки | Примітка | |||
____р. | ____р. | ____р. | ____р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Кількість угод про проведення досліджень на 01 січня, усього | ||||||
Проведено досліджень з оцінки якості тваринницької продукції | ||||||
Наявність обладнання для проведення оцінки якості продукції: | ||||||
молока | ||||||
м’яса | ||||||
вовни | ||||||
Ветеринарно-санітарний стан підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції (ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження) | ||||||
ПОГОДЖЕНО |
Міністерство аграрної політики та продовольства |
Департамент агропромислового розвитку ______________________ |
обласної державної адміністрації |
Додаток 75 |
АКТ
державної атестації підприємства (лабораторії) з оцінки якості тваринницької продукції
