Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 квітня 2024 року
у справі № 4/69/07
Господарська юрисдикція
Щодо наслідків невиконання державним виконавцем обов`язку з перевірки фактичного стану виконання судових рішень боржником перед прийняттям постанови про арешт майна боржника
ФАБУЛА СПРАВИ
Рішенням господарського суду частково задоволені позовні вимоги Державного підприємства «Енергоринок» до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» про стягнення 174 328 521,70 грн.
На виконання вказаного судового рішення господарським судом видано відповідний наказ.
АТ «Миколаївобленерго» звернулося до господарського суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, в якій просило:
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - державний виконавець) щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні на загальну суму 196 824 587,15 грн;
- визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні на загальну суму 196 824 587,15 грн.
Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, скаргу АТ «Миколаївобленерго» на дії та рішення державного виконавця - задоволено
ОЦІНКА СУДУ
Положеннями пунктів 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
При цьому законодавцем передбачений чіткий порядок вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Зокрема, такими засадами є: верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об'єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження, співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями (стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Разом з тим порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.
Вчинення державним виконавцем дій, які визначені законом для виконання судового рішення, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документа у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.
За умовами частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1).
ВИСНОВКИ: як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на порушення положень Закону державним виконавцем при винесенні постанови про арешт майна боржника не було проведено перевірку виконання боржником судових рішень, чим не дотримано засад справедливості, неупередженості, об'єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: межі повноважень виконавця, правовий статус виконавця, судовий контроль, порядок виконання судових рішень
