Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 травня 2025 року
у справі № 910/16093/18[1]
Господарська юрисдикція
Щодо дослідження судом висновку експерта
ФАБУЛА СПРАВИ
KALCEKS, AS (Akciju sabiedriba "KALCEKS") акціонерного товариства "Калцекс" звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАЦЕВТИЧНА ГРУПА "ЗДОРОВ`Я" та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" [правонаступник державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"] про визнання недійсними свідоцтва на знак для товарів та послуг і зобов`язання вчинити дії.
Господарський суд рішенням позовні вимоги задовольнив повністю.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За результатами нового розгляду, апеляційний господарський суд постановою прийняв нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідність процесуальної дії щодо оцінки доказів у справі має здійснюватись на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідженні наявних у справі доказів, у порядку передбаченому статтею 86 ГПК України, з огляду на те, що встановлення фактичних обставин у конкретній справі залежить від всіх юридично значущих фактів і обставин, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується виходячи з предмету спору та підстав і заперечень сторін.
Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції в повній мірі виконав мету судового дослідження у цій справі, що полягала у з'ясуванні обставин цієї справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб'єктами цих відносин та за наявними у справі доказами.
Зі змісту рішення суду першої інстанції не випливає, що за наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов помилкового висновку. Суд першої інстанції правильно застосував норми Закону (зокрема, статті 5, 19) та ЦК України (зокрема, статтю 492), дійшовши висновку про те, що спірні торговельні марки не відповідають умовам надання правової охорони, а позначення «Промедол» є загальновживаним. Суд першої інстанції не перебирав на себе непритаманні йому функції експерта. Натомість названий суд здійснював дослідження та оцінку висновку експерта та інших доказів у справі з додержанням вимог та повноважень, передбачених, зокрема, статтею 86 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам. Отже, призначення повторної експертизи є правом, а не обов`язком суду, яке (право) він реалізує в межах власних дискреційних повноважень, з урахуванням обставин справи і зібраних у ній доказів.
ВИСНОВКИ: висновок експерта може розцінюватися як письмовий доказ, який підлягає дослідженню у порядку статті 210 ГПК та оцінюватися з дотриманням статті 86 ГПК України, зокрема в сукупності з іншими доказами.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила оцінки доказів, результати судової експертизи, захист прав інтелектуальної власності
