Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 січня 2025 року
у справі № 9901/54/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо меж дискреційних повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у частині встановлення мінімального бала іспиту
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії від 21 грудня 2018 року;
- зобов`язати ВККС допустити суддю районного суду міста ОСОБА_1 до подальшого проходження процедури кваліфікаційного оцінювання, а саме «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 22 лютого 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним і скасував рішення ВРП від 12 березня 2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді районного суду міста на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України», у задоволенні інших позовних вимог відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
На виконання вимог Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 затверджено Положення № 143/зп-16, згідно з пунктом 1 розділу І якого кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення ВККС здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.
Ненабрання учасником мінімально допустимого бала за результатами складення анонімного письмового тестування є безумовною підставою для припинення його участі у кваліфікаційному оцінюванні та визнання таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. У разі якщо учасник набрав мінімально допустимий бал за результатами складення анонімного письмового тестування, він допускається до виконання практичного завдання.
Встановлення ВККС мінімально допустимого бала за результатами проходження кожної стадії іспиту є її обов'язком і відповідає вимогам Положення № 143/зп-16, проте набрання мінімально допустимого бала за результатами виконання практичного завдання не є окремою передумовою для допуску учасника до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання (дослідження досьє та проведення співбесіди).
Встановлення ВККС мінімально допустимого бала за результатами виконання практичного завдання не має самостійного значення та по суті є складовою іншої процедури - визначення мінімально допустимого бала усього іспиту. Тобто якщо ВККС визначила мінімально допустимий бал для анонімного письмового тестування на рівні 50 відсотків від максимально можливого бала (90) та для практичного завдання на рівні 50 відсотків від максимально можливого бала (120), то мінімально допустимий бал іспиту становитиме 105 (90 х 50 % + 120 х 50 % або 45 + 60).
Суддя, який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімально допустимого бала за виконання практичного завдання, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», якщо в сумі з балами, набраними за виконання анонімного письмового тестування (не менше мінімально допустимого бала за цей етап іспиту), він набрав мінімально допустимий бал і більше за результатами усього іспиту.
Суддя, який за результатами етапу «Іспит», тобто за сумою балів за виконання анонімного письмового тестування (не менше мінімально допустимого) та за виконання практичного завдання набрав мінімально допустимий бал іспиту, не може бути визнаний таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, а підлягає допуску до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Передбачене Положенням № 143/зп-16 право учасника іспиту бути допущеним до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання в разі ненабрання ним мінімально допустимого бала за результатами виконання практичного завдання за умови набрання мінімально допустимого бала іспиту покликане мінімізувати вплив суб'єктивних чинників на визначення результатів іспиту.
Процедурне рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання суддів не може встановлювати інші, ніж визначені Комісією у Положенні № 143/зп-16, порядок та методологію такого оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.
Ані закон, ані Положення № 143/зп-16, ані будь-який інший локальний нормативний акт Комісії не містять приписів, які б передбачали, що ВККС після затвердження за визначеною законом формою та встановленою процедурою Положення № 143/зп-16, яке покликане регулювати відносини в царині проходження кваліфікаційного оцінювання суддями і яке містить загальні правила поведінки, мала повноваження застосовувати нові правила і показники визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на етапі «Іспит», що суперечать загальним правилам визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на цьому етапі, зокрема правилам пунктів 6-8 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16.
ВККС у питаннях проведення кваліфікаційного оцінювання суддів загалом та визначення результатів іспиту зокрема має певний обсяг дискреційних повноважень.
Межі дискреції ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання суддів не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю.
ВИСНОВКИ: встановлення ВККС мінімально допустимого бала за результатами виконання практичного завдання передбачено приписами Положення № 143/зп-16, проте такий бал встановлюється виключно для визначення мінімально допустимого бала іспиту, набрання якого дає учаснику цього іспиту можливість бути допущеним до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання відповідно до пункту 8 глави 6 розділу ІІ зазначеного Положення.
Прийнявши рішення № 33/зп-18 у частині встановлення мінімального бала іспиту без урахування приписів Положення № 143/зп-16, ВККС вийшла за межі наданих їй законом дискреційних повноважень. Таке рішення порушило права судді, яка мала правомірні очікування на застосування до неї правил, встановлених Положенням № 143/зп-16, зокрема його пунктом 8 глави 6 розділу ІІ.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень ВККС, забезпечення прав судді, процедура кваліфікаційного оцінювання суддів