Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 листопада 2020 року
у справі № 824/1059/17-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо відповідальності за ненарахування індексації заробітної плати
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 12.04.2018 року у справі № 816/2325/16
від 19.09.2019 року у справі № 813/2406/18
від 08.04.2020 року у справі № 804/3591/17
від 23.04.2020 року у справі № 816/1728/16
від 10.06.2020 року у справі № 813/4341/16
від 06.10.2020 року у справі № 489/5032/16-а
Фабула справи: ТОВ «Брусницька земля» звернулось з позовом до Управління Держпраці, в якому просило скасувати постанови про накладення штрафу.
На думку позивача, відповідачем безпідставно засновано до нього санкцію, передбачену абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено повністю.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано, прийнято нове про відмову у задоволенні позову повністю.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Брусницька земля» зазначає про те, що судом апеляційної інстанції з порушенням застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Наводить аргументи ідентичні, що і під час подання позовної заяви.
Правова позиція Верховного Суду: абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до ст.ст. 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст. 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, передбачені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 року № 1078.
Висновки: проведення індексації заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачено ст. 95 КЗпП України, відтак індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України).
Ключові слова: неналежна оплата праці, порушення вимог законодавства про працю, підстави притягнення роботодавців до відповідальності, процедура видачі заробітної плати звільненим працівникам, порядок виплати відпускних
