ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2018 року

Київ

справа №816/2325/16

адміністративне провадження №К/9901/3914/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства науково-дослідного та виробничо-експериментального центру нафтогазової галузі "Нафтогазбурмаш" "Солепром" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 у складі судді Канигіної Т.С. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 у складі колегії суддів: Калиновського В.А. (головуючого), Калитки О.М., Кононенка З.О. у справі за позовом Дочірнього підприємства науково-дослідного та виробничо-експериментального центру нафтогазової галузі "Нафтогазбурмаш" "Солепром" до Управління Держпраці в Полтавській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство науково-дослідного та виробничо-експериментального центру нафтогазової галузі "Нафтогазбурмаш" "Солепром" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Полтавській області про скасування постанови про накладення на позивача штрафу від 24.11.2016 №16-01-200/1078-243 у розмірі 290 000 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову відповідача від 24.11.2016 №16-01-200/1078-243 в частині накладення на позивача штрафу в розмірі 43 500 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у період з 07.11.2016 по 18.11.2016 Управлінням Держпраці у Полтавській області проведено позапланову перевірку додержання ДП "Солепром" законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт перевірки №16-01-200/1078 від 18.11.2016.

Актом перевірки зафіксовано, зокрема порушення ДП "Солепром" частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) та статті 33 Закону України "Про оплату праці" щодо не проведення індексації заробітної плати наступним працівникам: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24

24.11.2016 начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_25 за результатами розгляду акта перевірки № 16-01-200/1078 від 18.11.2016 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №16-01-200/1078-243, якою на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України на ДП "Солепром" накладено штраф у розмірі 290000,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що спірна постанова Управління Держпраці у Полтавській області від 24.11.2016 №16-01-200/1078-243 в частині застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 246500,00 грн (1450 грн х 10 (абз. 4 ч.2 ст. 265 КЗпП України) х 17 (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24.), прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач оскаржив в касаційному порядку вказані судові рішення з мотивів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить рішення судів скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що Управління Держпраці не мало правових підстав для проведення позапланової перевірки позивача. Крім цього, судами неправильно тлумачено абзац 4 частини 2 статті 265 КЗпП та статтю 33 Закону України «Про оплату праці».

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що судами попередніх інстанцій були перевірені обставини справи, досліджені докази, надана правова оцінка поясненням сторін та доказам в їх сукупності, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Тому, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2013 №390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за №1291/21603, затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі - Порядок №390).

Згідно з пунктом 2 Порядку №390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Відповідно до пункту 3 Порядку №390 позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у період з 07.11.2016 по 18.11.2016 відповідачем за погодженням з Державною службою України з питань праці на підставі наказу Управління Держпраці у Полтавській області від 03.11.2016 №153-П та направлення на перевірку №1658 проведено позапланову перевірку додержання ДП "Солепром" законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.Підставною для перевірки позивача став лист Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №14375/10-32 від 06.10.2016 щодо нарахування позивачем заробітної плати в розмірі менше мінімальної.

Тобто, перевірку позивача було проведено Управлінням Держпраці у Полтавській області правомірно в межах повноважень та за наявності підстав, визначених Порядком №390.

Крім цього, відповідно до вимог частини 1 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», яка ратифікована Законом України №1985-IV (1985-15) від 08 вересня 2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується.

Відповідно до частини 2 статті 12 Конвенції, у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про відсутність правових підстав для проведення позапланової перевірки позивача Управлінням Держпраці.

За результатами перевірки відповідачем встановлено, зокрема, порушення ДП "Солепром" частини шостої статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці" щодо непроведення індексації заробітної плати наступним працівникам: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24

Позивач у додаткових поясненнях зазначив, що відповідно до наказу директора ДП "Солепром" від 04.11.2016 №72-К проведено індексацію заробітної плати за період січень-жовтень 2016 року та здійснено виплату відповідних грошових сум при нарахуванні заробітної плати за листопад 2016 року. На підтвердження здійснення індексування сум заробітної плати позивачем надані розрахункові відомості за січень-грудень 2016 року. Згідно указаних відомостей нарахування індексації відбулось у листопаді 2016 року. Позивач зазначав, що фактично розрахунки з працівниками щодо нарахованої на заробітну плату індексації проведено ще до початку перевірки, яка розпочалась 07.11.2016.

Судами зазначено, що з розрахункової відомості за листопад 2016 року не вбачається коли саме було проведено нарахування індексації на заробітну плату працівників, а наказ про її нарахування від 04.11.2016 не може свідчити про усунення порушень позивачем ще до початку перевірки 07.11.2016. До того ж, з розрахункової відомості за жовтень 2016 року вбачається, що за жовтень 2016 року не було проведено індексування заробітної плати.

Також, зі змісту постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №16-01-200/1078-243 від 24.11.2016 вбачається, що позивач під час перевірки надав інспектору Держпраці штатний розпис, введений у дію з 01.01.2016 та штатний розпис, введений у дію з 01.08.2016. Копії цих документів також були надані до суду, будь-яких належних доказів надання відповідачу інших документів, у тому числі, і документів на підтвердження усунення порушень щодо проведення індексації заробітної плати, позивачем надано не було.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості (стаття 9 Закону України "Про оплату праці").

Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Водночас, статтею 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

Згідно із статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 №928-VIII станом на 01.01.2016 встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 грн., а з 01.05.2016 - у розмірі 1450 грн.

Оскільки на момент проведення перевірки підвищення заробітних плат не було, тому позивач зобов'язаний був виплачувати фіксовану суму індексації по працівникам з січня 2016 року.

Позивач у додаткових поясненнях зазначив, що працівникам ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_24 не проводилась індексація на заробітну плату у зв'язку з тим, що вказані працівники працюють за сумісництвом. Із перевірених обставин, судами з'ясовано, що жодних доказів того, що ОСОБА_9 та ОСОБА_24 працюють в ДП "Солепром" за сумісництвом до суду не надано. Натомість позивачем доведено, що не підлягала індексуванню заробітна плата працівників, які працювали в ДП "Солепром" за сумісництвом, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_5

Тому, суди прийшли до вірного висновку про те, що фактично позивач мав провести індексування заробітної плати за період з січня по жовтень 2016 року таким працівникам: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24

Відповідно до абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про те, що Управлінням Держпраці у Полтавській області правомірно застосовано адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 246500,00 грн. (1450 грн х 10 (абз.4 ч.2 ст. 265 КЗпП України) х 17 (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24.).

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування чи невірного тлумачення судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Дочірнього підприємства науково-дослідного та виробничо-експериментального центру нафтогазової галузі "Нафтогазбурмаш" "Солепром" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства науково-дослідного та виробничо-експериментального центру нафтогазової галузі "Нафтогазбурмаш" "Солепром" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 у справі за позовом Дочірнього підприємства науково-дослідного та виробничо-експериментального центру нафтогазової галузі "Нафтогазбурмаш" "Солепром" до Управління Держпраці в Полтавській області про скасування постанови - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду