справа № 296/8061/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Татуйка Є.О. за участю секретаря Петровської Ю.Р., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Житомирської міської ради про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В :
Заявленими та не змінюваними вимогами позивач просить суд ухвалити рішення, яким скасувати держану реєстрацію права власності на земельні ділянки відповідачів у зв`язку із тим, що їх наявність перешкоджають реалізації прав позивача.
У судовому засіданні позивач та її представники вимоги підтримали і просили суд повністю задовольнити.
Інші учасники справи були належним чином та завчасно повідомленими про існування даного спору і проведення у ньому засідання однак не з`явились і причин своєї неявки не повідомили у зв`язку із чим розгляд справи вирішено проводити у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.
Суд наголошує, що провадження у справі відкривалось Корольовським районним судом м. Житомира ухвалою від 17 вересня 2019 року за правилами загального позовного провадження.
5 квітня 2021 року таким судом вирішено передати матеріали справи за виключною підсудністю до Житомирського районного суду Житомирської області.
Проаналізував наявні у справі докази, а інших позивач не надавав, як і не клопотав перед судом про витребування та/або забезпечення інших, встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідно ним правовідносини.
Позивачка є громадянкою України, отримувала код платника податків, має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 та при зверненні до суду сплатила судовий збір.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивач ОСОБА_5 .
Нотаріусом відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька на земельну ділянку 0,15 га, яка, як зазначено у відповідному рішенні, межує із ділянкою за адресою АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю зареєстрованих прав на неї за спадкодавцем.
24 червня 2016 року рішенням суду за ОСОБА_5 за набувальною давністю визнано право власності на згадувану земельну ділянку.
27 листопада 2018 року рішенням суду усунуто перешкоди ОСОБА_5 у володінні та користуванні зазначеною раніше земельною ділянкою, шляхом визнання недійсними технічних документацій на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 1822082000:07:000:0140 та 1822082000:07:000:0139.
30 січня 2019 року державним реєстратором відмовлено позивачеві у державній реєстрації прав власності на успадковувану земельну ділянку у зв`язку із наявністю зареєстрованих прав інших громадян на земельні ділянки, які накладаються на дане майно.
Начальник головного управління держгеокадастру повідомив наступне. Земельна ділянка із кадастровим номером 1822082000:07:000:0140 здійснено її поділ 3.11.2020 року і вона перенесена до архівного шару. Відомості про земельні ділянки за кадастровими номерами 1822082000:07:000:0140 та 1822082000:07:000:0139 в державному земельному кадастрі відсутні. Права власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1822082000:07:000:0139 площею 0,10 га для садівництва зареєстровані 13 серпня 2013 року за ОСОБА_3 . Відомості про документ на підставі якого виникло право власності не згадується.
Проаналізував фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Суд вважає, що у заявленому обсязі вимоги задоволеними бути не можуть, оскільки не зазначено, яке саме та чиє рішення про державну реєстрацію прав власності слід скасовувати. Не надано на дослідження суду взагалі та в тому числі і актуальна станом на день розгляду справи інформація з реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо існування взагалі таких прав, які просить скасувати позивач.
Крім цього, суд вважає, що позивачем не доведено накладення на успадковувану земельну ділянку земельних ділянок відповідачів. З даного приводу не надано жодного належного доказу. Так само не надано відомостей про те, що накладка має місце реально, а не лише віртуально за кадастровою картою. Останнє має місце в реєстре глобально. Відомості державного реєстратора та інших осіб з приводу наявності накладення, без висновку, наприклад, судового експерта, є припущеннями і не можуть бути покладені судом в основу судового рішення, а тому не приймаються до уваги при вирішенні заявлених вимог.
Суд наголошує, що дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду даних справ, визначено наступне. Так, розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Результати вирішення спору не дають підстав для подальшого розподілу судових витрат позивача. Витрати відповідачів не декларувались. Дані правовідносини врегульовані положеннями ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Відмовити у задоволенні позову.
Повне рішення виготовлене 29 вересня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Євген Татуйко
