справа 296/8061/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Татуйка Є.О., за участю секретаря Петровської Ю.Р., розглянув заяву про забезпечення позову у справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Житомирської міської ради про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання права власності в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В :
В провадження Житомирського районного суду Житомирської надійшла вказана заява про забезпечення позову.
Такою заявою представник позивача просить суд ухвалити рішення про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 182202000:07:000:0139, власником якої є відповідач ОСОБА_3 та загальною площею 0,1144 га з кадастровим номером 182202000:07:000:0139, власником якої є відповідач ОСОБА_4 , заборонивши вчиняти будь-які дії щодо таких земельних ділянок до остаточного вирішення спору в суді.
В обґрунтування заяви зазначає, що існує загроза відчуження відповідачами таких земельних ділянок, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Проаналізувавши направлену заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову з огляду на наступне.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" зазначив, що "розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам" (пункт 4).
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Проаналізувавши зміст заяви, поданої представником позивача, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки останнім не доведено суду той факт, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Не довів, що вжиття заходів забезпечення позову саме таким шляхом, який зазначено в заяві, не порушить прав, свобод та інтересів будь-яких інших осіб, які не є сторонами у справі.
Представником позивача не наведено підстав нагальності вжиття зазначених заходів забезпечення позову, а також підстав, які свідчили б про реальну загрозу відчуження відповідачами вказаних земельних ділянок.
Так, про порушення прав стало відомо в 2016 році. Даний позов скеровано до суду в серпні 2019 року і лише після визначення підсудності за Житомирським районним судом Житомирської області в 2021 році заявлено про вжиття заходів забезпечення позову. Справа в Житомирському районному суді Житомирської області слухається, в переважній більшості випадків, протягом трьох місяців. Такий перебіг подій та фактичні обставини справи, суд вважає, не свідчить про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову як загалом, так і їх нагальність безпосередньо.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 153 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Повний текс ухвали складено 10 серпня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Суддя Є.О. Татуйко
