УХВАЛА
21 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/12764/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Студенець В.І., Губенко Н.М.
за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,
представників учасників справи:
прокурора: Кузнецова Ю.В.,
від позивача-1: не з`явився,
від позивача-2: не з`явився,
від відповідача: Крилов А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Сівакова В.В.
від 26.11.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А., Руденко М.А.
від 26.04.2021
за позовом Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 1.Комунального підприємства «Дитяча лікарня імені В.Й. Башека» Житомирської міської ради, 2. Житомирської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонік Лаб»
про визнання недійсним договору поставки №32 від 29.05.2020 у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість та стягнення 96 708,17 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2020 року Керівник Житомирської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Дитяча лікарня імені В.Й. Башека» Житомирської міської ради (далі - Позивач-1) та Житомирської міської ради (далі - Позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонік Лаб» (далі - Відповідач) про визнання недійсним договору поставки №32 від 29.05.2020 (далі - Договір) у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість та стягнення 96 708,17 грн.
2. Позов обґрунтований тим, що включення до вартості закуповуваного медичного обладнання податку на додану вартість у розмірі 96 708,17 грн. та подальша його сплата постачальнику не відповідає вимогам пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020, що за доводами Прокурора є підставою для визнання Договору недійсним в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість та стягнення безпідставно отриманих Відповідачем коштів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі №910/12764/20 в задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Судові рішення першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що Договір укладено сторонами на підставі та у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020 визначено, що операції з постачання товарів медичного призначення звільняються від оподаткування на додану вартість, лише за умови наявності декларації про відповідність та нанесення на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в матеріалах справи відсутні декларації відповідності технічним регламентам або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію на поставлений Відповідачем товар до вартості якого було включено ПДВ згідно відповідних видаткових накладних, тому Відповідачем було правомірно включено суму ПДВ до вартості такого товару. З огляду на відсутність підстав для визнання Договору недійсним, суди відмовили в позові у цій частині, а також відмовили у задоволенні похідної вимоги про стягнення суми ПДВ .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
5. Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі №910/12764/20 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
6. Касаційна скарга мотивована відсутністю висновку Верховного Суду у питаннях застосування норм права у подібних правовідносинах щодо однакового застосування статей 203 та 215 ЦК України, статті 189 ГК України при визнанні договорів недійсними в частині включення ПДВ з урахуванням обставин, що пов`язані з наданням пільг з ПДВ при операціях з ввезення та/або постачання товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню пандемії коронавірусної хвороби у контексті того, чи є ПДВ складовою ціни (істотною умовою договору), "автономність" такої частини договору у правочинах, предмети яких звільняються від оподаткування ПДВ, та пункту 71 підрозділу 2 розділу XX ПК України, яким встановлено режим звільнення від оподаткування ПДВ, який застосовується на усіх етапах постачання товарів, включених до Переліку №224, незалежно від статусу покупця таких товарів чи форми його власності.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Суд виходить з того, що відповідно до пункту 4 частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
8. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (пункт 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
9. Під час розгляду даної справи Судом виявлено, що в ухвалених рішеннях Верховного Суду у подібних правовідносинах викладені протилежні правові позиції під час вирішення тотожних спорів.
10. У справі № 916/2478/20 Верховний Суд зазначив, що ПДВ не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку. Враховуючи, що постачальник отриману від покупця суму ПДВ до бюджету не сплатив, так як товар звільнено від оподаткування на підставі пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Верховний Суд прийшов до висновку щодо незаконності умов договору поставки в частині включення суми ПДВ до вартості поставленого товару та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасних висновків, що спірні кошти набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано згідно з положеннями статті 1212 ЦК України як безпідставно набуте майно.
11. Протилежні правові висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 08.04.2021 року у справі №922/2439/20, в якій Верховний Суд зазначив, що оскільки пункт договору в частині включення в оплату податку на додану вартість містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору, то оспорюваний договір не може бути визнаний недійсним в цій частині та враховуючи, що суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та дійшли передчасних висновків про недійсність пункту договору в частині включення суми ПДВ до ціни договору Верховний Суд направив вказану справу на новий розгляд.
12. Суд зазначає, що Господарським кодексом України в статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору. Зокрема, за її приписами зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
13. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
14. Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Тому сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.
15. Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
16. Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.
17. За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем /замовником послуг/.
19. Сторони договору хоч і погодили, що у ціну розрахункової одиниці вартості товару включено оплату ПДВ, проте, Законом України від 30.03.2020 № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, доповнено підрозділ 2 розділу ХХ ПК України пунктом 71, згідно з яким тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020.
20. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ.
21. Суд зазначає, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.
22. Таким чином, Відповідач як одна із сторін зобов`язання набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 ЦК України.
23. Отже, враховуючи, що постачальник отриману від покупця суму ПДВ до бюджету не сплатив, так як поставлений товар звільнено від оподаткування ПДВ, то постачальник збагатився за рахунок покупця на суму сплаченого останнім розміру ПДВ поза підставою, передбаченою законом.
24. Враховуючи все вищевикладене та те, що в ухвалених рішеннях Верховного Суду викладені протилежні правові позиції під час вирішення тотожних спорів, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики, з огляду на те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, Верховний Суд вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 08.04.2021 року у справі №922/2439/20.
25. Відповідно до частини 2 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
26. За таких обставин, Суд вважає за необхідне передати справу 910/12764/20 на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.
Керуючись частиною 2 статті 302, статтею 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Справу №910/12764/20 Господарського суду міста Києва разом із касаційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 та доданими до неї документами передати на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді В. Студенець
Н. Губенко
