УХВАЛА
16 червня 2021 року
м. Київ
Справа №910/12764/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.
розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Сівакова В.В.
від 26.11.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А., Руденко М.А.
від 26.04.2021
за позовом 1. Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Дитяча лікарня імені В.Й. Башека" Житомирської міської ради, 2. Житомирської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонікс Лаб"
про визнання недійсним договору поставки №32 від 29.05.2020 у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість та стягнення 96 708,17 грн,
ВСТАНОВИВ:
26 травня 2021 року Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури (далі - Скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021, з викладеним у ній клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Суд, розглянувши зазначені Скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження, зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримав 06 травня 2021 року. На підтвердження надав копію першої сторінки оскаржуваної постанови з вхідним №14804-21 від 06.05.2021.
Проте такі посилання суперечать приписам статті 288 ГПК України, оскільки учасник справи має право на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, а не з дня його реєстрації у внутрішньо-обліковій документації юридичної особи.
Такими доказами можуть бути, зокрема, поштовий конверт з трек-номером, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла Скаржнику.
У зв`язку з тим, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Верховного Суду, у Суду відсутня можливість у встановлений законом строк перевірити наявність у матеріалах справи документів, що підтверджують дату вручення судового рішення.
Отже, Верховний Суд визнає підстави пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в касаційній скарзі, неповажними.
Крім того, перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 290 ГПК України.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання визнання договорів недійсними в частині включення ПДВ з урахуванням обставин, що пов`язані з наданням пільг з оподаткування при закупівлі медичних товарів та обладнання у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження Скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватися, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати в чому полягає непогодження із ним.
Проте Скаржник чітко не зазначив норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу. Скаржнику необхідно усунути недоліки поданої ним касаційної скарги та чітко зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати. Крім того, Скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження, надавши докази на підтвердження таких підстав.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Визнати неповажними підстави поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, наведені Заступником керівника Житомирської обласної прокуратури у касаційній скарзі.
2. Касаційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі №910/12764/20 залишити без руху.
3. Надати Заступнику керівника Житомирської обласної прокуратури строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз`яснити, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо наведення інших обґрунтованих підстав для поновлення строку є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
5. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційну скаргу буде повернуто Скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
О. Кролевець
