ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
26.11.2020Справа № 910/12764/20
За позовом Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі
1. Комунального підприємства «Дитяча лікарня імені В.Й. Башека»
Житомирської міської ради
2. Житомирської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонікс Лаб»
про визнання недійсним договору поставки № 32 від 29.05.2020 в частині
включення до договірної ціни податку на додатну вартість та
стягнення 96.708,17 грн
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Кимлик Ю.В.
за участю представників сторін
від прокуратури Жовтун Н.Б., посвідчення № 050563 від 10.08.2019
від позивача-1 не з`явився
від позивача-2 не з`явився
від відповідача Крилов А.В., ордер серії КС № 719637 від 17.09.2020
СУТЬ СПОРУ:
25.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Дитяча лікарня імені В.Й. Башека» Житомирської міської ради (позивач-1) та Житомирської міської ради (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонікс Лаб» про визнання недійсним договору поставки № 32 від 29.05.2020, укладеного між Комунальним підприємством «Дитяча лікарня імені В.Й. Башека» Житомирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біонікс Лаб» в частині включення до договірної ціни податку на додатну вартість та стягнення 96.708,17 грн.
Свої вимоги прокуратура обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між позивачем-1 та відповідачем договору поставки № 32 від 29.05.2020, відповідачу було перераховано 1.492.131,75 грн, з яких 96.708,17 грн податок на додану вартість. Постановою Кабінету міністрів України № 224 від 20.03.2020 затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до якого певні медичні товари звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезенням на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Оскільки товар, який було поставлено відповідачем відповідно до специфікації № 1 до договору № 32 від 29.05.2020 входить до затвердженого КМУ переліку, відповідачем було безпідставно включено до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 96.708,17 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/12764/20; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.09.2020.
Даною ухвалою зобов`язано відповіда протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.09.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105473237144 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04071, м. Київ, пров. Ярославський, 7/9, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 27.08.2020 є місцезнаходженням відповідача.
Відповідач ухвалу суду від 01.09.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 07.09.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105473237144, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 22.09.2020 включно.
17.09.2020 відповідачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 18.09.2020 ознайомився з матеріалами справи що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.
21.09.2020 відповідачем до суду подано заяву, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про продовження відповідачу процесуального строку для надання відзиву на позов.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12764/20 від 22.09.2020 продовжено відповідачу встановлений судом процесуальний строк на подання відзиву на позов до 02.10.2020 включно.
23.09.2020 на електрону пошту суду від Житомирської міської ради (без ЕЦП) надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання у справі № 910/12764/20 без участі представника позивача-2.
23.09.2020 на електрону пошту суду від позивача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача-1.
В підготовчому засіданні 24.09.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.10.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12764/20 від 24.09.2020 клопотання Житомирської міської ради про проведення підготовчого засідання у справі № 910/12764/20 без участі представника позивача-2 повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
01.10.2020 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що відповідно до примітки 3 постанови КМУ № 244 від 20.03.2020 до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути: подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам; або подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів. Відповідач зазначає, що декларації подано на інший товар ніж поставлений згідно видаткових накладних № 337 від 02.06.2020 та № 409 від 22.07.2020. В матеріалах справи відсутні декларації відповідності технічним регламентам або повідомлення Міністерства охорони здоров`я на товар, поставлений по видатковій накладній № 355 від 10.06.2020, а тому відповідачем було правомірно включано суму ПДВ до вартості товару. Окремо зазначає, що не включення суми ПДВ до вартості товару є пільгою від держави, яку платник податку має право застосувати або ні. Відповідач, підписуючи договір з КП «Дитяча лікарня імені В.И. Башека», зазначив в договорі та специфікації до договору ціни, в тому числі, з ПДВ. Оплата товару була проведена КП «Дитяча лікарня імені В.И. Башека» добровільно, відповідно, якщо враховувати позицію позивача, порушення було вчинено КП «Дитяча лікарня імені В.Й. Башека», а не відповідачем. Відповідно, відповідач не може нести відповідальність за сплату коштів, що призвело до втрат бюджету третіми особами.
13.10.2020 на електрону пошту суду від позивача-1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач-1 не погоджується з доводами відповідача. Зазначає, що з положень Технічного регламенту щодо медичних виробів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 753 від 02.10.2013 та ст. 25 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» вбачається, що обов`язок здійснення процедур оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, отримання та надання документу про відповідність покладається на виробника відповідного медичного виробу, або його імпортера чи розповсюджувача. Крім того, пунктом 3.5. договору поставки № 32 від 29.05.2020 встановлено, що саме постачальник гарантує якість товару, що постачається покупцю за договором, який за своєю якістю повинен відповідати вимогам відповідних технічних регламентів. Враховуючи наведене, а також ту обставину, що відповідність товару технічним регламентам підтверджується відповідними сертифікатами та деклараціями, відповідальність за їх представлення та надання покупцю покладається лише і тільки на постачальника цього товару. Отже, у тому разі, якщо належні декларації відповідності не були б надані КП «Дитяча лікарня імені В.Й. Башека», це вказувало б про неналежне виконання зобов`язань за договором № 32 від 29.05.2020 саме ТОВ «Біонікс Лаб». Спростовує доводи відзиву відповідача також фактична наявність у покупця декларацій відповідності на закуповувані товари, копії яких долучені до позовної заяви прокурора, що інакше ніж шляхом їх надання відповідачем отримані комунальним підприємством бути не могли.
15.10.2020 прокуратурою до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що положеннями ст. 268 Господарського кодексу України та умовами п. 3.5 договору № 32 від 29.05.2020 передбачено обов`язок саме відповідача підтвердити відповідність якості поставленої продукції вимогам технічних регламентів та надати підтверджуючу документацію. Твердження відповідача про те, що до позовної заяви долучено декларації відповідності на товар з іншими номерами (моделями) ніж були ним поставлені, або про відсутність таких декларацій на деякі товари, свідчать лише про неналежне виконання ним обов`язків, передбачених умовами договору, та не спростовує доводів прокурора, про те, що поставлене обладнання віднесено до товарів, звільнених від оподаткування податком на додану вартість. Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для покладення на нього відповідальності за дії позивача, яким добровільно сплачено ціну товару, зазначену у договорі, до якою включено ПДВ, зазначає, що позовна вимога в цій частині обґрунтована положеннями ст. 1212 ЦК України, тому визнання судом правочину недійсним в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість матиме своїм наслідком зменшення ціни договору, у зв`язку з чим безпідставно сплачені відповідачу бюджетні кошти у сумі 96.708,17 грн підлягають стягненню на користь позивача.
В підготовчому засіданні 15.09.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.11.2020; встановлено відповідачу строк до початку розгляду справи по суті надати заперечення на відповіді на відзив.
16.10.2020 відповідачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 16.10.2020 ознайомився з матеріалами справи що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.
19.10.2020 від позивача-1 до суду надійшла відповідь на відзив, зміст якої є тотожнім відповіді на відзив, що раніше подана позивачем-1 на електрону пошту суду.
Прокуратура в судовому засіданні 12.11.2020 позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач в судовому засіданні 12.11.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
В судовому засіданні 12.11.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.11.2020.
Позивач-1 та позивач-2 в судове засідання 26.11.2020 не з`явились. Позивачі належним чином повідомленні про дату та час слухання справи, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями № 0105476319915 та № 0105476319923 про вручення ухвали від 12.11.2020.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників позивачів.
В судовому засіданні 26.11.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
29.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біонікс Лаб» (постачальник, відповідач) та Комунальним підприємством «Дитяча лікарня імені В.Й. Башека» Житомирської міської ради (покупець, позивач-1) укладено договір поставки № 32 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця обладнання (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його сплату.
Спір виник в зв`язку з тим, що на думку прокуратури укладений договір відступлення підлягає визнанню недійсним.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Згідно з п.п. 10.1, 10.2 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк дії цього договору закінчується 31.12.2020, але в будь-якому випадку після повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
Згідно з п. 1.2 договору найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю та кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються у специфікаціях, які після їх підписання обома сторонами становитимуть невід`ємною частину цього договору.
Відповідно до специфікації № 1 до договору предметом поставки є
1. бокс ультрафіолетовий для стерильних робіт DNA/RNA, UVC/T-M-AR (UVC/T-M- AR, DNA/RNA UV-cleaner box) у кількості 1 шт. за ціною 88.114,50 грн (тут і далі ціна наводиться з ПДВ),
2. мікробіологічно безпечний кабінет в комплекті з основою для BIO II Advance 4 (BIO II Advance 4 Microbiological safety cabinet BIO III Advance 4) в 1 компл. за ціною 285.200 грн,
3. комплект дозаторів Research Plus - Pack, варіант 2: дозатори - 3 шт. (об`ємом 2-20 мкл, 20-200 мкл, 100-1000 мкл), наконечники 3 паков (96 шт/паков) в 2 наборах за ціною 31.968,75 грн кожен (ціна за два нобори 63.937,50 грн),
4. дозатор одноканальних Research Plus змінного об`єму 0,1-0,25 мкл у комплекті з наконечниками (96 шт. в штативі) в кількості 2 шт. за ціною 10.656,25 грн кожна (ціна за два дозатори 21.312,50 грн),
5. тримач Pipette carousel 2 для шести автоматичних дозаторів у кількості 2 шт. за ціною 8.700,00 грн. кожна (ціна за 2 шт. 17.400,00 грн),
6. персональний вортекс (V-l plus, Personal Vortex V-l plus) у кількості 1 шт. за ціною 7.245,00 грн,
7. мішалка магнітна у кількості 1 шт. за ціною 7.400,00 грн,
8. центрифуга лабораторної Minispin у кількості 1 шт. за ціною 44.950 грн,
9. аспіратор с сосудом-ловушкой FTA- 1 у кількості 1 шт. за ціною 11.625,00 грн,
10. міні-центрифуга високошвидкісна (1000-12000 об/хв) в комплекті з ротором 12x1,5 (MicroSpin 12 high-speed mini -centrifuge) в кількості 1 шт. за ціною 31.000 грн,
11. міні-центрифуга лабораторної Vortex Microspin FV-2400 у кількості 2 шт. за ціною 8.215,00 грн кожна (ціна за 2 шт. 16.340,00 грн),
12. система отримання чистої води Crystal EX Pure для неорганічних лабораторних методів (клас II) (Crystal EX Pure Water for general laboratory applications andinorganic analytical methods (Grade II)) у кількості 1 шт. за ціною 67.310 грн,
13. термостат типу Драй-Блок з блоком А-103 (TDB-120, Dry-block Thermostat with block built-in A-103 TDB-120) у кількості 1 шт. за ціною 19.282,00 грн,
14. система для ПЛР у реальному часі CFX96™ (Real Time PCR Detection) (включає термоциклер С1000™ з оптичним реакційним модулем CFX96™, програму SFX Manager, з`єднувальні кабелі, кабель живлення, інструкції, ноутбук, джерело безперебійного живлення, миша, русифікатор CFX, включає 1 ключ активації російськомовного меню) в кількості 1 шт. за ціною 810.925,23 грн. Всього на суму 1.492.131,75 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 2 специфікації до договору поставка товару за цією специфікацією здійснюється протягом 7 робочих днів з дати отримання постачальником заявки від покупця.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з п. 5.3 договору датою поставки (момент фактичного отримання) товару є дата приймання товару у місці поставки, що засвідчується підписом уповноваженої особи покупця на видатковій накладній від постачальника. Передача товару здійснюється на підставі довіреності та підтверджується підписанням сторонами видаткових накладних (п. 6.1 договору).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач передав, а позивач-1 прийняв товар загальною вартістю 1.492.131,75 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками обох сторін:
№ 324 від 29.05.2020 на суму 810,925,23 грн,
№ 336 від 02.06.2020 на суму 16.430,00 грн,
№ 337 від 02.06.2020 на суму 392.596,50 грн,
№ 355 від 10.06.2020 на суму 214.910,02 грн,
№ 368 від 16.06.2020 на суму 31.100,00 грн,
№ 409 від 22.07.2020 на суму 26.170,00 грн.
Відповідно до п. 1. специфікації до договору визначено наступні умови оплати
1.1. 30% (тридцять) від загальної суми цієї специфікації виконується попередня оплата на розрахунковий рахунок постачальника в період 3-х банківських днів з дати підписання договору сторонами згідно рахунків на оплату.
1.2. 70% (сімдесят) від загальної суми цієї специфікації виконується оплата за поставлений товар на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 (семи) банківських днів після отримання товару покупцем згідно цієї специфікації та підписання оригіналів видаткових накладних.
Позивач-1 повністю розрахувався за поставлений йому відповідачем товар вартістю 1.492.131,75 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями
№ 7 від 29.05.2020 в сумі 810.925,23 грн (в призначенні платежу вказано без ПДВ),
№ 8 від 03.06.2020 в сумі 392.596,50 грн (в призначенні платежу вказано в тому числі ПДВ 56.511,50 грн),
№ 9 від 03.06.2020 в сумі 16.430,00 грн (в призначенні платежу вказано без ПДВ),
№ 10 від 10.06.2020 в сумі 214.910,02 грн (в призначенні платежу вказано в тому числі ПДВ 35.818,34 грн),
№ 11 від 17.06.2020 в сумі 31.100,00 грн (в призначенні платежу вказано без ПДВ),
№ 18 від 24.07.2020 в сумі 26.170,00 грн (в призначенні платежу вказано в тому числі ПДВ 4.361,67 грн).
Відповідно до преамбули договору № 32 від 29.05.2020, останній укладено сторонами на підставі та у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.
Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.
Відповідно до примітки 3 постанови Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі - постанова КМУ № 224 від 20.03.2020) для віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:
подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 754 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 755 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст. 2216);
або подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.
Отже постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 визначено, що лише за умови наявності декларації про відповідність та нанесення на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів операції з постачання товарів медичного призначення звільняються від оподаткування на додану вартість.
Відповідно до п.п. 1, 2 Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1184 від 30.12.2015 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення» знак відповідності технічним регламентам наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг.
Відповідно до п. 31 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 753 від 02.10.2013, будь-який виробник, який під власним іменем вводить медичні вироби в обіг, згідно з процедурами, зазначеними у пунктах 18 і 19 цього Технічного регламенту, а також будь-яка інша фізична особа - підприємець або юридична особа, яка провадить діяльність, зазначену в пунктах 27-30 цього Технічного регламенту, зобов`язана повідомити Держлікслужбі щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів.
Якщо виробник, який під власним іменем вводить в обіг медичні вироби, зазначені в абзаці першому цього пункту, не є резидентом України, він зобов`язаний призначити одного уповноваженого представника, відповідального за введення в обіг цих виробів на ринку України. Такий представник зобов`язаний повідомити Держлікслужбі щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів.
Відповідно до п. 23 Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 02.10.2013, виробник, який під своїм найменуванням вводить в обіг вироби, повідомляє Держлікслужбі:
своє місцезнаходження;
відомості про реагенти, реагентні продукти, калібратори, контрольні матеріали та про будь-які істотні зміни, включаючи припинення введення в обіг;
щодо виробів, зазначених у додатку 2, та виробів для самоконтролю - дані, що необхідні для ідентифікації таких виробів, аналітичні та в разі потреби діагностичні параметри відповідно до пункту 3 додатка 1, результати оцінки характеристик згідно з додатком 8, інформацію про видані сертифікати та про будь-які істотні зміни, включаючи припинення введення в обіг.
У разі коли виробник, який вводить в обіг вироби під своїм найменуванням, не є резидентом України, інформація подається Держлікслужбі уповноваженим представником, якого він призначає.
Держлікслужба на підставі отриманої від виробників або їх уповноважених представників інформації забезпечує ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг.
Тобто, декларація про відповідність, в якій не зазначено про відповідність об`єкта декларації одному з наступних технічних регламентів - Технічному регламенті щодо медичних виробів, Технічному регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, не є декларацією про відповідність в розумінні положень примітки 3 до постанови Кабінету Міністрів України № 244 від 20.03.2020, наявність якої є підставою для звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Посилання прокуратури та позивача-1 на те, що саме на відповідача покладено обов`язок поставити товар який відповідає технічним регламентам та надати підтверджуючу документацію не приймається судом до уваги, з огляду на наступне
Відповідно до п 9 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 753 від 02.10.2013, введення в обіг та/або в експлуатацію медичних виробів дозволяється тільки в разі, коли вони повністю відповідають вимогам цього Технічного регламенту, за умови належного постачання, встановлення, технічного обслуговування та застосування їх за призначенням.
Пунктами 15-19 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 753 від 02.10.2013, передбачене проведення виробником процедур оцінки відповідності медичного виробу, за результатами яких складаються декларації відповідності або видаються сертифікати про перевірку.
Відповідач не є виробником товару, а є його постачальником, тоді як саме на виробника покладений обов`язок проведення певної процедури для введення в обіг медичних виробів.
Відповідно до видаткової накладної № 409 від 22.07.2020 позивачу-1 було поставлено високошвидкісну магнітну машину MMS-3000, Magnetic stimer, (PTFE coated) 6х25 mm Stand/MMS-3000.
Відповідно до видаткової накладної № 337 від 02.06.2020 позивачу-1 було поставлено мікробіологічно безпечний кабінет в комплекті з основою для BIO II Advance 4 (BIO II Advance 4 Microbiological safety cabinet BIO II Advance 4).
Відповідно до видаткової накладної № 355 від 10.06.2020 позивачу-1 було поставлено наступний товар:
Комплект дозаторів Research Plus - Pack, варіант 2: дозатори - 3 шт. (об`єм 2-20 мкл, 20-200 мкл, 100-1000 мкл), наконечники - 3 паков (96 шт/паков);
Дозатор одноканальний Research Plus змінного об`єму 0,1-2,5 мкл. у комплекті з наконечниками (96 шт. в штативі);
Тримач Pipette carousel 2 для шести автоматичних дозаторів, пластик;
Центрифуга лабораторна MiniSpin в комплекті з ротором;
Систему отримання чистої води Crystal EX Pure для неорганічних лабораторних методів (клас II) (Crystal EX Pure Water for general laboratory applications andinorganic analytical methods (Crade II)).
В матеріалах справи відсутні декларації відповідності технічним регламентам або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію на товар, поставлений відповідачем за вказаними вище накладними, відповідно відповідачем було правомірно включено суму ПДВ до вартості даного товару.
У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.
Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Так, частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Прокурор не надав до суду доказів, які б підтверджували той факт, що умови договору суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину; не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
Суд приходить до висновку, що прокуратурою не доведено суду належними засобами доказування, що договір поставки № 32 від 29.05.2020 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість суперечить закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги прокуратури про стягнення з відповідача 96.708,17 грн суд відзначає, що така вимога є похідною від первісної вимоги про визнання частково недійним договору, і відмова у задоволенні первісної вимоги унеможливлює задоволення похідної вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується прокуратури, яка мала довести обставини на підставі яких вона звернулася до суду з позовними вимогами.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Дитяча лікарня імені В.Й. Башека» Житомирської міської ради та Житомирської міської ради необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на прокуратуру.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 10.12.2020.
Суддя В.В.Сівакова
