Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 607/14493/19
провадження № 61-19326св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Тернопільський радіозавод «Оріон»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон», ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду
від 23 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Костіва О. З.,
Парандюк Т. С., Щавурської Н. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» (далі - АТ «ТРЗ «Оріон»), в якому просила стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 144 390,16 грн.
Позовну заяву мотивувала тим, що 17 травня 2016 року між нею та АТ «ТРЗ «Оріон» укладений строковий трудовий договір про виконання нею посадових обов`язків корпоративного секретаря цього товариства.
23 квітня 2019 року її звільнено з посади корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон» за власним бажанням. При звільненні не виплачена нарахована заробітна плата за період з січня 2018 року по березень 2019 року у розмірі 144 390,16 грн.
Згідно з Положенням про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон», посадовий оклад голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» становив 5 середніх заробітних плат працівників товариства, а заробітна плата корпоративного секретаря - 0,55 посадового окладу голови правління.
Надбавка за високі досягнення у праці корпоративному секретарю встановлювалася у розмірі 50 % від посадового окладу згідно з пунктом 4 Положення про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам, яке є додатком до Колективного договору АТ «ТРЗ «Оріон».
Позивач вказувала, що право на отримання обов`язкової надбавки до посадового окладу у зв`язку з допуском її до державної таємниці вона має відповідно до списку працівників, яким згідно із Законом України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу
з 01 квітня 2016 року. Їй встановлена надбавка у розмірі 15 %, яка відображена у відповідних розрахункових листах.
Положенням про виплату винагороди за вислугу років працівників АТ «ТРЗ «Оріон» передбачено право на отримання винагороди за вислугу років.
Згідно з розрахунковим листом за березень 2019 року відповідач заборгував їй заробітну плату у розмірі 144 390,16 грн. Однак у квітні АТ «ТРЗ «Оріон» в односторонньому порядку нараховану їй заробітну плату разом із додатковими виплатами і надбавками, що входять до структури заробітної плати, зменшив до 40 399,87 грн.
Посилаючись на те, що зменшення суми виплати її заробітної плати є безпідставним, порушує трудове законодавство, ОСОБА_1 просила суд стягнути з АТ «ТРЗ «Оріон» на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 144 390,16 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 26 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до АТ «ТРЗ «Оріон» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати задоволено частково.
Стягнуто з АТ «ТРЗ «Оріон» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 120 479,79 грн.
Стягнуто з АТ «ТРЗ «Оріон» на користь держави 1 204,79 грн судового збору.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги у частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 120 479,79 грн, суд першої інстанції встановив, що на момент звільнення ОСОБА_1 заборгованість із нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати станом на квітень
2019 року склала 135 418,07 грн (з цієї суми відраховані податки, збори та обов`язкові платежі). У квітні 2019 року проведено перевірку нарахування окладів голови правління та посадових осіб товариства, за підсумками якої скасовано нарахування одноразової допомоги за вислугу років та нарахування надбавки, передбаченої Законом України «Про державну таємницю», що стало підставою для зменшення розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивача та її сторнування.
Спростовуючи доводи відповідача про те, що в цьому випадку мало місце не зміна чинних умов оплати праці в бік погіршення, а було здійснено перерахунок (виправлено помилку в нарахуванні) заробітної плати голови правління та перерахунок посадового окладу позивача, оскільки при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_1 допущені помилки, суд першої інстанції послався на положення частини четвертої статті 97 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), статті 22 Закону України «Про оплату праці» та вказав, що власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа - роботодавець не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Зміна зазначених істотних умов праці може відбуватися виключно у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці. Якщо ж змін в організації виробництва і праці немає, власник не вправі односторонньо змінювати істотні умови праці. При цьому зміни в організації виробництва і праці носять не персоніфікований характер та не можуть стосуватися конкретного працівника.
Крім того, пославшись на положення статті 127 КЗпП України, пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд першої інстанції дійшов висновку про те, що мали місце саме рахункові помилки при нарахуванні заробітної плати позивачу, однак належних та допустимих доказів на підтвердження таких доводів суду надано не було.
Крім того, суд першої інстанції вказав, що на час проведення нарахувань сум заробітної плати ОСОБА_1 , вона мала доступ до державної таємниці, про що свідчить лист Управління Служби безпеки України в Тернопільській області, наданий 02 грудня 2019 року. Також вважав чинними Положення про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон» та Положення про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам, оскільки протилежного у судовому засіданні не встановлено, а отже розрахунок належних до виплати позивачу сум здійснено відповідно до норм Закону.
Суд вважає передчасними посилання представника АТ «ТРЗ «Оріон» на можливі зловживання колишнього керівництва відповідача, що призвело до формування штучної заборгованості із заробітної плати та неможливості провести її виплату, оскільки обвинувального вироку суду щодо конкретних осіб не постановлено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року апеляційну скаргу АТ «ТРЗ «Оріон» задоволено частково, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2019 року скасовано.
Ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ «ТРЗ «Оріон» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 62 005,91 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з необхідності встановлення обґрунтованості та правомірності нарахування заробітної плати позивачу та подальших дій відповідача щодо її перерахунку.
При визначенні розміру посадового окладу позивача, суд апеляційної інстанції врахував пункт 3.3 Положення про оплату праці працівників АТ «ТРЗ «Оріон», що є додатком № 7 до Колективного договору підприємства, та пункт 10 укладеного з позивачем строкового договору про виконання посадових обов`язків корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон» від 17 травня
2016 року, згідно з яким за виконання посадових обов`язків, передбачених цим договором, працівнику виплачується заробітна плата у розмірі 0,55 посадового окладу голови правління з врахуванням фактично відпрацьованого часу та дійшов висновку, що на час проведення
ОСОБА_1 нарахувань посадового окладу за січень 2018 року - березень 2019 року застосовувались вказані вище строковий договір та Положення про оплату праці працівників АТ «ТРЗ «Оріон». При цьому розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 (без надбавок чи доплат) відповідає розрахункам заробітної плати голови правління АТ «ТРЗ «Оріон», які щоквартально затверджувалися рішеннями Наглядової ради підприємства, а посадовий оклад нараховувався позивачу з врахуванням фактично відпрацьованого часу.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що правильність визначення посадового окладу ОСОБА_1 свідчить про правильність нарахування інших виплат, які пов`язані із розміром посадового окладу (відпускні, матеріальна допомога, компенсація за невчасно виплачену заробітну плату тощо), тому нараховані позивачу за період з січня 2018 року по березень
2019 року такі виплати на суму 24 904,48 грн підлягають стягненню з відповідача.
Пославшись на положення строкового трудового договору, Колективного договору АТ «ТРЗ «Оріон», Положення про виплату винагороди за вислугу років працівників АТ «ТРЗ «Оріон», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що одноразова винагорода за вислугу років виплачується всім працівникам підприємства залежить від тарифної ставки, посадового окладу за фактично відпрацьований час з визначеними коефіцієнтами. Ця надбавка не залежить від результатів діяльності позивача, а взаємопов`язана із її стажем роботи в АТ «ТРЗ «Оріон», який становить 24 роки 09 місяців. З урахуванням того, що позивач до дисциплінарної відповідальності (за спірний період) не притягувалася, факт її виходу на роботу підтверджено табелями обліку робочого часу за січень 2018 року - лютий 2019 року, тому нарахування винагороди за вислугу років на загальну суму 26 932,00 грн є обґрунтованим.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої надбавки за високі досягнення у праці (інтенсивність), суд апеляційної інстанції виходив з того, що на працівника, який заслуговує на надбавку за високі досягнення в праці, керівник структурного підрозділу готує подання, яке погоджує з директором з напрямку та затверджується головою правління, згідно з вимогами Положення про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам, що є додатком № 9 до Колективного договору товариства. Оскільки з матеріалів справи не встановлено, що у АТ «ТРЗ «Оріон» готувалися, погоджувалися та затверджувалися подання про встановлення ОСОБА_1 персональної надбавки до посадового окладу за високі досягнення у праці, натомість у спірний період відповідач не проводив виробничої діяльності, що підтверджено наказами про припинення роботи у зв`язку з незавантаженістю виробництва, тому нарахування позивачу такої набавки у розмірі 50 % від посадового окладу за період з січня 2018 року по лютий 2019 року у сумі 44 282,65 грн є безпідставними.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині нарахування надбавки за роботу з державною таємницею, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач мала допуск до державної таємниці, їй встановлена надбавка
з 01 квітня 2016 року у розмірі 15 % згідно з вимогами Закону України «Про державну таємницю». Крім того, товариство не видавало наказів про нарахування позивачу вказаної надбавки та протягом 2017-2018 років підприємство не проводило жодної виробничої діяльності, пов`язаної з державною таємницею, тому апеляційний суд вважав, що нарахування надбавки за роботу з державною таємницею за 2018 рік у сумі 11 748,53 грн та за 2019 рік у сумі 2 441,91 грн здійснено без передбаченої статтею 30 Закону України «Про державну таємницю» правової підстави та стягненню не підлягає.
Дійшовши висновку про безпідставність нарахування позивачу надбавки за роботу з державною таємницею та надбавки за високі досягнення у праці, суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції неправильно засотував норми матеріального права, а саме частину четверту статті 97, статтю 127 КЗпП України, статтю 22 Закону України «Про оплату праці»,
а скасування цих надбавок було не погіршенням умов праці, встановлених ОСОБА_1 законодавством, трудовим договором та колективним договором, а приведенням заробітної плати у відповідність до умов трудового договору, колективного договору та норм чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 58 464,79 грн, ухвалити судове рішення про задоволення позову в цій частині.
У грудні 2020 року АТ «ТРЗ «Оріон» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року в частині задоволення позову про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 70 315,46 грн, ухвалити судове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно тлумачить положення статей 97, 116, 110 КЗпП України та статті 22 Закону України «Про оплату праці», що привело до їх неправильного застосування до спірних правовідносин. Оскільки з нарахованої їй заробітної плати роботодавець відрахував обов`язкові платежі до бюджету на час її звільнення, отже, на момент її звільнення погодився із сумою нарахованої їй заробітної плати. Заявник стверджувала, що відсутні висновки суду касаційної інстанції щодо зменшення чи скасування надбавок, премій та інших подібних виплат, коли вже працівник звільнений, а також стосовно непорушності саме нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Касаційна скарга АТ «ТРЗ «Оріон» мотивована тим, що суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку зібраним доказам, зокрема Положенню про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон», яке затверджено протоколом від 23 червня 2015 року № 19 та регулювало оплату праці, зокрема, корпоративного секретаря. Суд не врахував, що заробітна плата позивачу за трудовим договором нараховувалася відповідно до середньомісячної зі Звіту із праці, а не вказаного вище положення. Неправильне встановлення фактичних обставин справи призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
При цьому письмовий доказ - Положення про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон», затверджене протоколом засідання правління від 23 червня 2015 року № 19, - який взяв до уваги суд апеляційної інстанції, не відповідає вимогам статті 95 ЦПК України, оскільки позивач не надав належним чином завіреної копії чи його оригіналу. Оригінал вказаного положення відсутній на підприємстві, на що зверталася увага суду апеляційної інстанції.
Посилаючись на порушення норм процесуального права, заявник вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта від 08 вересня
2020 року, складеного за результатами проведеного економічного дослідження, чим порушив вимоги статті 367 ЦПК України та відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи з аналогічними позовними вимогами.
Не погоджуючись із задоволенням позову в частині стягнення винагороди за вислугу років, АТ «ТРЗ «Оріон» стверджує, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на ту обставину, що за період 2017-2018 роки не видавалися накази та розпорядження щодо їх встановлення. Таким чином, у бухгалтерії були відсутні підстави для її нарахування.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2021 року АТ «ТРЗ «Оріон» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , а постанову суду апеляційної інстанції в частині оскарження - без змін, як таку, що прийнята без порушень норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
13 січня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Коломієць Г. В. залишено без руху касаційну скаргу АТ «ТРЗ «Оріон», надано строк на усунення недоліків.
14 січня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 витребувано матеріали цивільної справи із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
02 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «ТРЗ «Оріон» витребувано матеріали цивільної справи із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 травня 2016 року між АТ «ТРЗ «Оріон» в особі голови Наглядової ради та ОСОБА_1 укладений строковий трудовий договір про виконання посадових обов`язків корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон», згідно з яким
ОСОБА_1 прийнята на роботу в АТ «ТРЗ «Оріон» на посаду корпоративного секретаря.
Згідно з пунктом 10 строкового трудового договору, за виконання обов`язків, передбачених цим строковим трудовим договором, працівнику виплачується заробітна плата у розмірі з коефіцієнтом 0,55 % до розрахункової суми, нарахованої голові правління без врахування персональних доплат і надбавок.
Перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем підтверджується записом у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 .
Відповідно до контракту, укладеного з головою правління АТ «ТРЗ «Оріон», від 18 червня 2015 року, Карпик Я. М. обраний на посаду голови правління
АТ «ТРЗ «Оріон» терміном на три роки, починаючи з 18 червня 2015 року. Пунктом 3.1 контракту передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівнику щомісяця виплачується заробітна плата за рахунок коштів публічного акціонерного товариства: а) посадовий оклад встановлюється у розмірі 5 середніх заробітних плат працівників товариства за попередній місяць; б) у разі прибуткової діяльності товариства та виконання товариством показників, передбачених додатком 1 до цього контракту і річним фінансовим планом товариства, розмір посадового окладу може бути збільшений за рішенням Наглядової ради товариства до
50 %; в) надбавка за інтенсивність праці та особливий характер роботи в розмірі 50 % посадового окладу; г) одноразові виплати за виконання окремих завдань на підставі пропозицій правління товариства, погоджених Наглядовою радою товариства.
Протоколом засідання правління АТ «ТРЗ «Оріон» від 23 червня 2016 року
№ 19 затверджено Положення про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон», згідно з пунктом 2.2 якого конкретна сума заробітної плати встановлюється у коефіцієнтах до розрахункової суми нарахованої голові правління (без врахування персональних доплат і надбавок). Зокрема, посадовий оклад корпоративного секретаря становить 0,55 посадового окладу голови правління, згідно зі строковим договором. У примітці до цього пункту положення зазначено, що для визначення посадового окладу голови правління приймається середня заробітна плата одного працюючого за минулий місяць в еквіваленті повної зайнятості.
Положенням про оплату праці працівників АТ «ТРЗ Оріон», що є додатком
№ 7 до Колективного договору, встановлено тарифні ставки (оклади), відрядні розцінки для робітників.
Положенням про виплату винагороди за вислугу років працівника
АТ «ТРЗ «Орінон» від 01 квітня 2015 року, що є додатком до Колективного договору № 22, встановлено надбавки за вислугу років, виплата якої проводиться пропорційно відпрацьованому часу у звітному періоді.
Положенням Про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам, чинним з 20 квітня 2016 року, що є додатком до Колективного договору № 9, встановлено надбавку за високі досягнення в праці за: застосування передових методів праці; використання досягнень науки і техніки у своїй професійній діяльності; подання пропозицій по удосконаленню якості та підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства; подання пропозицій по покращенню роботи підрозділу і підприємства; постійне підвищення свого кваліфікаційного рівня; суворе дотримання трудової і технологічної дисципліни (пункт № 2).
Пунктом 3 Положення про встановлення надбавок за високі досягнення праці керівникам і спеціалістам передбачено, що умовою виплати надбавки (доплати) є: відсутність порушення трудової та технологічної дисципліни; відсутність зауважень з боку керівництва підрозділу або підприємства до працівника.
Розмір надбавки керівнику або спеціалісту встановлюється із врахуванням його ділових та професійних якостей у розмірі до 50 % від посадового окладу (пункт 4 Положення про встановлення надбавок за високі досягнення праці керівникам і спеціалістам).
До списку працівників АТ «ТРЗ «Оріон», яким згідно із Законом України «Про державну таємницю» встановлено надбавку до посадового окладу,
з 01 квітня 2016 року внесено корпоративного секретаря ОСОБА_1 .
Надано розрахунки заробітної плати голови Правління АТ «ТРЗ «Оріон» за 2018 рік, затверджені Наглядовою радою.
За результатами засідання наглядової ради АТ «ТРЗ «Оріон» від 20 лютого 2019 року, головою правління заводу обрано Козіброду М. І., затверджено умови контракту, який укладатиметься з головою правління заводу, що підтверджується витягом з протоколу № 3.
17 квітня 2019 року головою правління АТ «ТРЗ «Оріон» видано наказ № 10 «Про створення комісії з перевірки порушень нарахувань заробітної плати».
Із записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , встановлено, що 23 квітня 2019 року позивач звільнена з посади корпоративного секретаря за власним бажанням, стаття 38 КЗпП України (наказ від 23 квітня 2019 року № 53).
Згідно з протоколом від 24 квітня 2019 року комісії з перевірки порушень нарахувань заробітної плати на порядку денному розглядалося про проведення перевірки нарахування заробітної плати за вислугу років за
2017-2018 роки; доплати за секретність посадовим особам АТ «ТРЗ «Оріон»; окладу голови правління Карпика Я. М. та посадових осіб.
За підсумками проведеної комісійної перевірки щодо підстав нарахування вищевказаних доплат (надбавок) 24 квітня 2019 року складено три акти.
Наказом голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» від 24 квітня 2019 року № 15 «Про скасування нарахованої винагороди за вислугу років» скасовано нарахування винагород за вислугу років за 2017-2018 роки. Підстава: акт від 24 квітня 2019 року № 1, складений за результатами проведення перевірки щодо нарахування винагороди за вислугу років за 2017-2018 роки.
Наказом голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» від 24 квітня 2019 року № 16 «Про скасування встановлених надбавок до посадових окладів» визнано таким, що втратив чинність, список працівників, яким згідно з Законом України «Про державну таємницю» встановлено надбавку до посадового окладу (постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414)
з 01 січня 2018 року; скасовано надбавки до посадових окладів, які нараховані за період з 01 січня 2018 року по 11 березня 2019 року.
Згідно з розрахунковими листами за період з січня 2018 року по березень 2019 рік заборгованість АТ «ТРЗ «Оріон» із нарахованої, але не виплаченої
ОСОБА_1 заробітної плати станом на квітень 2019 року становить 138 790,93 грн. Із вирахуванням з цієї суми податків, зборів та обов`язкових платежів до виплати позивачу нараховано 120 479,79 грн.
Відповідно до бухгалтерської довідки з перерахунку заробітної плати
ОСОБА_1 , проведено здійснення перерахунку та зменшення заробітної плати за січень 2018 року - березень 2019 року. Цей перерахунок заробітної плати позивача проведено виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника, підтвердженого Звітами із праці ф. № 1-ПВ.
Наказами АТ «ТРЗ «Оріон» від 29 грудня 2016 року № 56, від 29 березня
2018 року № 19, від 02 лютого 2017 року № 04, від 03 квітня 2018 року № 14, від 27 лютого 2017 року № 10, від 27 квітня 2018 року № 22, від 28 квітня
2017 року № 17, від 29 травня 2018 року № 27, від 31 травня 2017 року № 26, від 27 червня 2018 року № 33, від 03 липня 2017 року № 30, від 31 липня
2018 року № 37, від 01 серпня 2017 року № 32, від 03 вересня 2018 року № 40, від 31 серпня 2017 року № 49, від 01 жовтня 2018 року № 36, від 29 жовтня 2017 року № 41, від 30 листопада 2018 року № 59, від 18 січня 2018 року № 03, від 28 грудня 2018 року № 65, від 01 лютого 2018 року № 07, від 31 жовтня 2019 року № 54 діяльність на підприємстві була припинена у зв`язку з незавантаженістю виробництва.
З табелів робочого часу та розрахунку заробітної плати за період з січня
2018 року по березень 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 відпрацьовано повний робочий час.
Допуск до секретної інформації ОСОБА_1 припинено згідно з наказом голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» від 10 червня 2019 року.
За наслідками здійснених відповідачем дій у частині зменшення нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати, з ініціативи АТ «ТРЗ «Оріон», проведено сторнування заробітної плати з метою повернення надміру сплачених податків, зборів та обов`язкових платежів, що встановлено зі звітів відповідача та адресованої позивачу інформації від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Відповідно до інформації Управління Служби безпеки України в Тернопільській області від 02 грудня 2019 року, АТ «ТРЗ «Оріон» надано спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею від 23 травня 2016 року № ТЕЗ-2016-21. У зв`язку з відсутністю умов для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, на підставі акта перевірки стану охорони державної таємниці від 15 квітня
2019 року, регіональним органом Служби безпеки України скасовано спеціальний дозвіл, раніше наданий АТ «ТРЗ «Оріон».
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги ОСОБА_1 , АТ «ТРЗ «Оріон» не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанцій вимогам закону відповідає.
Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата поділяється на основну, додаткову та інші заохочувальні й компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців як винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).
Додаткова заробітна плата включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачено актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.
Умови оплати праці ОСОБА_1 визначені строковим трудовим договором, Колективним договором АТ «ТРЗ «Оріон» на 2016-2020 роки та нормативними документами товариства, зокрема: Положенням про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон», затвердженого протоколом № 19 засідання правління АТ «ТРЗ «Оріон»
від 23 червня 2015 року, Положенням про оплату праці працівників АТ «ТРЗ «Оріон», що є додатком № 7 до Колективного договору підприємства, Положенням про виплату винагороди за вислугу років працівникам АТ «ТРЗ «Оріон», що є додатком № 22 до Колективного договору товариства, Положенням про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам» чинним з 20 квітня 2016 року, що є додатком
№ 9 до Колективного договору товариства, Положенням про види, розміри
і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо розміру посадового окладу позивача, суд апеляційної інстанції правильно врахував приписи, викладені у пункті 3.3 Положення про оплату праці працівників АТ «ТРЗ «Оріон», що є додатком № 7 до Колективного договору підприємства; пункті 10 договору про виконання посадових обов`язків корпоративного секретаря АТ «ТРЗ Оріон», який 17 травня 2016 року укладено з позивачем; пункті 3.1, контракту, укладеного 18 червня 2015 року з головою правління АТ «ТРЗ «Оріон», перевірив розрахунки заробітної плати позивача та голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» за період з січня 2018 року по березень 2019 року та дійшов обґрунтованого висновку про те, що розрахунок заробітної плати
ОСОБА_1 (без надбавок чи доплат) відповідає розрахункам заробітної плати голови правління АТ «ТРЗ «Оріон», які щоквартально затверджувалися рішеннями Наглядової ради товариства.
Суд апеляційної інстанції, з урахуванням пунктів 1.1, 1.2, 2.1 Положення про виплату винагороди за вислугу років працівникам АТ «ТРЗ «Оріон», стажу роботи ОСОБА_1 у відповідача, який становить 24 роки 09 місяців, відсутності порушень трудової дисципліни ОСОБА_1 у період 2017-
2018 роки, зайнятості повний робочий день, дійшов обґрунтованого висновку про право позивача на отримання винагороди за вислугу років за 2017-2018 роки, яка виплачується один раз на рік.
Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 щодо стягнення надбавки за високі досягнення у праці (інтенсивність) та надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (секретність), суд апеляційної інстанції виходив з того, що нарахування цих надбавок передбачено Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про державну таємницю», Положенням про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступу до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414, та Колективним договором, а саме: Положенням про виплату винагороди за вислугу років працівникам АТ «ТРЗ «Оріон» та Переліком доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів, яким передбачені умови для їх нарахування та отримання.
Таким чином, встановивши, що протягом 2017-2018 років АТ «ТРЗ «Оріон» не проводило жодної виробничої діяльності та діяльності, пов`язаної з державною таємницею, а керівником підрозділу не видавалися та не погоджувалися подання про встановлення ОСОБА_1 персональної надбавки до посадового окладу за високі досягнення у праці, не видавався наказ про нарахування їй надбавки за секретність, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутня правова підстава для нарахування їй таких надбавок.
Доводи касаційної скарги АТ «ТРЗ «Оріон» про те, що суди попередніх інстанцій взяли до уваги доказ, поданий позивачем з порушенням вимог статті 95 ЦПК України, а саме Положення про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря АТ «ТРЗ «Оріон», затверджене протоколом № 19 засідання правління АТ «ТРЗ «Оріон» від 23 червня 2015 року, не заслуговують на увагу, оскільки суд апеляційної інстанції з урахуванням вимог частини другої статті 89 ЦПК України надав оцінку цьому доказу у сукупності з іншими поданими сторонами доказами, зокрема додатком № 7 до Колективного договору, і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині правильності визначення розміру окладу позивача
Твердження АТ «ТРЗ «Оріон» про те, що нарахування бухгалтерією винагороди за вислугу років ОСОБА_1 відбулося без жодних первинних документів, не заслуговують на уваги з огляду на таке.
Вимогами пункту 2.1 Положення про виплату винагороди за вислугу років працівникам АТ «ТРЗ «Оріон» передбачено виплату одноразової винагороди за вислугу років всім працівникам підприємства від тарифної ставки, посадового окладу за фактично відпрацьований час з врахуванням коефіцієнтів, наведених у таблицях № 1 та № 2. Окремої процедури скасування цієї надбавки Положення не містить.
Отже, відсутність у товаристві первинних бухгалтерських документів щодо нарахування цієї надбавки не знімає з роботодавця обов`язку щодо виконання вимог, викладених у пункті 2.1 Положення про виплату винагороди за вислугу років працівникам АТ «ТРЗ «Оріон», а може лише вказувати на порушення виконавчої дисципліни в окремих підрозділах товариства.
Доводи касаційної скарги АТ «ТРЗ «Оріон» про відхилення судом апеляційної інстанції клопотань про зупинення провадження до набрання законної сили рішення в іншій цивільній справі та про долучення експертного дослідження до матеріалів справи, колегія суддів не бере до уваги, оскільки незгода із судовим рішенням не може бути підставою для його скасування.
Інші доводи касаційної скарги АТ «ТРЗ «Оріон» переважно зводяться до незгоди з висновками судів стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на докази, що були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, та спрямовані на переоцінку доказів у справі.
У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу.
Щодо доводів касаційної скарги ОСОБА_1 про неможливість зменшення чи скасування надбавок, премій та інших подібних виплат, коли вже працівник звільнений, а також стосовно непорушності саме нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, колегія суддів вважає за потрібне зазначити таке.
Згідно з вимогами статті 22 Закону України «Про оплату праці», частини четвертої статті 97 КЗпП України власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа-роботодавець не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
На підприємстві затверджено положення про преміювання, зокрема Положення про виплату надбавки за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам (інтенсивність).
Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника премій обов`язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено положенням про преміювання (колективним договором) (частина третя статті 97 КЗпП України).
Встановивши, що надбавки за інтенсивність та секретність нараховані всупереч вимогам, викладеним у Положенні про виплату надбавки за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам, Положенні про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у роботодавця були відсутні правові підстави для нарахування ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення в праці та надбавки за роботу з державною таємницею. Тому це не є погіршенням умов праці, встановлених ОСОБА_1 законодавством, трудовим та колективними договорами, тобто відбулося приведення заробітної плати у відповідність до умов трудового, колективного договору та норм чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів стверджує про відсутність зменшення в односторонньому порядку нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, що є порушенням вимог статей 97 КЗпП України та статті 22 Закону України «Про оплату праці», натомість відбулося приведення заробітної плати
ОСОБА_1 у відповідність умовам трудового, колективного договорів та нормам чинного законодавства, а не погіршення умов праці, як помилково вважала ОСОБА_1 .
Отже, розглянувши справу в межах доводів касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон», ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року
залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
