ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/14493/19Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/817/567/20 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Парандюк Т. С., Щавурська Н. Б.,

з участю секретаря - Стецюк М.А.

сторін:

представника апелянта Кучмія М.Я.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/14493/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2019 року, ухвалене суддею Грицаком Р.М., повний текст якого складено 09 січня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду із позовом до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» (далі - АТ «ТРЗ «Оріон») про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що 17 травня 2016 року між нею та АТ «ТРЗ «Оріон» було укладено строковий договір про виконання посадових обов`язків корпоративного секретаря. Строк дії договору пролонговувався відповідними додатковими угодами. 23 квітня 2019 року її було звільнено із вищевказаної посади за власним бажанням. Станом на березень 2019 року відповідач заборгував їй заробітну плату у розмірі 144390.16 грн. Вказала, що після звільнення відповідач в односторонньому порядку безпідставно зменшив нараховану заробітну плату разом із додатковими виплатами і надбавками до 40399.87 грн.

Враховуючи наведене, просила позов задовольнити та стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 144390.16грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з АТ «ТРЗ «Оріон» в користь ОСОБА_4 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 120479.79 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, АТ «ТРЗ «Оріон» подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що задовольняючи позов частково суд не встановив сум заборгованості окремо із посадового окладу та кожної із надбавок. Встановлена лише загальна сума заборгованості без розшифрування по кожному виду основної та додаткової заробітної плати.

Зазначає, що попереднім керівництвом відповідача невірно визначено розмір посадового окладу голови правління та, відповідно, позивачки, оскільки за основу розрахунку безпідставно бралась середня заробітна плата по підприємству в контексті повної зайнятості, хоча протягом 2017-2018 р.р. діяльність підприємства була зупинена та зайнятість ОСОБА_1 становила менше 30%.

Крім того, судом не враховано, що згідно Актів у №1, №2 та №3 від 24 квітня 2019 року комісією з перевірки порушень нарахувань заробітної плати було встановлено порушення попереднім керівництвом Товариства розрахунку середньої заробітної плати Голови правління та, відповідно, іншим посадовим особам Товариства, посадовий оклад яких розраховується виходячи з окладу Голови правління, а також встановлено порушення при здійсненні нарахувань надбавок за високі досягнення в праці, у зв`язку з допуском до державної таємниці та винагороди за вислугу років. Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги Накази №15 та №16 від 24 квітня 2019 року, якими скасовано нарахування винагороди за вислугу років та надбавок до посадових окладів.

Звертає увагу на те, що судом невірно застосовано ч.4 ст.97 та ст.127 КЗпП України, оскільки перерахунок посадового окладу та скасування надбавок не було погіршенням умов, встановлених ОСОБА_1 законодавством, трудовим договором та колективним договором. Новим керівництвом АТ «ТРЗ «Оріон» було здійснено не відрахування із заробітної плати, а корегування посадового окладу ОСОБА_1 із застосуванням вірних вихідних даних та скасування безпідставно нарахованих надбавок. Тобто, мало місце приведення розміру нарахованої позивачці заробітної плати у відповідність до умов трудового, колективного договору та вимог чинного законодавства.

Окрім цього, за період 2017-2018 років АТ «ТРЗ «Оріон» не укладались договори з державними органами, предмет яких становив би державну таємницю, а відповідно позивачкою не виконувались жодні роботи, що пов`язані з державною таємницею. Також за вищезазначений період ПАТ «ТРЗ «Оріон» не проводилося жодної виробничої діяльності, в зв`язку із чим вважають безпідставним висновок суду про те, що ОСОБА_1 мала доступ до державної таємниці.

Зазначає, що винагорода за вислугу років за 2017 рік в розмірі 24859.00 грн. нарахована в січні 2019 року, хоча могла бути нарахована лише в першому кварталі 2018 року.

Також судом не взято до уваги правову позицію ВС у справі №487/6105/16-ц від 01 жовтня 2018 року, згідно якої для зменшення або скасування надбавок не потрібна згода профспілки.

Вказує, що предметом позову є стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, хоча на момент звернення з позовом до суду позивачці заявлена сума вже нарахована не була.

Крім цього, судом порушено строки розгляду справи.

Враховуючи наведене, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у позові.

08 травня 2020 року на адресу Тернопільського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивачки ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відзив мотивований тим, що відповідач, всупереч норм трудового законодавства, в односторонньому порядку зменшив розмір нарахованої заробітної плати працівника. Поняття «перерахунок заробітної плати» нормами трудового права не застосовується. В ст.128КЗпП України встановлені відповідні підстави для стягнення надмірно виплачених або помилково нарахованих сум. Однак, при перерахунку заробітної плати відповідач не керувався вказаною нормою.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній. Також заявив клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів двох висновків судово-економічних експертиз від 10 липня 2020 року та 08 вересня 2020 року, які проведено за зверненням АТ «ТРЗ «Оріон», в задоволенні якого апеляційним судом було відмовлено в зв`язку із порушенням визначеного в ч.3 ст.367 ЦПК України порядку подання доказів на стадії апеляційного перегляду справи.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, таким вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не повністю.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно записів у трудовій книжці позивачки, на підставі наказу №101 від 22 липня 1994 року її прийнято на роботу в Тернопільське виробниче об`єднання «Оріон», де вона на різних посадах працювала до часу звільнення.

Згідно наказу № 54 від 01 листопада 2007 року ОСОБА_1 переведено на посаду корпоративного секретаря правління (т.1 а.с.16-17).

17 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ТРЗ «Оріон» укладено строковий договір про виконання посадових обов`язків члена правління ПАТ «ТРЗ «Оріон» терміном дії 5 років, згідно якого позивачку прийнято на посаду корпоративного секретаря (т.1 а.с.11-12).

Наказом № 53 від 23 квітня 2019 року позивачка звільнена за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, з 23 квітня 2019 року.

В день звільнення повний розрахунок з позивачкою проведено не було.

В підтвердження розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачка посилається на розрахункові листки за 2018 та 2019 р.р., з яких вбачається, що нарахована ОСОБА_1 заробітна плата складалась із посадового окладу, надбавки за високі досягнення в праці, доплати за секретність, доплати за вислугу років та інших виплат (відпускні, матеріальна допомога, компенсація за невчасно виплачену заробітну плату, тощо).

Проаналізувавши дані, які містяться у вказаних розрахункових листках, судом встановлено, що станом на 01 січня 2018 року заборгованість підприємства перед позивачкою становила 40222.92 грн.

В січні 2018 року позивачці нараховано 11756.64 грн., а саме:

6997.05 грн. оклад;

3498.52 грн. надбавка за високі досягнення;

1049.56 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

211.51 грн. інші нарахування (компенсація за несвоєчасну виплату

заробітної плати).

Також в січні 2018 року із її заробітної плати утримано 13540.00 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, в т.ч. 11132.00 грн. виплачено в якості заробітної плати.

Таким чином, станом на 01 лютого 2018 року, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 38439.56 грн.

В лютому 2018 року жодних нарахувань та утримань із заробітної плати позивачки не здійснювалося, в зв`язку із чим станом на 01 березня 2018 року заборгованість підприємства перед позивачкою становила 38439.56 грн..

В березні 2018 року позивачці нараховано 13235.47 грн., а саме:

7885.22 грн. оклад;

3942.61 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

1182.78 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

224.86 грн. інші нарахування (компенсація за несвоєчасну виплату

заробітної плати).

Також в березні 2018 року із її заробітної плати утримано 14684.02 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, в т.ч. 11773.00 грн. виплачено в якості заробітної плати.

Таким чином, станом на 01 квітня 2018 року, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 36991.01 грн.

В квітні 2018 року позивачці нараховано 10175.19 грн., а саме:

6166.78 грн. оклад;

3083.39 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

925.02 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

Також в квітні 2018 року із її заробітної плати утримано 2085.91 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів.

Таким чином, станом на 01 травня 2018 року, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 45080.29 грн.

В травні 2018 року позивачці нараховано 13258.23 грн., а саме:

3935.79 грн. оклад;

1967.89 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

590.37 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

6764.18 грн. інші нарахування (відпустка, матеріальна допомога).

Також в травні 2018 року із її заробітної плати утримано 3217.94 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, в т.ч. 500 грн. виплачено в якості заробітної плати.

Таким чином, станом на 01 червня 2018 року, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 55120.58 грн.

В червні 2018 року позивачці нараховано 23260.88 грн., а саме:

9839.32 грн. оклад;

4919.66 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

1475.90 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

7026.00 грн. інші нарахування (матеріальна допомога).

Також в червні 2018 року із її заробітної плати утримано 7268.31 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, в т.ч. 2490.00 грн. виплачено в якості заробітної плати.

Таким чином, станом на 01 липня 2018 року, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 71113.15 грн.

В липні 2018 року позивачці нараховано 18734.34 грн., а саме:

5158.13 грн. оклад;

2579.06 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

773.72 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

10223.43 грн. інші нарахування (відпустка).

Також в липні 2018 року із її заробітної плати утримано 8970.84 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, в т.ч. 2000.00 грн. виплачено в якості заробітної плати.

Таким чином, станом на 01 серпня 2018 року, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 80868.65 грн.

В серпні 2018 року позивачці нараховано 8108.94 грн., а саме:

4886.63 грн. оклад;

2443.32 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

732.99 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

46.00 грн. інші нарахування (компенсація за несвоєчасно виплачену

заробітну плату, матеріальна допомога).

Також в серпні 2018 року із її заробітної плати утримано 7658.99 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, в т.ч. 5997.12 грн. виплачено в якості заробітної плати.

Таким чином, станом на 01 вересня 2018 року, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 81318.60 грн.

У вересні 2018 року позивачці нараховано 13272.74 грн., а саме:

8010.75 грн. оклад;

4005.38 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

1201.61 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

55.00 грн. інші нарахування (компенсація за несвоєчасно виплачену

заробітну плату).

Також у вересні 2018 року із її заробітної плати утримано 9788.82 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, а також виплачено в якості заробітної плати.

Таким чином, станом на 01 жовтня 2018 року, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 84802.52 грн.

У жовтні 2018 року позивачці нараховано 32649.57 грн., а саме:

7071.25 грн. оклад;

3535.63 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

1060.69 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

20846.00 грн. надбавка за вислугу років (за 2017 рік);

136.00 грн. інші нарахування (компенсація за несвоєчасно виплачену

заробітну плату).

Також в жовтні 2018 року із її заробітної плати утримано 22591.80 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, в т.ч. 15900.00 грн. виплачено в якості заробітної плати.

Таким чином, станом на 01 листопада 2018 року, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 94860.29 грн.

У листопаді 2018 року позивачці нараховано 14547.23 грн., а саме:

8816.50 грн. оклад;

4408.25 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

1322.48 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

Також в листопаді 2018 року із її заробітної плати утримано 6988.58 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, в т.ч. 4006.40 грн. виплачено в якості заробітної плати.

Таким чином, станом на 01 грудня 2018 року, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 102418.90 грн.

У грудні 2018 року позивачці нараховано 15985.03 грн., а саме:

9556.08 грн. оклад;

4778.04 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

1433.41 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

217.50 грн. інші нарахування (компенсація за несвоєчасно виплачену

заробітну плату).

Також в грудні 2018 року із її заробітної плати утримано 18300.93 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, в т.ч. 15026.00 грн. виплачено в якості заробітної плати.

Таким чином, станом на 01 січня 2019 року, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 100103.00 грн.

Всього протягом 2018 року позивачці було нараховано 174984.26 грн., а саме:

78323.50 грн. оклад;

39161.75 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

11748.53 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

20846.00 грн. надбавка за вислугу років (за 2017 рік);

24904.48 грн. - інші нарахування.

Також протягом 2018 року із її заробітної плати утримано 115104.18 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, а також виплачено в якості заробітної плати.

Таким чином, станом на 01 січня 2019 року, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 100103.00 грн., виходячи із наступного розрахунку:

40222.92 грн. (заборгованість підприємства станом на 01 січня 2018 року) + 174984.26 грн. (нараховано в 2018 році) 115104.18 грн. (утримано в 2018 році) = 100103.00 грн.

В січні 2019 року позивачці нараховано 32984.96 грн., а саме:

10241.79 грн. оклад;

5120.90 грн. надбавка за високі досягнення;

1536.27 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

16086.00 грн. надбавка за вислугу років (за 2018 рік);

В лютому 2019 року позивачці нараховано 6943.26 грн., а саме:

6037.62 грн. оклад;

905.64 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

В березні 2019 року позивачці нараховано 11000.00 грн., а саме:

11000.00 грн. оклад;

Всього протягом 2019 року позивачці було нараховано 50928.22 грн., а саме:

27279.41 грн. оклад;

5120.90 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

2441.91 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

16086.00 грн. надбавка за вислугу років (за 2018 рік);

Також протягом січня-березня 2019 року із її заробітної плати утримано 30552.22 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, а також виплачено в якості заробітної плати.

Разом за період з січня 2018 року по березень 2019 року позивачці було нараховано 225912.48 грн., а саме:

105602.91 грн. оклад;

44282.65 грн. надбавка за високі досягнення в праці;

14190.44 грн. надбавка за роботу з державною таємницею;

36932.00 грн. надбавка за вислугу років (за 2017 та 2018 р.р.);

24904.48 грн. - інші нарахування.

Також протягом 2018 - 2019 р.р. із її заробітної плати утримано 145585.87 грн. у вигляді сплати податків, інших обов`язкових платежів, а також виплачено в якості заробітної плати.

Таким чином, станом на день звільнення, згідно вказаних розрахункових листків, заборгованість підприємства перед позивачкою становила 120479.79 грн., виходячи із наступного розрахунку:

40222.92 грн. (заборгованість підприємства станом на 01 січня 2018 року) + 225912.48 грн. (нараховано в 2018 та 2019 р.р.) 145656.40 грн. (утримано в 2018 та 2019 р.р.) = 120479.00 грн.

Табелями обліку використаного робочого часу та розрахунку зарплати за січень 2018 - лютий 2019 року АТ «ТРЗ «Оріон» підтверджено, що позивачці було нараховано за відповідні місяці роботи заробітну плату (т.1 а.с.155-182).

На підставі наказу голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» № 10 від 17 квітня 2019 року створено комісію з перевірки порушень нарахування заробітної плати (т.1 а.с.66).

Згідно протоколу від 24 квітня 2019 року на порядок денний засідання вказаної комісії поставлено питання проведення перевірки нарахування заробітної плати за вислугу років за 2017, 2018 р.р., доплати за секретність посадовим особам АТ «ТРЗ «Оріон», окладу голови правління ОСОБА_6 та посадових осіб (т.1 а.с.55).

На підставі Акту № 1 від 24 квітня 2019 року, складеного за результатами проведення перевірки щодо нарахування винагороди за вислугу років, відмінено та перераховано одноразову винагороду за вислугу років у 2017 та 2018 роках (т.1 а.с.56).

Наказом голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» №15 від 24 квітня 2019 року скасовано нарахування винагород за вислугу років за 2017 та 2018 роки. Зобов`язано головного бухгалтера забезпечити здійснення перерахунку посадових окладів за 2017 та 2018 роки (т.1 а.с.59).

Згідно Акту № 2 від 24 квітня 2019 року, складеного за результатами проведення перевірки щодо нарахування надбавок до посадових окладів, встановлено, що в період з 01 січня 2018 року по 11 березня 2019 року посадовими особами акціонерного товариства ПАТ «ТРЗ «Оріон» безпідставно було здійснено нарахування надбавок до посадових окладів особам, згідно із «Списком працівників», яким згідно Закону України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу (т.1 а.с.57).

На підставі наказу голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» №16 від 24 квітня 2019 року визнано такими, що втратили чинність Список працівників, яким згідно Закону України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу з 01 січня 2018 року. Скасовано надбавки до посадових окладів, які нараховані за період з 01 січня 2018 року по 11 березня 2019 року. Зобов`язано головного бухгалтера забезпечити здійснення перерахування посадових окладів (т.1 а.с.60).

Як вбачається з Акту №3 від 24 квітня 2019 року, який складений за результатами перевірки правильності нарахування окладу голови правління ОСОБА_6 і посадових осіб, оклади яких нараховувались у відповідності до окладу голови правління, згідно трудового контракту, який затверджено наглядовою радою, оклад голови правління становить 5 середніх зарплат. Комісією встановлено, що за 2018 рік оклад голови правління нараховувався в розмірі 5 середніх зарплат в еквіваленті повної зайнятості і без погодження із наглядовою радою. В результаті це призвело до перевитрат фонду заробітної плати (т.1 а.с.58).

Із бухгалтерської довідки по перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 вбачається про здійснення перерахунку та зменшення заробітної плати за січень 2018 - березень 2019 року (т.1 а.с.110). Даний перерахунок заробітної плати позивачки був здійснений виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника, підтвердженого Звітами із праці ф. №1-ПВ (т.1 а.с.87-102).

Згідно вказаної довідки за період з січня 2018 по березень 2019 р.р. позивачці було зменшено нарахування заробітної плати на 153606.23 грн. (з 225912.47 грн. до 81026.91 грн.), що в розрізі окремих видів нарахувань виглядає наступним чином:

- зменшено нарахування окладу з 105602.91 грн. до 51354.56 грн.,

- зменшено інші нарахування з 16787.61 грн. до 12834.81 грн.

Також скасовано надбавки за високі досягнення в праці в розмірі 44282.65 грн., за роботу з державною таємницею в розмірі 14190.43 грн. та за вислугу років за 2017 та 2018 р.р. в розмірі 36932.00 грн.

Відомостями з головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 09 жовтня 2019 року №10516/06-02 про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по АТ «ТРЗ «Оріон» підтверджено здійснення перерахунку та зменшення суми нарахування внеску ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по березень 2019 року (т.1 а.с.188-191).

Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_4 від 04 жовтня 2019 року №225, наданими Тернопільською ДПІ, підтверджено здійснення АТ «ТРЗ «Оріон» за період з 1 кварталу 2018 року по 2 квартал 2019 року перерахунку у бік зменшення сум утриманого податку (т.1 а.с.187).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (стаття 21 Закону України «Про оплату праці»).

Згідно ст.ст.1, 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структуру заробітної плати складають:

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

В свою чергу договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди».

У колективному договорі можуть встановлюватись форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.

Статтею 29 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст.30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Відповідно до статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (стаття 116 КЗпП України).

Предметом позову по даній справі є стягнення коштів, належних працівникові при звільненні з роботи.

Згідно з наданими позивачкою розрахунковими листками на момент її звільнення (23 квітня 2019 року) заборгованість підприємства перед нею становила 120479.79 грн.

Однак, вказана сума роботодавцем визнається лише частково та за результатами проведеної в квітні 2019 року перевірки було здійснено перерахунок (сторнування) нарахованої заробітної плати за січень 2018 - березень 2019 року, в зв`язку із чим її було зменшено на 153606.23 грн. (з 225912.47 грн. до 81026.91 грн.) (т.1 а.с.110).

Таким чином, при вирішенні даної справи необхідно встановити обґрунтованість та правомірність як нарахування заробітної плати позивачки, так і подальших дій відповідача щодо її перерахунку.

Щодо розміру посадового окладу позивачки, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ст.2 Закону України «Про оплату праці» оклад належить до основної заробітної плати.

Умови оплати праці позивачки визначені строковим трудовим договором, Колективним договором ПАТ «ТРЗ «Оріон» на 2016 2020 роки та нормативними документами підприємства.

Зокрема, згідно п.3.3. Положення «Про оплату праці працівників ПАТ «ТРЗ «Оріон», що є Додатком №7 до Колективного договору підприємства (а.71-73 Колективного договору), оплата праці членів Наглядової ради, Правління, Ревізійної комісії проводиться згідно контрактів та строкових договорів.

Згідно п.10 укладеного з позивачкою Строкового договору про виконання посадових обов`язків корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон» від 17 травня 2016 року, за виконання посадових обов`язків, передбачених цим договором, працівнику виплачується заробітна плата у розмірі 0.55 посадового окладу голови правління з врахуванням фактично відпрацьованого часу (т.1 а.с.11-12).

Відповідно до п.2.1 Положення «Про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон», затвердженого Протоколом №19 засідання правління ПАТ «ТРЗ «Оріон» від 23 червня 2015 року, оплата праці членів та кандидатів в члени правління, голови (заступника голови) ревізійної комісії, працівників Товариства та корпоративного секретаря встановлюється в залежності від заробітної плати, нарахованої голові правління за досягнуті результати діяльності Товариства за звітний період та відпрацьованого робочого часу і не може бути меншою ніж мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством (т.1 а.с.13, 14-15).

Як вбачається з п.2.2 даного Положення…, посадовий оклад голови правління становить 5 середніх заробітних плат працівників товариства (згідно укладеного контракту). Посадовий оклад корпоративного секретаря 0.55 посадового окладу голови правління, згідно строкового договору.

В Примітці до вказаного пункту зазначено, що для визначення посадового окладу голови правління приймається середня заробітна плата одного працюючого за минулий місяць в еквіваленті повної зайнятості (т.1 а.с.13).

Згідно контракту з Головою правління ПАТ «ТРЗ «Оріон» від 18 червня 2015 року, за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Керівнику щомісяця виплачується заробітна плата за рахунок коштів публічного акціонерного товариства: а) посадовий оклад встановлюється у розмірі 5 середніх заробітних плат працівників товариства за попередній місяць (п.3.1) (т.1 а.с.111-114).

З врахуванням Примітки до п.2.2 Положення «Про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон», затвердженого Протоколом №19 засідання правління ПАТ «ТРЗ «Оріон» від 23 червня 2015 року, можна дійти висновку, що посадовий оклад голови правління товариства встановлюється у розмірі 5 середніх заробітних плат працівників товариства за попередній місяць в еквіваленті повної зайнятості.

Таким чином, формула розрахунку заробітної плати (окладу) ОСОБА_1 виглядає наступним чином:

Середня заробітна плата по підприємству (в еквіваленті повної зайнятості) х 5 х 0.55 = оклад.

Оклад / кількість робочих годин місяця = годинна зарплата.

Годинна зарплата х кількість відпрацьованих робочих годин = заробітна плата за місяць.

На час проведення ОСОБА_1 нарахування посадового окладу за січень 2018 березень 2019 року застосовувались вказані вище Строковий договір та Положення…

При цьому розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 (без надбавок чи доплат) відповідає розрахункам заробітної плати голови правління ПАТ «ТРЗ «Оріон», які щоквартально затверджувалися рішеннями наглядової ради підприємства (т.1 а.с.27-30).

Посилання апелянта на те, що після проведеної комісією перевірки та згідно Акта № 3 від 24 квітня 2019 року Товариством правомірно здійснено перерахунок (виправлено помилку в нарахуванні) заробітної плати голови правління і, як наслідок, здійснено перерахунок посадового окладу позивачки, є безпідставними, оскільки в судовому засіданні встановлено, що розмір окладу голови правління, від якого залежав оклад позивачки, визначений у відповідності до пп. а) п.3.1. Контракту з Головою правління ПАТ «ТРЗ «Оріон» від 18 червня 2015 року (т.1 а.с.111-114), діючих на підприємстві Положень та щоквартально погоджувався і затверджувався відповідними протоколами засідань Наглядової ради підприємства. На підставі цих протоколів здійснювалося нарахування заробітної плати позивачки.

Жодних належних та допустимих доказів в спростування вказаних обставин відповідачем в ході розгляду справи суду надано не було.

З наведених причин колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що при визначені розміру окладу голови правління та, відповідно, позивачки, було застосовано невірний розмір середньої заробітної плати по підприємству, який суперечить даним, що містяться в Звітах із праці ф. № 1-ПВ, які Товариством щомісячно подавались до Держстату.

Вказані посилання апелянта, на думку суду, не можуть бути підставою для зменшення та невиплати нарахованої у відповідності до умов Строкового договору, нормативних документів підприємства та чинного законодавства заробітної плати (окладу) позивачки.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що посадовий оклад позивачці нараховувався з врахуванням фактично відпрацьованого часу, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунковими листками, з яких вбачається, що нарахування заробітної плати здійснено лише за фактично відпрацьований час.

Зокрема, в січні 2018 року був 21 робочий день, з яких позивачкою відпрацьовано 8. І саме за 8 відпрацьованих днів останній нараховано заробітну плату.

В аналогічний спосіб здійснені нарахування за весь період затримки розрахунку.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що зайнятість позивачки складала менше 30 %, оскільки жодними доказами вказана обставина не підтверджується.

Крім цього, не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що керівництвом підприємства, в яке входила позивачка, сфальсифіковано Положення «Про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон», оскільки вказане Положення… затверджене Протоколом №19 засідання правління ПАТ «ТРЗ «Оріон» від 23 червня 2015 року, який міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.14-15).

Жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про його підробку, фальсифікацію, скасування чи визнання недійсним представник апелянта суду не надав, а лише його посилання на відсутність вказаного Положення… на підприємстві про таке не свідчить.

За таких обставин колегія суддів вважає, що поданий позивачкою розрахунок розміру посадового окладу за період з січня 2018 року по березень 2019 року на суму 105602.91грн. є обґрунтований та здійснений у відповідності до норм чинного законодавства.

З наведених підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на Акт №3 від 24 квітня 2019 року, який складений за результатами перевірки правильності нарахування окладу голови правління ОСОБА_6 і посадових осіб, оклади яких нараховувались у відповідності до окладу голови правління (т.1 а.с.58).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивачці неправомірно та безпідставно було нараховано (не виплачено) надбавку за вислугу років в жовтні 2018 року в розмірі 20846.00 грн. за 2017 рік та в січні 2019 року в розмірі 16086.00 грн. за 2018 рік, виходячи із наступного.

Відповідно до п.п.1.3, 2.2 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої а Наказом Держкомстату України №5 від 13 січня 2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713 (далі Інструкції №5), до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з:

- фонду основної заробітної плати;

- фонду додаткової заробітної плати;

- інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування (крім сум, указаних у пп. 2.3.2).

Згідно п.2.3 вказаної Інструкції №5 інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

До них належать винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема, винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи).

Із викладеного випливає, що щорічні винагороди за вислугу років є заохочувальною виплатою.

В п.14 укладеного з позивачкою Строкового договору про виконання посадових обов`язків члена правління ПАТ «ТРЗ «Оріон» від 17 травня 2016 року встановлено, що Працівнику можуть виплачуватися інші додаткові виплати або надбавки, які передбачені чинним законодавством України, колективним договором або діючими у товаристві положеннями.

Згідно п.4.1.17 Колективного договору ПАТ «ТРЗ «Оріон» на 2016-2020 роки правління зобов`язується проводити щорічну виплату винагороди за вислугу років працівникам підприємства згідно з Положенням «Про виплату винагороди за вислугу років працівникам ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон», що є Додатком № 22 до Колективного договору підприємства (далі Положення №22) (т.1 а.с.61-63, а.144-146 Колективного договору)

Вказане Положення №22 направлене на стимулювання та підвищення матеріальної зацікавленості працівників, зменшення плинності кадрів та збереження кваліфікованих спеціалістів на підприємстві.

Згідно п.п.1.1, 1.2 Положення №22 правовою базою для стимулювання працівників є КЗпП України, Закон України «Про оплату праці» та інші нормативні документи. Виплата винагороди за минулий рік проводиться в 1-му кварталі поточного року.

Згідно п.2.1 Положення №22 одноразова винагорода за вислугу років виплачується всім працівникам підприємства від тарифної ставки, посадового окладу за фактично відпрацьований час з врахуванням коефіцієнтів, наведених у таблицях №1 та №2.

Таким чином ця надбавка не залежить від результатів діяльності Позивачки, а взаємопов`язана із її стажем роботи у Відповідача, який становить 24 роки та 09 місяців.

Окремої процедури скасування цієї надбавки Положення не містить.

Однак, згідно п.3.5 Положення №22 винагорода за вислугу років не виплачується особам, звільненим протягом року за власним бажанням, порушення трудової дисципліни або внаслідок притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно ч.3 ст.151 КЗпП України протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

В даному випадку маються на увазі заохочувальні та компенсаційні виплати, наведені в п. 2.3 Інструкції № 5, зокрема, винагорода за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи).

Протягом періоду, за який позивачці нараховано надбавку за вислугу років, остання до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

У відповідності до п.2.5 Положення №22 сума винагороди за вислугу років коректується на % зайнятості працівника у минулому році та у разі, якщо вона становить менше 30% застосовується коефіцієнт 0.

Обґрунтовуючи безпідставність нарахування вказаної надбавки апелянт посилався на те, що зайнятість позивачки протягом періоду, за який нараховано дану надбавку, складала менше 30%, підтвердженням чого, на його думку, є накази про призупинення діяльності підприємства, а саме:

№56 від 29 грудня 2016 року, №19 від 29 березня 2018 року,

№04 від 02 лютого 2017 року, №14 від 03 квітня 2018 року,

№10 від 27 лютого 2017 року, №22 від 27 квітня 2018 року,

№17 від 28 квітня 2017 року, №27 від 29 травня 2018 року,

№26 від 31 травня 2017 року, №33 від 27 червня 2018 року,

№30 від 03 липня 2017 року, №37 від 31 липня 2018 року,

№32 від 01 серпня 2017 року, №40 від 03 вересня 2018 року,

№36 від 31 серпня 2017 року, №49 від 01 жовтня 2018 року,

№41 від 29 жовтня 2017 року, №59 від 30 листопада 2018 року,

№03 від 18 січня 2018 року, №65 від 28 грудня 2018 року,

№07 від 01 лютого 2018 року, №54 від 31 жовтня 2019 року,

Однак, у вказаних наказах зазначено, що керівникам структурних підрозділів необхідно забезпечити виконання невідкладних робіт протягом цього періоду, пов`язаних з життєдіяльністю заводу.

Позивачка, яка була призначена на посаду корпоративного секретаря, надала суду розрахункові листки, табелі обліку використаного робочого часу та розрахунки заробітної плати за січень 2018 лютий 2019 р.р., які підтверджували факт виходу її на роботу у відповідні дні та на підставі яких нараховувалася заробітна плата і відповідна надбавка за вислугу років.

Крім цього, жодними належними та допустимими доказами не підтверджено посилання апелянта на те, що зайнятість позивачки протягом періоду, за який нарахована вказана надбавка, складала менше 30 %.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що в порушення п.1.2. Положення №22 винагорода за вислугу років за 2017 рік в сумі 20846.00 грн. була нарахована ОСОБА_1 в січні 2019 року, хоча могла бути нарахована лише в першому кварталі 2018 року.

В судовому засіданні встановлено, що винагорода за вислугу років за 2017 рік в розмірі 20846.00 грн. позивачці нарахована не в січні 2019 року, як вказує апелянт, а в жовтні 2018 року. В січні 2019 року така винагорода в розмірі 16086.00 грн. нарахована за 2018, а не 2017 рік.

Колегія суддів погоджується, що винагорода за вислугу років за 2017 рік повинна була бути нарахована в першому кварталі 2018 року. Однак, порушення роботодавцем строку її нарахування жодним чином не може мати наслідком втрату працівником права на її отримання, як помилково вважає апелянт.

За таких обставин колегія суддів вважає, що поданий позивачкою розрахунок винагороди за вислугу років за 2017-2018 роки на загальну суму 36932.00 грн. є обґрунтований та здійснений у відповідності до норм чинного законодавства.

З наведених підстав колегія суддів при вирішенні справи не приймає до уваги посилання апелянта на Акт № 01 від 24 квітня 2019 року, складений за результатами проведення перевірки щодо нарахування винагороди за вислугу років, та наказ голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» №15 від 24 квітня 2019 року, яким скасовано нарахування винагород за вислугу років за 2017 та 2018 роки (т.1 а.с.56, 59).

Щодо надбавки за високі досягнення в праці (інтенсивність), колегія суддів виходить з наступного.

Вказана надбавка, у відповідності до ст.2 Закону України «Про оплату праці», належить до додаткової заробітної плати та порядок її встановлення і виплати на підприємстві врегульовано Положенням «Про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам», чинне від 20 квітня 2016 року, що є Додатком № 9 до Колективного договору підприємства (далі Положення №9) (а.80 Колективного договору).

Згідно вказаного Положення №9 воно вводиться з метою стимулювання працівників підприємства до високої продуктивності праці і ефективності роботи, підвищення особистої відповідальності за кінцеві результати господарської діяльності підприємства (п.1).

2. Надбавка за високі досягнення в праці встановлюється за:

- застосування передових методів праці;

- використання досягнень науки і техніки у своїй професійній діяльності;

- подання пропозицій по удосконаленню якості та підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства;

- подання пропозицій по покращенню роботи підрозділу і підприємства;

- постійне підвищення свого кваліфікаційного рівня;

- суворе дотримання трудової і технологічної дисципліни.

3. Умовою виплати надбавки (доплати) є відсутність:

- порушення трудової та технологічної дисципліни;

- зауваження з боку керівництва підрозділу або підприємства до працівника.

4. Розмір надбавки керівнику або спеціалісту встановлюється із врахуванням його ділових та професійних якостей в розмірі до 50% від посадового окладу.

5. Позбавлення працівника надбавки до посадового окладу повністю або частково проводиться за рішенням балансової комісії підприємства при невиконанні показників п.2, за які надбавка була встановлена.

6. На працівника, який заслуговує на надбавку за високі досягнення в праці, керівник структурного підрозділу готує подання, погоджує директором з напрямку та затверджує Головою правління (зразок подання затверджено у додатку №1 до Положення).

Згідно Додатку № 1 саме в поданні, складеному та затвердженому належним чином, встановлюється конкретний розмір надбавки до окладу та зазначаються причини її встановлення.

З матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено, що у Товаристві готувалися, погоджувалися та затверджувалися подання про встановлення ОСОБА_1 персональної надбавки до посадового окладу за високі досягнення в праці.

Апеляційний суд звертає увагу, що протягом 2017-2018 років ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» не проводилося жодної виробничої діяльності. Даний факт підтверджують накази керівника товариства про припинення роботи у зв`язку з незавантаженістю виробництва (т.1 а.с.64-85).

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання представника позивачки на те, що самостійною і достатньою підставою для нарахування вказаної надбавки є відсутність з боку працівника порушень трудової та технологічної дисципліни, а також зауважень з боку керівництва підрозділу або підприємства, оскільки підстави та порядок встановлення такої надбавки визначені в п.п.2 та 6 Положення №9. Відсутність з боку працівника порушень трудової та технологічної дисципліни, а також зауважень з боку керівництва підрозділу або підприємства є лише умовою виплати вказаної надбавки, якщо остання нарахована у зазначений вище спосіб.

Натомість, у разі відсутності подань про встановлення персональної надбавки до посадового окладу, а також підстав для її встановлення, визначених в п.2 Положення…, нарахування позивачці такої набавки в розмірі 50% від посадового окладу за період січня 2018 року лютого 2019 року в сумі 44282.65грн. є безпідставним.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання представника позивачки на п.5 Положення №9, оскільки в ньому врегульовано порядок позбавлення працівника надбавки до посадового окладу, яка встановлена у відповідності до вказаного Положення.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що спірна надбавка позивачці була нарахована в порушення порядку, визначеного Положенням №9 та у відсутності відповідних правових підстав, в зв`язку із чим стягненню не підлягає.

Щодо нарахування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (за секретність), колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року №3855 у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок визначено Постановою КМУ від 15 червня 1994 року №414, якою затверджено «Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» (далі Положення №414).

Згідно з Переліком доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів, що є Додатком №2 до колективного договору ПАТ «ТРЗ «Оріон» (а.39-40 колективного договору) визначені надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, розмір яких визначається відповідно до вказаного вище Положення…

Відповідно до пунктів 2, 3, 4-1, 6 зазначеного Положення №414 надбавки встановлюються у % від посадового окладу в залежності від ступеня секретності інформації: «особливої важливості», «цілком таємно», «таємно».

Відповідно до п.5 зазначеного Положення №414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Відповідно до п.6 зазначеного Положення №414 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.

Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

19 листопада 2014 року Службою безпеки України прийнято рішення про видачу ПАТ «ТРЗ «Оріон» Ліцензії серії АБ №198459 на здійснення діяльності щодо розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв`язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв`язку, іншими засобами негласного отримання інформації.

23 травня 2016 року Управлінням СБУ в Тернопільській області ПАТ «ТРЗ «Оріон» було надано спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею №ТЕЗ-2016-21.

У зв`язку з відсутністю умов для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, на підставі акту перевірки стану охорони державної таємниці від 15 квітня 2019 року, регіональним органом СБУ скасовано вказаний вище раніше наданий ПАТ «ТРЗ «Оріон» спеціальний дозвіл.

ОСОБА_1 допуск до державної таємниці за формою три надано розпорядженням УСБУ в Тернопільській області від 17 жовтня 2011 року.

Доступ до секретної інформації припинено, згідно наказу голови правління ПАТ «ТРЗ «Оріон» від 10 червня 2019 року.

Вказане підтверджується інформацією УСБУ в Тернопільській області від 02 грудня 2019 року №69/26-10788 (т.1 а.с.209).

Обґрунтовуючи правомірність нарахування вказаної надбавки позивачка посилається на затверджений Головою правління ПАТ «ТРЗ «Оріон» КарпикомЯ.М. «Список працівників, яким згідно Закону України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу (Постанова КМУ №414 від 15 червня 1994 року) з 01 квітня 2016року, згідно якого їй визначено вказану надбавку в розмірі 15 % від окладу (т.1 .а.с.18).

Однак, в даному Списку стосовно позивачки не конкретизовано, яка саме робота з державною таємницею виконуватиметься та який ступінь секретності інформації.

Крім цього, в товаристві не видавалося наказів про нарахування позивачці вказаної надбавки.

Апеляційний суд звертає увагу, що протягом 2017-2018 років АТ «Тернопільським радіозаводом «Оріон» не укладались та не виконувалися договори з державними органами, предмет яких становив би державну таємницю. За вищезазначений період ПАТ «ТРЗ «Оріон» не проводилося жодної виробничої діяльності. Даний факт підтверджують накази керівника товариства про припинення роботи у зв`язку з незавантаженістю виробництва (т.1 а.с.64-85), про які зазначалось вище, та фінансові показники товариства.

Таким чином, протягом вказаного періоду товариством не проводилась діяльність, пов`язана з державною таємницею.

Враховуючи викладене, в судовому засіданні не встановлено, що позивачка протягом періоду з січня 2018 року по лютий 2019 року здійснювала діяльність, пов`язану з розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймала рішення з цих питань або здійснювала постійний контроль за станом захисту державної таємниці, а тому не вважається такою, що постійно працювала з відомостями, що становлять державну таємницю. Тобто, вона не може мати статусу особи, яка працювала в умовах режимних обмежень. Відповідно, відсутні підстави для нарахування надбавки до посадового окладу за роботу з інформацією, що містить державну таємницю.

При цьому сам по собі факт наявності у позивачки допуску до державної таємниці, який надано розпорядженням УСБУ в Тернопільській області від 17 жовтня 2011 року та скасовано згідно наказу голови правління АТ « ТРЗ «Оріон» від 10 червня 2019 року, не може свідчити про те, що ОСОБА_1 постійно працювала у вказаний період з відомостями, що становлять державну таємницю.

Таким чином колегія суддів вважає, що нарахування позивачці надбавки за роботу з державною таємницею за 2018 рік в сумі 11748.53 грн. та за 2019 рік в сумі 2441.91 грн. здійснено без передбаченої ст.30 Закону України «Про державну таємницю» правової підстави та стягненню не підлягає.

Щодо інших виплат (відпускні, матеріальна допомога, компенсація за невчасно виплачену заробітну плату, тощо), колегія суддів виходить з наступного.

Суд дійшов висновку про правильність визначення посадового окладу ОСОБА_1 згідно розрахункових листів, що, в свою чергу, свідчить про правильність нарахування інших виплат, які пов`язані із розміром посадового окладу (відпускні, матеріальна допомога, компенсація за невчасно виплачену заробітну плату, тощо).

Таким чином, нараховані позивачці за період з січня 2018 року по березень 2019 року такі виплати на суму 24904.48грн. підлягають стягненню з відповідача.

Колегія суддів вважає, що скасування відповідачем надбавок за особливі досягнення в праці та за роботу з державною таємницею не може вважатися відрахуванням із заробітної плати, яке передбачене ст.127 КЗпП України, виходячи із наступного.

У відповідності до ст.127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Поняття «рахункової помилки» деталізовано в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року №13, де зазначено, що до рахункових помилок відносяться неправильності в розрахунках, нарахування зарплати за той самий період двічі і т.д. Не відносяться до рахункових помилок не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону або інших нормативно-правових актів та ін.

Таким чином, аналіз вказаної норми дає підстави для висновку про те, що відрахування із заробітної плати працівників згідно ст.127 КЗпП України може мати місце лише для покриття їх заборгованості перед підприємством, де вони працюють, тоді, коли певна сума коштів була зайво видана чи виплачена працівнику.

Натомість в справі, яка переглядається, в позивачки немає заборгованості перед підприємством. Скасування надбавок за роботу з державною таємницею та за особливі досягнення в праці здійснювалося не як відрахування із заробітної плати позивачки для покриття її заборгованості перед підприємством, а як приведення розміру заробітної плати у відповідність до умов Строкового трудового договору, Колективного договору та вимог чинного законодавства. Вказані надбавки не були виплачені. На момент їх скасування позивачка вже була звільнена і не працювала на підприємстві.

Крім цього, відхиляючи посилання представника відповідача на безпідставність нарахування надбавок за роботу з державною таємницею та за особливі досягнення в праці суд першої інстанції зіслався на ч.4 ст.97 КЗпП України та ст.22 Закону України «Про оплату праці», згідно яких власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа-роботодавець не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Однак, суд не взяв до уваги, що скасування вказаних надбавок було не погіршенням умов, встановлених ОСОБА_1 законодавством, трудовим договором та колективним договором, а приведенням заробітної плати у відповідність до умов трудового, колективного договору та норм чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції, задовільняючи позов частково, невірно застосував норми матеріального права, а саме ч.4 ст.97, ст.127 КЗпП України, ст.22 Закону України «Про оплату праці», що у відповідності до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Як зазначив Верховний Суд в Постанові колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 487/6105/16-ц, «Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри надбавок, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника надбавок обов`язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено колективним договором.

Частина четверта статті 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру надбавки, позбавлення працівників надбавок повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог позивачки в частині стягнення надбавок за роботу з державною таємницею та за особливі досягнення в праці.

З огляду на вищевикладене, з АТ «ТРЗ «Оріон» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 62005.91 грн., виходячи із наступного розрахунку:

40222.92 грн. (заборгованість станом на 01 січня 2018 року) + 105602.91 грн. (оклад за 2018 2019 р.р.) + 36932.00 грн. (надбавка за вислугу років за 2017 та 2018 р.р.) + 24904.48 грн. (інші нарахування за 2018 2019 р.р.) - 145656.40 грн. (утримано в 2018 2019 р.р.) = 62005.91 грн.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким вимоги позовну заяву задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 62005 (шістдесят дві тисячі п`ять) гривень 91 копiйку.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 26 листопада 2020 року.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Тернопільський радіозавод «Оріон», код ЄДРПОУ: 22607719, місцезнаходження: вул. 15 Квітня,6, м. Тернопіль.

Головуючий

Судді