У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.01.2021 Справа №607/14493/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Грицака P.M.
за участю секретаря Бігун О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву представника відповідача Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» - адвоката Кучмій Миколи Ярославовича про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення невиплаченої, але нарахованої заробітної плати, -
В С Т А Н О В И В:
АТ«Тернопільський радіозавод«Оріон» в інтересах якого діє адвокат КучмійМ.Я.звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання постанови Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року щодо стягнення з АТ «Тернопільський радіозавод«Оріон» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 62005,91 гривень на шість місяців з моменту винесення ухвали.
В обґрунтуваннязаяви зазначає,що рішеннямТернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті від26грудня 2019року вирішеностягнути зАкціонерного товариства«Тернопільський радіозавод«Оріон» накористь ОСОБА_1 заборгованість знарахованої,але невиплаченоїзаробітної платина загальнусуму 120479,79грн.Постановою Тернопільськогоапеляційного судувід 23листопада 2020року вказанерішення зміненота постановленостягнути зАкціонерного товариства«Тернопільський радіозавод«Оріон» накористь ОСОБА_1 заборгованість знарахованої,але невиплаченоїзаробітної платина загальнусуму 62005,91грн.Однак 01жовтня 2018року відбувся аукціон з продажу державного пакету акцій АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» (96,129% статутного капіталу), переможцем якого визнано ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал». На момент призначення нового керівництва АТ «Тернопільський радіозавод «Орін» діяльність в товаристві була збитковою, робота підприємства була практично зупинена, збитки за 2018 рік становили 9,8 млн. грн., заборгованість по заробітній платі становила 9,6 млн. грн., заборгованість по платежах до бюджету 5,3 млн. грн. На даний час робота АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» частково відновлена. Збитки за 9 місяці 2020 року склали 152 тис. грн. Заборгованість по заробітній платі станом на 01 жовтня 2020 року становить 3 573 тис. грн. Станом на 01 грудня 2020 року заборгованість по заробітній платі становить 3 786 тис. грн. Заборгованість по платежах до бюджету на 01 жовтня 2020 року становить 1 589 тис. грн. Також, АТ «ТРЗ «Оріон» зобов`язані виконувати покладені обов`язки по виконанню рішень судів у справах за №607/14498/19 на суму 70 315,46 грн. та за №607/13995/19 222 613,09 грн. Щоб недопустити повної зупинки виробництва на АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» через непомірне разове погашення заборгованості попередніх періодів, просить суд відстрочити сплату заборгованості за вищевказаним рішенням суду.
Представник заявника Акціонерного товариства«Тернопільськийрадіозавод«Оріон» КучмійМ.Я. в судове засідання не з`явився попередньо звернувшись до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить заяву задовольнити.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися не повідомивши суд про причини неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
За даних обставин, розгляд справи слід провести за відсутності учасників на підставі пункту 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Тернопільський радіозавод«Оріон» простягнення невиплаченої,але нарахованоїзаробітної плати задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства«Тернопільський радіозавод«Оріон» накористь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 120479 (сто двадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 79 коп.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2019 рокускасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної платизадоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 62 005 гривень 91 копiйку.
16 грудня 2020 року старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Савчук А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63889564 на підставі виконавчого листа №607/14493/19 виданого Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області 07 грудня 2020 року щодо стягнення з Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 62 005 гривень 91 копiйку.
Згідно звіту про фінансові результати АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» за 9 місяців 2020 року чистий дохід товариства від реалізації продукції становить 14979 тис. грн., збитки товариства склали 152 тис. грн.
Відповідно до звіту про фінансовий стан на 30 вересня 2020 року заборгованість товариства по заробітній платі становить 3573 тис. грн., заборгованість по платежах до бюджету становить 1589 тис. грн.
Згідно звіту із праці № 1-ПВ за листопад 2020 року заборгованість по заробітній платі станом на 01 грудня 2020 року становить 3786 тис. грн.
Так, за змістомст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Зазначена процесуальна норма кореспондується з приписамист.36 Закону України «Про виконавче провадження»та пов`язує можливість відстрочення виконання рішення у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять це неможливим у певний строк. Вказаний інститут призначений для захисту інтересів боржника.
У п.10Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року №14передбачено, що суд у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому Верховний Суд України не дає чітких роз`яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці цих обставин.
Отже, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом.
Разом з цим відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Так, у рішенні від 20.07.2004р. у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено про те, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.
Враховуючи те, що існування заборгованості (яка підтверджена обов`язковими та такими, що підлягають виконанню судовими рішеннями), надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено, то така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).
У рішенні від 17.05.2005р. «Чижов проти України» вказано, що на державі лежить зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Отже, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для "потерпілої сторони", 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів для негайного виконання рішення суду. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції», Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003р. у справі «Ясюнієне проти Литви», заява № 41510/98, п. 27).
Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
З огляду на встановлені судом обставини, приймаючи до уваги фінансовий стан боржника, ту обставину, що матеріали справи не містять доказів, які б вказували про ухилення боржника від виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що вищевикладене свідчить про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, а тому заяву боржника про відстрочку виконання рішення суду слід задовольнити частково та відстрочити виконання постанови Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року щодо стягнення з АТ «Тернопільський радіозавод«Оріон» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 62 005,91 гривень на три місяці з моменту винесення ухвали до 21 квітня 2021 року.
Керуючись ст.ст.351-354,435 Цивільного процесуального кодексу Українисуд, -
П О С Т А Н О В И В:
Заявупредставника відповідача Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» - адвоката Кучмій Миколи Ярославовича про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення невиплаченої, але нарахованої заробітної плати задовольнити частково.
Відстрочити виконання постанови Тернопільського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення невиплаченої, але нарахованої заробітної плати щодо стягнення з АТ «Тернопільський радіозавод«Оріон» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 62 005,91 гривень на три місяці з моменту винесення ухвали до 21 квітня 2021 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 20 січня 2021 року.
Головуючий суддяР. М. Грицак