Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 16.08.2021 Справа № 311/2297/21
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер 311/2297/21 Головуючий у 1-й інстанції Задорожко Д.А.
Номер провадження 22-ц/807/2865/21 Суддя-доповідач Поляков О.З.
У Х В А Л А
16 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Полякова О.З.,
суддів: Крилової О.В.,
Кухаря С.В.,
при секретарі Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід суддів Запорізького апеляційного суду Полякова О.З., Крилової О.В. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2020 року про задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування.
Разом з позовом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2020 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку кадастровий номер 2320985300:02:003:0006, площею 7,0998 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 2041243423209, дата реєстрації 27 лютого 2020 року. Виконання ухвали доручено Василівському районному ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 02 липня 2021 року визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Поляков О.З., склад колегії суддів: Крилова О.В., Кухар С.В. (а.с. 93).
Розгляд справи апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2020 рокупризначено на 16 серпня 2021 року.
03 серпня 2021 року, перед початком судового засідання, представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подану заяву про відвід суддів Запорізького апеляційного суду Полякова О.З., Крилової О.В.
В заяві представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 посилається на те, що р ішенням Василівського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2019 року (справа № 311/300/19) відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Проте, постановою Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року, у складі головуючого судді: Крилової О.В., суддів: Полякова О.З., Онищенка Е.А., рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2019 року скасовано, та ухвалено рішення, яким задоволено позов ОСОБА_4 . Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку кадастровий номер 2320985300:02:003:0006, площею 7,0998 га, що належали померлому ОСОБА_6 .
Заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вважають, що колегію Запорізького апеляційного суду у складі: головуючий суддя - Крилова О.В., судді: Поляков О.З., Онищенко Е.А. під час розгляду апеляційних скарг по справі №311/300/19 було допущено порушення п.п. б,п. г ч. 1 ст. 106, ч.ч. 5, 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», а саме: не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;а порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; не врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Заявники зазначали, що Верховний Суд постановою від 14 квітня 2021 року виправив помилку суддів апеляційного суду, та скасував постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року.
Проте, у зв`язку з порушенням колегію Запорізького апеляційного суду у складі: головуючий суддя - Крилова О.В., судді: Поляков О.З., Онищенко Е.А. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали скаргу до Вищої Ради Правосуддя.
Так, за приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід суддів Полякова О.З., Крилової О.В., колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Так, за приписами п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (частини 1, 2 статті 40 ЦПК України).
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію («Пулар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року §32, Звіти 1996- ІІІ).
У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості («Де Куббер проти Бельгії», 26 жовтня 1984 року, §26, Серія А, №86).
Суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і сторонам у процесі довіру («Пєрсак проти Бельгії», 01.10.1982 року, «Ветштайн проти Швейцарії», «Паскал проти України», 15.12.2011 року та інші).
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Микаллеф проти Мальти", "Мезнарич проти Хорватії", в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу (самовідводу).
Так, обставини, на які представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 посилається у заяві не є підставами для відводу суддів, передбачені ст..ст. 36, 37 ЦПК України, але з метою уникнення будь-яких сумнів учасника процесу щодо об`єктивності та упередженості суддів щодо розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про доцільність часткового задоволення заяви про відвід суддів Полякова О.З., Крилової О.В.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід суддів Запорізького апеляційного суду Полякова О.З., Крилової О.В. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2020 року про задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити частково.
Відвести суддів Полякова О.З., Крилову О.В. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2020 року про задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування.
Справу передати у відділ забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Запорізького апеляційного суду для здійснення повторного авторозподілу відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 18 серпня 2021 року
Головуючий:
Судді:
