Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
03 серпня 2021 рокуСправа №160/15257/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Віхрової В.С.,
при секретарі Піддубцеві О.В.,
за участю:
представника заявникаЧабан О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоплаченої частини заробітної плати, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Прудник С.В.) перебувала справа №160/15257/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоплаченої частини заробітної плати.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року у справі №160/15257/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоплаченої частини заробітної платизадоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Дніпропетровської обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 26.03.2020 року по 14.05.2020 року включно відповідно дост.81 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов`язано Дніпропетровську обласну прокуратуру провести нарахування та виплату ОСОБА_1 неотриманих грошових коштів, виходячи з розміру посадового окладу визначеного за ч.3ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», який обраховано судом у цьому рішенні та з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 №1-223/2018 (2840/18), за період з 26.03.2020 року по 14.05.2020 року;
- в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №160/15257/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратуризадоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року в адміністративній справі №160/15257/20скасовано та ухвалено нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково шляхом:
- визнання протиправною відмову прокуратури Дніпропетровської області, оформленою листом № 18-738 вих20 від 29.05.2020, у проведенні перерахунку заробітної плати за період з 01 січня 2015 р. по 14 травня 2020 р. та виплати її ОСОБА_1 на підставі поданої ним 15.05.2020 заяви;
- стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1015940 (один мільйон п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок) грн. 81 коп.;
- у задоволені решти позовувідмовлено.
22.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Дніпропетровської обласної прокуратури про відстрочку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/15257/20, в якій заявник просить відстрочити виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №160/15257/20 до вирішення справи у суді касаційної інстанції, але не більше одного року з дня ухвалення рішення.
В обгрунтування заяви зазначено, що Дніпропетровською обласною прокуратурою було подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №160/15257/20, в якій, зокрема, поставлено питання щодо зупинення виконання рішення суду до вирішення справи у суді касаційної інстанції. Крім того, Дніпропетровською обласною прокуратурою до Верховного Суду подано клопотання про зупинення виконання судового рішення. Наразі питання зупинення дії вказаного рішення перебуває на розгляді Верховного Суду. З урахуванням викладеного, з метою недопущення використання бюджетних коштів до постановлення остаточного рішення у справі, є доцільним відстрочити виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №160/15257/20 в частині виплати ОСОБА_1 суми матеріальної допомоги в розмірі 1015940,81 грн. Також, вказано про відсутність у відповідача відповідного рахунку на зазначену мету, нормативно-правового акту, яким би було встановлено механізм списання коштів з Дніпропетровської обласної прокуратури на виконання рішення суду про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі актом, що визнаний неконституційним.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду заява про відстрочку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/15257/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 23.07.2021 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 року заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про відстрочку виконання судового рішення в адміністративній справі №160/15257/20 призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.08.2021 року.
В судове засідання, призначене на 03.08.2021 року, з`явились представник заявника та позивач.
Представник заявника підтримала вимоги заяви, позивач проти задоволення заяви заперечував.
Розглядаючи по суті заяву про відстрочення виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №160/15257/20, судом встановлено наступне.
Відповідно до положеньстатті 378 КАС Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
З аналізу наведеної норми вбачається, що відстрочення виконання судового рішення є правом суду, який таке рішення ухвалив і ці повноваження суду можуть бути реалізовані у випадку встановлення обставин, які, зокрема, ускладняють виконання рішення суду.
Стаття 129 Конституції Українипередбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов`язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов`язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.
Вказаний принцип обов`язковості судових рішень поряд із Конституцією Українизнайшов своє відображення і вКодексі адміністративного судочинства України, а саме устатті 370 Кодексу адміністративного судочинства України- судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У постанові від 06.12.2019 року у справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 р. по справі № 819/150/17, наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування залежать і від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що можливість відстрочення виконання рішення суду є правом суду, а не обов`язком, та може застосовуватись судом лише у випадку наявності обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду одразу після набрання ним законної сили та потребує додаткового часу для виконання боржником покладених на нього судовим рішенням зобов`язань.
Обґрунтовуючи заяву, представник Дніпропетровської обласної прокуратури посилається на те, що обставинами, що істотно ускладнюють виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №160/15257/20 є відсутність у відповідача відповідного рахунку на зазначену мету, нормативно-правового акту, яким би було встановлено механізм списання коштів з Дніпропетровської обласної прокуратури на виконання рішення суду про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі актом, що визнаний неконституційним.
Надаючи правову оцінку відповідним доводам заявника, суд зазначає, що пунктом 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, визначено, що казначейство здійснює, зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
Відповідно до п. 24 Порядку №45 якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія.
Згідно з п. 25 Порядку №45 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника:
за захищеними видатками, визначенимиБюджетним кодексом України;
із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору;
поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки та виплати сум компенсаційних виплат);
за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
з рахунків із спеціальним режимом використання;
за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами;
у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.
У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положенняпунктів 28-34цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Таким чином, законодавством передбачено відкриття відповідного рахунку в Казначействі з метою виконання рішення суду, законодавством урегульовано вказано питання та визначено відповідну процедуру. Судом не встановлено, що визначені заявником доводи ускладнюють та/або роблять неможливим виконання постанови суду з цих підстав.
Також, в обґрунтування заяви вказано, що заявником подану касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №160/15257/20 до Верховного Суду.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.07.2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури нарішенняДніпропетровського окружного адміністративного судувід18 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №160/15257/20.
Заявником в заяві зазначено, що Дніпропетровською обласною прокуратурою до Верховного Суду подано клопотання про зупинення виконання судового рішення. Наразі питання зупинення дії вказаного рішення перебуває на розгляді Верховного Суду.
Відповідно до ст. 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Таким чином, нормами КАС України передбачено процедуру зупинення виконання судового рішення у випадку розгляду справи в касаційній інстанції.
Відповідне питання вирішується судом касаційної інстанції та не є в розумінні процесуального законодавства підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки відстрочення виконання судового рішення та зупинення виконання судового рішення є окремими процесуальними діями судів різних інстанцій, та підставами для прийняття ухвали по вказаним процесуальним діям є різні обставини.
Суд зазначає, що оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №160/15257/20 до суду касаційної інстанції не є тією обставиною, яка істотно ускладнює виконання судового рішення та/або робить його неможливим.
Більше того, питання про зупинення виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року у справі №160/15257/20 належить до вирішення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, оскільки заявником подано відповідну заяву, а тому Дніпропетровською обласною прокуратурою обрано неналежний захист інтересів шляхом звернення до суду першої інстанції із заявою про відстрочення виконання судового рішення.
За таких обставин, суд визнає заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про відстрочення виконання судового рішення необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись, статтями 248,256,378 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоплаченої частини заробітної плати відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 03 серпня 2021 року.
Суддя В.С. Віхрова
