Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
23 листопада 2020 року Справа 160/15257/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої заробітної плати, -
ВСТАНОВИВ:
17 листопада 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій позивач просить суд:
- стягнути з Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 матеріальну шкоду у сумі 1 162 277 грн. 55 коп. у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за частинами 3.4 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 14 травня 2020 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до змісту ч. 2 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок. В період з 26.10.2014 до 31.12.2016 (з 01.01.2017 вже діяла нова редакція статті з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016) ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» встановлювала, що посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року -11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат. З 01.01.2017 року до 30.04.2020 року (з 25.09.2019 вже діяла нова редакція статті з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ від 19.09.2019) ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» визначала, що посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 1 січня 2017 року становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 25.09.2019 року абзац 1 ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» мав наступний «Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року». Згідно змісту ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень. Згідно змісту ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень. Згідно змісту ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень. Згідно змісту ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні. Згідно змісту ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня. Згідно змісту ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
На думку позивача, загалом сума не виплаченої йому заробітної плати складає - 1162277 грн. 55 коп. до якої слід врахувати коефіцієнт 1,2 (Частина 4 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»: «Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2.»). Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» № 79-VIII від 28.12.2014 (набрання чинності з 01.01.2015) було внесено зміни до п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» та установлено, що стаття 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі по тексту - Рішення КСУ № 6-р/2020 від 26.03.2020).Отже, діями Держави України порушено право власності позивача на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантованої ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020 року зазначена вище справа розподілена та 19.11.2020 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Відповідно до п.п. 2, 4, 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову позивач просить стягнути матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати.
Проте, такий спосіб захисту, як стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати не може бути самостійним без визнання протиправним індивідуального акта чи окремих його положень чи визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.
Тому, позивачу потрібно викласти зміст позовних вимог для суду та сторін у відповідності до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України та вказати який індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень визнається протиправним та підлягає скасуванню, увесь чи окремі його положення та які дій суб`єкта владних повноважень є протиправними, а також зазначити зобов`язання для суб`єкта владних повноважень, які необхідно вчинити.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої заробітної плати - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- позову до суду та для учасників справи з викладенням змісту позовних вимог у відповідності до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України де вказати: який індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень визнається протиправним та підлягає скасуванню, увесь чи окремі його положення та які дій суб`єкта владних повноважень є протиправними, а також зазначити зобов`язання для суб`єкта владних повноважень, які необхідно вчинити.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник
