Справа № 591/1419/20
Провадження № 2/591/365/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання - Чмуневич М.О.
представника позивачки - ОСОБА_1
представника відповідачки - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Вакули Вадима Миколайовича до ОСОБА_4 , третя особа: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Хоменко Вікторія Василівна про розірвання та визнання таким, що не підлягає виконанню спадкового договору, скасування державної реєстрації заборони на відчуження квартири, -
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_5 є її рідною бабусею та матір`ю її батька ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про народження батька. Враховуючи той факт, що батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Іловайськ під час проведення АТО, вона є єдиною спадкоємицею померлої ОСОБА_5 , на підставі ст. 1266 ЦК України «Спадкування за правом представлення». Але, під час поховання бабусі позивачка дізналася, що та за 16 днів до смерті уклала спадковий договір від 11 лютого 2020 року посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Хоменко В.В. Відповідно до спадкового договору ОСОБА_5 уклала договір з громадянкою України ОСОБА_4 . Предметом вказаного договору є зобов`язання набувача виконати розпорядження відчужувача передбачені в договорі, і в разі смерті відчужувача, набувач набуває право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відчужувачу на праві особистої приватної власності.
Відповідно до пункту 2.1. зазначеного договору у разі смерті відчужувача, набувач зобов`язаний здійснити поховання відчужувача, та відзначити роковини поховання.
Але, 28 лютого 2020 року, коли померла ОСОБА_5 , її похоронами опікувалася тільки позивачка та її мати ОСОБА_7 .
Хто така набувач ОСОБА_4 позивачці не відомо, вона її жодного разу при житті бабусі, на її похоронах, на поминальному обіді не бачила. Мати позивачки та інші родичі, які до смерті спілкувалися з бабусею, також не знають хто така ОСОБА_4 .
Факт того, що набувач ОСОБА_4 не виконала своїх обов`язків по спадковому договору та не поховала померлу ОСОБА_5 підтверджується наявним у позивачки оригіналом свідоцтва про смерть, тобто набувач навіть не мала на меті здійснювати поховання, тому не брала довідок про смерть, необхідних для поховання та не обмінювала їх на свідоцтво про смерть.
Відповідно до п. 3.1. Спадкового договору право власності на квартиру виникає у відповідача в разі смерті ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_5 продовжується виконання умов договору, а саме: нотаріус скасовує накладені обтяження та реєструє права власності на об`єкт нерухомого майна за відповідачкою. Після переходу права власності спадковий договір припиняє свою дію у зв`язку з повним виконанням сторонами його умов.
Але, у зв`язку з тим, що відповідачка не виконала умов договору, його продовження та перехід права власності не неї не є законним та таким, що не відповідає умовам договору.
Враховуючи, той факт, що сторона по договору померла, а позивач не є стороною договору, позивачка не має права зобов`язувати відповідачку виконати умови договору, в частині поховання, тим паче виконати даний пункт неможливо тому, що ОСОБА_5 похована.
Тому, у зв`язку з тим, що набувач по спадковому договору не виконала умов договору, виникає право спадкоємців вимагати припинення його дії в частині переходу права власності на його предмет, та скасування його реєстрації, для безперешкодного спадкування майна померлої за законом.
Посилаючись на вказане, просить розірвати та визнати таким, шо не підлягає виконанню, спадковий договір укладений 11 лютого 2020 року між ОСОБА_5 (померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Хоменко В.В., зареєстрований в реєстрі за № 293, скасувати в спадковому реєстрі реєстрацію спадкового договору; скасувати державну реєстрацію заборони на відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , внесену приватним нотаріусом Хоменко В.В. 11 лютого 2020 року після посвідчення вказаного спадкового договору.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23 березня 2020 року відкрито провадження по зазначеній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 01 червня 2020 року о 13 год. 00 хв.
24 квітня 202 року до суду подано відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_2 , в якому заперечує проти заявленого позову, заначаючи, що ініціювати розірвання спадкового договору в суді можуть лише відчужувачі або набувач. Інші особи, зокрема спадкоємці відчужувача, не можуть пред`являти вимоги про розірвання спадкового договору. В даному випадку позов про розірвання спадкового договору заявлено спадкоємцем, який не є стороною договору. За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред`являти вимоги про розірвання спадкового договору. Таким чином, позивачка не має права звертатись до суду з позовом про розірвання спадкового договору.
У спадковому договорі сторони досягли згоди про виконання відповідачкою двох зобов`язань, а саме: 1) здійснити поховання відчужувача; 2) відзначити роковини, поховання.
Що стосується зобов`язання набувача відзначити роковини поховання, то строк його виконання не наступив, а тому позивачка не може у позовній заяві посилатись на невиконання такого зобов`язання.
Відповідачка дійсно не змогла виконати зобов`язання щодо поховання відчужувача, але з причин, що не залежали від її волі, хоча нею були виконані всі необхідні дії направлені на виконання поховання відчужувача. Відсутня вина відповідачки щодо порушення зобов`язання.
Так відповідачка звернулася до ФОП ОСОБА_8 , який організовує поховання та надає суміжні послуги, та придбала хрест, труну, вінок, щоб здійснити поховання відчужувача. Вказаний факт підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру, актом відмови від товарів та інформацією з Єдиного державного реєстру фізичних осіб - підприємців.
З жовтня 2019 року відповідачка разом зі своїм батьком ОСОБА_9 та матір`ю ОСОБА_10 доглядала за ОСОБА_5 , яка була зареєстрована та фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачка разом з батьками доглядала за ОСОБА_5 купували продукти, ліки, готували їжу, купали її та робили ремонт у її помешканні (поклеїли шпалери, прибирали квартиру).
У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 мала тяжкі хронічні хвороби, батько відповідачки близько тижня жив у квартирі померлої та доглядав за нею. Жодного разу ні онука, ні донька не приходили до померлої та допомогу не надавали.
28 лютого 2020 року в 00.58 год. відповідачка викликала по телефону швидку, оскільки ОСОБА_5 стало погано. Швидка відвезла ОСОБА_5 до Комунального некомерційного підприємства «Сумська міська клінічна лікарня» Сумської міської ради. Як повідомили по телефону лікарі терапевтичного відділення лікарні у ОСОБА_5 відірвався тромб, а також вона хворіла на астму серця. О 04.00 год. зателефонував лікар матері відповідачки з лікарні та повідомив, що ОСОБА_5 померла. Відповідачка зверталася до лікарні, щоб видали довідку про смерть ОСОБА_5 , але лікарі відмовились це зробити та повідомили, що тільки родичам померлої видадуть всі необхідні документи.
28 лютого 2020 року відповідачка разом з ОСОБА_11 прибули до приміщення лікарняного моргу, але працівники моргу відмовили видати тіло померлої ОСОБА_5 , посилаючись на те, що тільки родичі можуть його отримати. Відповідачка надала спадковий договір, але й це не переконало працівників моргу і тіло вони не видали. Відповідачка, придбавши все необхідне для здійснення поховання - труну, хрест, вінок, не змогла цього зробити, бо родичі померлої не привезли тіло за адресою місця проживання померлої та приховали від відповідачки інформацію про час та місце поховання.
Посилання позивачки на те, що ні вона, ні її родичі не знали відповідачку, не заслуговує на увагу, її добре знала померла, яку і доглядала відповідачка.
Що стосується вимоги про визнання спадкового договору таким, що не підлягає виконанню, то чинним законодавством взагалі не передбачена така вимога.
01 червня 2020 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладене на 11 год. 00 хв. 02 вересня 2020 року в зв`язку з клопотанням представника відповідача.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 вересня 2020 року витребувано в Комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» відомості про особу, яка здійснила виклик швидкої допомоги 28 лютого 2020 року для надання медичної допомоги ОСОБА_5 ; закрите підготовче провадження у справі за вказаним позовом, призначено справу для розгляду по суті на 15 год. 00 хв. 23 грудня 2021 року з викликом сторін у справі та свідків.
Протокольною ухвалою суду від 23 грудня 2020 року розгляд в судовому засіданні оголошено перерву до 22 березня 2021 року для виклику свідків.
Протокольною ухвалою суду від 22 березня 2021 року оголошено перерву до 01 квітня 2021 року для виклику свідків.
Протокольною ухвалою суду від 01 квітня 2021 року оголошено перерву до 16 липня 2021 року в зв`язку з закінченням процесуального часу.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову.
Позивачка ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Хоменко В.В. в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Вислухавши думку осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Норми ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК Українивстановлюють обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8), її батько ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9).
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.7).
Відповідно до інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17-18).
11 лютого 2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено спадковий договір, за умовами якого набувач зобов`язується виконувати передбачені в ньому розпорядження відчужувача і в разі його смерті набуває право власності на належне відчужувачу майно, а саме: квартиру під номером АДРЕСА_3 . Вказаним договором (п. 2.1.) встановлено, що у разі смерті відчужувача набувач зобов`язаний здійснити поховання відчужувача, відзначити роковини поховання (а.с. 11).
Згідно п. 6.3. вказаного договору у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувача на його вимогу цей договір може бути розірваний у судовому порядку.
На підтвердження витрат поховання ОСОБА_5 позивачкою надано договір замовлення Серія 2-В № 030096 від 28 лютого 2021 року та договір замовленням Серія 2-В № 030392 від 28 лютого 2021 р., з відповідними фіскальними чеками про оплату вказаних договорів (а.с.12-14).
З товарного чеку ФОП ОСОБА_8 від 28 лютого 2020 року, наданого відповідачкою, вбачається сплата передоплати труни, хреста та вінка (а.с. 43).
З акту про відмову від товарів та послуг вбачається, що замовник ОСОБА_4 відмовилася від замовлених товарів та ритуальних послуг на суму 2200 грн. та кошти в сумі 250 грн. повернути замовнику (а.с. 44).
Відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 22 жовтня 2020 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 згідно ст. 1266 ЦК України (а.с.89).
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що позивачка ОСОБА_3 є донькою її двоюрідного брата ОСОБА_6 . В п`ятницю 28 лютого 2020 року близько 8.30 год. їй зателефонувала ОСОБА_13 - мати позивачки та повідомила, що померла ОСОБА_5 , яка є їй тіткою. О 9.15 год. вона з ОСОБА_14 поїхали в ЦМЛ, щоб отримати тіло ОСОБА_5 для поховання, в лікарні зустріли жінку ОСОБА_15 , яка повідомила, що є подругою тітки та допомагала останнім часом їй по господарству, та повідомила, що ОСОБА_5 привезли на швидкій до лікарні, а в реанімації повідомили, що вона померла. ОСОБА_16 повідомила, що тіло видають лише близьким родичам, якою вона не являється. Вона як племінниця написала заяву на отримання тіла, довідки про смерть та речей, після чого в лікарні видали все. Поїхали до квартири ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , вона, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , біля квартири чекали близько години, доки чоловік ОСОБА_19 принесе ключі від помешкання. Коли потрапили до квартири, прийшов хрещений позивачки ОСОБА_20 . В шафі вони взяли одяг та склали в пакет, спитали про документи ОСОБА_5 , ОСОБА_16 нам сказала, що документів в останньої не має.
Потім їздили в РАЦС, але там була перерва це було близько 11.45 год. Зателефонували представники Центру АТО, запропонували приїхати на ОСОБА_10 повідомила, що ОСОБА_5 мають поховати місцеве управління АТО, як матір героя АТО, вони з цього приводу зателефонували директору КП «Спецкомбінат», та їм повідомили, що на такі цілі зараз кошти не виділяються, можуть надати лише місце для поховання. В магазині вони вибрали труну, вінки, їм запропонували оплаттии всі речі, ОСОБА_13 оплатила весь рахунок на суму 12 тис. гривень, ОСОБА_16 сказала, що в неї коштів не має.
Потім вони поїхали до РАЦС, де отримали свідоцтво про смерть, а до вказаної поїздки ОСОБА_16 сказала, що вона не потрібна та пішла, їй повідомили, що приходити на 10.00 год. на поховання до під`їзду, але більше свідок її не бачила, а вони поїхали до моргу відвезли речі.
Наступного дня вона приїхала о 9.30 год., о 10.00 год. біля під`їзду зібралися всі родичі, але ОСОБА_16 не прийшла. Поховали ОСОБА_5 на кладовищі, поїхали в кафе « Струмок », де був поминальний обід. В понеділок стало відомо, що є ОСОБА_21 , яка має поховальний договір, але по ньому вона нічого не робила.
Свідок ОСОБА_7 , пояснила, що є матір`ю позивачки. На початку дев`ятої години ранку 28 лютого 2020 року їй позвонила дочка та повідомила, що зателефонували з центру АТО та повідомили, що остання є єдиною спадкоємицею ОСОБА_5 , тому має її поховати, дали номер телефону ОСОБА_19 , яка чекала в ЦМЛ. В лікарню свідок поїхала з ОСОБА_12 , де зустріли ОСОБА_15 та її чоловіка. В лікарні вони заповнили акт отримання речей. Отримали довідку з ОСОБА_12 , оскільки довідки видають лише родичам. Пізніш поїхали за адресою: АДРЕСА_2 , де чекали біля квартири близько години, доки чоловік ОСОБА_19 принесе ключі від помешкання. В квартирі ОСОБА_16 допомагала збирати речі для моргу. Коли хрещений Насті попросив повернути ключі від квартири ОСОБА_22 , та повідомила, що ключі та документи на квартиру в них. Пізніш поїхали на Лебединську для оформлення поховання, в цей час ОСОБА_16 весь час стверджувала, що ОСОБА_5 мають поховати як матір героя АТО - безкоштовно, але там повідомили, що це не відповідає дійсності. Придбали труну, хрест, підвіз оформили, ОСОБА_16 повідомила, що коштів вона не має. Потім поїхали в морг, але ОСОБА_16 в морг вже не їздила. Після поховання ОСОБА_5 в нотаріуса бачила ОСОБА_24 , нотаріус Хоменко В. сказала, що це вона, але на похованні ОСОБА_24 не була присутня.
Свідок ОСОБА_26 пояснив, що є хрещеним позивачки. 28 лютого 2020 року йому зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила, що померла ОСОБА_5 , попросила приїхати за адресою, де проживала ОСОБА_5 . Коли прибув, то там були ОСОБА_27 , її мати, ОСОБА_28 та жінка на ім`я ОСОБА_29 , чекали ключі від квартири, коли принесе чоловік ОСОБА_29 . Коли зайшли до квартири він залишився в коридорі, а решта пішли збирати речі. Потім ОСОБА_30 та ОСОБА_31 поїхали в морг, а він вийшов на ринку. Наступного дня на похованні бачили якусь дівчину, яка спостерігала за всім, з ними не спілкувалася та на поминках її не було. В понеділок у нотаріуса дізналися, що ця дівчина прийшла оформляти право на квартиру після смерті ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_32 , пояснила що ОСОБА_3 є хрещеницею її сина ОСОБА_26 . ОСОБА_5 була на заробітках, потім купила двокімнатну квартиру на АДРЕСА_4 , але в квартирі не жила. Син її в 2014 році загинув. ОСОБА_5 квартиру здавала квартирантам, це свідку відомо зі слів ОСОБА_27 . ОСОБА_5 померла близько 06.00 год. 28 лютого 2020 р., на початку 09.00 год. подзвонила ОСОБА_27 сину, вона взяла слухавку, та позивачка повідомила, що померла ОСОБА_5 їм телефонували з Центру АТО. До лікарні свілдок не їздила, на поховання прийшла зранку 29 лютого 2020 року, їздила на кладовище та на поминки, незнайомих людей на похованні вона не бачила, всі біли знайомі, біля під`їзду стояла незнайома дівчина, але на поминках її не було. ОСОБА_5 останнього разу бачила восени, сторонньої допомоги вона не потребувала, хоча чула, що люди говорили, що їй потрібна допомога.
Свідок ОСОБА_10 , пояснила, що ОСОБА_4 є її дочкою. ОСОБА_5 була їх приятелькою, з якою вони були знайомі з 2015 року, підтримували дружні відносини, вона їх просила допомогти виконати домашню роботу, яку виконувала вона з донькою та чоловіком. З 2019 року ОСОБА_5 стала хворіти на астму серця, було важко їй сходити в магазин, в аптеку, ліки вона замовляла її дочці, щоб купила. В листопаді 2019 року ОСОБА_5 потрапила до лікарні, де вони її відвідували. Останнім часом ОСОБА_5 сама боялася ночувати так її чоловік ночував в неї. На початку лютого 2020 року ОСОБА_5 запропонувала Ѕ частин квартири по АДРЕСА_5 оформити на ОСОБА_33 . 27 лютого 2020 року ОСОБА_5 стало погано, ОСОБА_21 викликала швидку допомогу, вони зібрали речі та повезли до лікарні, ОСОБА_5 була не ходяча, в лікарні свідок залишила свій номер телефону. Вона купила ліки в аптеці та дала гроші санітарці, щоб на ранок купити ліки, та поїхали додому, через годину зателефонував лікар та повідомив, що ОСОБА_5 померла. Вон поїхали до лікарні, ОСОБА_21 взяла спадковий договір, але в лікарні повідомили, що довідку про смерть видають лише родичам. ОСОБА_21 поїхала на курську до ФОП ОСОБА_34 . Родичі ОСОБА_5 могли б не дізнатися про смерть, але свідок зателефонувала психологу ОСОБА_37 з Центру АТО, яка повідомила родичів. ОСОБА_28 та невістка ОСОБА_5 їй телефонували та питали де вона знаходиться. Потім вони приїхали до лікарні, де їм виписали довідку про смерть та вони забрали речі. Свідок разом з ними поїхали на Лебединську , де вибрали труну. У ОСОБА_35 були гроші і вона запропонувала надати, в свідка було близько 300 грн., але в неї не взяли кошти. ОСОБА_31 заплатила там близько 8 тис. грн. Потім поїхали на вул. Заливну, туди приїхав їх кум. Коли ввійшли в квартиру, то взяли речі в морг, ОСОБА_5 казала приблизно які речі потрібно. Потім поїхали на вул. Петропавлівська до РАЦС, коли звідти вийшли, то вона поїхала додому, оскільки була хвора. Вони з чоловіком ходили на поховання, але близько не підходили, людей було не багато на похоронах. Ходили з чоловіком на кладовище вже коли стемніло. Поховати ОСОБА_5 не дали ОСОБА_28 та ОСОБА_31 , вона зателефонувала ОСОБА_36 і сказала «відбій». ОСОБА_5 сама не могла себе обслуговувати, оскільки хворіла та мала велику вагу тіла, вони допомагали з ванни виходити. Про те, що підписала ОСОБА_5 спадковий договір родичам не повідомила, так як не хотіла з ними спілкуватися.
На похороні вони були, стояли здалеку, але на кладовище не їздили, вони і ОСОБА_21 поминали вдома і 40 днів, і річницю смерті. Умови спадково договору виконати не змогли, так як їм чинили перешкоди дівчата.
Сідок ОСОБА_9 пояснив, що відповідачка в справі є його дочкою. Дружина познайомилася з ОСОБА_5 в 2015 році і вони товаришували, ходили один до одного в гості. Останнім часом вона хворіла і тому він там був весь час, допомагав з ремонтом речей, меблів, клеїли шпалери, штори прали, мили люстри. ОСОБА_5 не могла ні встати, ні сісти, він робив їй підставку. Останній місяць перед смертю дуже хворіла, телефонувала і вночі, щоб він прийшов, тому майже місяць свідок жив в неї, дружина приходила також. Приходили з соціальної служби, щоб піклуватися і говорили, що потрібно до лікарні лягати, але ОСОБА_5 боялася в лікарню лягати. 27 лютого 2020 року ОСОБА_5 стало погано, сказала, щоб викликала швидку допомогу, ми зібрали речі та повезли до лікарні, вона була не ходяча. Оформили в палату, купили ліки в аптеці та дали гроші санітарці, щоб на ранок купити ліки, та поїхали додому, через годину зателефонував лікар та повідомив, що ОСОБА_5 померла. Вони поїхали до лікарні, хотіли взяти довідку про смерть, але в лікарні повідомили, що довідку про смерть видають лише родичам. ОСОБА_21 поїхала замовити вінок, хрест, свідок поїхав додому. На поховання він не пішов, бо дуже боліла спина, після того як підіймав ОСОБА_5 , але дружина з донькою на похованні були біля під`їзду. ОСОБА_5 з родичами не хотіла спілкуватися, боялася, що заберуть в неї квартиру. Без сторонньої допомоги останнім часом ОСОБА_5 не могла обходитися, тому ми багато їй допомагали.
Відповідно до статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (стаття 1304 ЦК України).
Згідно статті 1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача (стаття 1308 ЦК України).
Під час судового розгляду встановлено, що відповідачкою ОСОБА_4 не було виконано умови укладеного між нею та ОСОБА_5 спадкового договору, а саме зобов`язання здійснити поховання відчужувача, відзначити роковини поховання.
Доводи відповідачки щодо неможливості здійснити передбачені спадковим договором обов`язки по похованню відчужувача не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість показаннями допитаних свідків, в тому числі і з боку відповідачки, письмовими доказами, підтверджено факт здійснення поховання ОСОБА_5 матір`ю позивачки ОСОБА_7 .
Також відповідачкою не надано доказів на підтвердження виконання зобов`язань за спадковим договором щодо відзначення роковини поховання відчужувача.
Таким чином розпорядження відчужувача за спірним спадковим договором відповідачкою виконано не було.
Суд не приймає до уваги доводи відповідачки про те, що ініціювати розірвання спадкового договору може лише відчужувач або набувач, оскільки є очевидним неможливість здійснення розірвання цього договору з підстав невиконання умов договору щодо поховання відчужувача та відзначення роковин поховання, в силу смерті відчужувача ОСОБА_5 .
При цьому необхідно врахувати, що розірвання спадкового договору впливає на права та законні інтереси спадкоємиці ОСОБА_5 , якою є позивачка ОСОБА_3 .
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №278/627/15-ц.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_3 про розірвання укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 11 лютого 2020 року спадкового договору підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року в справі № 750/3917/17 (провадження № 14-24цс20) вказано, що «особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам».
У постанові Верховного Суду від 03 серпня 2020 року в справі № 167/867/17 (провадження № 61-17092св18) зроблено висновок, що «для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. […] Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом».
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
За таких обставин позовна вимога про визнання таким, що не підлягає виконанню спадкового договору не підлягає задоволенню з тих підстав, що не передбачено такого способу захисту прав та інтересу.
Що стосується позовних вимог про скасування державної реєстрації заборони на відчуження квартири, суд виходить з такого.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої якої відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, за змістом статті 26 вказаного Закону виконанню підлягають судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Тобто, починаючи з 16 січня 2020 року до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права.
Суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта.
За таких обставин не можуть бути задоволені позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації заборони на відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , внесену приватним нотаріусом Хоменко В.В. 11 лютого 2020 року після посвідчення оспорюваного спадкового договору.
Таким чином заявлений позов підлягає частковому задоволенню, в частині розірвання спадкового договору, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , та в іншій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 247, 263-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Хоменко Вікторія Василівна про розірвання та визнання таким, що не підлягає виконанню спадкового договору, скасування державної реєстрації заборони на відчуження квартири задовольнити частково.
Розірвати спадковий договір, укладений 11 лютого 2020 року між ОСОБА_5 (померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Хоменко Вікторією Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 293.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Хоменко Вікторія Василівна, місцезнаходження: м. Суми, вул. Козацький Вал, 2
Повне судове рішення виготовлене 27 липня 2021 року.
Суддя А.П.Сидоренко
