Єдиний державний реєстр судових рішень
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2021 Справа № 904/4941/20
м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Кузнецової І.Л.,
суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.,
секретар судового засідання: Мацекос І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2021 у справі №904/4941/20 (суддя Мельниченко І.Ф., повне рішення складено 22.02.2021)
за позовом Криворізької місцевої прокуратури № 1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 2 534 223 грн 10 коп.
ВСТАНОВИВ:
- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2021 у справі №904/4941/20 позов Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області, пред`явлений в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) задоволено, з Державного підприємства (далі-ДП) "Кривбасшахтозакриття" стягнуто збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 2534223грн10коп., з яких: 760266грн 93коп. до спеціального фонду Державного бюджету України, що становить 30 процентів грошових стягнень, 506844грн 62коп. до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради, що становить 20 процентів грошових стягнень та 1267111грн 55коп. до спеціального фонду місцевого бюджету Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, що становить 50 процентів грошових стягнень;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо здійснення ДП "Кривбасшахтозакриття" у період з 17.01. по 20.02.2020 спеціального водокористування без дозвільних документів, що є порушенням вимог передбаченого чинним законодавством порядку такого водокористування і, у зв"язку з цим, підставою для стягнення збитків;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ДП "Кривбасшахтозакриття" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність цього рішення вимогам законодавства та фактичним обставинам справи просить скасувати останнє, прийняти нове рішення та в задоволенні позову відмовити;
- у поданій скарзі йдеться про те, що:
господарським судом не надано правової оцінки відносинам, які виникли між підприємством та Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області;
підставою для здійснення екологічною інспекцією позапланової перевірки підприємства стало розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1410-р "Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Широківського району Дніпропетровської області, яким інспекції доручено здійснення контролю за виконанням вимог індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2019-2020 років;
згідно з абз.10 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час проведення позапланового заходу з"ясовуються лише ті питання, необхідність яких стане підставою для здійснення цього заходу;
дії представників екологічної інспекції щодо здійснення перевірки дозвільних документів під час позапланового контролю є протизаконними, суперечать ст.ст. 6, 19 Конституції України;
в оскаржуваному рішенні зазначено, що повноваження інспекції регламентуються Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України №454/2011 від 13.04.2011 і Порядком організації та проведення перевірок суб"єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008, але вказані нормативно-правові акти скасовані Указом Президента України №419/2019 від 20.06.2019 та розпорядженням Кабінету Міністрів України №169-р від 10.03.2017 відповідно;
судом не враховано, що скид надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в р.Інгулець та забір проб здійснювався підприємством у відповідності до вимог індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод в міжвегетаційний період 2019-2020 років;
екологічна інспекція, згідно з розділом 11 регламенту, зобов"язана здійснювати контроль за хімічним складом води у контрольному створі р.Інгулець нижче скиду з ставка - накопичувача балки Свистунова, міст на Інгулець, а не на річці Інгулець 500м вище скиду;
господарський суд не надав оцінки доводам підприємства відносно проб вод, які здійснені на підставі протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб води, складених інспекцією, які підтверджують, що відповідач належним чином виконав вимоги індивідуального регламенту;
в оскаржуваному рішенні відсутній правовий висновок про недоведення відповідачем обставин, щодо завдання шкоди не з його вини; поза увагою суду залишені положення ст.74 Водного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1410-р, яким підприємство зобов"язано здійснити скид з метою запобігання виникнення аварійної ситуації, у зв"язку з чим, є недоведеною і наявність в діях / бездіяльності відповідача протиправної поведінки;
звернення Криворізької місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області з позовом до господарського суду є безпідставним; на виконання вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" судом не розглянуто питання розумності строку звернення/ незвернення екологічної інспекції з позовом по даній справі;
- прокурор вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що:
позиція відповідача, відповідно до якої орган контролю під час перевірки повинен здійснювати контроль за виконанням вимог індивідуального регламенту та дотриманням визначених в ньому показників вмісту забруднюючих речовин в контрольних створах нижче скиду, а не перевіряти дозвільні документи, а також відповідно до якої розпорядження Кабінету Міністрів України є дозвільним документом є хибною;
вичерпний перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності визначений Законом України "Про перелік документів у сфері господарської діяльності", розпорядження Кабінету Міністрів України до вказаного переліку не включено;
позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а, навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у такому заподіянні;
при поданні позовної заяви прокурор фактично обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави екологічною інспекцією, яка не вчинила і не планувала вживати заходів до стягнення збитків, про що вона повідомила прокуратуру відповідним листом, а також зазначив, що бездіяльність позивача завдає істотної шкоди інтересам держави;
- позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги також заперечує.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) Кузнецової І.Л., суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2021 колегією суддів у вказаному складі відкрито провадження за апеляційною скаргою та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні, яке відбулося 13.04.2021, колегією суддів оголошено перерву до 20.05.2021.
У з"язку з перебуванням у відпустці суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В. розпорядженням керівника апарату суду від 19.04.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для вирішення питання щодо призначення судового засідання в режимі відеоконференції, визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) Кузнецової І.Л., суддів Чус О.В., Подобєда І.М..
У зв`язку з усуненням обставин, що зумовили зміну складу колегії суддів, а саме виходом на роботу після відпустки суддів Кощеєва І.М. та Орєшкіної Е.В. розпорядженням керівника апарату суду від 17.05.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.05.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (доповідача) Кузнецової І.Л., суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В..
В судовому засіданні, яке відбулося 20.05.2021, оголошено перерву до 01.06.2021.
01.06.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.
Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП Кривбасшахтозакриття засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та є державним комерційним підприємством.
Згідно з Статутом ДПКривбасшахтозакриття, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.12.2017 №1896, підприємство утворено з метою організації та виконання робіт з ліквідації, реструктуризації об`єктів гірничорудних підприємств Криворізького басейну, а також здійснення післяліквідаційного моніторингу, усунення негативних екологічних наслідків їх діяльності та пов`язаного з цим капітального будівництва.
Підприємство здійснює господарську діяльність, пов`язану з наданням допоміжних послуг підприємствам гірничорудної промисловості шляхом відведення та акумуляції шахтних вод (забезпечення захисту гірничодобувних підприємств Криворізького басейну), проведення робіт з реструктуризації об`єктів шахт, що ліквідуються з метою перепрофілювання їх в такі, що будуть забезпечувати гідрогеологічний захист, іншу виробничу діяльність або повну ліквідацію.
ДПКривбасшахтозакриття є власником ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова, який знаходиться в Широківському районі Дніпропетровської області та призначений для тимчасової акумуляції надлишку шахтних вод у вегетаційний період, із наступним його повним спорожненням в осінньо-зимовий період (міжвегетаційний період) згідно з регламентом скиду, та експлуатує його з 01.09.2004.
З метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1410-р до 1 березня 2020 року дозволено скидання із ставка-накопичувача, розташованого на території Широківського району Дніпропетровської області, надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2019-2020 років.
Контроль за виконанням вимог зазначеного регламенту покладено на Державну екологічну інспекцію та Державне агентство рибного господарства.
Відповідно до інформації ДП Кривбасшахтозакриття № 114 від 02.03.2020 у період скиду, тобто з 17.01. по 29.02.2020, зі ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець скинуто 4208000 м3 надлишків зворотних вод.
Згідно з розділом 11 індивідуального регламенту на період скиду, для контролю за хімічним складом води та відбору проб на річці Інгулець встановлюється вісім тимчасових контрольних створів, в тому числі, п"ять розрахункових контрольних створів та 3 контрольних створи на постійно та періодично діючих водовипусках в р.Інгулець, розташованих нижче греблі Карачунівського водосховища до замикаючого контрольного створу р.Інгулець, міст смт.Широке.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 22.01.2020 № 49-П комісією, у складі посадових осіб інспекції, в період з 24.01.2020 по 28.02.2020 проведено державний нагляд (контроль) (позаплановий захід) за додержанням ДП Кривбасшахтозакриття вимог індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу зі ставка-накопичувача балки Свистунова у р.Інгулець.
В процесі проведення державного нагляду екологічною інспекцією встановлені порушення ДПКривбасшахтозакриття п.9 ст.44, ст.48, 49 Водного кодексу України, п.70 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України Про перелік документів довільного характеру у сфері господарської діяльності, п.п.15, 17 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1995 №465 , які полягають у провадженні підприємством діяльності, пов"язаної з акумуляцією надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу балки Свистунова та їх скиданням у р.Інгулець без документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водовикористання.
Наведені висновки зроблені екологічною інспекцією за наслідками відборів проб вод, оформлених протоколами, копії яких представлені в матеріалах справи (т.1, а.с.51-60) та вимірювань показників складу та властивостей проб вод, оформлених протоколами, копії яких також наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.61-70)..
Вимірюванням показників складу властивостей зворотних вод зафіксовано перевищення розрахункових показників якості води в контрольних створах вище та нижче скиду з ставка-накопичувача балки Свистунова по сульфатах в сухому залишку, нітратах, завислих речовинах, ХСК та хлоридах відповідно до індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у міжвегетаційний період 2019-2020 років.
За результатами державного нагляду екологічною інспекцією складено акт від 28.02.2020 №128/10/20.
Згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі ДП Кривбасшахтозакриття в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів загальна сума збитків, внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у період з 17.01.2020 по 29.02.2020 без дозволу на спеціальне водокористування становить 2534223грн10 коп..
Посилаючись на здійснення ДПКривбасшахтозакриття скиду надлишків зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування, прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про стягнення з підприємства збитків, завданих державі у вказаній вище сумі.
За наслідками розгляду позову прокурора господарським судом прийнято оскаржуване рішення.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Ч.1 ст.68, ч.1 ст. 69 Закону передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" води віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.
Відповідно до ч.1 ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
При застосуванні такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідною умовою є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника.
При цьому у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Тобто, на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Згідно з п.9 ч.1 ст.44 Кодексу водокористувачі зобов"язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Відповідно до ч.1 ст.48 Кодексу спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Ст.49 Кодексу передбачено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.
За приписами ч.3 ст.110 Кодексу відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування .
Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, до якого, згідно з п.п.4, 70 останнього увійшли висновок з оцінки впливу на довкілля та дозвіл на спеціальне водокористування.
Згідно з п.п.1, 15, 17 Правил охорони поверхневих вод від забруднення звортними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N465 від 25.03.1999, Правила обов`язкові для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об`єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод. Скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування. Граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: здійснення ДП"Кривбасшахтозакриття" у період з 17.01. по 29.02.2020 скиду зворотних вод у р.Інгулець без дозволу на спеціальне водокористування, у зв"язку з чим, державі заподіяні збитки та ненадання підприємством доказів, які б спростовували вчинення відповідних дій місцевим господарським судом зроблений правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача збитків в сумі 2534 223 грн 10коп. внаслідок порушення відповідачем законодавства України про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Доводи скаржника про відсутність у прокурора повноважень на звернення з позовом у даній справі є необґрунтованими з огляду на таке.
Так, згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За приписами ст.53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Аналіз положень ст.53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Відповідно до ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, у тому числі, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
Діяльність Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України" та Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312 "Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції", який був чинним на час проведення екологічною інспекцією державного нагляду за додержанням ДП"Кривбасшахтозакриття" вимог індивідуального регламенту.
У даному випадку, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах виступає Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області.
Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначив, що про порушення ДП"Кривбасшахтозакриття" природоохоронного законодавства екологічній інспекції стало відомо у лютому 2020 року, між тим, нею не вжито жодних заходів з метою звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої підприємством навколишньому природному середовищу.
На підтвердження нездійснення позивачем належних заходів щодо захисту інтересів держави прокурором до позову додано лист екологічної інспекції №306417-1J-3 від 31.08.2020, в якому на запит прокурора повідомлено про те, що заходи по стягненню з ДП"Кривбасшахтозакриття" збитків здійснюватися не будуть у зв"язку з відсутністю у інспекції фінансування на сплату судового збору.
Отже, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області була обізнана про порушення ДП"Кривбасшахтозакриття" вимог природоохоронного законодавства, разом з тим, протягом тривалого часу не вживала заходів зі звернення до суду з позовом про стягнення з підприємства збитків, заподіяних державі та не мала на меті вжити в подальшому такі заходи, що є свідченням бездіяльності та неналежного виконання нею своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.
Таким чином, при зверненні до суду з позовом прокурором дотримано вимоги ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Доводи скаржника про те, що дії представників екологічної інспекції щодо здійснення перевірки дозвільних документів під час позапланового контролю є протизаконними та суперечать ст.ст. 6, 19 Конституції України є безпідставними.
Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, у тому числі, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов"язані повно, об"єктивно та неупереджено здійснювати нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Ст.18 Водного кодексу України передбачено, що контроль за виконанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.
Згідно з законодавством України скидання зворотних вод у водні об"єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, в якому встановлюється граничний обсяг скидання забруднюючих речовин.
З положень наведених норм випливає, що проведення заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині наявності у суб"єкта господарювання відповідних дозвільних документів здійснено екологічною інспекцією в межах своїх повноважень.
Твердження скаржника про те, що в оскаржуваному рішенні суд послався на Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджене Указом Президента України №454/2011 від 13.04.2011 і Порядок організації та проведення перевірок суб"єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008, які є нечинними апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки такі твердження не впливають на правильність висновків суду по суті спору з огляду на те, що, як зазначено вище, заходи з державного нагляду (контролю) за додержанням ДП"Кривбасшахтозакриття" у період з 24.01 по 29.02.2020 вимог індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод здійснені екологічною інспекцією в межах повноважень, передбачених Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 та Положенням про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312 чинним на час проведення екологічною інспекцією державного нагляду за додержанням ДП"Кривбасшахтозакриття" вимог індивідуального регламенту .
Одночасно слід зазначити, що проведення скиду надлишків стічних вод згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1410-р "Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Широківського району Дніпропетровської області" не звільняє підприємство від обов"язку отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують викладених вище висновків суду.
Керуючись ст.269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2021 у справі №904/4941/20 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;
- повна постанова складена 10.06.2021
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя Е.В.Орєшкіна
