ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2021м. ДніпроСправа № 904/4941/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання "Євтушенко Д.Є., розглянув спір
за позовом Криворізької місцевої прокуратури № 1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 2 534 223,10 грн.
Представники:
від прокуратури Трубіцина В.Д.
від позивача Брилевський А.Д.
від відповідача Іскрук О.В.
СУТЬ СПОРУ:
Криворізька місцева прокуратура № 1 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 2 534 223,10 грн., що складають суму збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, з яких позивач просить стягнути 760 266,93 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% стягнень; 506 844,62 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської області внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становища, що становить 20% грошових стягнень; 1 267 111,55 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області.
Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.
Звернення з позовом до суду прокурор обґрунтовує наступним.
Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 за № З-рп/99 прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Недотримання відповідачем вимог законодавства України з приводу охорони та раціонального використання водних ресурсів порушує інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері.
Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання як охорона та раціональне використання водних ресурсів, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Так, відповідно до статті 6 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.
Статтею 13 Конституції України визначено, що Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області, у зв`язку з наступним.
Відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, у тому числі, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами -нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
Діяльність Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 «Про Положення про Державну екологічну інспекцію України», Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля від 07.04.2020 № 230 «Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції України», а також відповідним положенням про Державну екологічну інспекцію в області, яке затверджується наказом Державної екологічної інспекції України.
Так, відповідно до п.п. 2.3 Положення про Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 28.04.2020 № 130 (Далі - Положення), Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктах у контрольних створах, а також подання відповідних органам звітів.
Згідно з пунктами З, 9 Положення, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування);пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
Вищенаведені норми законодавчих та інших нормативно-правових актів підтверджують, що саме Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області має право здійснювати державний контроль в сфері дотримання вимог
природоохоронного законодавства, обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації не залежно від форми власності, а у випадку виявлення порушень вживати в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, які завдані порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
Крім цього, кошти, одержанні в рахунок відшкодування збитків завданих навколишньому природному середовищу надходять до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, з яких фінансуються зокрема видатки на програми та заходи у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Проте, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області не вживаються належні та ефективні заходи, спрямовані на захист інтересів держави у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви.
Так, Криворізькою місцевою прокуратурою № 1 направлено на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області лист (запит) за№04/37/-10434вих-20 від 03.08.2020 щодо порушень вимог чинного законодавства та вжиття заходів реагування за ними.
На вказаний запит Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області надано відповідь № 3-6417-11-3 від 31.08.2020, згідно з якою - жодних заходів реагування на повідомлення про порушення чинного законодавства не вжито та вживатися не будуть, у зв`язку з відсутністю на теперішній час коштів на сплату судового збору.
Безпідставне зволікання позивача зі стягненням відповідних коштів з відповідача не сприяє своєчасному наповненню бюджету та створює загрозу державним інтересам у цій сфері.
Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженим органом, в даному випадку Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області, неналежним чином здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, є підставою для звернення керівника Криворізької місцевої прокуратури №1 з даним позовом до суду.
Таким чином, має місце порушення інтересів держави та наявності достатніх правових підстав для подання даного позову та здійснення представництва в суді органами прокуратури.
В обґрунтування позовних вимог керівник прокуратури зазначає, що під час вивчення стану додержання вимог природоохоронного законодавства встановлені порушення, в частині охорони та раціонального використання водних ресурсів.
Перевіркою встановлено, що ДП «Кривбасшахтозакриття» здійснюється спеціальне водокористування в частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець без документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ст. 44, ст. ст. 48, 49 Водного кодексу України, пункту 70 Переліку документів довільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про перелік документів довільного характеру у сфері господарської діяльності», пунктів 15 та 17 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1995 № 465 (із змінами).
У відзиві на позов відповідач проти заявлених вимог заперечує, з огляду на таке.
Висновок Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області викладений у Акті та Приписі щодо здійснення спеціального водокористування у частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова та їх скидання у р. Інгулець без документа дозвільного характеру - Дозволу на спеціальне водокористування, який взятий в основу позовної заяви, оскаржується в порядку адміністративного судочинства (справа № 160/10310/20).
Крім того, відповідач звертає увагу суду, що орган контролю, під час перевірки, повинен був здійснювати контроль за виконанням вимог індивідуального регламенту та дотримання визначених у ньому показників вмісту забруднюючих речовин в контрольних створах нижче скиду, а не перевіряти дозвільні документи, тому що, на думку відповідача, Розпорядження КМУ від 27.12.2019 № 1410-р «Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Широківського району Дніпропетровської області» і є дозвільним документом на скид скидання із ставка - накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець.
Також відповідач зазначає, що скид надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в р. Інгулець та збір проб здійснювався ДП «Кривбасшахтозакриття» у відповідності до вимог Індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в між вегетаційний період 2019-2020 років.
Посилаючись на протоколи Держекоінспекції, відповідач вказує, що останні є доказом на підтвердження того, що якість води у р. Інгулець вище скиду гірше, ніж після скиду зворотних вод, що в свою чергу підтверджує відсутність правопорушення з боку посадових осіб ДП «Кривбасшахтозакриття».
Відповідач зазначає, що не здійснює забір води з водних об`єктів та не використовує її в своїй господарській діяльності в розумінні статті 48 Водного кодексу України.
У межвегетаційний період року, останнім здійснювався скид, з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку - накопичувачу шахтних вод у балці Свистунова та недопущення виникнення низки надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф.
Відповідач звертає увагу суду та те, що останній не є суб`єктом господарювання, на якого розповсюджуються вимоги статей 44, 48, 74 Водного кодексу України щодо обов`язку отримання дозволу на спеціальне водокористування, оскільки ДП «Кривбасшахтозакриття» здійснює транзит та акумуляцію зворотних штатних вод гірничорудних підприємств, в якій містяться забруднюючі речовини, які утворюються виключно внаслідок господарської діяльності гірничодобувних підприємств.
Як зазначає відповідач, ДП «Кривбасшахтозакриття» через балку Свистунова (гідровузол), без забору води здійснює скид зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у р. Інгулець на підставі Розпорядження КМУ від 27.12.2019 № 1410-р у спосіб визначений статтею 74 Водного кодексу України.
Крім того, зворотна вода, яка скидається у р. Інгулець належить гірничорудним підприємствам Кривбасу, про що вказано у Розпорядженні КМУ від 27.12.2019 № 1410-р та індивідуальному регламенті, а відповідач лише акумулює її у ставку-накопичувачу.
Також відповідач зазначає, що ставок-накопичувач шахтних вод балки Свистунова є державною власністю та закріплено за ДП «Кривбасшахтозакриття» на праві господарського володіння, як визначено у п. 6.6. Статуту підприємства.
З огляду на викладене, відповідач зазначає, що доказів про настання будь-яких негативних наслідків у вигляді забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміни їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля не надано, також, на думку відповідача, недоведена наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, у зв`язку з чим останній просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповіді на позов позивач проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов заперечує, з оглядну на таке.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ від 20.08.2014 № 393 «Про затвердження Положення про Державне агентство водних ресурсів України», саме Державне агентство водних ресурсів України є органом, який уповноважений надати дозвіл на спеціальне водокористування.
Державне агентство водних ресурсів України листом від 11.05.2018 № 2795/9/11-18 повідомило ДП «Кривбасшахтозакриття» про необхідність отримання дозволу на спеціальне водокористування при скиданні зворотних вод у р. Інгулець.
На момент проведення перевірки встановлено, що ДП «Кривбасшахтозакриття» здійснювало спеціальне водокористування в частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець без документа дозвільного характеру - Дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ст. 44, ст. ст. 48, 49 Водного кодексу України, пункту 70 Переліку документів довільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про перелік документів довільного характеру у сфері господарської діяльності», пунктів 15 та 17 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1995 № 465 (із змінами).
Крім того, посилаючись на частину 1 статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та на Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» позивач зазначає, що Розпорядження КМУ від 27.12.2019 № 1410-р не звільняє відповідача від обов`язку отримати дозвіл на спеціальне водокористування.
Таким чином, самовільний скид зворотних вод без дозволу на спецводокористування вважається наднормативним.
Прокурор у відповіді на відзив зазначає, що для скидання надлишків зворотних вод ДП «Кривбасшахтозакриття» єдиним дозвільним документом у відповідності до вимог чинного законодавства має бути дозвіл на спеціальне водокористування, а не Розпорядження КМУ від 27.12.2019 № 1410-р, яке фактично встановлює період проведення таких скидів. Крім того, показники вмісту та обсягу забруднюючих речовин під час скиду визначені індивідуальним регламентом мають відповідати спеціальному дозволу на водокористування, оскільки лише ним вони встановлюються.
Також, на думку прокурора, необґрунтованими є доводи відповідача щодо відсутності перевищення показників вмісту забруднюючих речовин відповідно до розрахункових показників індивідуального регламенту, а поодинокі перевищення, які мали місце є наслідком перевищення показників у річці Інгулець вище скиду, але не є більше максимальних показників нижче скиду.
Прокурор, зазначає що серед обов`язків водокористувача, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, обов`язок здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Таким чином, здійснення ДП «Кривбасшахтозакриття» у процесі своєї господарської діяльності скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець є спеціальним водокористуванням та потребує наявності відповідного дозволу.
Вказане свідчить про те, що факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а тому посилання скаржника на відсутність забруднення та збитків, які понесені державою є помилковим.
У запереченнях на відзив позивача відповідач зазначає, що Державному агентству водних ресурсів України не надано право вимагати від суб`єктів господарювання отримувати дозвіл на спеціальне водокористування.
Крім того, Державне агентство водних ресурсів України не визначає за якими критеріями та признаками ДП «Кривбасшахтозакриття» віднесено до суб`єкту господарювання, який здійснює спеціальне водокористування.
Лист Державного агентства водних ресурсів України, в розумінні викладеної норми, не може розглядатися, як законна вимога.
Відповідач вказує на те, що питання дозволу на спецводокористування для суб`єктів господарювання, який надає послуги з транзиту та тимчасової акумуляції зворотних вод гірничорудних підприємств не визначено законодавчо, чим порушуються принципи правової визначеності, якості та точності закону, при цьому стаття 74 Водного кодексу України передбачає скидання стічних чи шахтних вод у поверхневі води згідно з індивідуальним регламентом.
Крім того, відповідач вважає, що не є самовільним скид зворотних вод, скид який здійснено з дозволу органу виконавчої влади у межах та в спосіб визначений законодавством, зокрема на підставі Розпорядження КМУ від 27.12.2019 № 1410-р.
У запереченнях на відзив прокурора відповідач зазначає, що дії представників Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо здійснення перевірки дозвільних документів під час позапланового контролю є протизаконними та суперечать статті 19 Конституції України та Законодавству України.
Крім того, відповідач вважає, що посилання на перевищення розрахункових показників якості води вище скиду з ставка-накопичувача б. Свистунова безпідставними на необґрунтованими, оскільки останній не має впливу на якість води, яка знаходиться вище місця знаходження ставка-накопичувача.
Також відповідач повторно звертає увагу суду, що останній не є власником шахтних вод гірничорудних підприємств та не несе відповідальності за якість, відповідно не є платником екологічного податку.
Скидання із ставка-накопичувача, розташованого на території Широківського району Дніпропетровської області, надлишків зворотних вод у р. Інгулець здійснено на підставі чинного Розпорядження КМУ від 27.12.2019 № 1410-р та згідно Індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в межвегетаційний період 2019-2020 років, законність яких не оскаржується.
Ухвалою від 14.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2020.
У підготовчому засіданні, яке відбулось 07.10.2020, прокурором та представником позивача заявлені усні клопотання про відкладення розгляду справи, які господарським судом задоволено, у зв`язку з чим постановлено ухвалу суду якою відкладено підготовче засідання до 28.10.2020.
28.10.2020 громадська організація "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" через канцелярію суду подала клопотання в якому просить суд: залучити громадську організацію "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" до справи № 904/4941/20 третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Судом розглянуто в підготовчому засіданні заяву громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в задоволенні якої було відмовлено, з огляду на те, що, заявником не доведено суду, яким чином прийнятим судовим рішенням в даній справі буде наділено громадську організацію "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.
У підготовчому засіданні, яке відбулось 28.10.2020, представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення із запереченнями відповідача, яке задоволено господарським судом.
Ухвалою суду від 28.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 14.12.2020 та відкладено підготовче засідання до 19.11.2020.
18.11.2020 прокурором подані письмові пояснення щодо підстав представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.
У підготовчому засіданні, яке відбулось 18.11.2020, прокурором обґрунтовані подані до суду пояснення щодо представництва.
Розгляд вказаних вище пояснень прокуратури судом продовжено до наступного судового засідання.
Ухвалою суду від 18.11.2020 відкладено підготовче засідання до 14.12.2020.
Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, у зв`язку з чим господарським судом завершено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.01.2021, про що постановлено ухвалу суду.
У судовому засіданні, що відбулось 12.01.2021, представником Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області залучено до матеріалів справи копії наказів № 501 від 22.01.2020, № 503 від 22.12.2020 та № 515 від 30.12.2020 Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо припинення здійснення функцій і повноважень позивача, та щодо строків початку здійснення відповідних повноважень і виконання відповідних функцій Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу.
Прокурором, в свою чергу заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення питання щодо заміни позивача його правонаступником.
Господарським судом задоволено клопотання прокурора та оголошено перерву в судовому засіданні до 14.01.2021, про що постановлено ухвалу суду.
14.01.2021 Дніпропетровською обласною прокуратурою надані письмові пояснення, в яких зазначено про те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутня відмітка про припинення юридичної особи - Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області. Станом на 14.01.2021 орган державної влади перебуває в станіприпинення.
Приписами абзацу другого частини четвертої статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи центрального органу виконавчої влади припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію їх припинення.
На час звернення Криворізькою місцевою прокуратурою № 1 до суду з позовом Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області була уповноваженим органом на здійснення повноважень щодо стягнення шкоди завданої природоохоронному законодавству та прокурором доведено бездіяльність цього органу.
У судовому засіданні, що відбулось 14.01.2021, прокурором обґрунтовані позовні вимоги, а відповідачем викладені заперечення.
Представник позивача в судове засідання 14.01.2021 не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить підпис останнього на повідомленні про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 14.01.2021 розгляд справи відкладався до 02.02.2021.
В судовому засіданні, що відбулося 02.02.2021, подано клопотання про заміну позивача його правонаступником.
Заявником у клопотанні вказується про припинення здійснення повноважень Державною екологічною інспекцію у Дніпропетровській області; передачу судових справ, виконавчих проваджень до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області): затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), у зв`язку з чим остання подає клопотання про заміну позивача - Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області його правонаступником - Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
До вказаного клопотання заявником залучені докази, які підтверджують викладені в клопотанні обставини, а саме: копія Постанови Кабінету Міністрів України № 802 від 09.09.2020 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції" з додатками, а також накази Державної екологічної інспекції України: № 501 від 22.12.2020, № 503 від 22.12.2020, № 515 від 30.12.2020.
Вказане клопотання задоволено господарським суд.
Під час судового засідання, що відбулося 02.02.2021, господарський суд, також заслухавши вступне слово позивача та дослідивши докази, оголосив перерву до 10.02.2021.
Ухвалою суду від 02.02.2021 здійснено заміну позивача - Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області її правонаступником - Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та оголошено перерву у судовому засіданні до 10.02.2021.
10.02.2021 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши прокурора та представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо здійснення ДП «Кривбасшахтозакриття» спеціального водокористування в частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець без документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування.
Як вбачається з матеріалів справи, Криворізькою місцевою прокуратурою № 1 під час вивчення стану додержання вимог природоохоронного законодавства встановлені порушення, в частині охорони та раціонального використання водних ресурсів.
Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» (далі ДП ««Кривбасшахтозакриття») засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та є державним комерційним підприємством.
Згідно зі Статутом ДП ««Кривбасшахтозакриття», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.12.2017 №1896, підприємство утворено з метою організації та виконання робіт з ліквідації, реструктуризації об`єктів гірничорудних підприємств Криворізького басейну, а також здійснення після ліквідаційного моніторингу, усунення негативних екологічних наслідків їх діяльності та пов`язаного з цим капітальною будівництва.
Підприємство здійснює господарську діяльність, пов`язану з наданням допоміжних послуг підприємствам гірничо-рудної промисловості шляхом відведення та акумуляції шахтних вод (забезпечення захисту гірничодобувних підприємств Криворізького басейну), проведення робіт з реструктуризації об`єктів шахт, що ліквідуються з метою перепрофілювання їх в такі, що будуть забезпечувати гідрогеологічний захист, іншу виробничу діяльність або повну ліквідацію.
Прокурор зазначає, що ДП ««Кривбасшахтозакриття» є власником ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова, який знаходиться в Широківському районі Дніпропетровської області та призначений для тимчасової акумуляції надлишку шахтних вод у вегетаційний період, із наступним його повним спорожненням в осінньо-зимовий період (міжвегетаційний період) згідно регламенту скиду, та експлуатує його з 01.09.2004.
Скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець із ставка-накопичувачу балки Свистунова здійснюється на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України, згідно з Індивідуальним регламентом, з метою запобігання виникнення аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну починаючи з моменту введення ставку- накопичувачу в експлуатацію.
Згідно п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1410-р (далі - Розпорядження), з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну дозволено до 1 березня 2020 р. скидання із ставка-накопичувача, розташованого на території Широківського району Дніпропетровської області, надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2019-2020 років.
Відповідно до інформації ДП «Кривбасшахтозакриття» № 114 від 02.03.2020 у період скиду, тобто з 17.01.2020 по 29.02.2020, зі ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець скинуто надлишків зворотних вод - 4208000 м3.
Згідно розділу 11 Індивідуального регламенту на період скиду, для контролю за хімічним складом води та відбору проб на річці Інгулець встановлюється 8 тимчасових контрольних створів, в тому числі 5 розрахункових контрольних створів та 3 контрольних створи на постійно та періодично діючих водовипусках в р. Інгулець, розташованих нижче греблі Карачунівського водосховища до замикаючого контрольного створу -р. Інгулець, міст смт. Широке.
Згідно наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 22.01.2020 № 49-П Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 24.01.2020 по 28.02.2020 проведено державний нагляд (контроль) (позаплановий захід) щодо дотримання ДП ««Кривбасшахтозакриття» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Перевіркою встановлено, що ДП ««Кривбасшахтозакриття» здійснюється спеціальне водокористування у частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець без документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування, що, на думку прокурора, є порушенням п. 9 ст. 44, ст. ст. 48, 49 Водного кодексу України, пункту 70 Переліку документів довільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про перелік документів довільного характеру у сфері господарської діяльності», пунктів 15 та 17 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1995 № 465 (із змінами).
Так, у період з 17.01.2020 по 29.02.2020 виробничий контроль за додержанням регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, на підставі договірних відносин з ДП «Кривбасшахтозакриття», здійснювався хіміко-бактеріологічною лабораторією КП «Кривбасводоканал» (свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ІSО 10012:2005 № 08-0007/2019 від 02.01.2019, чинне до 02.01.2022), Комплексною геологічною партією КП «Південукргеоголія».
Результати виробничого контролю зафіксовані у протоколі КП «Південукргеологія» № 2 від 28.02.2020, протоколах КП «Кривбасводоканал» дослідження проби води № 105-107 від 05.02.2020, № 158-160 від 19.02.2020, № 190-192 від 26.02.2020, які в подальшому також використовувались для розрахунку збитків.
У ході інспекційного контролю за додержанням регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, за участі представника ДП «Кривбасшахтозакриття» проведено відбір проб вод у 3 контрольних створах (1. на річці Інгулець 500 м вище скиду зі ставка-накопичувача б. Свистунова, 2. на скиді в річку Інгулець зі ставка-накопичувача б. Свистунова, 3. на річці Інгулець 500 м нижче скиду зі ставка-накопичувача б. Свистунова).
Відбір проб вод проведено відповідно до чинних нормативних документів, повіреними засобами, що підтверджується актами відбору проб вод від 24.01.2020 № 4-20-2, від 29.01.2020 № 5-20-2, від 05.02.2020 № 6-20-2, від 19.02.2020 № 8-20-2, від 26.02.2020 № 10-20-2, які підписані та отримані представниками ДП «Кривбасшахтозакриття».
Відповідно до вказаних актів відбору проб вод спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, уповноваженими на право виконання вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища (Наказ № 25 від 21.01.2019), проведено вимірювання показників складу властивостей зворотних вод гірничо-рудних підприємств зі ставка-накопичувача б. Свистунова ДП «Кривбасшахтозакриття».
Вимірюванням показників складу властивостей зворотних вод зафіксовано перевищення розрахункових показників якості води в контрольних створах відповідно індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у міжвегетаційний період 2019-2020 років, а саме: у створі вище скиду з ставка-накопичувача б. Свистунова по сульфатам в 1,1-2,3 разів, сухому залишку в 1,1 р., нітратам в 1,1-2,2 р., завислим речовинам в 1,4-1.8 р., ХСК в 1,2-2,2 р., хлоридам в 1,1; у створі нижче скиду з ставка накопичувача б. Свистунова по сульфатам в 1,1 р., сухом залишку в 1,1 р., нітратам в 1,2 р., завислим речовинам в 1,1 р., ХСК в 1,4-1,7 р., що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України та умов Індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у між вегетаційний період 2019-2020 років.
Вказані вимірювання проведені повіреними засобами вимірювальної техніки та відповідно до методик виконання вимірювань, допущених до використання та наведених у Переліку методик вимірювань при проведенні вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології при контролі стану навколишнього природного середовища, тимчасово допущених до використання Держекоінспекцією України, затвердженого заступником голови Державної екологічної інспекції України - Головним державним інспектором України з охорони навколишнього середовища від 11.01.2019, що підтверджується протоколами вимірювання показників складу та властивостей проб води № 04-20-2 від 29.01.2020, № 05-20-2 від 03.02.2020, № 06-20-2 від 10.02.2020, № 08-20-2 від 24.02.2020, № 10-20-2 від 02.03.2020.
Згідно з результатами контролю якості зворотних вод, проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, та результатами виробничого контролю, наданих ДП «Кривбасшахтозакриття», які зафіксовано у вищенаведених протоколах, середні концентрації забруднюючих речовин на скиді зворотних вод становлять: азот амонійний - 0,221 мг/дм3, хлориди - 19409,38 мг/дм3, сульфати - 1382,07 мг/дм3, нітрити - 0,072 мг/дм3, нітрати - 2,65 мг/дм3, БСК5 -3,04 мг/дм3 , завислі речовини - 15,16 мг/дм3, нафтопродукти - 0,045 мг/дм3, фосфати - 0,026 мг/дм3, феноли - < 0,001 мг/дм3, залізо загальне - 0,143 мг/дм3.
За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області складено відповідний акт № 128/10/20 від 28.02.2020 та на адресу ДП «Кривбасшахтозакриття» внесено припис за № 81/10/20 від 06.03.2020 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України.
Враховуючи викладене, фахівцями Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області у серпні 2020 проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ДП «Кривбасшахтозакриття» у результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Загальна сума збитків у період з 17.01.2020 по 29.02.2020 внаслідок наднормативного скиду ДП «Кривбасшахтозакриття» забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) становить 2534223,10 грн.
Розрахунок розміру відшкодування збитків проведено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 389 від 20.07.2009 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 767/16783 від 14.08.2009, із змінами та доповненнями, яка є чинною (п.7.3. Методики).
З огляду на викладене, прокурор вважає, що здійснення водокористувачем (ДП «Кривбасшахтозакриття») водокористування без дозволу є порушенням його обов`язку, яке має наслідком застосування до винної особи відповідальності. Дії винної особи щодо водокористування без дозволу є самостійним складом правопорушення.
Отже, причиною даного спору є те, що відповідачем здійснювався забір води без дозволу на спеціальне водокористування, що суперечить статтям 48, 49 Водного кодексу України та є підставою для стягнення з останнього збитків, завданих державі, внаслідок самовільного використання водних ресурсів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
За приписами статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Таким чином, з урахуванням вимог вказаних статей, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.
За змістом пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, яке затверджено Указом №454/2011 від 13.04.2011 Президента України, Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
У відповідності до пункту 4 зазначеного вище нормативно-правового акту Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин.
Відповідно до пункту 6 вказаного Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов`язкові для виконання приписи, розпорядження, перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва).
Згідно з пунктом 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом № 464 від 10.09.2008 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, під актом перевірки слід розуміти документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Пунктом 4.13 зазначеного Порядку визначено, що за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.
У відповідності до пункту 4.19 вказаного нормативно-правого акта в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб`єкта господарювання. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.
Державною екологічною інспекцію у Дніпропетровській області в період з 24.01.2020 по 28.02.2020 проведено державний нагляд (контроль) (позаплановий захід) щодо дотримання ДП ««Кривбасшахтозакриття» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Перевіркою встановлено, що ДП ««Кривбасшахтозакриття» здійснюється спеціальне водокористування у частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець без документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування.
За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області складено відповідний акт № 128/10/20 від 28.02.2020 та на адресу ДП «Кривбасшахтозакриття» внесено припис за № 81/10/20 від 06.03.2020 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України.
Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.
Враховуючи викладене, фахівцями Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області у серпні 2020 проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ДП «Кривбасшахтозакриття» у результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Загальна сума збитків у період з 17.01.2020 по 29.02.2020 внаслідок наднормативного скиду ДП «Кривбасшахтозакриття» забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) становить 2534223,10 грн.
Судом встановлено, що розрахунок розміру відшкодування збитків проведено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 389 від 20.07.2009 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 767/16783 від 14.08.2009, із змінами та доповненнями, яка є чинною (п.7.3. Методики).
За змістом частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно з постановою №827 від 12.12.1994 Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" води віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.
Таким чином, господарським судом встановлено, що ДП ««Кривбасшахтозакриття» у період з 17.01.2020 по 29.02.2020 здійснювало спеціальне водокористування без дозвільних документів, що є порушенням вимог передбаченого діючим законодавством порядку здійснення спеціального водокористування, а тому є підставою для стягнення збитків.
Стосовно наявності вини ДП ««Кривбасшахтозакриття» у порушенні водоохоронного законодавства, суд зазначає наступне.
Чинним законодавством встановлено презумпцію вини правопорушника, тобто, прокурор та позивач не повинні доводити наявність вини відповідача, а навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.
Як вбачається з матеріалів справи, актом №128/10/20 від 28.02.2020 встановлено факт здійснення відповідачем скиду зі ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець надлишків зворотних вод - 4208000 м3 за період з 17.01.2020 по 29.02.2020 за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України.
За змістом часини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно з постановою № 827 від 12.12.1994 Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" води віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.
Статтею 44 Водного кодексу України встановлено обов`язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
У статті 49 Водного кодексу України зазначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров`я - в разі використання водних об`єктів, віднесених до категорії лікувальних. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.
Таким чином, посилання відповідача, викладені у відзиві на позов, що Розпорядження КМУ від 27.12.2019 № 1410-р «Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Широківського району Дніпропетровської області» є дозвільним документом на скид скидання із ставка - накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець, судом до уваги не приймаються.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що здійснення у період з 17.01.2020 по 29.02.2020 спеціального водокористування без отримання відповідного дозволу вчинялось не з вини водокористувача.
Відповідно до положень частини 2 статті 111 Водного кодексу України відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних осіб від збору за спеціальне водокористування.
Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Частиною 1 статті 149, статтею 151 ГК України також передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що забруднення вод -це надходження до водних об`єктів забруднюючих речовин. Забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об`єкт в результаті господарської діяльності людини. В той же час, скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів є спеціальним водокористуванням згідно з частиною 1 статті 48 Водного кодексу України.
Стаття 2 Водного кодексу України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об`єктами та регулюються відповідним законодавством України.
Отже, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, статті 49 ВК України).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а тому посилання відповідача на відсутність збитків, які понесені державою є помилковими.
Таким чином, господарським судом встановлено, що ДП ««Кривбасшахтозакриття» у період з 17.01.2020 по 29.02.2020 здійснювало спеціальне водокористування без дозвільних документів, що є порушенням вимог передбаченого діючим законодавством порядку здійснення спеціального водокористування, а тому є підставою для стягнення збитків.
З огляду на вище викладене, вимоги щодо відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 2 534 223,10 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таким чином, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» (пр. Поштовий, 40, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 32975178) збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у сумі 2 534 223,10 грн. (два мільйона п`ятсот тридцять чотири тисячі двісті тридцять три гривні 10 коп. ), з яких:
- до спеціального фонду Державного бюджету України 760 266,93 грн. (сімсот шістдесят тисяч двісті шістдесят шість гривень 93 коп.), внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30 % грошових стягнень;
- до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 506 844,62 грн. (п`ятсот шість тисяч вісімсот сорок чотири гривні 62 коп.), внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20 % грошових стягнень;
- до спеціального фонду місцевого бюджету Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області 1 267 111,55 грн. (один мільйон двісті шістдесят сім тисяч сто одинадцять гривень 55 коп.), внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50 % грошових стягнень.
Стягнути з Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» (пр. Поштовий, 40, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ: 32975178) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) 38 013,35 грн. (тридцять вісім тисяч тринадцять гривень 35 коп.) - судового збору
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 22.02.2021.
Суддя І.Ф. Мельниченко
