УХВАЛА
27 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/1878/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 (суддя Грєхова О. А.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 (головуючий суддя Дідиченко М. А., судді Калатай Н. Ф., Пономаренко Є. Ю.)
у справі № 910/1878/20
за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про стягнення 4 381 574,80 грн
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Нікулеско Д. С., відповідача - Болдін В. В., Дудченко В. В.)
ВСТАНОВИВ:
Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 4 381 574,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором транспортування природного газу № 1512000890 від 17.12.2015, в частині надання послуг договірної потужності у квітні 2017 року вартістю 4 273 920 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" грошові кошти в розмірі 4 273 920,00 грн, 3% річних у розмірі 77 876,91 грн, інфляційні втрати в розмірі 85 948,20 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 66 566,18 грн.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що сплачена позивачем сума у розмірі 4 273 920,00 грн на підставі рахунка на оплату вартості замовленої (договірної) потужності на квітень 2017 року, на момент її сплати, виступала фінансовим забезпеченням, та з огляду на ненадання відповідачем позивачу послуг за договором на вказану суму в квітні 2017 року підлягає поверненню на вимогу замовника послуг транспортування у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування, як визначено Кодексом газотранспортної системи.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і постанову, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 19.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 910/1878/20.
У касаційній скарзі відповідач (з урахуванням заяви про усунення недоліків) посилається, зокрема, на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування до правовідносин Оператора газотранспортної системи (яким є відповідач) із Замовником послуг транспортування - газовидобувним підприємством (яким є позивач) щодо повернення вартості замовленої та сплаченої замовником замовленої (договірної) потужності, які надаються замовнику за договором транспортування природного газу, а саме положень пункту 1 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.03.2017 № 348, статей 173, 174, 175, 179, 180, 181, 193 Господарського кодексу України, статей 3, 11, 15, 16, 202, 203, 204, 525, 509, 625, 629, 632, 638, 901, 903 Цивільного кодексу України.
Під час підготовки справи до розгляду, Суд установив, що у постанові Верховного Суду від 27.11.2020 у справі № 910/13174/19 викладено висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.
Так, у вказаній постанові Верховний Суд у правовідносинах щодо стягнення з Оператора газотранспортної системи на користь Замовника послуг транспортування вартості оплаченої позивачем договірної потужності у квітні 2017 року з урахуванням положень глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (Фінансове забезпечення, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дійшов висновку про те, що оскільки умовами договору порядок повернення грошових коштів, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення (попередньої оплати) визначений не був, відтак, такі грошові кошти повертаються на вимогу замовника послуг транспортування у строк, не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування, як визначено Кодексом.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з таким висновком Верховного Суду з огляду на таке.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до положень пунктів 1, 9, 10 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.
Типовий договір транспортування природного газу затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497.
Укладеним між сторонами у справі договором транспортування природного газу, визначено перелік послуг, які можуть бути надані Замовнику, зокрема послугу замовленої потужності в точках входу та виходу до / з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу, що також узгоджується з приписами пункту 9, 10 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до розділу ІХ Кодексу газотранспортної системи доступ до потужності надається лише замовникам послуг транспортування, які уклали з оператором газотранспортної системи договір транспортування. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди:
1) річні, де потужність доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну годину протягом газового року;
2) квартальні, де потужність доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну годину протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно);
3) місячні, де потужність доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну годину протягом газового місяця (місяці починаються кожного першого дня газового місяця);
4) за добу наперед, де потужність доступна строком на 1 газовий день, постійним потоком за кожну годину протягом газового дня. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком (Розподіл потужності) до договору транспортування природного газу, який є невід`ємною частиною договору.
Умовами пункту 8.3 договору транспортування природного газу, укладеного між сторонами у цій справі, визначено, що оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
З наведеного вбачається, що сплата вартості замовленої позивачем потужності на 1 газовий місяць є зобов`язанням позивача, як замовника послуг договірної потужності, яка відповідно до приписів пункту 8.3 договору транспортування природного газу сплачується відповідачу незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Висновок суду касаційної інстанції про те, що сплачена позивачем вартість замовленої потужності підлягає поверненню як фінансове забезпечення у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування не узгоджується з вимогами розділу VIII договору транспортування природного газу щодо визначення вартості та порядку розрахунків за договірну потужність, зокрема пункту 8.3 цього розділу.
Разом з тим, положення укладеного між сторонами у справі договору транспортування від 17.12.2015, з урахуванням наведених вище норм цивільного законодавства щодо обов`язковості договору, є обов`язковими для сторін та мають виконуватися належним чином.
Положення щодо порядку надання фінансового забезпечення визначені розділом XII договору транспортування природного газу, якими, зокрема, не визначено порядку повернення фінансового забезпечення. Наведений порядок повернення фінансового забезпечення, передбачений абз. 13 пункту 3 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи почав діяти у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.04.2017 N 615. Втім вказаний порядок повернення фінансового забезпечення, яке за своєю суттю є забезпеченням виконання зобов`язань замовника послуг транспортування, не узгоджується з умовами договору транспортування природного газу щодо порядку розрахунку за договірну потужність, зокрема обов`язком замовника сплачувати оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Ураховуючи, що колегія суддів бажає відступити від висновку щодо застосування Кодексу газотранспортної системи (зокрема, глави 2 розділу VIII), постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, якою затверджений типовий договір транспортування природного газу (зокрема, пункт 8.3 договору), статей 11, 629 ЦК України та статті 193 ГК України у спірних правовідносинах (щодо обов`язку оператора газотранспортної системи повернути замовнику вартість замовленої потужності на вимогу замовника послуг транспортування (якщо умовами договору транспортування природного газу (типовий договір затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) передбачено, що замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність), викладеному у постанові від 27.11.2020 у справі № 910/13174/19, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів), справа № 910/1878/20 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 301, 302, 303 ГПК України, Суд
УХВАЛИВ:
Cправу № 910/1878/20 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил
