ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2020 р. Справа№ 910/1878/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Пересенчук Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Демченко І.І.;
від відповідача: Ганченко М.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 (повний текст складено 10.08.2020)
у справі №910/1878/20 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про стягнення 4 381 574,80 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 4 381 574,80 грн., з яких 4 273 920,00 грн. основної заборгованості, 51 953,13 грн. 3 % річних та 55 701,67 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором транспортування природного газу № 1512000890 від 17.12.2015, в частині надання послуг у квітні 2017 року вартістю 4 273 920,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" грошові кошти в розмірі 4 273 920 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 77 876 грн. 91 коп., інфляційні втрати в розмірі 85 948 грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 66 566 грн. 18 коп.
13.07.2020 представником позивача до суду першої інстанції подано заяву про розподіл судових після ухвалення рішення по суті позовних вимог, з огляду на неможливість подання доказів понесення позивачем відповідних витрат до ухвалення рішення.
20.07.2020 представником позивача до суду першої інстанції подано заяву, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 63 621,40 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 року стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп.
В обґрунтування прийнятого додаткового рішення суд першої інстанції зазначив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. є обґрунтованими та відповідають критерію пропорційності, розумності і справедливості та доведеними належним чином.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 року по справі №910/1878/20 та ухвалити нове, яким у задоволені заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що додаткове рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що наведені у попередньому розрахунку витрат на професійну допомогу кількість годин, проведених представником позивача у судових засіданнях, не відповідає матеріалам справи. Також заявлений до стягнення розмір витрат на відшкодування правничої допомоги документально не обґрунтований та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від справу №910/1878/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф, Поляк О.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду на 07.10.2020.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року № 09.1-08/3663/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Поляк О.І. на лікарняному.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020 року для розгляду справи №910/1878/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю, Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 року у справі № 910/1878/20 та призначено до розгляду на 28.10.2020.
Позиції представників сторін
05.10.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення - без змін.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В той же час, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 року позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.
У частині 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Так, представником відповідача були заявлені заперечення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Апелянт вказав на необґрунтованість заявлених витрат на оплату правничої допомоги адвоката у суді першої інстанції.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 63 621,40 грн. позивачем долучено до матеріалів справи Договір про надання юридичних послуг № 1004-539 від 19.10.2017, укладений між АО "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" та Спільним підприємством "Полтавська газонафтова компанія", Умови надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та партнери", Акт здачі-прийняття виконаних робіт № 103 від 16.07.2020 на суму 53 621,40 грн., рахунок № 28757 від 16.07.2020 на суму 53 621,40 грн., деталізацію рахунку № 28757 від 16.07.2020 на суму 1728 Євро, Договір про надання правової допомоги від 02.01.2020, укладений між позивачем та адвокатом Петрук С.О., розрахунок вартості правової допомоги за Договором від 14.07.2020 на суму 10 000,00 грн.. розрахункові квитанції № 3 від 14.07.2020 на суму 7 500,00 грн. та № 2 від 07.02.2020 на суму 2 500,00 грн. та розрахунок суми судових витрат на суму 10 000,00 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за обставин розгляду відповідної заяви/скарги при розгляді справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18.
Суд першої інстанції встановив, що заявлена до стягнення з відповідача сума адвокатських витрат у розмірі 53 621,40 грн. є необґрунтованою, оскільки не була заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат (ч. 6 ст. 129 ГПК України), тоді як позивач не мотивував необхідності понесення витрат на правничу допомогу у розмірі більшому, аніж заявлено у попередньому розрахунку (10 000,00 грн.), та не має характеру необхідних, з огляду на представництво інтересів позивача двома адвокатами, а її розмір не є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).
Апелянтом додаткове рішення в цій частині не оскаржується.
Стосовно решти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. суд першої інстанції вірно встановив, що виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, достатнім, об`єктивним і співмірним розміром адвокатських витрат у даному випадку буде 8 000,00 грн., що відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.
Натомість, відповідачем не доведено не співмірності розміру витрат позивача на оплату послуг адвоката у сумі 8 000,00 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/1878/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/1878/20 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 910/1878/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/1878/20 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 25.11.2020 у зв`язку з перебуванням суддів на лікарняних.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Н.Ф. Калатай
Є.Ю. Пономаренко
