ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2020 р. Справа№ 910/1878/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Пересенчук Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Демченко І.І.;
від відповідача: Ганченко М.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 (повний текст складено 27.07.2020)
у справі №910/1878/20 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про стягнення 4 381 574,80 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 4 381 574,80 грн., з яких 4 273 920,00 грн. основної заборгованості, 51 953,13 грн. 3 % річних та 55 701,67 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором транспортування природного газу № 1512000890 від 17.12.2015, в частині надання послуг у квітні 2017 року вартістю 4 273 920,00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" грошові кошти в розмірі 4 273 920 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 77 876 грн. 91 коп., інфляційні втрати в розмірі 85 948 грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 66 566 грн. 18 коп.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що сплачена позивачем сума у розмірі 4 273 920,00 грн. на підставі рахунку на оплату вартості замовленої (договірної) потужності на квітень 2017 року, на момент її сплати, виступала фінансовим забезпеченням, та з огляду на ненадання відповідачем позивачу послуг за Договором на означену суму у квітні 2017 року та зверненням позивача із Листом вих. № 765-КМ від 31.05.2017, підлягала поверненню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 року у справі №910/1878/20 та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що сплата замовленої позивачем потужності на квітень 2017 року у розмірі 4 273 920,00 грн. є зобов`язанням позивача, як замовника послуг договірної потужності та яка відповідно до абз. 5 п. 8.3. договору сплачується відповідачу незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність. За твердженням апелянта, оскільки відповідно до абз. 5 п. 8.3. договору позивач сплачує відповідачу вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність, тому сам факт виконання або невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору з надання позивачеві послуги з розподілу замовленої потужності, не впливає на зобов`язання позивача зі сплати вартості замовленої потужності. Також апелянт зазначає, що ні договором, ні Кодексом ГТС (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами) відсутні умови повернення фінансового забезпечення, що спростовує висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення коштів. Також апелянт зазначає, що оскільки у 2017 році тарифи на замовлення потужності для точок входу/виходу в/з газотранспортної системи ПАТ «Укртрансгаз» були діючими лише у період з 01.04.2017 по 27.04.2017, тому повернення відповідачем у добровільному порядку сплачених позивачем коштів за замовлену (договірну) потужність на травень 2017 року не свідчить про суперечливу поведінку відповідача. Апелянт не погоджується із здійсненим нарахуванням 3 % річних та інфляційних втрат та зазначає про неможливість нарахування останніх на суму попередньої оплати, перерахованої за договором про надання послуг.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від справу №910/1878/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Калайтай Н.Ф, Поляк О.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду на 07.10.2020.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року № 09.1-08/3663/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Поляк О.І. на лікарняному.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020 року для розгляду справи №910/1878/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю, Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 року у справі № 910/1878/20.
У судовому засіданні 07.10.2020 було оголошено перерву до 28.10.2020.
Позиції представників сторін
06.10.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
17 грудня 2015 року між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - оператор, відповідач) та Спільним підприємством "Полтавська газонафтова компанія" (далі - замовник, позивач) укладено Договір транспортування природного газу № 1512000890 (далі - Договір), за умовами якого, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому Договір вартість таких послуг.
Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (п. 2.2 Договору).
Пунктом 2.3 Договору сторонами узгоджено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим Договором:
- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);
- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);
- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Відповідно до п. 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу (п. 2.5 Договору).
У відповідності до п. 2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Згідно з п. 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.
Оператор зобов`язаний своєчасно надавати послуги належної якості (п. 3.1 Договору).
Пунктом 3.2 Договору визначено, що оператор зокрема має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги.
Згідно з п. 4.1 Договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.
Відповідно до п. 4.2 Договору замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки.
У відповідності до п. 7.1 Договору вартість послуг розраховується
1) розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором;
2) транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором;
3) балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
За умовами п. 8.3 Договору оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (п. 11.1 Договору).
Пунктами 11.2 та 11.3 Договору визначено, що оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.
Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.
Згідно з п. 11.5 Договору оператор і замовник зобов`язується здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
Відповідно до п. 12.1 Договору протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу.
Згідно з п. 12.2 Договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов`язань на користь оператора.
Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 Договору)
Пунктом 17.4 Договору узгоджено, що цей Договір може бути розірваний:
- за згодою сторін цього Договору;
- будь-якою стороною в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні за тридцять календарних днів, якщо інша сторона не виконує свої зобов`язання за цим Договором;
- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та Кодексом.
Згідно з п. 17.5 Договору розірвання цього Договору не звільняє сторони від виконання своїх фінансових зобов`язань за цим Договором.
30 грудня 2016 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої, сторони дійшли згоди викласти пункти 8.2, 8.4, 9.4, 10.4, 17.1 в новій редакції.
Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2017, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.12.2016).
25 квітня 2018 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти перший абзац п. 17.1 Договору в наступній редакції: Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2022, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015.
18 липня 2019 року сторонами укладено Угоду про розірвання Договору, за умовами якої сторони дійшли згоди з 01.03.2019 розірвати Договір. З 01.03.2019 зобов`язання сторін, що виникають із Договору, припиняються, окрім фінансових зобов`язань, що виникли в період дії Договору і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками в цій частині.
На виконання умов Договору, відповідачем виставлено позивачу рахунки № 04-17-1512000890/Р/1 від 20.04.2017 на суму 4 273 920,00 грн. на оплату вартості замовленої (договірної) потужності на квітень 2017 року та № 05-17-1512000890/Р/1 від 20.04.2017 на суму 4 416 384,00 грн. на оплату вартості замовленої (договірної) потужності на травень 2017 року, які позивачем оплачено згідно дебетового повідомлення від 25.04.2017 на суму 4 273 920,00 грн. та від 25.04.2017 на суму 4 416 384,00 грн.
31 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача із Листом вих. № 765-КМ від 31.05.2017, у якому просив повернути кошти сплачені платіжними дорученнями № 12310 від 25.04.2017 на суму 4 273 920,00 грн. та № 12308 від 25.04.2017 на суму 4 416 384,00 грн.
Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем кошти, сплачені на підставі платіжного доручення № 12308 від 25.04.2017 на суму 4 416 384,00 грн. були повернуті позивачу 26.04.2018, що підтверджується кредитовим повідомленням банку.
05 вересня 2019 року позивач повторно звернувся до відповідача зі листом щодо повернення коштів, який отриманий відповідачем вх. № 2001 вх-19-10124, у якому зазначив, що кошти за договірну потужність травня 2017 року вже повернуті на поточний рахунок та просив повернути кошти в сумі 4 273 920,00 грн.
Оскільки кошти сплачені позивачем за ненадані у квітні 2017 року послуги відповідачем не повернуті, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Кодекс газотранспортної системи є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Відповідно до п. 1 Загальних засад, термінів та скорочень Розділу I. Загальні положення Кодексу газотранспортної системи договір транспортування - це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
Укладений між сторонами договір є договором транспортування газу (договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Кодексу газотранспортної системи.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Виходячи зі змісту пунктів 9, 10 Порядку укладення договору транспортування природного газу розділу VIII. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Кодексу газотранспортної системи замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:
доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;
замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;
вчинення дій з врегулювання добового небалансу.
Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.
З метою забезпечення виконання зобов`язань замовника послуг транспортування щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу замовник послуг транспортування зобов`язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, або здійснити попередню оплату таких послуг на підставі договору транспортування природного газу.
Оператор газотранспортної системи визначає розмір достатнього фінансового забезпечення для кожного замовника послуг транспортування відповідно до вимог, установлених у цьому Кодексі, та інформує замовника послуг транспортування з розрахунком кожної складової фінансового забезпечення, відповідно до яких було визначено розмір достатнього фінансового забезпечення відповідно до вимог цього пункту. (п. 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи)
Згідно з п. 1 та п. 2 гл. 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (в редакції станом на квітень 2017 року) фінансове забезпечення надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку надання послуг із транспортування природного газу, у випадку отримання послуг із транспортування природного газу протягом однієї газової доби - не пізніше ніж за день до початку надання послуг.
Розмір фінансового забезпечення для замовника послуг транспортування у випадку надання доступу до потужності має бути не меншим за місячну вартість послуг транспортування природного газу, визначену на підставі розподілу потужностей та тарифів на послуги транспортування, встановлених Регулятором.
Фінансове забезпечення у випадку доступу до потужності може бути надане в таких формах:
1) безвідкличної, безумовної банківської гарантії, виданої відповідно до вимог чинного законодавства України, на користь оператора газотранспортної системи в сумі місячних фінансових зобов`язань, що підлягає виплаті на його першу вимогу;
2) попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов`язань.
Відповідно до п. 12.1 Договору протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу.
Згідно з п. 12.2 Договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов`язань на користь оператора.
З наведених умов Договору та положень Кодексу газотранспортної системи вбачається, що сплата позивачем коштів у розмірі 4 273 920,00 грн. на підставі рахунку № 04-17-1512000890/Р/1 від 20.04.2017 на суму 4 273 920,00 грн. на оплату вартості замовленої (договірної) потужності на квітень 2017 року є в розумінні наведених умов та норм фінансовим забезпеченням, за замовлені та ненаданні на момент такої сплати послуги.
В свою чергу, 18 липня 2019 року сторонами укладено Угоду про розірвання Договору, за умовами якої сторони дійшли згоди з 01.03.2019 розірвати Договір. З 01.03.2019 зобов`язання сторін, що виникають із Договору, припиняються, окрім фінансових зобов`язань, що виникли в період дії Договору і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками в цій частині.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Таким чином, зобов`язання сторін за Договором припинились з 01.03.2019.
Водночас, як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, послуги позивачу у квітні на суму 4 273 920,00 грн. надані не були.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 615 від 28.04.2017 р. внесено зміни, зокрема до розділу VIII Кодексу газотранспортної системи.
Згідно з абз. 13 п. 3 гл. 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (в редакції даної постанови) якщо замовник послуг транспортування вимагає повернення фінансового забезпечення (крім банківської гарантії), повернення фінансового забезпечення (крім банківської гарантії) здійснюється на умовах цивільно-правової угоди, на підставі якої воно було надане, а у випадку якщо такі умови не встановлені - у строк не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту закінчення строку дії фінансового забезпечення за умови повного розрахунку за надані послуги.
31 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача із листом вих. № 765-КМ від 31.05.2017, в якому вимагав повернути кошти сплачені платіжними дорученнями № 12310 від 25.04.2017 на суму 4 273 920,00 грн. та № 12308 від 25.04.2017 на суму 4 416 384,00 грн.
Як вірно зазначає відповідач, в подальшому вказаний вище абз. 13 п. 3 гл. 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи виключений на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 1437 від 27.12.2017.
Однак, на момент звернення позивача з вимогою про повернення коштів, вказаний абзац 13 п. 3 гл. 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи діяв. А тому у позивача, як у замовника послуг транспортування було право на повернення фінансового забезпечення у випадку не надання послуг за договором.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сплачена позивачем сума у розмірі 4 273 920,00 грн. на підставі рахунку № 04-17-1512000890/Р/1 від 20.04.2017 на оплату вартості замовленої (договірної) потужності на квітень 2017 року, на момент її сплати, виступала фінансовим забезпеченням, та з огляду на ненадання відповідачем позивачу послуг за Договором на означену суму у квітні 2017 року та зверненням позивача із Листом вих. № 765-КМ від 31.05.2017, підлягала поверненню.
Колегією суддів також враховано, що в подальшому на підставі постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вносились зміни, зокрема до розділу VIII Кодексу газотранспортної системи в частині фінансового забезпечення.
Так, відповідно до п. 2 гл. 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи послуги транспортування природного газу надаються на умовах 100 % попередньої оплати (крім випадку, передбаченого цим пунктом) у розмірі вартості розподіленої потужності на період газового місяця для послуг на період газового місяця, кварталу та/або року за п`ять банківських днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись транспортування природного газу.
Якщо така попередня оплата не буде надана замовником послуг транспортування у строк, визначений цим пунктом, то оператор газотранспортної системи тимчасово (до дня, наступного за днем внесення відповідного фінансового забезпечення) зупиняє надання послуг, стосовно яких замовник не надав фінансове забезпечення, та пропонує таку розподілену потужність іншим замовникам послуг транспортування у якості вільної потужності згідно з розділом IX цього Кодексу. При цьому такий замовник послуг не звільняється від зобов`язань щодо сплати за розподілену потужність на час зупинення надання послуг.
Для послуг транспортування природного газу на період однієї газової доби замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити 100 % попередню оплату в розмірі не менше вартості доступу до потужності на період газової доби, яка планується для використання згідно з номінацією. При цьому така оплата має бути отримана оператором газотранспортної системи на його рахунок не пізніше ніж за три години до кінцевого строку подання номінації.
Повернення грошових коштів, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення, здійснюється на умовах договору, на підставі якого воно було надане, а у випадку якщо такі умови не встановлені - на вимогу замовника послуг транспортування у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування за умови, якщо розмір фінансового забезпечення, що залишиться після повернення грошових коштів, достатній згідно з вимогами цього Кодексу, в іншому випадку - з моменту закінчення строку дії фінансового забезпечення та за умови відсутності заборгованості за надані послуги (абз. 16 п. 3 Фінансового забезпечення розділу VIII. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Кодексу газотранспортної системи).
05 вересня 2019 року позивач повторно звертався до відповідача з листом щодо повернення коштів за ненадані послуги за квітень 2017 року.
Отже, станом на час повторного звернення позивача з вимогами до відповідача про повернення фінансового забезпечення також діяла редакція Кодексу газотранспортної системи, яка надавала позивачу право на повернення грошових коштів, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення.
Заперечення апелянта стосовно того, що сплата замовленої позивачем потужності на квітень 2017 року у розмірі 4 273 920,00 грн. є зобов`язанням позивача, як замовника послуг договірної потужності та яка відповідно до п. 8.3 Договору сплачується відповідачу незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність, судом першої інстанції правомірно була відхилена з огляду на наступне.
Так, за умовами п. 8.3 Договору замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.
Разом з тим, за приписами ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Таким чином, цивільне законодавство обмежується презумпцією добросовісності та розумності поведінки особи.
Зміст добросовісності (bona fides) виражається через поняття "розумність і справедливість". При цьому згідно з обмежувальною функцією добросовісності, правило, обов`язкове для сторін, не застосовується настільки, наскільки за даних обставин це буде неприйнятним відповідно до критерію розумності та справедливості. Отже, добросовісність може за певних обставин анулювати чи виключити застосування правил, встановлених сторонами.
Водночас, принцип справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.
При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм.
Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.
Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).
Колегією суддів враховано, що за умовами договору факт надання послуг, зокрема і послуг розподілу потужності, підтверджується актом наданих послуг (абз. 4, 6 п. 8.3., п. 11.1. договору), при цьому обов`язок складання та направлення відповідного акту покладається саме на оператора.
В той же час, матеріали справи не містять доказів надання відповідачу послуг з розподілу потужності у квітні 2017 року (а саме: підписаних та/або направлених позивачу актів наданих послуг), що не заперечується відповідачем.
Крім того, як вірно було враховано судом першої інстанції, договір транспортування природного газу був розірваний за згодою сторін відповідно до угоди від 18.07.2019.
Так, відповідно до даної угоди сторони дійшли згоди з 01.03.2019 розірвати договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000890 та зазначили, що з 01.03.2019 зобов`язання сторін, що виникають із договору, припиняються, окрім фінансових зобов`язань, що виникли в період дії договору.
А тому, з огляду на розірвання Договору за згодою сторін, та як наслідок припинення зобов`язань сторін за Договором з 01.03.2019, сплачені позивачем кошти у розмірі 4 273 920,00 грн. на підставі рахунку № 04-17-1512000890/Р/1 від 20.04.2017 на оплату вартості замовленої (договірної) потужності на квітень 2017 року, не можуть бути використані відповідачем у якості як завдатку, так і забезпечувального платежу, а отже фактично є утриманою відповідачем сумою без належних на те підстав.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, сплачені позивачем за Договором кошти у розмірі 4 416 384,00 грн. на підставі рахунку № 05-17-1512000890/Р/1 від 20.04.2017 на оплату вартості замовленої (договірної) потужності на травень 2017 року, повернуті відповідачем у добровільному порядку, що сторонами не заперечується.
Таким чином, оскільки умовами договору порядок повернення грошових коштів, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення (попередньої оплати) визначений не був, відтак, такі грошові кошти повертаються на вимогу замовника послуг транспортування у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування, як визначено Кодексом.
Як вже було зазначено вище, позивач звертався до відповідача з листом № 765-КМ від 31.05.2017 про повернення фінансового забезпечення у сумі 4 273 920,00 грн., тобто під час чинності абз. 13 п. 3 гл. 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, якою було передбачено можливість повернення фінансового забезпечення, та після розірвання Договору за згодою сторін, позивач повторно звертався до відповідача зі листом від 04.09.2019 щодо повернення коштів, тобто під час чинності абз. 16 п. 3 гл. 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, який також надав позивачу право на повернення грошових коштів, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення.
А тому, з огляду на приписи Кодексу газотранспортної системи, у відповідача з моменту отримання вимоги позивача про повернення грошових коштів в розмірі 4 273 920,00 грн виникло зобов`язання по їх поверненню у строк п`ять банківських днів від дня пред`явлення вимоги, але відповідний обов`язок виконаний відповідачем не був. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання по поверненню коштів передплати в розмірі 4 273 920,00 грн
Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріали справи не містять доказів надання послуг у квітні 2017 року за Договором на суму 4 273 920,00 грн., в той же час як в матеріалах справи містяться вимоги позивача відповідно до приписів Кодексу газотранспортної системи про повернення грошових коштів, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення грошових коштів у розмірі 4 273 920,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно заявлених позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України. У цій статті визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 зазначеного Кодексу грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Таким чином, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 16.01.2020 у справі № 914/1759/18, від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 17.02.2020 у справі № 911/2827/18, від 02.04.2020 у справі № 908/1993/19, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17 та Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
А тому, твердження апелянта щодо неможливості нарахування 3 % річних та інфляційних витрат у даному випадку колегією суддів відхиляються.
Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних за загальний період з 13.09.2019 по 02.02.2020, та інфляційних втрат за період вересень 2019 - грудень 2019, погоджується з здійсненим розрахунком та вважає його вірним, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 77 876,91 грн. та інфляційні втрати в розмірі 85 948,20 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі № 910/1878/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі № 910/1878/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 у справі № 910/1878/20 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/1878/20 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 25.11.2020 у зв`язку з перебуванням суддів на лікарняних.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Н.Ф. Калатай
Є.Ю. Пономаренко
