УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
11 травня 2021 року
м. Київ
справа № 200/6298/20-а
адміністративне провадження № К/9901/14513/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Гуревич Родіон Геннадійович,
на додаткову постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року (колегія у складі суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.)
у справі № 200/6298/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
УСТАНОВИВ:
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Донецька ОДА), в якому просив:
- скасувати рішення відповідача від 21.08.2019, оформлене протоколом № 11; про відмову у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобов`язати Донецьку ОДА прийняти рішення про видачу посвідчення нового зразка «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (категорія І) серії А синього кольору.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021, позов задоволено.
Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції для ухвалення додаткового рішення у частині вирішення питання відшкодування йому судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Додатковою постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 зазначену заяву задоволено частково;
- стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Донецької ОДА на користь ОСОБА_1 відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 600,00 грн.
20.04.2021 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Гуревич Р.Г., подав касаційну скаргу, що 22.04.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати додаткову постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Донецької ОДА 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд не може втручатися у правовідносини адвоката та клієнта; у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ініціатива суду виключається у питанні відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Також покликається на постанови Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 17.12.2020 у справі № 520/9817/19, від 16.06.2020 у справі № 640/22250/19, від 03.11.2020 у справі № 1.380.2019.002189. Заперечення відповідача щодо вирішення питання судових витрат містять лише загальні фрази; суд апеляційної інстанції не навів мотивів зменшення заявленої суми, обмежившись посиланням на те, що ця справа є незначної складності; щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, об`ємом та часом наданих адвокатом послуг, невідповідності критеріям реальності.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Частинами 7 та 9 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Щодо питання застосування зазначених положень процесуального права Верховний Суд у п. 31, 32 постанови від 07.11.2019 у справі № 826/14299/17 дійшов таких висновків:
«Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. <…>.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».
Позивач у касаційній скарзі покликається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанови Верховного Суду, у яких сформульовано сталу правову позицію про те, що суд за наявності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та наведення відповідного обґрунтування, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у ст. 139 КАС України.
Вирішуючи питання відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції оцінив наданий стороною позивача акт від 24.02.2021 про прийняття-передачу наданих послуг, доданий до нього звіт від 24.02.2021 про надання послуг за договором про надання професійної правничої допомоги б/н від 18.06.2020, а саме: із складення позовної заяви із додатками до Донецького окружного адміністративного суду; складення заяву про направлення копії судового рішення по справі; послуг на стадії апеляційного розгляду справи щодо складення відзиву на апеляційну скаргу та направлення його відповідачу; складення заяви до суду про ухвалення додаткового рішення суду.
Обмежуючи розмір такого відшкодування, суд апеляційної інстанції врахував, що суд вирішив справу незначної складності, при цьому, погодився з доводами Донецької ОДА, яка заперечувала проти задоволення клопотання, про те, що витрати на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі (7 000,00 грн) є необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи.
Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає принципам та критеріям відшкодування судових витрат, передбаченим у ст. 139 КАС України, правовій позиції Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, та висновкам Верховного Суду, сформульованим у постановах від 07.11.2019 у справі № 826/14299/17, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 05.08.2020 у справі , від 17.12.2020 у справі № 520/9817/19, від 16.06.2020 у справі № 640/22250/19, від 03.11.2020 у справі № 1.380.2019.002189.
Водночас, покликання позивача у доводах касаційної скарги на зазначену постанову Великої Палати Верховного Суду, постанови Верховного Суду у більшій мірі стосуються переоцінки складу та розміру заявлених ним витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, що виходить за межі перегляду судом касаційної інстанції судового рішення, передбачених ст. 341 КАС України.
За викладених обставин, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 333 КАС України.
Керуючись ст. 328, 332, 333, 359 КАС України, Суд,-
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Гуревич Родіон Геннадійович, на додаткову постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі № 200/6298/20-а.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.А. Єзеров
