Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВА П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" квітня 2021 р. справа №200/6298/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження заяву адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про винесення додаткового рішення у справі № 200/6298/20-а за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Першого апеляційного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 200/6298/20-а за апеляційною скаргою Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року апеляційну скаргу апелянта залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. (а.с. 217-220).
На адресу Першого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, яка обґрунтована тим, що позивач поніс грошові витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн (а.с. 225-227).
Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Суд, заслухав суддю - доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи заяви, вважає що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 252 КАС України).
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).
15 лютого 2021 року представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому він зокрема зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат позивача складає 7000,00 грн. Розрахунок витрат з відповідними документами підтверджуючими витрати позивачем на професійну правову допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі (а.с. 201-202).
Під час ухвалення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року питання щодо витрат на професійну правничу допомогу судом апеляційної інстанції не вирішувалось.
Частиною 7 статті 139 КАС України визначено, що Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відповідності до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, яка обґрунтована тим, що позивач поніс грошові витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн (а.с. 225-227).
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.
Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача - ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу, в розмірі 7000,00 грн.
В якості доказів надання та оплати адвокатських послуг представником позивача до відзиву на апеляційну скаргу було приєднано наступні документи:
- договір про надання правничої допомоги б/н від 18 червня 2020 року (а.с. 228-230);
- Акт про прийняття передачі наданих послуг б/н від 24 лютого 2021 року (а.с.231);
- звіт про надану правову допомогу від 24.02.201 року (а.с.232);
- рахунок на оплату № 2402ю від 24.02.2021 року на суму 7000,00 грн (а.с.233).
- товарний чек № 2402 від 24.02.2021 року на суму 7000,00 грн (а.с. 233);
Зі звіту про надану правову допомогу, який є додатком до Акту про прийняття-передачі наданих послуг від 24 лютого 2021 року вбачається, що адвокатом на виконання договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 18.06.2020 року було надано клієнту наступні послуги:
- складено позовну заяву із додатками до Донецького окружного адміністративного суду;
- складено заяву про направлення копії судового рішення по справі;
- складено відзив на апеляційну скаргу та направлено його відповідачу;
- складено заяву до суду про ухвалення додаткового рішення суду (а.с. 232).
Відповідачем надано заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в яких, зокрема, вважає, що сума витрат на оплату правничої допомоги є завищеною та неспівмірною зі складністю наданих адвокатом послуг, оскільки позов поданий у справі незначної складності. Просив відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення судових витрати на правову допомогу або зменшити їх розмір (а.с. 245-250).
Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 рішення суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У той же час, аналізуючи здійснені адвокатом послуги за критеріями, визначеними у ч. 5 ст. 134 КАС України та на предмет неминучості - критерію, що застосовується Європейським судом з прав людини, суд зазначає наступне.
Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача у відмові ОСОБА_1 у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та відмові у видачі позивачеві посвідчення нового зразка - «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».
Тобто, ця справа є справою незначної складності.
Під час розгляду даної справи у судах першої та апеляційної інстанції, представник позивача не брав участі у судових засіданнях.
Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 7000 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, з врахуванням кваліфікації представника позивача до категорії справи та витраченого часу, є явно завищеною, на чому наголошує відповідач.
За приписами ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, виходячи з конкретних обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, а також відповідає розміру ціни позову, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 1600,00 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 135, 139, 143, 241, 248, 252, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Заяву адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про винесення додаткового рішення у справі № 200/6298/20-а - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Донецької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022473) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.
Повний текст додаткової постанови складений та підписаний 6 квітня 2021 року.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя-доповідач: І.В. Геращенко
Судді Е.Г. Казначеєв
Г.М. Міронова
