Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
21 грудня 2020 року справа №200/6298/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянув апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статуту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 200/6298/20-а (головуючий І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статуту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 200/6298/20-а з апеляційною скаргою Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статуту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогамст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст рішення суду першої інстанції від 20 жовтня 2020 року апелянт отримав 3 листопада 2020 року. Проте, апеляційна скарга на вказане судове рішення подана 4 грудня 2020 року, тобто з пропущенням строку, встановленого ст. 295 КАС України, заява про поновлення пропущеного процесуального строку апелянтом не надавалась (а.с. 134-138, 155, 160).
Враховуючи викладене заявнику апеляційної скарги необхідно надати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку з обґрунтуванням підстав поважності його пропущення.
Крім того, відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, скаржником до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102,00 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивачем були заявлені вимоги немайнового характеру.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, вказана ставка судового збору розраховується з суми судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання позову до суду першої інстанції на час звернення з апеляційною скаргою.
Враховуючи викладене, при поданні позовної заяви повинно було бути сплачено судовий збір у розмірі 840,80грн.(2102грн.*0,4). Отже, при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 1261,20 грн.(2102грн.*0,4*150%).
Стаття 5 Закону № 3674-VI, визначає перелік звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.
Апелянт заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, проте вказане клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк є правом суду, але не його обов`язком.
Статтею 8 Закону № 3674-VI визначені підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Згідно ч.1 статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
За приписами ч.2 ст.8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, статтею 8 Закону № 3674-VI встановлено вичерпний перелік підстав, зокрема, для відстрочення від сплати судового збору.
Суд зазначає, що відповідач є суб`єктом владних повноважень і з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.
Також, суд вважає, що скаржник ніяким чином не підтвердив та не обґрунтував можливість сплатити суми судового збору в майбутньому.
Крім того, необхідно зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93). Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
Враховуючи вищенаведені норми, суддя-доповідач дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника стосовно відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати до Першого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку з обґрунтуванням підстав поважності його пропущення, а також оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами:отримувач коштів - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944338, рахунок отримувача - UA578999980313111206081005059, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету -22030101.
За приписами частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, враховуючи нормиЗакону України «Про судовий збір»та процесуального законодавства, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статуту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про відстрочення сплати судового відмовити.
Апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статуту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 200/6298/20-а - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту отримання ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз`яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали щодо надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з наданням доказів щодо поважності причин пропуску строку, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє заявника апеляційної скарги права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.В. Геращенко
