ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/2258/20 Номер провадження 22-ц/814/1135/21Головуючий у 1-й інстанції Троцька А. І. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя : Триголов В.М.,
судді: Лобов О.А., Дорош А.І.,
секретар: Коротун І.В.,
за участю адвокатів Шинкаренко М.А., Говорової С.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради про зміну дати звільнення, внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
У березні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради про зміну дати звільнення, внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він з 02.05.2019 року по 09.12.2019 року працював на посаді заступника директора з господарської роботи Наукового ліцею №3.
26.11.2019 року ним подано заяву про звільнення за угодою сторін з 09.12.2019 року, відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України. До кінця дня 09.12.2019 року йому не було видано трудову книжку, а також не ознайомлено із наказом про звільнення. На його звернення, з управління Держпраці надійшла відповідь, датована 28.12.2019р., де було зазначено, що на заяві про звільнення від 26.11.2019р. є резолюція директора ліцею, що у зв`язку з виробничою необхідністю останнім робочим днем ОСОБА_1 вважати - 13.12.2019р. Про накладення такої резолюції йому нічого не було повідомлено.
Відповідачем за 10, 11, 12, та 13 грудня 2019 року складено акти про відсутність на робочому місці. Однак його не повідомляли про під розписку та не застосовували заходи дисциплінарного впливу.
В трудовій книжці позивача після запису № 59 від 09.12.2019 про звільнення на підставі наказу № 71к/тр від 28.11.2019 року за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України було здійснено інший запис № 60 від 13.12.2019 року - «Запис за № 59 недійсний. Звільнено з посади заступника директора з господарської роботи за угодою сторін відповідно до ч 1. ст. 36 КЗпП України, наказ №71 к/тр від 28.11.2019 року.». Трудову книжку ним було отримано лише 08.01.2020 року у зіпсованому вигляді.
Вказує, що діями відповідача йому завдано моральної шкоди яка виразилась у понесених душевних стражданнях, лікуванні після понесеного стресу, внаслідок порушення відповідачем його трудових прав та пошкодження трудової книжки.
З урахуванням уточнених позовних вимог від 15.06.2020р. позивач просив суд визнати недійсним, занесений відповідачем до його трудової книжки запис №60 від 13.12.2019 року наступного змісту: «Запис за № 59 недійсний. Звільнено з посади заступника директора з господарської роботи за угодою сторін відповідно до ч 1. ст. 36 КЗпП України, наказ №71 к/тр від 28.11.2019 року.»; зобов`язати відповідача, видати дублікат трудової книжки з внесенням до неї запису про прийом на роботу відповідно до наказу №6 к/тр від 15.04.2019р. та запис про звільнення з посади заступника директора з господарської роботи за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, вказавши днем звільнення день видачі трудової книжки - 08.01.2020р.; зобов`язати відповідача занести в трудову книжку, записи, вказавши час, тривалість та місце проходження підвищення кваліфікації, яке він отримав, проходячи навчання у Державному підприємстві «Полтавський експертно-технічний центр держпраці» у вересні 2019 року; запис про заохочення матеріальною допомогою за наполегливу та сумлінну працю до дня працівників освіти в розмірі 700 грн. відповідно до п.18 Додатку 5 до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 25.09.2019 №206; а також запис про зміну типу та назви закладу на «Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради» відповідно до рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Полтавської Міської ради від 25 квітня 2019 р.; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.12.2019 року по 08.01.2020 року в сумі 3920, 38 грн.; стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 000 грн.; стягнути з відповідача, на його користь судовий збір в розмірі 840,20 грн.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2021 року у задоволенні позову задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради про зміну дати звільнення, внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.
Не погодившись з рішенням районного суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема вказує на те, що місцевий суд помилково відмовив у задоволенні вимог про визначення дати звільнення днем отримання трудової книжки - 08.01.2020, що призвело до відмови в задоволенні інших похідних вимог. Зазначає, що місцевий судом не вірно застосовано положення ст. 233 КЗпП України.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в доводах якого представник відповідача вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Вказує, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволення позовних вимог, оскільки наявності факту порушення вимог трудового законодавства з боку відповідача при звільненні ОСОБА_1 позивачем не доведено.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Місцевим судом встановлено, що наказом КЗ «Полтавська спеціалізована школа 1-3 ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» №06-к/тр від 15.04.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора школи з господарської роботи з 02.05.2019 року ( т.1 а.с.154).
Рішенням двадцять другої сесії сьомого скликання Полтавської Міської ради від 25 квітня 2019 року з 01.08.2019 року змінено тип та назву закладу на «Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради» (т.1, а.с.186-187).
26 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до директора Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради з проханням звільнити його 09.12.2019 року за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. Дана заява містить резолюцію директора ОСОБА_2 , датовану 26.11.19р.: «У зв`язку із виробничою необхідністю (завершення проведення інвентаризації відповідно до наказу №298-аг від 18.10.2019 року та передача основних засобів) останнім робочим днем ОСОБА_1 вважати 13.12.2019 р. Бухгалтерії провести відповідні розрахунки» ( а.с.156).
Відповідно до наказу № 71-к/тр від 28.11.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора школи з господарської роботи з 13.12.2019 року за угодою сторін, про що позивач ознайомлений під підпис ( а.с. 155).
Даний наказ на час розгляду справи є чинним, ніким не оскаржувався і не скасовувався.
Місцевим судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 маються записи:
- №59 від 09.12.2019 року «Звільнити з посади заступника директора школи з господарської роботи за угодою сторін відповідно до ч.1 ст.36 КЗпП України, наказ №71-к/тр від 28.11.2019 року»;
- №60 від 13.12.2019 року «Запис №59 недійсний. Звільнено з посади заступника директора школи з господарської роботи за угодою сторін відповідно до ч.1 ст.36 КЗпП України, наказ №71-к/тр від 28.11.2019 року.» (т.1 а.с.41-46).
Згідно доповідної записки секретаря-друкарки ОСОБА_3 від 28.11.2019 року, нею в приміщенні приймальні директора о 14.30 год. ознайомлено ОСОБА_1 з наказом про звільнення №71-к/тр від 28.11.2019 року. Копію наказу він отримати відмовився, мотивуючи це тим, що отримає копію наказу в день звільнення 13 грудня 2019 року та в цей же день забере трудову книжку . (т.1 а.с.165).
Актом від 28.11.2019 року, голова первинної профспілкової організації ОСОБА_4 , заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_5 та заступник директора з виховної роботи ОСОБА_6 засвідчили факт того, що 28 листопада 2019 року о 15.45 в кабінеті заступника директора з господарської роботи ОСОБА_1 повторно запропоновано отримати копію наказу №71-к/тр від 28.11.2019 року та розписатись про його отримання. ОСОБА_1 повідомив, що він уже спілкувався з цього приводу з секретарем і отримає копію в день звільнення 13 грудня 2019 року. (т.1 а.с. 164).
Актами від 10,11,12 та 13 грудня 2019 року голова первинної профспілкової організації ОСОБА_4 , заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_5 та заступник директора з виховної роботи ОСОБА_6 засвідчили факт того, що заступник директора з господарської роботи ОСОБА_1 не вийшов на роботу 10,11,12 та 13 грудня 2019 року. (т.1 а.с. 160-163).
Листом від 09.12.2019 року №01-37/478 за підписом директора «Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради» ОСОБА_1 було повідомлено, що він є матеріально - відповідальною особою і тому, у зв`язку із завершенням інвентаризації та передачею матеріальних цінностей та основних засобів, останнім робочим днем вважається 13.12.2019. В цей день будуть виплачені всі розрахункові та необхідно забрати трудову книжку (т.1 а.с.173).
Листом від 13.12.2019 №01-37/489 та повторно листом від 19.12.2019 року №01-37/494, ОСОБА_1 запрошено отримати трудову книжку особисто у приймальні директора або надіслати заяву щодо можливості передачі трудової книжки поштою (т.1 а.с.174, 175).
В подальшому, зі згоди позивача, лист від 23.12.2019 року (т.1 а.с.102), трудова книжка була направлена ОСОБА_1 поштою та отримана ним 08.01.2020 року, що сторонами не оспорюється.
Згідно табелю на зарплату за грудень 2019 року ОСОБА_1 у графі відмітки про явки та неявки за числами місяця 10, 11, 12 та 13 проставлено прогул. (т.1 а.с.157-159).
Встановлено, що згідно відомості розподілу виплат «Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради» від 13.12.2019 року ОСОБА_1 виплачено 3330, 11 грн. розрахунок при звільненні .
Крім того, результати перевірки «Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради» управлінням держпраці у Полтавській області не є підтвердженням порушення трудового законодавства відповідачем стосовно порядку звільнення ОСОБА_1 . Приписом №ПЛ6069/783/АВ/П від 28 грудня 2019 року встановлені порушення вимог КЗпП України відносно головного бухгалтера «Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради» ОСОБА_7 . Будь-яких порушень стосовно порядку звільнення ОСОБА_1 не встановлено. (т.1 а.с.168-170).
В судовому засіданні суду першої інстанції досліджено оригінал трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 . Встановлено, що книжка має пошкодження у вигляді залиття невідомою речовиною, однак всі записи розбірливі.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , в порушення вимог Інструкції, з часу отримання трудової книжки і до часу звернення до суду не звертався до відповідача з повідомленням про пошкодження його трудової книжки та проханням видати її дублікат.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив з того, що з огляду на положення ст.. 233 КЗпП України та дату отримання позивачем трудової книжки 08.01.2020 року, строк звернення позивача із позовом до суду 13.03.2020 року - пропущено. Питання про поновлення такого строку позивачем не ставиться.
Вирішуючи позовні вимоги щодо видачі дубліката та визнання недійсним записів суд дійшов висновку про їх безпідставність, оскільки встановлені судом обставини свідчать про відсутність спору.
Щодо позовних вимог про внесення до трудової книжки записів про проходження навчання для підвищення кваліфікації та преміювання за сумлінну працю в розмірі 700 грн суд не знайшов підстав для внесення до трудової книжки позивача запису про проходження навчання для підвищення кваліфікації, оскільки не надано жодних відомостей: що це були за курси, підвищення якої саме кваліфікації та що позивач їх дійсно пройшов, а зазначена позивачем виплата в розмір 700 грн. є матеріальною допомогою, відомості про яку не вносяться до трудової книжки.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, та зазначає наступне.
Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
Статтею 48 КЗпП України визначено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів.
Відповідно до пунктів 2.4., 2.5. Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція), записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до пункту 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
Згідно з пунктом 4.1. Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10. цієї Інструкції.
Пунктом 4.2. Інструкції визначено, що якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Частиною п`ятою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Таким чином, для застосування цієї норми права необхідна наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надані сторонами докази, враховуючи вказані норми матеріального права, обґрунтовано виходив із того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що саме з вини відповідача йому не було видано трудову книжку.
Посилання позивача у апеляційній скарзі на те, що в наказі про звільнення відсутні дата його ознайомлення, що на його думку доводить вину відповідача у несвоєчасній видачі трудової книжки, не заслуговує на увагу суду, та не спростовує вірного висновку суду про відсутність порушення трудового законодавства з боку відповідача при звільнення позивача.
Відсутність такого порушення щодо ОСОБА_1 доводиться також висновком за результатами перевірки «Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради» управлінням держпраці у Полтавській області №ПЛ6069/783/АВ/П від 28 грудня 2019 року.
Твердження апелянта безпідставну відмову у задоволенні позовних вимог про видачу дублікату трудової книжки з підстав її пошкодження відповідачем також колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.
Так, згідно п. 5.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Пунктом 5.5 вказаної інстанції визначено, що якщо трудова книжка (вкладиш до неї) стала непридатною (обгоріла, розірвана, забруднена і т.інш.), то власник або уповноважений ним орган за останнім місцем роботи видає працівнику дублікат трудової книжки (вкладиш до неї).
Оскільки позивач не звертався до відповідача з заявою щодо видачі дубліката трудової книжки, то підстав вважати що право позивача на отримання дублікату трудової книжки жодним чином порушено відповідачем не було.
Вірним також є висновок суду про безпідставність позовних вимог щодо про внесення до трудової книжки записів про преміювання за сумлінну працю в розмірі 700 грн., оскільки встановлено, що зазначена виплата проведена згідно рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №206 від 25.09.2019 року, та є матеріальною допомогою, відомості про яку, згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок, внесенню до трудової книжки не підлягають.
Пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників визначено відомості, що вносяться до трудової книжки, при цьому внесення відомостей щодо проходження навчання для підвищення кваліфікації у даному переліку відсутні.
Також, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого суду про те, що підстав для стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди немає, оскільки такі вимоги є похідними від основної вимоги.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, висновки місцевого суду ґрунтуються на законі та встановлених у справі фактичних обставинах, на підставі наданих учасниками справи доказів, яким судом дана відповідна правова оцінка згідно ст. 89 ЦПК України.
За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення, як ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С ТА Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2021 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 5044 грн. 80 коп. (п`ять тисяч сорок чотири грн. 80 коп.)
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: В.М. Триголов
Судді : А.І. Дорош
О.А. Лобов
