Дата документу 18.02.2021 Справа № 554/2258/20
Провадження № 2/554/538/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді - Троцької А.І.,
при секретарі - Зайцевій Я.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Шинкаренко М.А.,
представників відповідача - Говорової С.Л.,Гринь І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради про зміну дати звільнення, внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 15.06.2020р., просив: визнати недійсним, занесений відповідачем до його трудової книжки запис №60 від 13.12.2019 року наступного змісту: «Запис за № 59 недійсний. Звільнено з посади заступника директора з господарської роботи за угодою сторін відповідно до ч 1. ст. 36 КЗпП України, наказ №71 к/тр від 28.11.2019 року.»; зобов`язати відповідача, видати дублікат трудової книжки з внесенням до неї запису про прийом на роботу відповідно до наказу №6 к/тр від 15.04.2019р. та запис про звільнення з посади заступника директора з господарської роботи за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, вказавши днем звільнення день видачі трудової книжки - 08.01.2020р.; зобов`язати відповідача занести в трудову книжку, записи, вказавши час, тривалість та місце проходження підвищення кваліфікації, яке він отримав, проходячи навчання у Державному підприємстві «Полтавський експертно-технічний центр держпраці» у вересні 2019 року; запис про заохочення матеріальною допомогою за наполегливу та сумлінну працю до дня працівників освіти в розмірі 700 грн. відповідно до п.18 Додатку 5 до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 25.09.2019 №206; а також запис про зміну типу та назви закладу на «Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради» відповідно до рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Полтавської Міської ради від 25 квітня 2019 р.; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.12.2019 року по 08.01.2020 року в сумі 3920, 38 грн.; стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 000 грн.; стягнути з відповідача, на його користь судовий збір в розмірі 840,20 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що він з 02.05.2019 року по 09.12.2019 року працював на посаді заступника директора з господарської роботи Наукового ліцею №3. На ім`я директора 26.11.2019 року ним подано заяву про звільнення за угодою сторін з 09.12.2019 року, відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України. До кінця дня 09.12.2019 року йому не було видано трудову книжку, а також не ознайомлено із наказом про звільнення. На його звернення, з управління Держпраці надійшла відповідь, датована 28.12.2019р., де було зазначено, що на заяві про звільнення від 26.11.2019р. є резолюція директора ліцею, що у зв`язку з виробничою необхідністю останнім робочим днем ОСОБА_1 вважати - 13.12.2019р. Про накладення такої резолюції йому нічого не було повідомлено. Відповідачем за 10, 11, 12, та 13 грудня 2019 року складено акти про відсутність на робочому місці. Однак його не повідомляли про під розписку та не застосовували заходи дисциплінарного впливу. В трудовій книжці позивача після запису № 59 від 09.12.2019 про звільнення на підставі наказу № 71к/тр від 28.11.2019 року за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України було здійснено інший запис № 60 від 13.12.2019 року - «Запис за № 59 недійсний. Звільнено з посади заступника директора з господарської роботи за угодою сторін відповідно до ч 1. ст. 36 КЗпП України, наказ №71 к/тр від 28.11.2019 року.». Трудову книжку ним було отримано лише 08.01.2020 року у зіпсованому вигляді. Вказує, що діями відповідача йому завдано моральної шкоди яка виразилась у понесених душевних стражданнях, лікуванні після понесеного стресу, внаслідок порушення відповідачем його трудових прав та пошкодження трудової книжки.
Ухвалою від 28 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху із наданням терміну для усунення недоліків.
24 квітня 2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
02 червня 2020 року надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись, зокрема на те, що дійсно, позивачем 26.11.2019 року було подано заяву про звільнення за згодою сторін. З позивачем була погоджена дата звільнення з 14.12.2019 р. з обов`язковою передачею позивачем відповідачу основних засобів. Наказом №71-к/тр від 28.11.2019 року ОСОБА_1 був звільнений на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України з посади заступника директора з господарської роботи 13.12.2019р. за згодою сторін. З наказом про звільнення ОСОБА_1 був ознайомлений 28.11.2019 року, але відмовився ставити свій підпис, про що складено відповідний акт. В останній день роботи 13.12.2019 року позивачу були перераховані грошові кошти в сумі 3330,11 грн. В день звільнення позивач не працював, тому йому було направлено декілька листів з проханням забрати трудову книжку, і в подальшому,за його письмової згоди, 03.01.2020 року направлено трудову книжку рекомендованим листом. Крім того, чинним законодавством не передбачено внесення відомостей до трудової книжки про преміювання позивача, виплату матеріальної допомоги до Дня працівника освіти, про проходження навчання на курсах. За зверненням позивача була проведена перевірка управлінням Держпраці у Полтавській області, за результатами якої жодних порушень відносно ОСОБА_1 з боку відповідача не встановлено. Враховуючи відсутність жодних трудових порушень з боку відповідача позовна вимога про стягнення моральної шкоди є безпідставною. Крім того, вказували, що позивачем пропущено строки звернення до суду з позовом.
15 червня 2020 року позивачем надано відповідь на відзив. Зазначав, що відзив відповідача ґрунтується на сфальсифікованих актах про відмову від ознайомлення та отримання наказу про звільнення, про відсутність на робочому місці 13.12.2019 року та листах від 09.12.2019 року, 13.12.2019 року про необхідність отримання трудової книжки. Вважає доведеним факт порушення відповідачем законодавства про працю.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, а також просили стягнути з відповідача витати на правову допомогу у розмірі 7500 грн..
Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши докази в їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗПП України).
Порядок та механізм поновлення порушених трудових прав працівників визначений главою XV КЗпП України.
Нормою статті 233 КЗпП України визначено строки для звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Так, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Таким чином, з огляду на дату отримання позивачем трудової книжки 08.01.2020 року, суд приходить до висновку, що строк звернення позивача із позовом до суду 13.03.2020 року - пропущено. Питання про поновлення такого строку позивачем не ставиться.
Згідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлені статтями 228 та 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків та вирішити спір по суті.
Так, судом встановлено, що наказом КЗ «Полтавська спеціалізована школа 1-3 ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області» №06-к/тр від 15.04.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора школи з господарської роботи з 02.05.2019 року ( т.1 а.с.154).
Рішенням двадцять другої сесії сьомого скликання Полтавської Міської ради від 25 квітня 2019 року з 01.08.2019 року змінено тип та назву закладу на «Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради» (т.1, а.с.186-187).
26 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до директора Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради з проханням звільнити його 09.12.2019 року за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. Дана заява містить резолюцію директора ОСОБА_3 , датовану 26.11.19р.: «У зв`язку із виробничою необхідністю (завершення проведення інвентаризації відповідно до наказу №298-аг від 18.10.2019 року та передача основних засобів) останнім робочим днем ОСОБА_1 вважати 13.12.2019 р. Бухгалтерії провести відповідні розрахунки» ( а.с.156).
Відповідно до наказу № 71-к/тр від 28.11.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора школи з господарської роботи з 13.12.2019 року за угодою сторін, про що позивач ознайомлений під підпис ( а.с. 155).
Даний наказ на час розгляду справи є чинним, ніким не оскаржувався і не скасовувався.
Відповідно до п.п. 2.4., 4.1., 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Згідно ст.ст. 47,48 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 маються записи:
- №59 від 09.12.2019 року «Звільнити з посади заступника директора школи з господарської роботи за угодою сторін відповідно до ч.1 ст.36 КЗпП України, наказ №71-к/тр від 28.11.2019 року»;
- №60 від 13.12.2019 року «Запис №59 недійсний. Звільнено з посади заступника директора школи з господарської роботи за угодою сторін відповідно до ч.1 ст.36 КЗпП України, наказ №71-к/тр від 28.11.2019 року.» (т.1 а.с.41-46).
Позивач стверджує, що 09.12.2019 року йому було відмовлено у видачі трудової книжки та, що про наявність такої резолюції керівника йому не було відомо, що він не є матеріально відповідальною особою, тому вважає себе звільненим в день отримання трудової книжки - 08.01.2020 року.
Проте такі свідчення позивача не знайшли свого підтвердження, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, що позивач особисто, під підпис ознайомлений з наказом від № 71-к/тр від 28.11.2019 року яким його звільнено з посади заступника директора школи з господарської роботи з 13.12.2019 року за угодою сторін ( а.с. 155).
Відповідно до посадової інструкції заступника директора школи з господарської роботи КЗ «Полтавська спеціалізована школа 1-3 ступенів №3 Полтавської міської ради Полтавської області», заступник директора школи з господарської роботи виконує, зокрема, такі обов`язки: приймає матеріальні цінності, майно, меблі, інвентар шкоди під відповідальність на зберігання в порядку, встановленому законодавством; організовує інвентарний облік майна шкоди, проводить інвентаризацію майна, своєчасне складання звітності і веде документацію щодо відповідної ділянки роботи. ОСОБА_1 ознайомлений із вказаною посадовою інструкцією під підпис. (т.1 а.с.179-182).
Згідно доповідної записки секретаря-друкарки ОСОБА_5 від 28.11.2019 року, нею в приміщенні приймальні директора о 14.30 год. ознайомлено ОСОБА_1 з наказом про звільнення №71-к/тр від 28.11.2019 року. Копію наказу отримати відмовився, мотивуючи це тим, що отримає копію наказу в день звільнення 13 грудня 2019 року та в цей же день забере трудову книжку . (т.1 а.с.165).
Актом від 28.11.2019 року, голова первинної профспілкової організації ОСОБА_6 , заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_7 та заступник директора з виховної роботи ОСОБА_8 засвідчили факт того, що 28 листопада 2019 року о 15.45 в кабінеті заступника директора з господарської роботи ОСОБА_1 повторно запропоновано отримати копію наказу №71-к/тр від 28.11.2019 року та розписатись про його отримання. ОСОБА_1 повідомив, що він уже спілкувався з цього приводу з секретарем і отримає копію в день звільнення 13 грудня 2019 року. (т.1 а.с. 164).
Актами від 10,11,12 та 13 грудня 2019 року голова первинної профспілкової організації ОСОБА_6 , заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_7 та заступник директора з виховної роботи ОСОБА_8 засвідчили факт того, що заступник директора з господарської роботи ОСОБА_1 не вийшов на роботу 10,11,12 та 13 грудня 2019 року. (т.1 а.с. 160-163).
Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтвердили відомості вказані в актах, завірених їх особистими підписами, зокрема ознайомлення позивача з наказом про звільнення та відмову отримати його копію.
Відповідно до п. 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Листом від 09.12.2019 року №01-37/478 за підписом директора «Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради» ОСОБА_1 було повідомлено, що він є матеріально - відповідальною особою і тому, у зв`язку із завершенням інвентаризації та передачею матеріальних цінностей та основних засобів , останнім робочим днем вважається 13.12.2019. В цей день будуть виплачені всі розрахункові та необхідно забрати трудову книжку (т.1 а.с.173).
Листом від 13.12.2019 №01-37/489 та повторно листом від 19.12.2019 року №01-37/494, ОСОБА_1 запрошено отримати трудову книжку особисто у приймальні директора або надіслати заяву щодо можливості передачі трудової книжки поштою (т.1 а.с.174, 175).
В подальшому, зі згоди позивача, лист від 23.12.2019 року (т.1 а.с.102), трудова книжка була направлена ОСОБА_1 поштою та отримана ним 08.01.2020 року, що сторонами не оспорюється.
Частиною першою статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
За змістом п.32 Постанови пленуму ВСУ за №9 від 06.11.1992 року, - Оскільки згідно зі ст.235 КЗпП оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі та за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Частиною першою 1 статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно табелю на зарплату за грудень 2019 року ОСОБА_1 у графі відмітки про явки та неявки за числами місяця 10, 11, 12 та 13 проставлено прогул. (т.1 а.с.157-159).
Як вбачається із відомості розподілу виплат «Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради» від 13.12.2019 року ОСОБА_1 виплачено 3330, 11 грн. розрахунок при звільненні .
Крім того, результати перевірки «Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради» управлінням держпраці у Полтавській області не є підтвердженням порушення трудового законодавства відповідачем стосовно порядку звільнення ОСОБА_1 . Приписом №ПЛ6069/783/АВ/П від 28 грудня 2019 року встановлені порушення вимог КЗпП України відносно головного бухгалтера «Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради» ОСОБА_10 . Будь-яких порушень стосовно порядку звільнення ОСОБА_1 не встановлено. (т.1 а.с.168-170).
Згідно п. 5.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
В судовому засіданні досліджено оригінал трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 . Книжка має пошкодження у вигляді залиття невідомою речовиною, однак всі записи розбірливі та читаємі. Надані позивачем ксерокопії зіпсованої, на його думку трудової книжки, також розбірливі та читаємі.
Зокрема, на сторінці 21 трудової книжки міститься запис про зміну типу та назви закладу з 01.08.2019 року на «Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради» відповідно до рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Полтавської Міської ради від 25 квітня 2019 р..
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , в порушення вимог Інструкції, з часу отримання трудової книжки і до часу звернення до суду не звертався до відповідача з повідомленням про пошкодження його трудової книжки та проханням видати її дублікат.
Також, згідно з п. 2.6.,2.8 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 р. № 58 (далі - Інструкція № 58), у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва.
Виправлені відомості мають повністю збігатися з оригіналом відповідного наказу чи розпорядження роботодавця. У разі ж втрати цих документів або невідповідності їх фактично виконуваній роботі, виправлення відомостей про роботу здійснюється на підставі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці (особові картки, трудові договори, розрахункові відомості тощо). При цьому слід звернути увагу, що показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів до трудової книжки (п. 2.9. Інструкції № 58).
Також у разі, коли при первинному заповненні титульного аркуша трудової книжки були допущені помилки (байдуже які Ї у прізвищі працівника, даті його народження чи заповнення трудової книжки тощо), їх не виправляють, а списують зіпсований бланк трудової книжки за актом. Помилки в усіх інших розділах трудової книжки виправляються за однаковою схемою, наведеною у п. 2.10. Інструкції № 58, при цьому закреслювати, витирати, заклеювати у трудових книжках чи вкладишах внесені до них раніше неточні або неправильні записи забороняється. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей пророботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення
і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". Призміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним" звільнений... і зазначається нове формулювання.
Статтями 4,13 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тому вказані позовні вимоги щодо видачі дубліката та визнання недійсним записів є безпідставними та не підлягають до задоволення, оскільки встановлені обставини свідчать про відсутність спору.
Що стосується позовної вимоги про внесення до трудової книжки записів про проходження навчання для підвищення кваліфікації та преміювання за сумлінну працю в розмірі 700 грн. суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п.2.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, до трудової книжки вносяться:
-відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;
-відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
-відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;
-відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.
Статтею 143 КЗпП України визначено, що до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Статтею 146 КЗпП України визначено, що за особливі трудові заслуги працівники представляються у вищі органи до заохочення, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками і до присвоєння почесних звань і звання кращого працівника за даною професією.
Разом із тим, згідно п. 3 ч.2 рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №206 від 25.09.19 р. було вирішено провести виплату матеріальної допомоги до Дня працівника освіти по 700 грн. кожному для осіб, що працюють у закладах, установах громадських та інших організаціях галузі освіти.
Таким чином дана виплата є матеріальною допомогою, відомості про яку не вносяться до трудової книжки.
Також суд не знаходить підстав для внесення до трудової книжки позивача запису про проходження навчання для підвищення кваліфікації, оскільки не надано жодних відомостей: що це були за курси, підвищення якої саме кваліфікації та що позивач їх дійсно пройшов.
Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 76 , ч. 1, 2 ст. 77, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1,3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Таким чином, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті на їх належність, допустимість, достовірність, достатність, суд приходить до висновку про відсутність порушень трудового законодавства з боку відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 , а також що позивачем не обґрунтовані та не доведені належними та допустимими доказамипозовні вимоги щодо визнання недійсним запису №60 від 13.12.2019 року у трудовій книжці, зобов`язання видати дублікат трудової книжки, внесення записів про навчання, заохоченнята зміну типу і назви закладу, у зв`язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що оскільки дані позовні вимоги є похідними від позовної вимоги про зміну дати звільнення, суд вважає, що вони не можуть бути задоволені, оскільки звільнення позивача саме 09.12.2019 року було визнано судом законним і судом не встановлено порушення законних прав позивача.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, відсутні підстави стягувати з відповідача будь-які судові витрати в тому числі і на правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265, 273, 268, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Наукового ліцею №3 Полтавської міської ради про зміну дати звільнення, внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради, адреса: вул. В.Чорновола, 4, м.Полтава.
Представники відповідача:
Гринь Ірина Миколаївна, адреса: вул. В.Чорновола, 4, м.Полтава.
ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення виготовлено 26.02.2021 року.
Суддя Октябрського
районного суду м.Полтави Троцька А.І.
