УХВАЛА
22 квітня 2021 року
Київ
справа №640/11311/19
адміністративне провадження №К/9901/12409/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевірив касаційну скаргу фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року
у справі №640/11311/19
за адміністративним позовом фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю
до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича
треті особи: акціонерне товариство "Альфа-Банк", товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба"
про визнання протиправною та скасування постанови, визнання неправомірними дій,
ВСТАНОВИВ:
Фірма «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, треті особи: акціонерне товариство «Альфа-Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба», в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Варави Р.С. від 23.04.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №58713777;
- визнати неправомірними результати визначення вартості та оцінки майна, отримані приватним виконавцем на підставі постанови від 23.04.2019 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №58713777.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, скаржником подано касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що доводи касаційної скарги викладені у спосіб, який унеможливлює встановити по якій саме підставі оскаржується судові рішення в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Скаржник в касаційній скарзі, як підставу касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України.
Частиною другою статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або
Також скаржник зазначає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.
У відсутності обґрунтованих підстав визначених пунктом 1-3 частини 2 статті 328 КАС України суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої 4 частини 4 статті 328 КАС України, в частині не дослідження доказів.
Також у разі посилання в касаційній скарзі на пункт 2 частини другої статті 328 КАС України, скаржнику необхідно чітко вказати, яке саме клопотання, заявлене скаржником, суд відхилив та коли саме воно було подано, з наданням відповідних доказів.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: надання до суду уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі №640/11311/19 за адміністративним позовом фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, треті особи: акціонерне товариство "Альфа-Банк", товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" про визнання протиправною та скасування постанови, визнання неправомірними дій - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду