-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Постанова
30.03.2021Постанова 06.01.2021
Ухвала суду 22.09.2020
Ухвала суду 21.09.2020
Ухвала суду 11.06.2020
Ухвала суду 11.06.2020
Ухвала суду 17.02.2020
Ухвала суду 18.12.2019
Ухвала суду 26.06.2019
Ухвала суду 20.06.2019
Ухвала суду 18.06.2019
Ухвала суду 10.06.2019
Ухвала суду 10.06.2019
Ухвала суду 25.03.2019
Вирок 01.03.2019
Ухвала суду 09.01.2019
Ухвала суду 23.02.2018
Ухвала суду 13.02.2018
Ухвала суду 27.12.2017
Ухвала суду 18.12.2017
Ухвала суду 18.12.2017
Ухвала суду 08.12.2017
Ухвала суду 28.11.2017
Ухвала суду 19.10.2017
Вирок 31.07.2017
Ухвала суду 21.07.2017
Ухвала суду
Справа № 742/2207/17
Постанова
Іменем України
30 березня 2021року
м.Київ
справа № 742/2207/17
провадження № 51-4430км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,засудженогоОСОБА_5 ,захисникаОСОБА_6 ,прокурораОСОБА_7 ,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 червня 2020 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Берестівка Липоводолинського району Сумської області, жителя АДРЕСА_1 ,
засудженого за частинами 1 і 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі КК).
Обставини справи
1.Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області вироком від 25 березня 2019року засудив ОСОБА_5 за частиною 1 статті 358 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1530 грн, за частиною 4 статті 358 КК до покарання у виді штрафу врозмірі 850 грн. На підставі частини 1статті 70 КК суд призначив йому остаточне покарання увиді штрафу в розмірі 1530 грн і на підставі частини 5 статті 74 КК звільнив від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
2. Суд визнав доведеним, що ОСОБА_5 , працючи лікарем у КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня», 29 грудня 2016 року частково заповнив авансовий звіт про відрядження в частині особистих даних і повідомив бухгалтерії недостовірні відомості про перебування в м.Харкові, де проходив навчання в медичній академії післядипломної освіти з 1 до 30 листопада 2016 року. Введена в оману працівниця бухгалтерії 30 грудня 2016 року заповнила авансовий звіт і, не знаючи про те, що з8листопада 2016 року протягом 7 діб засуджений перебував за кордоном у м. Шарм-Ель-Шейх (Єгипет), внесла у звіт дані та списала кошти за проживання вгуртожитку, курси та добові на загальну суму 1399,01 грн. Підписавши авансовий звіт, ОСОБА_5 підтвердив зазначену в ньому інформацію. Таким чином він підробив авансовий документ і використав його.
3.Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 11 червня 2020 року залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4.У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на пункти1, 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5.Він зазначає, що обвинуваченням не доведено його винуватості, вказує, що вавансовому звіті заповнив лише особисті дані, достовірність яких не оспорюється. Після цього він поставив підпис та передав убухгалтерію не до кінця заповнений бланк, хто вносив решту інформації, йому не відомо.
6.Також він стверджує, що вказаний авансовий звіт не відповідає критеріям офіційного документа, визначеним у примітці до статті 358КК.
Позиції учасників касаційного розгляду
7.Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про відкладення розгляду до суду касаційної інстанції не надходило.
8.У судовому засіданні засуджений та захисник просили задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.
9.Прокурор ОСОБА_7 частково погодилася з доводами касаційної скарги сторони захисту, зазначивши, що апеляційний суд не надав відповідей на доводи апеляційної скарги.
Оцінка Суду
10.Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, засудженого та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені ускарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу сторони захисту належить задовольнити частково.
11.Згідно із частиною 1 статті 358 КК предметом підробки може бути лише офіційний документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи.
12.Відповідно до примітки до статей 357, 358, 366 КК офіційним може бути лише документ, що видається чи посвідчується повноважними особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів.
13.Отже, обов`язковою ознакою офіційного документа як предмета злочину єналежність його до документів, що складаються, видаються чи посвідчуються відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції.Суд неодноразово зазначав, що невідповідність документа цьому критерію виключає визнання його офіційним[1].
14.Авансовий звіт, про який йдеться у цій справі, є документом, який особа складає інадає від себе особисто, а не як особа, якій державою делеговані повноваження видавати або посвідчувати офіційні документи. Таким чином, звіт про використання коштів, виданих на відрядження, не містить ознак документа, передбаченого статтею 358 КК.
15.Суд уже визнавав, що за подібних обставин у діях засудженої особи відсутній склад злочину, передбачений частинами 1, 4 статті 358 КК[2]. Суд не має підстав відступати від цього висновку, зважаючи на обставини цієї справи.
17.Виходячи з наведеного вище, вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати, апровадження щодо ОСОБА_5 закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК через відсутність у його діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 4 статті 358 КК.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.
Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 березня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 червня 2020 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальне провадження закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення йоскарженню непідлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_3
[1] Постанови Верховного Суду від 1 березня 2018 року у справі № 461/7315/15-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/72641802; від 13вересня 2018 року у справі № 607/10931/14-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/76673275
[2] Постанова Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 556/839/17 (провадження № 51-135км20)
скопійовано
-
скопійовано
-
