ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2021 р. Справа№ 910/14493/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Корчагін М.П., Вознюк О.В.

відповідача - Кондрашова А.О.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"

на рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2020 р. (повне рішення складено 02.12.2020 р.)

у справі № 910/14493/18 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" звернулося з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 426-р від 30.08.2018 р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що Антимонопольний комітет України неповно дослідив обставини щодо місця і значення послуги добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників в механізмі одержання ними гарантування на умовах Конвенції МДП, та вплив цих обставин на дійсну ринкову поведінку міжнародних автомобільних перевізників стосовно врахування чи неврахування ними вказаної послуги страхування та витрат на її одержання у складі комплексу послуг, що формують вартість гарантування на умовах Конвенції МДП.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2019 р. у справі № 910/14493/18 позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 р. у складі колегії суддів: Кравчук Г.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Козир Т.П., Куксов В.В. рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2019 р. у справі № 910/14493/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.05.2020 р. рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2019 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 р. у справі № 910/14493/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскаржуваним рішенням Господарського суду м. Києва від 25.11.2020 р. у справі № 910/14493/18 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що висновок Антимонопольного комітету України про товарні межі ринку послуг добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних авто перевізників - користувачів книжок МДП зроблений при неповному з`ясуванні обставин справи та з порушенням положень Методики визначення монопольного (домінуючого) становища. Також відповідачем не було досліджено обставин фактичного місця одержання перевізниками різних регіонів України послуги страхування, надання якої забезпечував агент - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс АсМАП України».

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/14493/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" та призначено справу № 910/14493/18 до розгляду на 02.02.2021 р.

У судовому засіданні 02.02.2021 було оголошено перерву до 25.02.2021 р.

У судовому засіданні 25.02.2021 р. було оголошено перерву до 18.03.2021 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Антимонопольного комітету України № 426-р від 30.08.2018 р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу":

- визнано, що протягом 2009 - 2017 років Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія перша" займало монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок міжнародних дорожніх перевезень (далі - МДП) (пункт 1 резолютивної частини рішення);

- визнано дії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" зі встановлення обмежень з надання послуги добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП, а саме, надання її через одного страхового агента - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс АсМАП України" протягом 2015 - 2016 років, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становище на загальнодержавному ринку добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2 резолютивної частини рішення);

- за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія перша" штраф у розмірі 3657177,00 грн (пункт 3 резолютивної частини рішення).

Антимонопольний комітет Україні мотивував своє рішення № 426-р від 30.08.2018 р., зокрема, наступним:

- відповідно до Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) перевезення вантажів, що здійснюється без їхнього проміжного перевантаження, в дорожніх транспортних засобах, складах транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням одного або декількох кордонів від митниці місця відправлення однієї з договірних сторін до митниці місця призначення іншої договірної сторони або тієї ж договірної сторони, здійснюються із застосуванням книжки МДП;

- Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України видає та виступає гарантом за звичайними книжками МДП та повинна впевнитись, що кожен користувач книжок МДП має покриття згідно з договором страхування, що покриває заборгованість, яка може виникнути перед Міжнародною Гарантійною Ланкою (до якої входять Міжнародний союз автомобільного транспорту, її члени, національні страховики);

- у грудні 2008 року за результатом проведеного Асоціацією міжнародних перевізників України конкурсу Закрите акціонерне товариство "Перша страхова компанія", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша", обрано страховиком для здійснення добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП;

- послуга добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автомобільних перевізників - користувачів книжок МДП є окремою страховою послугою на території України, що передбачена правилами міжнародного договору і не має взаємозамінних послуг;

- споживачами (користувачами) послуг добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП є фізичні та юридичні особи - учасники Асоціації міжнародних автомобільних перевізників, які мають намір здійснювати міжнародні перевезення із застосуванням книжок МДП у системі МДП;

- об`єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" та послуга добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників, які є користувачами книжок МДП;

- товарними межами ринку є послуги добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжки МДП;

- бар`єром для вступу потенційних конкурентів на ринок добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП є міжнародні стандартні умови Міжнародного союзу автомобільного транспорту, якими передбачено наявність на відповідному ринку одного національного страховика;

- у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" з 2009 року на загальнодержавному ринку відсутні конкуренти, тобто інші страхові компанії, які також можуть надавати послуги добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжки МДП;

- Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (далі - АсМАП України) здійснює діяльність з надання книжок МДП і має ознаки такої, що займає монопольне (домінуюче) становище на відповідному ринку, оскільки вона є єдиним суб`єктом, хто має право на видачу книжок МДП на території України; Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" є пов`язаними особами, які здійснюють діяльність на суміжних монополізованих ринках, внаслідок чого їх ринкова влада зростає, що надавало їм можливість побудови схеми реалізації страхових полісів через одного агента;

- на прохання Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" укласти у 2015 році прямий договір страхування з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" останнім було відмовлено і для страхування відповідальності перед митними органами направлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс АсМАП України»;

- розмір комісійної винагороди агента з 01.01.2015 р. по 31.03.2015 р. становив 5 відсотків, з 01.04.2015 р. по 31.12.2015 р. - 10 відсотків, у 2016 році - 10 відсотків;

- з 01.01.2017 р. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" укладає договори страхування з перевізниками безпосередньо (напряму), тобто без залучення страхового агента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс АсМАП України". У 2017 році тариф за послугу добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП порівняно з 2016 роком знизився на 8 - 27 відсотків залежно від виду книжки МДП;

- для реалізації своїх страхових продуктів на інших конкурентних ринках Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" має розгалужену агентську мережу реалізації. Також, інші страхові компанії мають, подібну розгалужену агентську мережу, але виключно з одним страховим агентом вони не співпрацюють і не відмовляються від укладення договорів безпосередньо із страхувальниками, що звертаються до них напряму;

- за послугою страхування, без замовлення й оплати якої отримання книжки МДП було неможливим, перевізник мав звернутися за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 11 (вул. Євгенія Коновальця, 11) до представника (страхового агента) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс АсМАП України";

- укладення Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" прямих договорів (без залучення агента - ТОВ "Сервіс АсМАП України") з міжнародними автоперевізниками не призвело до погіршення якості послуги, підвищення затрат страхової компанії на реалізацію продукту, зниження обсягів реалізації тощо. Навпаки, у результаті користувачі книжок МДП істотно скоротили свої витрати за рахунок відсутності необхідності сплачувати винагороду страховому агенту;

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, висновки Антимонопольного комітету України про монопольне (домінуюче) становище Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" на загальнодержавному ринку добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП та вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання таким монопольним (домінуючим) становищем є безпідставними та не відповідають вимогам закону, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами, відповідачем не з`ясовано обставини, які мають значення для справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що рішення Антимонопольного комітету України № 426-р від 30.08.2018 р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" прийняте відповідно до вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи і як наслідок - відсутні підстави для визнання недійсним або скасування такого рішення.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень

Як передбачено п. 11 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має в тому числі й повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

У відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.

За ч. 4 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених п. п. 1 - 4, 11 ч. 1, п.п. 1, 2, 4 ч. 2, п. п. 11 - 13, 15, 16 ч. 3 цієї статті, не допускається.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. № 49-р.

Антимонопольним комітетом України було встановлено монопольне (домінуюче) становище Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" на ринку послуг добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП. Споживачами на такому ринку визначено міжнародних автомобільних перевізників - учасників АсМАП України, які мають намір здійснювати міжнародні перевезення із застосуванням книжок МДП у системі МДП.

Як вбачається з висновків Антимонопольного комітету України щодо визначеного ним кола споживачів та ринкового становища Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" стосовно таких споживачів, позивач для таких перевізників є продавцем послуги страхування, при цьому неможливість таких перевізників уникнути необхідності придбання послуги страхування зумовлена їх наміром здійснювати міжнародні перевезення вантажів саме з використанням книжки МДП.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він (суб`єкт господарювання) не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Встановлення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта (суб`єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об`єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

Обов`язок з доведення в суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас за змістом ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Господарські суди у розгляді цієї категорії справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе непритаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку.

Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб`єктів господарювання, груп суб`єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 р. у справі № 910/6999/17, від 19.06.2018 р. у справі № 910/3047/17, від 11.06.2019 р. у справі № 915/523/18, від 05.03.2020 р. у справі № 910/2921/19.

Норми чинного законодавства України не містять вичерпного переліку можливих ринків товарів. У кожному випадку Антимонопольний комітет України, здійснюючи контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, проводить дослідження ринку та визначає межі товарного ринку. Тому, зокрема, не можуть братись до уваги посилання сторін спору на те, що той чи інший ринок товарів, вивчення якого проводиться органом Антимонопольного комітету України, не передбачений законом.

Оспорюваним рішенням Антимонопольного комітету України визначено, що об`єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» та послуга добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП, споживачами (користувачами) послуг добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП є фізичні та юридичні особи - учасники АсМАП України, які мають намір здійснювати міжнародні перевезення із застосуванням книжок МДП у системі МДП. Такий вид страхування є окремою страховою послугою на території України, що передбачена правилами міжнародного договору і не має взаємозамінних послуг так як такі послуги не є взаємозамінними з іншими послугами та надаються споживачам (фізичним та юридичним особам - учасникам АсМАП України, які мають намір здійснювати міжнародні перевезення із застосуванням книжок МДП у системі МДП) лише Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» і є ринком послуг, на якому у визначених часових межах (2009 - 2017 роки) позивач займав монопольне (домінуюче) становище. Територіальними межами ринку послуг добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП є територія України (ринок є загальнодержавним).

Відповідно до ст. 305 Митного кодексу України у випадках, визначених Митним кодексом України, виконання зобов`язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури. Надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів є обов`язковим при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 306 Митного кодексу України способами забезпечення сплати митних платежів є фінансові гарантії, або гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року, або гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А. Т. А.

За змістом ст. 316 Митного кодексу України гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року як захід гарантування доставки товарів (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів), що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення застосовується за умови, що товари під час перевезення перетинають митний кордон України, а їх перевезення на всьому маршруті або на його частині здійснюється автомобільним транспортом. Якщо сума митних платежів перевищує суму гарантії за Конвенцією МДП, застосовуються інші форми забезпечення сплати митних платежів, передбачені цим Кодексом.

Україна є учасницею Конвенції МДП відповідно до Закону України "Про участь України у Митній конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП 1975 року)".

Відповідно до ст. 1 Конвенції МДП термін операція МДП означає перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з дотриманням процедури, так званої процедури МДП, встановленої у цій Конвенції;

Згідно зі ст. 2 Конвенції МДП ця Конвенція стосується перевезення вантажів, що здійснюється без їхнього проміжного перевантаження, в дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням одного або декількох кордонів від митниці місця відправлення однієї з договірних сторін до митниці місця призначення іншої договірної сторони або тієї ж договірної сторони за умови, що деяка частина операції МДП між її початком і кінцем провадиться автомобільним транспортом.

У відповідності до ст. 3 Конвенції МДП Конвенція застосовуються за умови, що перевезення провадяться: у дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, попередньо допущених до перевезення з дотриманням умов, зазначених у главі III або в інших дорожніх транспортних засобах, інших составах транспортних засобів або інших контейнерах у разі дотримання умов, зазначених у главі III перевезення гарантуються об`єднаннями, визнаними згідно з положеннями статті 6, і мають провадитися з застосуванням книжки МДП, що відповідає зразку, наведеному в додатку 1 до цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції МДП кожна з договірних сторін може, встановивши для цього відомі гарантії та на відомих умовах, надавати деяким об`єднанням право видавати безпосередньо або при посередництві об`єднань, що є їхніми кореспондентами, книжки МДП і надавати гарантії. Об`єднання може бути визнано в даній країні тільки за умови, що надана їм гарантія покриває також відповідальність, прийняту ним на себе в цій країні у зв`язку з операціями, що провадяться із застосуванням книжок МДП, виданих іноземними об`єднаннями, що входять до міжнародної організації, до складу якої входить і дане об`єднання.

Згідно з п. п. 1, 3-7 ст. 8 Конвенції МДП гарантійне об`єднання бере на себе зобов`язання сплачувати належні ввізні або вивізні мито і збори, а також будь-які відсотки за прострочення, які можуть належати відповідно до митних законів і правил країні, в якій виявлено порушення у зв`язку з операцією МДП. Гарантійне об`єднання зобов`язується сплачувати згадані вище суми в порядку солідарної відповідальності разом з особами, з яких належать ці суми. Кожна договірна сторона повинна встановлювати максимальний розмір сум, сплати яких за однією книжкою МДП можна вимагати від гарантійного об`єднання на основі положень вищенаведених пунктів 1 і 2. Гарантійне об`єднання стає відповідальним стосовно компетентних органів країни, у якій розташовано митницю місця відправлення, з моменту прийняття книжки МДП цією митницею для оформлення. В наступних країнах, по території яких продовжується перевезення вантажів з дотриманням процедури МДП, ця відповідальність починається з моменту ввезення вантажу або, якщо операція МДП призупиняється відповідно до положень пунктів 1 і 2 статті 26, - з моменту прийняття книжки МДП для оформлення митницею, у якій операція МДП поновлюється. Гарантійне об`єднання несе відповідальність не тільки за вантажі, перераховані в книжці МДП, але також за будь-які вантажі, які не були перелічені в цій книжці, і знаходяться в запломбованій частині дорожнього транспортного засобу або у запломбованому контейнері. Об`єднання не несе відповідальності за жодні інші вантажі. З метою визначення сум мита і зборів, згаданих у пунктах 1 і 2 цієї статті, дані, що стосуються вантажів, вписані до книжки МДП, визнаватимуться дійсними, оскільки не буде доведене протилежне. Коли настає строк платежу сум, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, компетентні органи повинні, в міру можливості, вимагати сплати цих сум у особи або осіб, з яких безпосередньо належать ці суми, до того як пред`явити позов гарантійному об`єднанню.

За ст. 9 Конвенції МДП гарантійне об`єднання встановлює термін дії книжки МДП, зазначаючи дату його закінчення, після якої книжка не може бути подана до митниці місця відправлення для її митного оформлення. Якщо книжку було прийнято для оформлення митницею місця відправлення в останній день терміну її дії або до цієї дати, як це передбачено в пункті 1 цієї статті, книжка дійсна до завершення операції МДП у митниці місця призначення.

У відповідності до ст. 10 Конвенції МДП митне оформлення книжки МДП може бути зроблено із застереженнями або без застережень; якщо зроблені застереження, то вони повинні належати до фактів, пов`язаних із самою операцією МДП. Ці факти мають бути зазначені в книжці МДП. Якщо митні органи тієї або іншої країни оформили книжку МДП без застережень, вони не можуть більше вимагати від гарантійного об`єднання сплати сум, зазначених у пунктах 1 і 2 статті 8, за винятком випадків, коли свідоцтво про проведене митне оформлення було отримано протизаконним або обманним шляхом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.1993 № 572 "Про заходи щодо забезпечення функціонування в країні системи міжнародних автомобільних перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП" повноваження бути гарантом перед Міжнародною спілкою автомобільного транспорту щодо відповідальності українських та іноземних автоперевізників, у зв`язку із застосуванням ними на території України книжок МДП, надано Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України.

Пунктом 3.3.12 статті 3 статуту Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України передбачено, що Асоціація забезпечує своїх учасників книжками МДП та іншими документами, необхідними для здійснення міжнародних автомобільних перевезень.

Таким чином, книжка МДП - це митний вантажосупровідний документ, який дає право перевозити вантажі через кордон держав в опломбованих митницею кузовах автомобілів чи контейнерах за спрощених митних процедур під гарантію системи МДП щодо сплати перевізником митних платежів. Книжки МДП оформляються у вигляді книжки з відривними аркушами, які відриваються при проходженні вантажем чергової митниці.

Отже, вказаний Антимонопольним комітетом України намір міжнародного автомобільного перевізника користуватися книжкою МДП при міжнародному перевезенні вантажів означає намір користуватися гарантуванням сплати митних платежів на умовах Конвенції МДП як одним із способів забезпечення сплати митних платежів, що передбачені ст. 306 Митного кодексу України.

Відповідно до п. п. 31, 32 Акту зобов`язань Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, яка видає та виступає гарантом за звичайними книжками МДП, Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України повинна впевнитись у тому, що кожен користувач книжки МДП має покриття згідно з договором страхування, що покриває заборгованість, яка може виникнути перед Міжнародною Гарантійною Ланкою (до якої входять МСАТ, її члени, національні страховики). Цей договір страхування повинен покривати кожну книжку МДП, видану її користувачеві, на суму гарантій по такій книжці МДП.

Згідно зі ст. 11 Розділу 20 Посібника для користувача книжок МДП, затвердженого рішенням конференції учасників Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України від 21.05.2001 р., з наступними змінами і доповненнями, передбачено, що страхування ризиків в системі МДП обов`язкові для учасників асоціації, страхування поширюється на кожну книжку МДП, учасник Асоціації, допущений до системи МДП, який хоче отримувати книжки МДП, для оформлення правовідносин звертається з письмовою заявою до національного страховика, визнаного МСАТ.

З матеріалів справи також слідує, що інформація про умови одержання гарантії в системі МДП, включаючи порядок одержання та вартість бланків книжок МДП та послуги страхування, завчасно відомі міжнародним автомобільним перевізникам. У разі їх наміру одержати гарантію на умовах Конвенції МДП такі перевізники звертаються до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (відділи TIR) щодо видачі книжки МДП. При замовленні міжнародним автоперевізником книжки МДП одночасно видаються рахунки на оплату бланків книжок МДП та страхування за такими книжками, книжка МДП видається перевізнику лише після здійснення страхування, гарантія МДП надається міжнародному автомобільному перевізнику на одну операцію МДП відповідно до такої книжки МДП.

Отже, одержання гарантування на умовах Конвенції МДП передбачає одержання міжнародним автомобільним перевізником одночасно двох послуг: послуги з видачі бланку книжки МДП, яка підтверджує гарантування системою МДП сплати митних платежів користувачем книжки МДП - міжнародним автомобільним перевізником при здійсненні ними міжнародного перевезення (по своїй суті є основною послугою), та здійснення страхування за такою конкретною книжкою МДП, яка, таким чином, є взаємопов`язаною, додатковою послугою.

Вбачається, що об`єкт дослідження щодо монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку визначено Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" та послуги добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автомобільних перевізників - користувачів книжок МДП визначений відповідно до пункту 2.1.1 та розділу 3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку.

Разом з цим, визначення об`єкту дослідження щодо монопольного (домінуючого) становища є необхідним для з`ясування обставин згідно з Законом України "Про захист економічної конкуренції" та Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, що характеризують фактичне становища суб`єкта господарювання на відповідному ринку та наявність у нього ринкової влади.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.

Таким чином, вказаний Закон визначає товарний ринок та економічну конкуренцію взаємопов`язаними об`єктивно існуючими явищами, правильне встановлення та описання яких вимагає врахування всіх фактичних обставин, що впливають і визначають поведінку продавців та покупців на ринку та зумовлюють характер конкуренції на такому ринку.

Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку передбачений порядок визначення такого становища, який містить перелік обставин, що повинні враховуватися в цілях встановлення такого становища.

Як передбачено п. 1.2 Методики визначення монопольного домінуючого становища суб`єктів господарювання на ринку, ця Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб`єктів господарювання, груп суб`єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.

Відповідно до п. 2.2 Методики визначення монопольного домінуючого становища суб`єктів господарювання на ринку етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Згідно з розділом 4 Методики визначення монопольного домінуючого становища суб`єктів господарювання на ринку перелік товарів, щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб`єкта господарювання, складається з товарів (товарних груп), які обертаються в Україні чи на відповідній частині її території і які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи).

Відповідно до розділу 5 Методики визначення монопольного домінуючого становища суб`єктів господарювання на ринку товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Таким чином, послуга страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників в системі МДП, не зважаючи на споживчі характеристики, одночасно є невід`ємною умовою (обов`язковою послугою) при одержання гарантії в системі МДП - гарантування на умовах Конвенції МДП.

Встановлено, що приймаючи оспорюване рішення, Антимонопольним комітетом України не було досліджено взаємозв`язок суміжних послуг, які у сукупності забезпечують міжнародному автомобільному перевізнику можливість одержати гарантування на умовах конвенції МДП, та впливу такого взаємозв`язку на умови та можливість вибору такими перевізниками послуг страхування окремо чи у сукупності з послугою видачі книжки МДП.

Разом з цим, важливість встановлення фактичного впливу на можливість вибору покупцями певної послуги у випадках її тісного технологічного, організаційного чи іншого зв`язку з суміжною послугою, наявність у такому випадку ринкової влади продавця, підтверджується правовою позицією Верховного Суду у постановах від 22.05.2018 р. у справі № 910/6999/17, від 19.06.2018 р. у справі № 910/3047/17, від 11.06.2019 р. у справі № 915/523/18, від 05.03.2020 р. у справі № 910/2921/19.

З матеріалів справи також вбачається, що вартість послуги страхування при одержанні гарантії в системі МДП становить істотну частку витрат міжнародного автомобільного перевізника поряд з витратами на відповідну книжку МДП і залежить від виду книжки МДП.

Так, відповідно до копій рахунків від 15.12.2016 р. для Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" його витрати на одержання гарантії на міжнародне перевезення з використанням 4-х листкової книжки МДП становили 820,92 грн з ПДВ на оплату бланку самої книжки МДП і 240,0 грн з ПДВ на оплату послуги страхування за такою книжкою МДП.

Таким чином, відсутні правові підстави вважати, що умови одержання вказаних взаємопов`язаних і одночасно одержуваних послуг, включаючи їх вартість, не враховуються міжнародними автомобільними перевізниками на етапі обрання такого способу гарантування в системі МДП, не мають впливу на їх наміри обирати гарантування на умовах Конвенції МДП або інший альтернативний спосіб забезпечення сплати митних платежів, а також що такі умови одержання гарантії МДП ставлять перевізників у ситуацію, коли вони змушені придбавати послугу страхування у системі МДП.

Матеріалами справи також підтверджується, що міжнародними автомобільними перевізниками гарантування на умовах Конвенції МДП та інші способи забезпечення сплати митних платежів, які передбачені ст. 306 Митного кодексу України, розглядаються ними як альтернативні.

Зазначені обставини, враховуючи взаємопов`язаність послуги страхування та послуги видачі книжок МДП як умов одержання гарантії сплати митних платежів на умовах Конвенції МДП, також мають важливе значення для справи, проте Антимонопольним комітетом України не були з`ясовані.

Доводи Антимонопольного комітету України про наявність суміжного монополізованого ринку видачі книжок МДП є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів дослідження вказаного суміжного ринку послуг видачі книжок МДП відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку.

За таких обставин, висновок про існування монополізованого суміжного ринку видачі книжок МДП є лише припущенням, яке не ґрунтується на дослідженні такого ринку та належних доказах.

Крім того, такий висновок Антимонопольного комітету України не враховує тієї обставини, що видача книжки МДП є лише способом оформлення гарантії на умовах Конвенції МДП при здійсненні перевізником відповідної митної операції, в той час як Антимонопольний комітет України не дослідив ринок способів забезпечення сплати митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Отже, необґрунтованим є висновок Антимонопольного комітету України в оспорюваному рішенні про те, що укладення позивачем договорів страхування цивільної відповідальності міжнародних автомобільних перевізників в системі МДП через одного страхового агента містить передбачені ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним становищем на ринку.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України "Про страхування" страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов`язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс АсМАП України" фактично виконувало функції страхового агента, зокрема, укладало договори страхування, приймало страхові платежі тощо.

Рішення Антимонопольного комітету України не містить обґрунтування, чому дана послуга страхування, на відміну від всіх інших видів страхування, не повинна (не може) надаватися Приватним акціонерним товариством "СК "Перша" через агента.

Одночасно Антимонопольний комітет України у своєму рішенні зазначає про те, що позивач надає послугу страхування лише через одного агента, протиставляючи цьому надання послуг страхування іншими страховими компаніями та надання Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Перша" послуг за іншими видами страхування через багатьох агентів.

Вбачається, що до обрання Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України у грудні 2008 року Закритого акціонерного товариства "Перша страхова компанія", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша", національним страховиком в системі МДП, попередні страхові компанії, а саме Акціонерна страхова компанія "Остра-Київ" та Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" надавали вказані послуги страхування через страхового агента, яким на той час була Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України.

Таким чином, висновок Антимонопольного комітету України про пов`язаність корпоративними зв`язками між Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" є необґрунтованим, оскільки на даний час існує агентська модель надання послуг страхування за різних страхових компаній.

У матеріалах справи містяться листи міжнародних автомобільних перевізників, в тому числі надані ними у відповідь на вимоги Антимонопольного комітету України, в яких такі перевізники зазначають, що умови надання Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" послуги страхування не обмежували їх інтересів, а також, що надання послуги страхування та видача книжок МДП за принципом "єдиного вікна" є зручним і відповідає їх інтересам.

Вказані обставини Антимонопольний комітет України не спростував, а доводи про те, що надання послуг страхування через агента призводило до збільшення перевізниками витрат коштів і часу та призвело до ущемлення прав міжнародних автомобільних перевізників не ґрунтуються на доказах у справі.

Фактичні умови одержання перевізниками послуг страхування, враховуючи їх взаємообумовлюючий зв`язок з послугою видачі книжок МДП, мають важливе значення для встановлення причин існування агентської моделі, в якій функції агента виконує особа, яка забезпечує можливість одержання обох послуг одночасно із застосуванням механізму "єдиного вікна". Однак, вказані обставини не були повністю досліджені Антимонопольним комітетом України.

Не підтверджується також наявними у справі доказами висновок Антимонопольного комітету про те, що укладення Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" договорів страхування цивільної відповідальності міжнародних автомобільних перевізників за книжками МДП напряму (без залучення страхового агента) не призвело до погіршення якості послуги, підвищення витрат страхової компанії на реалізацію продукту, зниження обсягів реалізації тощо. Антимонопольний комітет України не дослідив вказаних обставин надання послуг страхування після припинення договору зі страховим агентом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що укладення договорів страхування напряму (без залучення страхового агента) зумовлювало неврегульованість питання надання міжнародним автомобільним перевізникам послуг страхування послуг страхування у відділах TIR, які фактично продовжували діяти як страхові агенти.

У зв`язку з цим висновок Антимонопольного комітету України про створення позивачем зайвої ланки при наданні послуги страхування через агента Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс АсМАП Україна" та ущемлення інтересів міжнародних автомобільних перевізників не підтверджується матеріалами справи.

Антимонопольний комітет України також не обґрунтував того, що умови надання послуг страхування через страхового агента Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс АсМАП Україна" є встановленням для перевізників несприятливих умов одержання послуги страхування у вигляді стягнення зайвих 10 відсотків агентської винагороди, яка виплачувались страховому агенту.

Посилання Антимонопольного комітету на підвищення у 2015 році розміру агентської винагороди з 5% до 10% не обґрунтовує ущемлення чи можливість ущемлення інтересів міжнародних автомобільних перевізників, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказане збільшення розміру агентської винагороди не призвело до зростання вартості послуги страхування, при цьому вартість послуг страхування за різними книжками МДП у 2013 - 2017 роках зменшувалась.

Доказами також підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс АсМАП України" виконувало функції страхового агента, а також що агентська модель надання послуги страхування за принципом "єдиного вікна" одночасно з оформленням книжки МДП була запроваджена в інтересах перевізників Асоціації міжнародних перевізників України ще до обрання позивача національним страховиком в системі МДП, при цьому розмір агентської винагороди попередніх страховиків у системі МДП - Акціонерної страхової компанії "Остра-Київ" та Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" становив так само 10 відсотків.

Антимонопольний комітет України також не надав доказів того, що агентська винагорода у розмірі 10 відсотків, яку Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" виплачувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс АсМАП України" за послуги страхованого агента, є такою, яка не могла бути встановлена в умовах значної конкуренції на ринку.

Разом з цим, в Актуарному висновку щодо адекватності страхових тарифів зі страхування відповідальності власників книжок МДП, складеному Інститутом ризику у 2017 році, стосовно вказаної агентської винагороди у розмірі 10 відсотків зазначено, що такий розмір є нижчим, ніж за іншими масовими видами страхування в Україні.

Отже висновок Антимонопольного комітету України про те, що неправомірність агентської винагороди підтверджується зниженням ПрАТ "СК "Перша" тарифів на послуги страхування з квітня 2017 року на 8-27 відсотків залежно від книжки МДП завдяки переходу ПрАТ "СК "Перша" на укладення договорів страхування безпосередньо (без страхового агента) є необґрунтованим.

Такі висновки по своїй суті зводяться до заперечення самої можливості та економічної доцільності використання ПрАТ "СК "Перша" послуг страхового агента при надання вказаної послуги страхування та сплати агентської винагороди. В той же час відсутні підстави вважати таку позицію Антимонопольного комітету України обґрунтованою, враховуючи також доводи останнього щодо необґрунтованості використання ПрАТ "СК "Перша" лише одного страхового агента при наданні вказаної послуги страхування. Підставою виникнення спору в антимонопольній справі стало направлення у листопаді 2015 року позивачем ТОВ "Васт-Транс" для укладення договору страхування до страхового агента і не укладення такого договору напряму (без страхового агента). Фактичні причин такого неукладення договору страхування потребували з`ясування Антимонопольним комітетом України відповідних причин такої поведінки позивача, але в будь-якому випадку зазначена обставина не є підставою визнання неправомірнім надання послуг страхування ПрАТ "СК "Перша" через страхового агента, що, як підтверджується матеріалами справи, відповідало інтересам міжнародних автомобільних перевізників щодо одержання таких послуг страхування за принципом "єдиного вікна".

Крім того, згідно з Актуарним висновком щодо адекватності страхових тарифів зі страхування відповідальності власників книжок МДП, складеним Інститутом ризику, зниження тарифів на послугу страхування на 8 - 27 відсотків здійснювалось відповідно до пропозицій в Актуарному висновку щодо адекватності страхових тарифів зі страхування відповідальності власників книжок МДП відповідно до результатів економічного обґрунтування (актуарних розрахунків) страхових тарифів згідно з даними страхової статистики.

З урахуванням вказаних обставин справи колегія суддів вважає недоведеним висновок Антимонопольного комітету України щодо створення несприятливих умов надання послуг страхування внаслідок оплати страховому агенту комісійної винагороди у розмірі 10 відсотків та ущемлення інтересів міжнародних автомобільних перевізників.

Також, колегія суддів не погоджується з доводами Антимонопольного комітету України про те, що укладення Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" з 1 січня 2017 року договорів страхування напряму без послуг страхового агента свідчить про неправомірність укладення Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" договорів страхування через агента та виплату йому агентської винагороди, оскільки відповідачем було неповного з`ясовано обставини, які мають значення для справи, щодо наявності чи відсутності об`єктивної можливості у позивача укласти договір страхування напряму на час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс".

З матеріалів справи вбачається, що порядок надання міжнародним автомобільним перевізникам послуг страхування за книжкою МДП через страхового агента з одночасним її оформленням за принципом "єдиного вікна" у відділах TIR діяв до обрання ПрАТ "СК "Перша" національним страховиком у системі МДП, забезпечував зручні умови одержання вказаних послуг та відповідав інтересам перевізників.

Антимонопольний комітет України не довів, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" стосовно укладення договору страхування напряму мало необхідні технічні та інші можливості надавати міжнародним автомобільним перевізникам послугу страхування з огляду на взаємопов`язаність послуги страхування та конкретної книжки МДП.

Так, у матеріалах справи міститься План робіт щодо впровадження синхронізації між програмними продуктами Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша", складений ними у 2016 році, метою якого визначено забезпечення можливості Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" укладати договори страхування напряму (без страхового агента) з 1 січня 2017 року.

Таким чином, виникненню у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" можливості надавати послуги страхування напряму (без страхового агента ТОВ "Сервіс АсМАП України) передувало проведення комплексу підготовчих робіт зі сторони Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України та Приватного акціонерного товариства України "Страхова компанія "Перша" для забезпечення можливості узгодження процесу видачі книжок МДП на надання послуг страхування та синхронізації відповідних програмних продуктів з огляду на тісний взаємообумовлюючий зв`язок між цими послугами.

Вказані обставини не були повною мірою з`ясовані Антимонопольним комітетом України та необґрунтувано, що така ринкова поведінка Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" була би неможливою за умов значної конкуренції на ринку.

При цьому доводи Антимонопольного комітету України про надання послуг страхування у відділеннях ПрАТ "СК "Перша" або за участі більшої кількості страхових агентів є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджується, що вказана послуга страхування надається на кожну книжку МДП і обсяг попиту на таку послугу страхування залежить від попиту на такі книжки МДП, тобто, по суті, від попиту на послугу гарантування на умовах Конвенції МДП.

За таких обставин висновок Антимонопольного комітету України про ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем у вигляді відмови перевізникам в укладенні прямих договорів страхування (безпосередньо з ПрАТ "СК "Перша") не ґрунтується на доказах у справі.

Колегія суддів, розглянувши доводи сторін та наявні у справі докази щодо місця одержання послуг страхування, з урахуванням висновків постанови Верховного Суду від 14.05.2020 р. у цій справі, вважає обґрунтованими доводи позивача про недоведення Антимонопольним комітетом України факту створення лише одного пункту надання послуг страхування у м. Києві по вул. Коновальця, 1 (до перейменування - Щорса, 1).

Так, лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс", в якому йдеться про звернення за одержанням книжки МДП та одержання послуги страхування у м. Києві, таких висновків не доводить, оскільки вказаний перевізник зареєстрований у Київській області і тому звертався за оформленням книжок МДП до відділу TIR у приміщенні Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України за вказаною адресою як до найближчого відділу TIR. Відповіді інших перевізників не підтверджують таких висновків Антимонопольного комітету України.

Разом з цим, матеріали справи містять докази, зокрема, рахунки на оплату послуг видачі книжок та послуг страхування, які підтверджують одержання міжнародними автомобільними перевізниками книжок МДП та послуг страхування в інших відділах TIR та дозволяють встановити місце видачі таких рахунків.

При цьому колегія суддів зазначає, що вказані докази були надані позивачем Антимонопольному комітету України, проте у рішенні останнього вказаним доказам не було надано оцінки. В той же час, обов`язок доказування обставин, що мають значення для встановлення наявності чи відсутності порушення законодавства про захист економічної конкуренції покладений на Антимонопольний комітет України.

Наявні у справі докази щодо надання перевізникам послуги страхування також в інших відділах TIR унеможливлюють визнання зроблених Антимонопольним комітетом України висновків про одержання перевізниками послуг страхування лише у м. Києві достовірними. В той же час, будь-яке рішення державного органу, уповноваженого на здійснення певної діяльності, не може ґрунтуватися на припущеннях чи досліджених не у повній мірі фактах та обставинах, що стали підставою для ухвалення певного рішення.

Також необґрунтованим слід визнати посилання Антимонопольного комітету України на розміщене на сайті Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України повідомлення для міжнародних автомобільних перевізників про здійснення страхування у відділах TIR після того, як ПрАТ "СК "Перша" почала укладати договори страхування напряму з перевізниками. Зазначене повідомлення не доводить факту ненадання послуг страхування у відділах TIR в період їх надання через страхового агента ТОВ "Сервіс АсМАП України", а таке його тлумачення Антимонопольним комітетом України не відповідає наявним у справі доказам.

Як було зазначено вище, обов`язок доведення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку та порушення законодавства про захист економічної конкуренції покладений на Антимонопольний комітет України.

Антимонопольний комітет України не обґрунтував і не довів належними і достовірними доказами, що ПрАТ "СК "Перша" займає монопольно (домінуюче) становище на ринку послуг страхування цивільної відповідальності міжнародних автомобільних перевізників - користувачів книжок МДП та зловживання ПрАТ "СК "Перша" таким становищем у вигляді надання вказаної послуги страхування через одного страхового агента ТОВ "Сервіс АсМАП України" протягом 2015 - 2016 років, що було б неможливим за умови існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про визнання недійсним рішення № 426-р від 30.08.2018 р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому судом апеляційної інстанції було враховано вказівки касаційної інстанції під час нового розгляду справи та вирішено спір на підставі достатніх доказів, яким дана належна правова оцінка. Правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 р. у даній справі, не суперечить висновкам суду апеляційної інстанції, які наведені в цьому судовому рішенні.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, а тому рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2020 р. у справі № 910/14493/18 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша".

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2020 р. у справі № 910/14493/18 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" задовольнити.

4. Визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 426-р від 30.08.2018 р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

5. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код 00032767) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30, код 00032767) 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві),00 грн судового збору за подання позовної заяви та 2643 (дві тисячі шістсот сорок три),00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 01.04.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко