ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" січня 2020 р. Справа№ 910/14493/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Козир Т.П.
Куксова В.В.
при секретарі: Вороніній О.С.
за участі представників сторін:
від позивача: Вознюк О.В. довіреність № 244-2019 від 18.10.19
від відповідача: Кравченко О.К. згідно з витягу з наказу від 17.07.17 №563-ВК
розглянувши апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 (повний текст складено 31.05.2019)
у справі №910/14493/18 (суддя Бондаренко Г.П.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша", м. Київ
до Антимонопольного комітету України, м. Київ
про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" (далі - ПрАТ "СК "Перша", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК України, відповідач) про визнання недійсним рішення № 426-р від 30.08.2018 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням вимог ст. ст. 12, 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", положень Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку (далі - Методика), оскільки при прийнятті рішення АМК України не з`ясував обставин, що мають істотне значення для правильного визначення меж товарного ринку та становища ПрАТ "СК"Перша" на такому ринку та не довів обставин, що покладені в основу висновків про зловживання ПрАТ "СК "Перша" монопольним (домінуючим) становищем у вигляді створення несприятливих умов надання послуги страхування, не врахував всіх наведених позивачем аргументів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у даній справі позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 426-р від 30.08.2018 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", стягнуто з відповідача на користь позивача 1762,00грн. витрат по оплаті судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в даному випадку, визначених ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", безумовних підстав для визнання оскаржуваного рішення АМК України недійсним, з огляду на те, що відповідачем неправильно визначений ринок послуг, на якому діє позивач, наявні ознаки зайняття на відповідному ринку монопольного становища не позивачем, а АсМАП України та що послуги страхування ризиків в системі МДП є невіддільними від послуг забезпечення зобов`язань, що випливають з митних процедур, шляхом надання органам доходів і зборів гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП.
(Книжка МДП - це митний вантажосупровідний документ, який дає право перевозити вантажі через кордон держав в опломбованих митницею кузовах автомобілів чи контейнерах за спрощених митних процедур. Питаннями практичного застосування Конвенції МДП займається Міжнародна спілка автомобільного транспорту. Україну у Міжнародній спілці автомобільного транспорту представляє Асоціація Міжнародних Автомобільних Перевізників України (АсМАП України). АсМАП України видає та виступає гарантом за звичайними книжками МДП та повинна впевнитись, що кожен користувач книжок МДП має покриття згідно з договором страхування, що покриває заборгованість, яка може виникнути перед Міжнародною Гарантійною Ланкою (до якої входять МСАТ, її члени, національні страховики)).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Антимонопольний комітет України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/14493/18 скасувати, постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Зокрема, АМК України з дотриманням вимог Методики визначив в Рішенні товарними межами ринку саме послуги добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників, які є користувачами книжки МДП, а місцевий господарський суд необґрунтовано дану обставину не врахував та дійшов помилкового висновку, що у даному випадку при встановленні взаємозамінних товарів та визначенні товарних меж ринку має значення наявність альтернативних способів забезпечення сплати митних платежів при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень
Поряд з цим, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про не дослідження відповідачем обставин щодо права перевізників, як членів АсМАП України, змінити національного страховика шляхом проведення нового конкурсу у випадку ущемлення останнім їх інтересів, що може свідчити про відсутність у позивача ринкової влади. За твердженням АМК України, до такої зміни ПрАТ "СК "Перша" залишається єдиним суб`єктом господарювання, який може надавати вказані послуги та відповідно диктувати свої умови надання послуг, що є однією з ознак ринкової влади.
Судом першої інстанції, на думку відповідача, було залишено поза увагою ту обставину, що у Рішенні визнано зловживанням монопольним (домінуючим) становищем дії ПрАТ "СК "Перша" щодо нав`язування страхувальникам не потрібних їм послуг посередника - пов`язаного з ПрАТ "СК "Перша" страхового агента ТОВ "Сервіс АсМАП України", який стягував страхову комісію, надаючи послуги лише з одного місця для всіх страхувальників, а тому сплата комісії страховому агенту у даному випадку не є виправданою, проте від послуг зазначеного страхового агента було неможливо відмовитися.
Не відповідають дійсним обставинам справи, не підтверджується належними та достатніми доказами висновок суду першої інстанції про те, що договори страхування укладалися у всіх відділах TIR АсМАП України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/14493/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко А.І. та Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 поновлено Антимонопольному комітету України строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/14493/18, відкрито апеляційне провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 11.09.2019.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019 справу №910/14493/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Куксова В.В. та Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу у вищезазначеному складі суддів та призначено справу до розгляду на 21.10.19.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019, справу №910/14493/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Куксова В.В. та Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу у вищезазначеному складі суду та призначено справу до розгляду на 26.11.2019.
У судовому засідання 26.11.2019 судом апеляційної інстанції задоволено клопотання АМК України про відкладення розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладено на 21.01.2020, про що винесено відповідну ухвалу.
Позиції учасників справи.
Через відділ документального забезпечення суду 02.08.2019 від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Так, позивач обґрунтовуючи свою позицію у вказаному відзиві зазначив, що в порушення вимог ст. 277 ГПК України апеляційна скарга не містить обґрунтування наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Апелянтом не доведено та не наведено жодного аргументу стосовно того, які, на його думку, обставини суд першої інстанції з`ясував неповно, які з обставин, визнаних судом першої інстанції встановленими, не були доведені, які висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, в чому полягає порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права при винесенні рішення.
Явка представників сторін.
У судове засідання 21.01.2020 з`явився представник відповідача, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити вимоги апеляційної скарги та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/14493/18 та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні 21.01.2020 проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як підтверджено матеріалами справи, 30.08.2018 Антимонопольний комітет України прийняв рішення № 426-р у справі № 143-26.13/265-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - рішення).
Згідно п. 1 резолютивної частини рішення ПрАТ "СК "Перша" визнано таким, що займало монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП.
П. 2 рішення дії ПрАТ "СК "Перша" зі встановлення обмежень з надання послуги добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП, а саме, надання її через одного страхового агента - ТОВ "Сервіс АсМАП України" протягом 2015 - 2016 років визнано порушенням, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
П. 3 рішення за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлене в п. 2 цього рішення, на ПрАТ "СК "Перша" накладено штраф у розмірі 3657177, 00 гривень.
В обґрунтування порушення ПрАТ "СК "Перша" законодавства про захист економічної конкуренції у рішенні встановлено обставини щодо діяльності останнього на ринку послуг добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП, а саме:
- ПрАТ "СК "Перша" надає послуги страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізників). Цей вид добровільного страхування включає страхування відповідальності автоперевізника - учасника Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України перед Міжнародною Гарантійною Ланкою;
- Книжка МДП - це митний вантажосупровідний документ, який дає право перевозити вантажі через кордон держав в опломбованих митницею кузовах автомобілів чи контейнерах за спрощених митних процедур. Питаннями практичного застосування Конвенції МПД займається Міжнародна спілка автомобільного транспорту. Україну у Міжнародній спілці автомобільного транспорту представляє Асоціація Міжнародних Автомобільних Перевізників України (далі - АсМАП України). АсМАП України видає та виступає гарантом за звичайними книжками МДП та повинна впевнитись, що кожен користувач книжок МДП має покриття згідно з договором страхування, що покриває заборгованість, яка може виникнути перед Міжнародною Гарантійною Ланкою (до якої входять МСАТ, її члени, національні страховики);
- у грудні 2008 року за результатом проведеного АсМАП України конкурсу на визначення єдиного національного страховика відповідальності користувачів книжок МДП, переможцем було визначено ЗАТ "Перша страхова компанія", правонаступником якого є ПрАТ "СК "Перша";
- враховуючи, що відповідно до проведеного АсМАП України конкурсу ПрАТ "СК "Перша" є єдиним суб`єктом господарювання, який з 2009 року надає послуги добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП, його частка на ринку добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП у період з 2009 по 2017 рік становила 100 відсотків (тобто, будь-які інші конкуренти відсутні). ПрАТ "СК "Перша", яке здійснює послуги страхування відповідальності перевізників перед митними органами, набувши статусу національного страховика, стає єдиним можливим продавцем послуги перевізникам, набуваючи здатності (ринкової влади) одноосібно визначати умови, спосіб та ціну реалізації послуг на ринку добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП.
На підставі наведених обставин у рішенні зроблений висновок, що протягом 2009 - 2017 років ПрАТ "СК "Перша" займало монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку послуг добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП.
У рішенні також встановлено обставини, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про зловживання ПрАТ "СК "Перша" монопольним (домінуючим) становищем на ринку:
- послуги страхування відповідальності автоперевізника - учасника АсМАП України перед Міжнародною Гарантійною Ланкою надавалися ПрАТ "СК "Перша" із залученням АсМАП України, а пізніше - ТОВ "Сервіс АсМАП України" як страхового агента. Протягом 2015 - 2016 років інші підприємства не виконували послуг страхових агентів ПрАТ "СК "Перша" під час здійснення страхування відповідальності автоперевізника - учасника АсМАП України перед Міжнародною Гарантійною Ланкою. АсМАП України, ТОВ "Сервіс АсМАП України" та ПрАТ "СК "Перша" є пов`язаними між собою суб`єктами господарювання, у розумінні ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
- основною формою оплати послуг страхового агента є пряма агентська винагорода, що розраховується як певний відсоток від страхового платежу. Комісійна винагорода є прямими витратами ПрАТ "СК "Перша", а саме, оплатою за послуги страхового агента - ТОВ "Сервіс АсМАП України". Винагорода ТОВ "Сервіс АсМАП України" у 2016 році входила в складову тарифу за послугу добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП за договорами страхування з перевізниками;
- з 01.01.2017 ПрАТ "СК "Перша" укладає договори страхування з перевізниками безпосередньо (напряму), тобто без залучення страхового агента - ТОВ "Сервіс АсМАП України". У 2017 році тариф за послугу добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП порівняно з 2016 роком знизився на 8 - 27 відсотків залежно від виду книжки МДП. При цьому укладення ПрАТ "СК "Перша" прямих договорів (без залучення агента - ТОВ "Сервіс АсМАП України") з міжнародними автоперевізниками не призвело до погіршення якості послуги, підвищення затрат страхової компанії на реалізацію продукту, зниження обсягів реалізації тощо. Навпаки, у результаті користувачі книжок МДП істотно скоротили свої витрати за рахунок відсутності необхідності сплачувати винагороду страховому агенту;
- для реалізації своїх страхових продуктів на інших конкурентних ринках ПрАТ "СК "Перша" має розгалужену агентську мережу реалізації. Також, інші страхові компанії мають, подібно до ПрАТ "СК "Перша", розгалужену агентську мережу, але виключно з одним страховим агентом вони не співпрацюють і не відмовляються від укладення договорів безпосередньо із страхувальниками, що звертаються до них напряму;
- за послугою страхування, без замовлення й оплати якої отримання книжки МДП було неможливим перевізник мав звернутися за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 11 (на сьогодні вул. Євгенія Коновальця, 11) до представника (страхового агента) ТОВ "Сервіс АсМАП України". Тобто, при наявності у ПрАТ "СК "Перша" 46 відділень по всій території України перевізники з різних регіонів України змушені були звертатися до ТОВ "Сервіс АсМАП України", фактично в єдиний пункт надання послуги, який розташований у місті Києві, що ущемлювало інтереси суб`єктів господарювання - перевізників, призводячи, зокрема, до збільшення перевізниками своїх витрат коштів та часу при отриманні послуги страхування.
Враховуючи наведені обставини в рішенні відповідач визнав, що діями ПрАТ "СК "Перша", які полягали у відмові перевізникам в укладенні прямих договорів страхування та штучному створенні зайвої ланки - страхового агента ТОВ "Сервіс АсМАП України", встановлені для перевізників несприятливі умови продажу послуги страхування. Стягнення зайвих коштів та створення лише одного пункту надання страхових послуг, є такими діями позивача, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, і є порушенням, передбаченим п. 2 ст. 50 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП.
ПрАТ "СК "Перша", не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача звернулося до суду з даним позовом. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 12,13,59Закону України "Про захист економічної конкуренції", Розпорядження Антимонопольного комітету України "Про затвердження Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку" від 05.03.2002 №49-р. Відповідно до аргументів ПрАТ "СК "Перша", рішення є необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням ст. 12 та 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", положень Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку (далі - Методика), оскільки при прийнятті рішення Антимонопольний комітет України не з`ясував обставини, що мають істотне значення для правильного визначення меж товарного ринку та становища ПрАТ "СК "Перша" на такому ринку та не довів обставини, що покладені в основу висновків про зловживання ПрАТ "СК "Перша" монопольним (домінуючим) становищем у вигляді створення несприятливих умов надання послуги страхування. Позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем, зокрема, не було враховано такі аргументи позивача:
- міжнародний перевізник не обирає послугу страхування, як користувач книжки МДП, а обирає систему МДП як один із способів забезпечення сплати митних платежів, в рамках якої передбачено страхування цивільної відповідальності;
- згідно чинного законодавства існують взаємозамінні альтернативні гарантуванню на умовах Конвенції МДП сплати митних платежів види забезпечення сплати митних платежів, зокрема, фінансової гарантії, гарантування на умовах Стамбульської Конвенції про тимчасове ввезення 1990 року із застосуванням книжки (карнету) А. Т.А. , гарантування на умовах Конвенції про єдиний режим транзиту 1987 року із використанням транзитних декларацій Т1;
- обрання страховика для надання страхових послуг в системі МДП міжнародним автоперевізникам - членам АсМАП України, здійснюється самим об`єднанням таких перевізників та в їх інтересах. Об`єднання перевізників АсМАП України має можливість у будь-який час обрати іншого продавця послуг страхування МДП в якості національного страховика, який буде надавати їм послуги страхування;
- АсМАП України може обирати страховика серед багатьох страховиків, які мають ліцензію на страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність автомобільного перевізника) і бажають здійснювати таке страхування також і в системі МДП;
- страховий агент діє за дорученням страховика і виконує частину його страхової діяльності, агенти є представниками саме страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком, здійснення страхової діяльності через агента є звичайною для конкурентного ринку практикою;
- залучення ПрАТ "СК "Перша" лише одного страхового агента для здійснення страхування цивільної відповідальності в системі МДП зумовлено специфікою організації системи МДП, в якій страхування здійснюється щодо конкретних книжок МДП, які мають намір використовувати міжнародні автомобільні перевізники, і які видаються лише в АсМАП України і його відділах за принципом оформлення в "єдиному вікні" всіх необхідних документів, в тому числі страхування відповідальності перевізника;
- зловживання монопольним (домінуючим) становищем згідно з рішенням полягає в тому, що агент ПрАТ "СК "Перша" є "зайвою ланкою", а не в тому, що агентська мережа ПрАТ "СК "Перша" є недостатньо розвинутою, відповідно умови роботи інших страховиків, які мають розвинені агентські мережі та не працюють з одним страховиком не повинні братися до уваги;
- інші види страхування не є порівнюваними ринками, оскільки страхування в системі МДП має суттєві відмінності пов`язані з її похідним, другорядним характером від основної споживчої потреби перевізника, процесом видачі книжки МДП, а також з тим, що гарантом сплати митних платежів та податків перевізниками в системі МДП є АсМАП України, а не страховик;
- ТОВ "Сервіс АсМАП України" виконував в рамках Страхування МДП реальні, необхідні функції агента, зокрема, укладав страхові договори від імені ПрАТ "СК "Перша", одержував страхові платежі, повертав страхові платежі за невикористані книжки МДП, надавав страхувальникам акти надання послуг;
- дійсні причини зменшення страхового платежу за послугами страхування МДП у 2017 році - зміна статистичних показників цього виду страхування, на підставі яких обчислюється страховий тариф;
- послуга страхування МДП надавалася не виключно в одному пункті у м. Києві, всі необхідні дії, пов`язані із оформленням страхування для одержання книжки МДП здійснювалось у 15 відділах та представництвах відділів TIR АсМАП України в регіонах, де видаються книжки МДП;
- у ПрАТ "СК "Перша" відсутня здатність визначати чи суттєво впливати на умови обороту послуг на ринку (ринкова влада).
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 426-р від 30.08.2018.
Спір між сторонами у даній справі виник у зв`язку наявністю чи відсутністю підстав для визнання рішення Антимонопольного комітету України № 426-р від 30.08.2018 недійсним.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Установлення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта (суб`єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об`єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.
Обов`язок з доведення в суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.
Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку.
Ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (ч.3 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
За приписами п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним становищем.
За порушення, передбачені п. 2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладаються штрафи у розмірі, визначеному згідно з абзацом 2 ч. 2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Як встановлено судом першої інстанції, АМК України прийняв оскаржуване рішення, яким визнав, що протягом 2009 - 2017 років позивач займав монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП, визнав дії позивача зі встановлення обмежень з надання послуги добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП, а саме, надання її через одного страхового агента протягом 2015 - 2016 років, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем та наклав штраф на позивача за відповідне порушення.
Відповідно до положень ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Кожна з вказаних обставин є самостійною і безумовною підставою для визнання рішення АМК України недійсним відповідно до вимог ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Першим кваліфікуючим елементом порушення, передбаченого ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є факт зайняття суб`єктом господарської діяльності монопольного (домінуючого) становища на ринку товару.
При цьому, визначення товарного ринку є основою для з`ясування монопольного (домінуючого) становища на ринку як обов`язкової кваліфікуючої ознаки суб`єкта правопорушення у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" товар - це будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов`язання та права (зокрема цінні папери), а ринок товару (товарний ринок) - це сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.
Порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку встановлює Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 №49-р (далі - Методика).
При розгляді справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення п. 2.1 Методики та не вчинено, необхідні дії, зокрема, щодо встановлення об`єктів аналізу щодо визначення конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) суб`єктом (суб`єктами) господарювання та щодо визначення товарних меж ринку.
Так, відповідач в оскаржуваному рішенні визначив існування ринку добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників - користувачів книжок МДП, а позивача єдиним суб`єктом господарювання, який надає послуги на такому ринку.
При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, такі висновки відповідача не враховують наступних норм чинного законодавства.
Згідно приписів ст. 305 Митного кодексу України у випадках, визначених Митним кодексом України, виконання зобов`язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури.
Надання органам доходів і зборів забезпечення сплати митних платежів є обов`язковим при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 306 Митного кодексу України способами забезпечення сплати митних платежів є (1) фінансові гарантії, або (2) гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року, або (3) гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А. Т. А.
За змістом ст. 316 Митного кодексу України гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року як захід гарантування доставки товарів (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів), що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення застосовується за умови, що товари під час перевезення перетинають митний кордон України, а їх перевезення на всьому маршруті або на його частині здійснюється автомобільним транспортом. Якщо сума митних платежів перевищує суму гарантії за Конвенцією МДП, застосовуються інші форми забезпечення сплати митних платежів, передбачені цим Кодексом.
В силу положень Закону України "Про участь України у Митній конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП 1975 року)" Україна стала учасницею Конвенції МДП.
Згідно ст. 2 Конвенції МДП ця Конвенція стосується перевезення вантажів, що здійснюється без їхнього проміжного перевантаження, в дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням одного або декількох кордонів від митниці місця відправлення однієї з Договірних Сторін до митниці місця призначення іншої Договірної Сторони або тієї ж Договірної Сторони за умови, що деяка частина операції МДП між її початком і кінцем провадиться автомобільним транспортом.
Ст. 6 Конвенції МДП передбачено, що кожна з Договірних Сторін може, встановивши для цього відомі гарантії та на відомих умовах, надавати деяким об`єднанням право видавати безпосередньо або при посередництві об`єднань, що є їхніми кореспондентами, книжки МДП і надавати гарантії. Об`єднання може бути визнано в даній країні тільки за умови, що надана їм гарантія покриває також відповідальність, прийняту ним на себе в цій країні у зв`язку з операціями, що провадяться із застосуванням книжок МДП, виданих іноземними об`єднаннями, що входять до міжнародної організації, до складу якої входить і дане об`єднання.
Відповідно до ст. 1 Конвенції МДП "гарантійне об`єднання" означає об`єднання, визнане митними органами Договірної Сторони гарантом для осіб, які використовують процедуру МДП, а термін "операція МДП" означає перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з дотриманням процедури, так званої процедури МДП, встановленої у цій Конвенції.
Згідно п.п. 1, 3 ст. 8 Конвенції МДП, гарантійне об`єднання бере на себе зобов`язання сплачувати належні ввізні або вивізні мито і збори, а також будь-які відсотки за прострочення, які можуть належати відповідно до митних законів і правил країні, в якій виявлено порушення у зв`язку з операцією МДП. Гарантійне об`єднання зобов`язується сплачувати згадані вище суми в порядку солідарної відповідальності разом з особами, з яких належать ці суми. Кожна Договірна Сторона повинна встановлювати максимальний розмір сум сплати яких за однією книжкою МДП можна вимагати від гарантійного об`єднання.
Питаннями практичного застосування Конвенції МДП займається Міжнародна спілка автомобільного транспорту (МСАТ), яка об`єднує інтереси національних автотранспортних союзів та організацій, а також керує Міжнародною Гарантійною Ланкою (до якої входять іноземні та національні гарантійні об`єднання), випускає книжки МДП та контролює їх видачу автомобільним перевізникам через національні гарантійні об`єднання автомобільних перевізників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.1993 № 572 "Про заходи щодо забезпечення функціонування в країні системи міжнародних автомобільних перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП" повноваження бути гарантом перед Міжнародною спілкою автомобільного транспорту щодо відповідальності українських та іноземних автоперевізників, у зв`язку із застосуванням ними на території України книжок МДП, надано Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України.
Отже, гарантом відповідальності українських та іноземних автоперевізників, у зв`язку із застосуванням ними на території України книжок МДП перед МСАТ, визнано Асоціацію міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП України), яка і представляє Україну в МСАТ.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Статуту Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП України) асоціація є договірним об`єднанням, яке створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, які об`єдналися для роботи, в тому числі в системі МДП.
АсМАП України є гарантійним об`єднанням, господарською, недержавною, добровільною асоціацією, яка об`єднує суб`єктів господарської діяльності всіх форм власності, які здійснюють перевезення вантажів та пасажирів на комерційній основі, а також виконує функцію гарантійного об`єднання, передбачену Конвенцією МДП (п.1.3 ст.1 Статуту).
П.3.3.12 ст.3 Статуту АсМАП України забезпечує учасників Асоціації книжками МДП та іншими документами, необхідними для здійснення міжнародних автомобільних перевезень.
Порядок реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затверджений наказом Міністерства України від 20.11.2017 №953, визначає умови виконання міжнародних дорожніх перевезень (далі - МДП), правила допущення суб`єктів господарювання України до системи МДП, порядок оформлення книжки МДП на товари, що перевозяться між митницями ДФС з дотриманням вимог Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року, відповідальність держателя книжки МДП та гарантійного об`єднання за порушення МДП.
Так, згідно п. 2 вказаного Порядку держатель книжки МДП - це фізична або юридична особа, яка допущена до виконання перевезень на умовах Конвенції МДП у порядку, передбаченому національним законодавством країни, де зареєстрований перевізник, і яка придбала право користування книжки МДП у гарантійному об`єднанні, реквізити якого зазначено в розділі 3 титульної сторінки книжки МДП.
Гарантійне об`єднання встановлює строк дії книжки МДП, який не може бути продовжений. Книжка МДП може бути прийнята до оформлення першою митницею відправлення не пізніше кінцевої дати строку її дії. Книжка МДП, за якою здійснюється перевезення, є дійсною до завершення перевезення на умовах Конвенції МДП (п. 3 Порядку).
Ст.11 Розділу 20 Посібника для користувача книжок МДП, затвердженого рішенням конференції учасників АсМАП України від 21.05.2001, з наступними змінами і доповненнями, передбачено, що страхування ризиків в системі МДП обов`язкові для учасників асоціації, страхування поширюється на кожну книжку МДП, учасник Асоціації, допущений до системи МДП, який хоче отримувати книжки МДП, для оформлення правовідносин звертається з письмовою заявою до національного страховика, визнаного МСАТ та Асоціацією.
З викладеного вбачається, що міжнародний перевізник не обирає "як користувач книжки МДП" послугу страхування і не знаходиться в ситуації, коли не може від неї відмовитися оскільки є "користувачем книжки МДП", а з самого початку обирає саме систему МДП, як один із способів гарантування (забезпечення) сплати митних платежів, передбачених ст. 306 Митного кодексу України, при реалізації якої обов`язкове страхування ризиків.
Зазначене підтверджується також висновком АМК України при здійсненні дослідження ринку послуг із забезпечення сплати митних платежів, які викладені в п. 15 Рекомендацій АМК України від 27.04.2017 № 15-рк "Про здійснення заходів, спрямованих на припинення дій та бездіяльності, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію", наданих Державній фіскальній службі України. Так, у цьому пункті Рекомендацій вказано, що одним із способів забезпечення сплати митних платежів є фінансові гарантії, умови надання фінансових гарантій, види фінансових гарантій, порядок отримання статусу гаранта регулюються окремими положеннями Митного кодексу України. Зазначене дає підстави для висновку про те, що фінансові гарантії є окремим сегментом ринку послуг із забезпечення сплати митних платежів.
Таким чином, первинним товаром (послугою), який (яку) обирає споживач (перевізник) - є система МДП (забезпечення зобов`язань, що випливають з митних процедур, шляхом надання органам доходів і зборів гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП), супутнім елементом якої є страхування ризиків в системі МДП.
Страхування цивільної відповідальності перевізника в системі МДП в цьому випадку є невід`ємним елементом самої цієї системи забезпечення сплати митних платежів, як комплексу відносин, які формують загальну і цілісну споживчу вартість такого виду забезпечення сплати митних платежів.
При цьому, саме книжка МДП є митним супроводжувальним документом, який підтверджує право перевізника перевозити вантаж через кордон держав в опломбованих митницею кузовах автомобілів чи контейнерах за спрощених митних процедур відповідно до Конвенції МДП, в тому числі підтверджує гарантію сплати суб`єктами Міжнародної Гарантійної ланки митних платежів відповідно до Конвенції МДП, у разі порушення перевізником митного законодавства процедур перевезення відповідно до Конвенції МДП.
Відповідач у розгляді справи обмежив об`єкт аналізу лише структурним елементом системи МДП - послугою добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автоперевізників, які використовують книжки МДП. Водночас ним не було враховано, що супутні до основної послуги (в даному випадку послуги із страхування ризиків в системі МДП) самі по собі не мають сенсу без отримання основної послуги (забезпечення зобов`язань, що випливають з митних процедур, шляхом надання органам доходів і зборів гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП) та не утворюють власного ринку, оскільки споживчу цінність для споживачів становить одержання основної послуги.
З матеріалів справи вбачається, що АсМАП України та безпосередньо міжнародні автомобільні перевізники розглядають передбачені ст. 306 Митного кодексу України способи забезпечення сплати митних платежів як альтернативні. Разом з тим, Антимонопольний комітет України вказаним обставинам не надав належної уваги, зокрема, не з`ясував, чи є для міжнародних автомобільних перевізників передбачені ст. 306 Митного кодексу України способи забезпечення сплати митних платежів взаємозамінними, не з`ясував і не порівняв умов використання таких способів забезпечення сплати митних платежів, споживчих характеристик відповідних послуг, з якими пов`язане одержання таких способів забезпечення, не дав належної оцінки при розгляді ним справи доводам позивача та наявним у ній доказам щодо можливості використання перевізниками різних способів забезпечення сплати митних платежів як альтернативних, а обмежився лише припущенням про невзаємозамінність таких способів забезпечення, у зв`язку з різним колом споживачів, надавачів відповідних послуг та обставин здійснення господарської діяльності, щодо яких також відсутні докази у справі.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів АМК України стосовно того, що споживачами (користувачами) послуг добровільного страхування цивільної відповідальності міжнародних автомобільних перевізників - користувачів книжок МДП є фізичні та юридичні особи - учасники АсМАП України, які мають намір здійснювати міжнародні перевезення із застосуванням книжок МДП у системі МДП, оскільки страхування ризиків в системі МДП є структурним елементом самої системи МДП.
Матеріалами справи підтверджується, що АсМАП України, яка є добровільним об`єднанням автомобільних міжнародних перевізників, обирає на конкурсній основі страховика, який здійснюватиме страхування їх цивільної відповідальності, у разі обрання системи МДП, як способу забезпечення сплати митних платежів.
У грудні 2008 року АсМАП України провело конкурс на обрання такого національного страховика, і ЗАТ "Перша страхова компанія", правонаступником якого є позивач, взяло участь у конкурсі, та здобувши перемогу з 2009 року здійснює страхування цивільної відповідальності міжнародних перевізників у системі МДП.
Продавцями послуг страхування, серед яких АсМАП України може обирати національного страховика, є всі страховики, які мають ліцензію на здійснення добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність автомобільного перевізника).
Страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) є одним із видів добровільного страхування у відповідності до Закону України "Про страхування". Зазначеним законом не виділено як окремий вид добровільного або обов`язкового страхування "страхування відповідальності автоперевізника - учасника Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України перед Міжнародною Гарантійною Ланкою", і цей вид страхування, як зазначено відповідачем в рішенні, належить до виду страхування "страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)". Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з позицією суду першої інстанції, що вказана обставина додатково підтверджує той факт, що відповідні страхові послуги не утворюють власного ринку.
З огляду на викладене, на підставі досліджених фактичних обставин даної справи, в тому числі пов`язаних з перевіркою правильності застосування АМК України норм Методики (зокрема п. 2.1.,4.1., 4.2., 4.4., 5.1.та 5.2 - 5.4.), та наведених приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції", враховуючи, що встановлення ринку та його меж на якому суб`єкт господарювання займає монопольне становище є основною кваліфікуючою ознакою суб`єкта порушення - зловживання монопольним становищем на ринку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в даному випадку, визначених ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", безумовних підстав для визнання оскаржуваного рішення АМК України недійсним, оскільки останнє було прийняте при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, за недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, і, як наслідок, висновки АМК України викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають, обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Отже, позовні вимоги, заявлені позивачем, є доведеними та обґрунтованими. Обставини невірного визначення АМК України ринку на якому позивач здійснює діяльність самі по собі є достатніми для визнання недійсним рішення АМК України, і дослідження та оцінка інших обставин справи не впливають на вказаний висновок суду.
Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції вірно визнав, що відповідачем не досліджено обставин, що перевізники, як члени АсМАП України, вправі змінити національного страховика, шляхом проведення нового конкурсу, у випадку ущемлення останнім їх інтересів, що може свідчити про відсутність в позивача ринкової влади.
Матеріалами справи підтверджується, що до обрання АсМАП України у грудні 2008 року ЗАТ "Перша страхова компанія" національним страховиком в системі МДП, правонаступником якої є ПрАТ "СК "Перша", АсМАП України неодноразово змінювало національних страховиків в системі МДП, зокрема, національними страховиками в системі МДП були Акціонерна страхова компанія "Остра-Київ" та Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна". При не з`ясуванні обставин щодо механізму вибору та зміни АсМАП України національного страховика не може вважатись достовірним висновок АМК України про існування у ПрАТ "СК "Перша" ринкової влади і, відповідно, наявність монопольного становища щодо АсМАП України та/або його членів.
Підставними є доводи позивача стосовно необґрунтованості висновків АМК України про те, що укладення договорів страхування лише через страхового агента містить передбачені ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ознаки зловживання монопольним становищем на ринку, а саме вчинення дій, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, та які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Як вбачається із положень Закону України "Про страхування" страховий агент діє від імені саме страховика, і саме страховик оплачує послуги страхового агента. Відповідно для споживача не має різниці зі страховиком напряму чи через страхового агента укладати договір страхування, оскільки відповідну послуги страхувальник отримує. Таким чином, в оскаржуваному рішенні АМК України належно не обґрунтував і не довів належними доказами, що діяльність страховика через одного страхового агента, в тому числі якщо страховик займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, а також не укладення безпосередньо страховиком договору страхування зі страхувальником, у зв`язку з тим, що оформлення укладення таких договорів здійснюється відповідним страховим агентом, призвело чи могло призвести до ущемлення прав страхувальника або обмеження конкуренції на ринку.
Аргументи АМК України про те, щодо у 2015 році відбулось підвищення розміру комісійної винагороди з 5% до 10%, не обґрунтовують такого ущемлення чи можливість ущемлення прав страхувальників чи інших осіб, оскільки, зокрема, АМК України не встановлено, що таке підвищення розміру агентської винагороди призвело до зростання вартості послуги страхування цивільної відповідальності міжнародних автомобільних перевізників в системі МДП, що розмір такої агентської винагороди та вартість вказаних послуг страхування у зв`язку із залученням ПрАТ "СК "Перша" страхового агента були такими, які неможливо було би встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, в тому числі не порівняв ці розміри агентської винагороди з розмірами агентської винагороди інших страхових компаній для своїх страхових агентів на конкурентних ринках страхування.
Зменшення ж ПрАТ "СК "Перша" вартості послуги страхування у 2017 році не доводить вказаних обставин і пояснюється ПрАТ "СК "Перша" виконанням рекомендацій щодо зниження страхових тарифів, у зв`язку із зменшенням фактичних витрат на врегулювання страхових збитків та зміни інших статистичних показників, які впливають на розмір страхових тарифів, що підтверджується наявним у справі висновком Інституту ризику.
При цьому із матеріалів справи вбачається фактичне виконання ТОВ "Сервіс АсМАП України" функцій агента, в тому числі укладення договорів страхування від імені "ПрАТ "СК "Перша", на що вказано і у самому оскаржуваному рішенні АМК України (абзац 80 рішення), у зв`язку з чим доводи АМК України стосовно діяльності ТОВ "Сервіс АсМАП України" як "зайвої ланки" не підтверджені матеріалами справи.
У рішенні відповідача не надано належної оцінки доводам ПрАТ "СК "Перша" щодо надання та оформлення послуг страхування цивільної відповідальності міжнародних автомобільних перевізників у системі МДП саме через АсМАП України і в подальшому через ТОВ "Сервіс АсМАП України" як страхових агентів, що зумовлено тим, що таке страхування є невід`ємним обов`язковим елементом функціонування системи МДП, в якій має здійснюватися координований облік наданих послуг страхування, виданих книжок МДП та їх використання, настання страхових випадків, пов`язаних з використанням книжок МДП тощо. З матеріалів справи вбачається, що ще до обрання АсМАП України національним страховиком ПрАТ "СК "Перша", інші національні страховики також надавали послуги страхування через страхового агента, яким був АсМАП України.
Водночас, АМК України не дав належної оцінки тому, що ТОВ "Сервіс АсМАП України" та АсМАП України пов`язані відносинами контролю і є єдиним суб`єктом господарювання в розумінні ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у зв`язку з чим ТОВ "Сервіс АсМАП України" мав можливість використовувати напрацьований досвід, ресурси тощо АсМАП України для забезпечення виконання своїх функцій страхового агента.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується, що доводи ПрАТ "СК "Перша" щодо невідповідності обставинам справи висновку у рішенні відповідача щодо надання послуг страхування лише за однією адресою вул. Євгена Коновальця, 11 у м. Києві є обґрунтованими, оскільки, послуга страхування надавалася не лише у м. Києві, але й також у відділах TIR та представництвах відділів TIR АсМАП України в багатьох регіонах, де видаються книжки МДП.
Ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу ст.ст. 73, 76, 77, 79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд першої інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених норм матеріального і процесуального права та з наведенням в оскаржуваному рішенні у даній справі необхідного мотивування, встановивши неправильне визначення відповідачем ринку послуг, на якому діє позивач, а також те, що послуги страхування ризиків в системі МДП є невіддільними від послуг забезпечення зобов`язань, що впливають з митних процедур, шляхом надання органам доходів і зборів гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, дійшов обґрунтованого висновку стосовно наявності передбачених ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним, а тому правомірно задовольнив позовні вимоги ПрАТ "СК "Перша".
У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладені обставини, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про наявність правових підстав для задоволення позову ПрАТ "СК "Перша" про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 426-р від 30.08.2018 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". При цьому суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, а також докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, та правомірно задовольнив заявлені позовні вимоги.
Отже рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/14493/18 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України у справі №910/14493/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/14493/18 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/14493/18 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 03.02.2020.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Т.П. Козир
В.В. Куксов
