Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
24 березня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/287/17
Головуючий у першій інстанції Бездідько В. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/115/21
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД в складі:
головуючого судді - Губар В.С.,
суддів - Скрипки А.А., Харечко Л.К.,
секретар Поклад Д.В.,
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет»,
відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 травня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист ділової репутації та спростування недостовірних відомостей,
місце ухвалення судового рішення м. Прилуки, Чернігівська область,
час проголошення рішення суду 12 год. 22 хв.
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію товариства інформацію, яка була поширена відносно Товариства шляхом розміщення на веб-сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» у статті « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а сааме:
1) «В Киеве сотрудники Службы безопасности Украины задержали одного из топ-менеджеров сети супермаркетов АТБ. Задержание состоялось в рамках расследования уголовного производства по факту финансирования террористической организации ДНР», сообщает «Украинская правда»; 2) «Правоохранители установили, что процент с прибыли магазинов бизнесмены платили незаконным учреждениям террористов. В рамках уголовного производства, открытого по ч. 1 ст. 258-5 Уголовного кодекса Украины (финансирование терроризма), одному из топ-менеджеров коммерческой структуры объявлено о подозрении в совершении преступления. Решением суда злоумышленнику избрана мера пресечения в виде содержания под стражу»; 3) «По данным наших источников, речь идет о заместителе генерального директора АТБ-маркет» по юридическим вопросам ОСОБА_3 »; 4) «Парламентарии предоставили ряд доказательств, что украинская компания продолжает работать на оккупированных территориях и не только исправно платить налоги в казну страны-агрессора, но и напрямую предоставляет финансовую помощь лидерам так называемых «молодых республик»; 5) «Из открытых источников была распространена информация, что в прошлом году компании «АТБ» в оккупированном ОСОБА_4 , которые управляют сетью супермаркетов ПУД (Продукты у дома), заплатили в Краснодарском крае в бюджет России страны агрессора 5 млн. долларов налога. Общий объем чистой прибыли, которую предположительно заработали магазины «АТБ», составил более $150 млн. Вы скажете это немного, а мы скажем - это патроны для наемников и солдат русской армии, убивают наших ребят на Донбассе. Таким образом, осуществляется прямое финансирование страны агрессора, что является нарушением законодательства об ответственности финансирования терроризма»; 6) «Имеющаяся у народных депутатов информация дает основания утверждать, что владельцы «АТБ» продолжают контролировать работу супермаркетов сети на оккупированной территории Донбасса и даже договариваются о расширении бизнеса»; 7) «В оккупированном ОСОБА_5 сетью руководит бывший народный депутат от ОСОБА_6 регионов, и бывший заместитель председателя Службы безопасности, один из лучших друзей основателя АТБ ОСОБА_7 ОСОБА_8 . То есть можно сделать вывод, что на самом деле никакого отжима не произошло, а "АТБ", как пишут СМИ, продолжает поставлять продукты своих марок на оккупированный Донбасс»; 8) «Считаю, народным депутатам не стоит медлить с принятием четкого закона о национализации. Тогда бизнес-структуры по типу АТБ, которые осознанно сохраняют свою деятельность на оккупированных и неподконтрольных властям Украины территориях, получат сигнал: либо работаете по законам Украины и в интересах страны, или не работаете в Украине. Другого не дано».
Також позивач просив зобов`язати відповідачів спростовувати наведену інформацію шляхом розміщення на тому ж веб-сайті відповідного тексту під заголовком «Спростування» з розміщенням фотокопії рішення суду. Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» (http://antikor.com.ua/articles/143656-top-menedher_atb_zaderhan_za_finansirо ovanie_terrorizma) була опублікована стаття, яка безпосередньо стосується ТОВ «АТБ-маркет» під назвою «Топ-менеджер АТБ задержан за финансирование терроризма», в якій, на думку позивача, викладені недостовірні твердження, що створюють у читачів статті хибні враження про безпосередню причетність ТОВ «АТБ-маркет» до фінансування тероризму з причини затримання СБУ топ-менеджера ТОВ «АТБ-маркет», а товариство продовжує ведення господарської діяльності на окупованих територіях, фінансуючи тим самим тероризм. Розповсюджена у статті інформація є неправдивою та недостовірною, а її поширення порочить ділову репутацію ТОВ «АТБ-маркет».
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 30 травня 2017 року позовні вимоги ТОВ «АТБ-маркет» в частині зобов`язання відповідачів спростувати недостовірну інформацію, поширену в мережі Інтернет на веб-сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» в статті «Топ-менеджер АТБ задержан за финансирований терроризма» залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України (в редакції, чинній на день постановлення ухвали) (т. 1 а.с. 123).
Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 30 травня 2017 року позов задоволено.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ТОВ «АТБ-маркет» інформацію, викладену на веб-сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» в статті «Топ-менеджер АТБ задержан за финансирование терроризма», а саме (цитати): 1) «В Киеве сотрудники Службы безопасности Украины задержали одного из топ-менеджеров сети супермаркетов АТБ. Задержание состоялось в рамках расследования уголовного производства по факту финансирования террористической организации ДНР», сообщает «Украинская правда»; 2) «Правоохранители установили, что процент с прибыли магазинов бизнесмены платили незаконным учреждениям террористов. В рамках уголовного производства, открытого по ч. 1 ст. 258-5 Уголовного кодекса Украины (финансирование терроризма), одному из топ-менеджеров коммерческой структуры объявлено о подозрении в совершении преступления. Решением суда злоумышленнику избрана мера пресечения в виде содержания под стражу»; 3) «По данным наших источников, речь идет о заместителе генерального директора АТБ-маркет» по юридическим вопросам ОСОБА_3 »; 4) «Парламентарии предоставили ряд доказательств, что украинская компания продолжает работать на оккупированных территориях и не только исправно платить налоги в казну страны-агрессора, но и напрямую предоставляет финансовую помощь лидерам так называемых «молодых республик»; 5) «Из открытых источников была распространена информация, что в прошлом году компании «АТБ» в оккупированном ОСОБА_4 , которые управляют сетью супермаркетов ПУД (Продукты у дома), заплатили в Краснодарском крае в бюджет России страны агрессора 5 млн. долларов налога. Общий объем чистой прибыли, которую предположительно заработали магазины «АТБ», составил более $150 млн. Вы скажете это немного, а мы скажем - это патроны для наемников и солдат русской армии, убивают наших ребят на Донбассе. Таким образом, осуществляется прямое финансирование страны агрессора, что является нарушением законодательства об ответственности финансирования терроризма»; 6) « ОСОБА_9 у народных депутатов информация дает основания утверждать, что владельцы «АТБ» продолжают контролировать работу супермаркетов сети на оккупированной территории Донбасса и даже договариваются о расширении бизнеса»; 7) «В оккупированном ОСОБА_5 сетью руководит бывший народный депутат от ОСОБА_6 регионов, и бывший заместитель председателя Службы безопасности, один из лучших друзей основателя АТБ ОСОБА_7 ОСОБА_8 . То есть можно сделать вывод, что на самом деле никакого отжима не произошло, а "АТБ", как пишут СМИ, продолжает поставлять продукты своих марок на оккупированный Донбасс»; 8) «Считаю, народным депутатам не стоит медлить с принятием четкого закона о национализации. Тогда бизнес-структуры по типу АТБ, которые осознанно сохраняют свою деятельность на оккупированных и неподконтрольных властям Украины территориях, получат сигнал: либо работаете по законам Украины и в интересах страны, или не работаете в Украине. Другого не дано».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» 800,00 грн в рахунок відшкодування сплаченого при подачі позовної заяви судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» 800,00 грн в рахунок відшкодування сплаченого при подачі позовної заяви судового збору.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 02 травня 2019 року залишено без задоволення заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_10 про перегляд вказаного заочного рішення (т. 1 а.с. 237-238).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити ТОВ «АТБ-маркет» у задоволенні позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Доводи скарги зводяться до того, що довідка Центру компетенції УЦПНА № 53/2017-ДР-ЦК від 30.03.2017, яка була отримана з Інтернет-сервісу «WHOIS Server» - whois.ua, згідно з п.п. 1, 3 Регламенту даного інтернет-сервісу, сервіс WHOIS є джерелом публічної інформації про доменні імена, адміністратор будь якого публічного домену не несе відповідальність за достовірність та актуальність інформації, що надається сервісом WHOIS, а отже, отримання такої інформації Центром компетенції УЦПНА з вказаного сервісу не може вважатись достовірною та актуальною інформацією на підтвердження обставин про власника веб-сайту Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» та реєстранта доменного імені antikor.com.ua.
Не надав суд правової оцінки тій обставині, що свідоцтво про акредитацію Центру компетенції УЦПНА, за яким, на думку суду, Центр мав повноваження надавати інформацію по власника веб-сайту, видано Об`єднанням підприємств «Український мережевий інформаційний центр», а не Кабінетом Міністрів України, який і уповноважував об`єднання на надання такої інформації, проте, не уповноважував об`єднання делегувати такі повноваження іншим організаціям.
Посилається на відповіді Об`єднання підприємств «УМІЦ» від 28.09.2018 та Центру компетенції УЦПНА від 05.10.2018, які свідчать, що ні Об`єднання, ні Центр не можуть надавати достовірну інформацію про власника веб-сайту, оскільки, не являються володільцями такої, а отже, надана Центром інформація щодо власника веб-сайту Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» у довідці Центру компетенції УЦПНА від 30.03.2017 є ніщо іншим, як припущенням, отриманим з серверу «WHOIS Server», який не несе відповідальність за достовірність та актуальність наданої сервісом інформації.
Залишив суд поза увагою роз`яснення, викладені у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 № 1, згідно з якими обов`язок встановлення власника веб-сайту покладається на позивача. Також, вказує, що в опублікованій статті не зазначено її автора, проте, зазначені особи, які є першоджерелом такої інформації, а саме, народний депутат ОСОБА_11 , директор інформаційно-аналітичного агентства «Рейтинг» ОСОБА_12 , і, фактично, в статті відтворено їх інтерв`ю як публічних осіб, а отже, відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України належними відповідачами у даній справі є одночасно автор статті та власник веб-сайту, і саме обов`язком позивача є залучення указаних осіб до участі у справі в якості відповідачів.
Наведений зміст публікації, на думку ОСОБА_2 , жодним чином не порушує прав позивача, а наведені останнім витяги є оціночними судженнями, зокрема, висловлюваннями, які не містять фактичних даних і не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані з огляду на характер використання мовних засобів.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Галкіна І.В. просить залишити заочне рішення суду без змін, посилаючись на те, що дані про власника веб-сайту були витребувані позивачем відповідно до положень ЦПК України, а довідка від 30.03.2017 видана єдиним компетентним державним органом у питаннях фіксації та дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет. У наявній довідці прямо встановлено особу реєстратора доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_3 та власника даного веб-сайту на дату опублікування спірної статті ОСОБА_2 .
Вказує на те, що відповідач не навів ніяких доводів та не надав доказів на підтвердження достовірності викладеної на сайті у статті інформації, і поширена інформація порушує особисті немайнові права та завдає шкоди особистим немайновим благам позивача.
Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на момент здійснення публікації статті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.12.2016 реєстраторами доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_3 та власниками веб-сайту http://antikor.com.ua являються ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а викладена інформація є недостовірною і за своїм змістом фактично вказує на протиправну поведінку позивача та, зокрема, звинувачення його у вчиненні протиправних дій, що сприймається негативно та порушує особисті немайнові права.
З таким висновком суду колегія суддів не погоджується та вважає, що заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 травня 2017 року підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на веб-сайті «Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» (https://antikor.com.ua) всесвітньої мережі Інтернет за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) було розміщено статтю під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (т. 1 а. с. 11-15), яка містила наступну інформацію:
«В Киеве сотрудники Службы безопасности Украины задержали одного из топ-менеджеров сети супермаркетов АТБ. Задержание состоялось в рамках расследования уголовного производства по факту финансирования террористической организации ДНР», сообщает «Украинская правда».
Правоохранители установили, что процент с прибыли магазинов бизнесмены платили незаконным учреждениям террористов. В рамках уголовного производства, открытого по ч. 1 ст. 258-5 Уголовного кодекса Украины (финансирование терроризма), одному из топ-менеджеров коммерческой структуры объявлено о подозрении в совершении преступления. Решением суда злоумышленнику избрана мера пресечения в виде содержания под стражу, - сказано в сообщении пресс-службы ведомства.
Правоохранители продолжают неотложные оперативно-следственные действия. В СБУ надеются в ближайшее время привлечь к ответственности всех бизнесменов и менеджеров, причастных к сделке.
По данным наших источников, речь идет о заместителе генерального директора АТБ-маркет» по юридическим вопросам ОСОБА_3 .
Как сообщалось ранее, с требованием расследовать деятельность компании «АТБ-Маркет» и дать ей правовую оценку в СБУ обратились члены группы «Депутатский контроль»: ОСОБА_13 (БПП), ОСОБА_14 (Народный фронт) и ОСОБА_15 (БПП). Парламентарии предоставили ряд доказательств, что украинская компания продолжает работать на оккупированных территориях и не только исправно платить налоги в казну страны-агрессора, но и напрямую предоставляет финансовую помощь лидерам так называемых «молодых республик».
Из открытых источников была распространена информация, что в прошлом году компании «АТБ» в оккупированном ОСОБА_4 , которые управляют сетью супермаркетов ПУД (Продукты у дома), заплатили в Краснодарском крае в бюджет России страны агрессора 5 млн. долларов налога. Общий объем чистой прибыли, которую предположительно заработали магазины «АТБ», составил более $150 млн. Вы скажете это немного, а мы скажем - это патроны для наемников и солдат русской армии, убивают наших ребят на Донбассе. Таким образом, осуществляется прямое финансирование страны агрессора, что является нарушением законодательства об ответственности финансирования терроризма, - заявил народный депутат ОСОБА_16 .
ОСОБА_9 у народных депутатов информация дает основания утверждать, что владельцы «АТБ» продолжают контролировать работу супермаркетов сети на оккупированной территории Донбасса и даже договариваются о расширении бизнеса.
В оккупированном ОСОБА_5 сетью руководит бывший народный депутат от ОСОБА_6 регионов, и бывший заместитель председателя Службы безопасности, один из лучших друзей основателя АТБ ОСОБА_7 ОСОБА_8 . То есть можно сделать вывод, что на самом деле никакого отжима не произошло, а "АТБ", как пишут СМИ, продолжает поставлять продукты своих марок на оккупированный Донбасс, - уточнил ОСОБА_13 .
По мнению экспертов, бороться с компаниями - пособниками терроризма должны не только представители СБУ и ГПУ, но и политики. Как вариант, можно пойти по пути Турции, национализируя предприятия, которые сотрудничают с антигосударственными структурами.
После пресечения государственного переворота, власти Турецкой Республики национализировали около 1,2 тыс. коммерческих структур, заподозренных в сотрудничестве с мятежниками. Считаю, народным депутатам не стоит медлить с принятием четкого закона о национализации. Тогда бизнес-структуры по типу АТБ, которые осознанно сохраняют свою деятельность на оккупированных и неподконтрольных властям Украины территориях, получат сигнал: либо работаете по законам Украины и в интересах страны, или не работаете в Украине. Другого не дано, - резюмирует директор информационно-аналитического агентства «Рейтинг» Алексей Станчевский».
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Статтею 13 Кодексу визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь якої інформації, а також, право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 Цивільного кодексу України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Пунктом 12 постанови визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також, зміст позовних вимог (п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України 2004 року). Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи (ч. 2 ст. 30 ЦПК України 2004 року).
Відповідач це особа, яка на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з пред`явленою до нього позовною вимогою.
Встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
Отже, вирішення питання чи є визначений позивачем у позовній заяві відповідач належним, тобто, встановлення наявності у нього обов`язку відповідати за даним позовом, є першочерговим завданням суду. Установлення того, що відповідач є неналежним підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Так, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також, коли інформація є анонімною і доступ до сайту вільним, належним відповідачем є власник сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки, саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 13.02.2019 у справі № 439/1469/15-ц.
Тобто, відповідачами у справі мають бути автор та власник веб-сайта відповідного інформаційного матеріалу.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції достовірно не встановив на підставі належних, допустимих та достатніх доказів відповідальність саме ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за спростування поширеної інформації, як автора чи власника веб-сайта, на момент здійснення публікації.
Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» в силу ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України безспірно і безсумнівно не доведено, що реєстраторами доменного імені antikor.com.ua та власниками веб-сайту http://antikor.com.ua являються відповідачі, і оскільки, до участі у справі в якості належних співвідповідачів не було залучено автора та власника веб-сайта відповідного інформаційного матеріалу та враховуючи, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості на стадії апеляційного провадження залучати нових учасників справи, позовні вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист ділової репутації та спростування недостовірних відомостей задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, постановляючи рішення, суд неповно з`ясував обставини даної справи та, порушуючи норми процесуального права, дійшов невірного висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «АТБ-маркет».
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що отримання інформації Центром компетенції УЦПНА з сервісу не може вважатись достовірною та актуальною інформацією на підтвердження обставин про власника веб-сайту Національний антикорупційний портал «АНТИКОР» та реєстранта доменного імені antikor.com.ua., оскільки, є джерелом публічної інформації про доменні імена і адміністратор будь якого публічного домену не може нести відповідальність за достовірність та актуальність інформації, що надається сервісом WHOIS, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом, а отже, визнаються слушними та беруться до уваги судом апеляційної інстанції під час постановлення нового судового рішення.
Згідно зі ч. ч. 1, 2, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції скасовує заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 травня 2017 року, яким задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет», та постановляє нове про відмову у задоволенні позову, задовольняючи апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , з ТОВ «АТБ-маркет» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 400,00 грн, понесені ним на подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 травня 2017 року скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист ділової репутації та спростування недостовірних відомостей відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 40, код ЄДРПОУ 30487219) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2 400,00 (дві тисячі чотириста) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуюча Судді:
