Постанова
Іменем України
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 127/17123/19
провадження № 51-3517 км 20
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 травня 2020 року у кримінальному провадженні № 12019020000000049 щодо
ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2019 року ОСОБА_6 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення нею злочину.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 травня 2020 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалася в тому, що за невстановлених обставин у невстановленому місці умисно, незаконно придбала психотропну речовину амфетамін, який розфасувала та помістила у 12 фольгових згортків, які зберігала з метою подальшого збуту в приміщенні над гаражами по АДРЕСА_1 , яким вона користується.
Під час проведення 21 грудня 2018 року на підставі ухвали суду обшуку даного приміщення було вилучено зазначену психотропну речовину, загальною масою 2,7833 г, що є великим розміром.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд усупереч вимогам ст. 404 КПК України безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, чим порушив принцип безпосередності, не допитав свідків, які не були допитані в суді першої інстанції. Також стверджує, що ухвала апеляційного суду не містить відповідей на усі доводи апеляційної скарги та не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а також вона постановлена із порушенням ст. 76 цього Кодексу, оскільки суддя, який брав участь під час апеляційного розгляду справи, приймав участь у цьому кримінальному провадженні на досудовому слідстві.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу надійшло заперечення захисника ОСОБА_7 , який вважав доводи скарги безпідставними та просив залишити судове рішення без зміни.
Прокурор у суді касаційної інстанції підтримав скаргу, просив скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Вимогами ст. 438 КПК України передбачені підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції. Зокрема, у п. 2 ч. 1 цієї статті такою підставою є істотне порушення кримінального процесуального закону.
Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду.
Статтею 76 КПК України передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Така вимога закону забезпечує недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі, усуває можливу упередженість службової особи при здійсненні розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень.
В даному випадку недопустимість повторної участі судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, у розгляді кримінального провадження по суті диктується логікою побудови системи судового контролю. Судовий контроль не належить до правосуддя і є специфічною діяльністю суду. Вона має контрольний характер і забезпечує охорону конституційних прав громадян від свавільного і невиправданого втручання та обмеження з боку органів державної влади. Беручи до уваги те, що ці обставини можуть позначитися на об`єктивності й неупередженості судді при розгляді кримінального провадження по суті, законодавець включив зазначені дії до числа тих, що перешкоджають участі судді в його розгляді по суті. Адже, хоча діяльність судді із судового контролю не має прямого відношення до вирішення кримінального провадження по суті, проте він знайомиться з матеріалами провадження, і у нього при цьому складається внутрішнє переконання щодо його обставин, особи підозрюваного. Закріплена в даній статті недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні спрямована на те, щоб запобігти можливій необ`єктивності та упередженості судді, пов`язаній із захистом права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як убачається з матеріалів провадження та долученої до касаційної скарги ухвали Вінницького апеляційного суду від 03 травня 2019 року, суддя цього суду ОСОБА_8 брав участь під час досудового розслідування у розгляді апеляційної скарги захисника на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено в скасуванні повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 с. 307 КК України. Цей же суддя є суддею-доповідачем у даному кримінальному провадженні та під його головуванням постановлено ухвалу від 18 травня 2020 року, яка є предметом касаційного оскарження.
За таких обставин суд касаційної інстанції визнає доводи прокурора про порушення апеляційним судом вимог ст. 76 КПК України обґрунтованими та вважає за необхідне ухвалу апеляційного суду скасувати, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Що стосується доводів прокурора про порушення апеляційним судом вимог ст.ст. 419, 404 КПК України , то касаційний суд звертає увагу на те, що згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК України при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 цього Кодексу і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. Тобто у цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду.
З цих підстав суд ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 травня 2020 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
